Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Панчак Оксани Григорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оксани ПАНЧАК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Панчак Оксани Григорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. 28 грудня 2023 року до Комісії надійшла заява Оксани Панчак про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Панчак Оксану Григорівну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

11. Панчак Оксана Григорівна, народжена _____________ року, на момент подання заяви мала повних __ роки. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00224464 від 20 грудня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до довідки / витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Панчак О.Г. здобула у 2003 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію магістра права.
13. 30 листопада 2012 року захистила дисертацію за спеціальністю «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» у Львівському державному університеті внутрішніх справ МВС України. Тема дисертації: «Доктринальне тлумачення закону про кримінальну відповідальність».
14. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 17 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Панчак О.Г. обіймала такі посади: з 2001 до 2002 року – юрист-консульт у комунальному підприємстві «Редакція газети Львівської міської ради «РАТУША»; у 2003 році – викладач юридичних дисциплін у коледжі «Західноукраїнський колегіум»; з 2003 до 2007 року – асистент кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету у Львівському національному університеті імені Івана Франка; з 2010 до 2014 року – асистент кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; з 2015 року і до цього часу – доцент кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету у Львівському національному університеті імені Івана Франка (з 2016 до 2018 року – заступник декана з навчально-методичної роботи юридичного факультету (за сумісництвом) Львівського національного університету імені Івана Франка).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
17. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
18. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Панчак О.Г.
19. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
20. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
21. З огляду на зазначене Панчак О.Г. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

22. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
23. Отже, загальна кількість балів, отриманих Панчак О.Г. за кваліфікаційний іспит, становить 375,2 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

24. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Панчак О.Г.
25. Запити про надання відомостей стосовно Панчак О.Г. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
26. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 11 серпня 2025 року № 49-01/68312-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.
27. За результатами спеціальної перевірки не виявлено фактів декларування недостовірних відомостей про майно або інший об’єкт декларування, що має вартість, які можуть відрізнятися від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
28. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).          

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

29. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Панчак О.Г.
30. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Панчак О.Г. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
31. Листом Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
32. 19 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Панчак О.Г. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
33. До Комісії 09 червня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Панчак Оксани Григорівни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 09 червня 2026 року (далі – Висновок).
34. Підставою для надання Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
35. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».
36. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО), кандидат у 2019 році отримала дохід у розмірі 233 770,09 грн (зокрема, 150 000 грн – спадщина, ймовірно, в негрошовій формі), її чоловік – 50 701 гривень, що сукупно становить – 284 471,09 грн.
37. Відповідно до відомостей із ДРФО кандидат у 2020 році отримала дохід у розмірі 13 330,2 грн (соціальні виплати), її чоловік – 57 784 грн, сукупний дохід подружжя – 71 114,20 грн.
38. Згідно з відомостями із ДРФО кандидат у 2021 році отримала дохід у розмірі 57 445,38 грн (соціальні виплати), її чоловік – 72 500 грн, сукупний дохід подружжя – 129 945,38 грн.
39. Відповідно до відомостей із декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за 2022 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 99 975 грн, грошові активи у звітному періоді відсутні.
40. Згідно з відомостями із декларації за 2023 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 109 860 грн, грошові активи у звітному періоді відсутні.
41. Відповідно до відомостей із декларації за 2024 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 729 860 грн, грошові активи у звітному періоді відсутні. Водночас чоловік кандидата придбав сонячні панелі вартістю 367 600 грн. Таким чином, кошти для забезпечення базових потреб сім’ї кандидата становили не більше 362 260 грн.
42. Згідно з відомостями із декларації за 2025 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 1 539 210 грн, грошові активи у звітному періоді – 600 000 грн. Водночас кандидат придбала автомобіль марки «RENAULT KANGOO» вартістю 294 000 грн.
43. За припущенням ГРД, вказані кошти мали бути спрямовані на утримання майна подружжя (двох квартир та трьох автомобілів), а також забезпечення базових потреб сім’ї, зокрема двох дітей.
44. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум у 2022 році на одну працездатну особу з 1 січня становив 2 481 грн, з 1 липня – 2 600 грн, з 1 грудня – 2 684 грн, на дитину віком від 6 до 18 років з 1 січня – 2 618 грн, з 1 липня – 2 744 грн, з 1 грудня – 2 833 гривень.
45. Таким чином, у сукупному прожитковий мінімум у 2022 році сім’ї кандидата, яка складалась із двох дорослих та двох дітей, становив 125 662 грн. Сукупний дохід сім’ї кандидата до оподаткування у 2022 році становив 99 975 грн, а отже був менше прожиткового мінімуму на 25 687 грн.
46. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум у 2023 році на одну працездатну особу становив 2 684 грн, на дитину віком від 6 до 18 років – 2 833 грн.
47. Сукупний прожитковий мінімум у 2023 році сім’ї кандидата, яка складалась із двох дорослих та двох дітей, становив 132 408 грн. Сукупний дохід сім’ї кандидата до оподаткування у 2023 році становив 109 860,00 грн, що менше прожиткового мінімуму на 22 548 грн.
48. Таким чином, кандидат у 2022, 2023 роках задекларувала дохід у розрахунку на чотирьох осіб (двох дорослих та двох дітей), що менше прожиткового мінімуму за відповідний рік.
49. На переконання ГРД, інформація про доходи сім’ї кандидата, відображена в її декларації за 2025 рік, є повною та достовірною, натомість декларації за попередні періоди (2022–2024 роки) містять неповні відомості.
50. У 2019 році Панчак О.Г. набула у власність квартиру загальною площею 92,7 кв.м, вартістю 1 814 000 грн.
51. Згідно з відомостями із ДРФО дохід кандидата упродовж 2008–2019 років становив 688 935,88 грн (без урахування спадщини у розмірі 150 000 грн – 538 935,88 грн), її чоловіка - 243 529,06 грн.
52. Із наведеного ГРД виснує, що сукупний дохід сім’ї кандидата, отриманий упродовж 2008–2019 років, без урахування інших витрат, був недостатнім для придбання цієї квартири.
53. Згідно з відомостями із декларації за 2022 рік кандидат зазначила право користування автомобілем марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску, вартістю 17 000 грн (еквівалентно 623 дол. США), що на праві власності належить її чоловіку.
54. Відповідно до оголошень, розміщених у соціальній мережі «Фейсбук», вартість придбання аналогічного автомобіля коливається від 6 700 дол. США до 14 000 дол. США. Оголошення про продаж подібного автомобіля за ціною 623 дол. США відсутні.
55. Придбання транспортних засобів за очевидно суттєво заниженою ціною свідчить про можливе намагання приховати реальні доходи і майновий стан.
56. Такі дії є несумісними з критеріями доброчесності, які передбачають чесність, відкритість та прозорість поведінки судді як у професійній, так і в приватній сфері.
57. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
58. Водночас підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
59. Згідно з підпунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
60. Такі дії створюють обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо наявного в неї майна.
61. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
62. У 2012 році кандидат захистила дисертацію на тему: «Доктринальне тлумачення закону про кримінальну відповідальність» (далі – Дисертаційна робота).
63. Під час автоматичного дослідження змісту Дисертаційної роботи кандидата за допомогою програми «Turnition» ГРД виявлено 56 замінених символів на 21 сторінці.
64. За припущеннями ГРД, кандидат змінювала літери однієї абетки на візуально ідентичні літери іншої з метою уникнення розпізнання системою слів як плагіат.
65. Також у Дисертаційній роботі виявлені великі за обсягом цитати власних робіт кандидата, що не містять зміни або доопрацювання.
66. З наведеного ГРД виснує, що кандидат майже повністю копіювала свої раніше опубліковані наукові статті: «Доктринальне тлумачення закону про кримінальну відповідальність за аналогією», «Методологічні підходи до тлумачення закону про кримінальну відповідальність», «Врахування системних зв’язків між загальною та особливою частинами закону про кримінальну відповідальність у його доктринальному тлумаченні», сформувавши їх в цілі розділи.
67. З метою встановлення відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 03 жовтня 2025 року надіслано лист ректору Львівського національного університету імені Івана Франка (далі – ЛНУ ім. Івана Франка).
68. 16 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, в якій зазначено таке. Наказом від 15 лютого 2019 року № 548 із 07 лютого 2019 року до 12 червня 2019 року Панчак О.Г. надано ІНФОРМАЦІЯ_1; наказом від 16 травня 2019 року № 1785 Панчак О.Г. з 08 серпня 2019 року до 10 квітня 2022 року надано ІНФОРМАЦІЯ_2; з 03 серпня 2021 року до 06 грудня 2021 року наказом від 10 серпня 2021 року № 2776 Панчак О.Г. надано ІНФОРМАЦІЯ_3; з 07 грудня 2021 року до 07 жовтня 2024 року Панчак О.Г. наказом від 23 листопада 2021 року № 4860 надано ІНФОРМАЦІЯ_4.
69. З огляду на наведене ЛНУ ім. Івана Франка надав інформацію за період з 01 вересня 2024 року дотепер.
70. Стосовно місця Панчак О.Г. у рейтингу науково-педагогічних працівників кафедри та факультету за період з 01 січня 2020 року дотепер з урахуванням кількості працівників відповідного підрозділу ЛНУ ім. Івана Франка повідомив таке. До 13 червня 2025 року формувалися рейтингові таблиці факультету за 2023–2024 навчальний рік (розпорядження проректора з наукової роботи від 09 травня 2025 року № 3 «Про проведення рейтингування наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників»), у які Панчак О. Г. не була включена, оскільки у вказаному періоді ІНФОРМАЦІЯ_5. За 2024–2025 навчальний рік рейтингування науково-педагогічних працівників ще не проводилося.
71. Положенням про оцінювання роботи та визначення рейтингів наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників, затвердженим Вченою радою ЛНУ їм. Івана Франка від 28 березня 2025 року окремого рейтингування науково-педагогічних працівників кафедри не передбачено. Водночас у жовтні 2025 року відбувався розподіл коштів мотиваційного фонду відповідно до Положення про мотиваційний фонд Львівського національного університету імені Івана Франка, затвердженого Вченою радою ЛНУ ім. Івана Франка від 03 листопада 2021 року. При розподілі коштів вказаного фонду, які були спрямовані на матеріальне стимулювання працівників кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету, доцент цієї кафедри Панчак О.Г. зайняла 4 позицію (серед 19 науково-педагогічних працівників кафедри) за такими показниками: за написання і видання підручника, за високі досягнення у і праці, впровадження нових методів і форм навчання.
72. Стосовно результатів анонімних опитувань здобувачів вищої освіти щодо якості викладання Панчак О.Г. за період з 01 січня 2020 року дотепер ЛНУ ім. Івана Франка повідомив таке. У другому семестрі 2024–2025 навчального року проводилося анонімне опитування студентів юридичного факультету за підсумками першого (осіннього) семестру 2024–2025 навчального року шляхом заповнення електронної форми. Відповідаючи на запитання: «Вкажіть кафедру (назва кафедри) та викладача (прізвище, ім’я, по батькові), який, на Вашу думку, мав найкращий рівень викладання в І семестрі 2024–2025 н.р.», дев’ять разів студенти вказали Панчак О.Г. Відповідаючи на питання: «Вкажіть кафедру (назва кафедри) та викладача (прізвище, ім’я, по батькові), який, на Вашу думку, мав недостатній рівень викладання в осінньому семестрі 2024–2025 н.р.», один студент (-ка) зазначив (-ла): «Панчак Оксана Григорівна не об’єктивна в плані оцінювання.».
73. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 29 травня 2026 року Панчак О.Г. було направлено запит, у якому запропоновано надати інформацію стосовно джерел походження грошових коштів для придбання квартири № __ в будинку № __, загальною площею 92,7 кв.м, розташованої на АДРЕСА_1 в м. Луцьку.).
74. 05 червня 2026 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
75. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 12 червня 2026 року Панчак О.Г. було направлено запит, у якому запропоновано надати пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) стосовно джерел походження грошових коштів для придбання автомобілів марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску, «MERCEDES-BENZ SPRINTER 213 CDI» 2006 року випуску, «MERCEDES-BENZ E» 2010 року випуску.
76. 16 червня 2026 року надійшли пояснення Панчак О.Г. на вказаний запит.
77. Кандидату 09 червня 2026 року було надіслано Висновок ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності).
78. 16 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь Панчак О.Г. на вказаний запит.
79. 23 червня 2026 року до Комісії надійшли додаткові пояснення кандидата стосовно інформації, викладеної у Висновку ГРД.
80. Панчак О.Г. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
81. Співбесіду з кандидатом проведено 09 червня 2026 року та 30 червня 2026 року. На початку співбесіди Панчак О.Г. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
82. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

83. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
84. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
85. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
86. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
87. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
88. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
89. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
90. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
91. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
92. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
93. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
94. Надані кандидатом Панчак О.Г. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

95. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
96. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39  балів із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

97. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
98. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
99. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
100. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
101. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
102. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
103. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
104. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
105. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
106. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
107. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
108. Надані кандидатом Панчак О.Г. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

109. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
110. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,34  бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

111. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
112. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
113. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
114. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
115. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
     1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
116. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
117. Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.

118. Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики (далі – істотна невідповідність) використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.

119. У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів (далі – суттєва невідповідність), Комісія може знижувати бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

120. Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

121. Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
122. Стосовно невідповідності рівня життя доходам сім’ї кандидата Комісією встановлено таке.
123. Згідно з відомостями із ДРФО кандидат у 2019 році отримала дохід у розмірі 233 770,09 грн, її чоловік – 50 701 грн, що сукупно становить 284 471,09 грн.
124. Відповідно до відомостей із ДРФО кандидат у 2020 році отримала дохід у розмірі 13 330,20 грн (соціальні виплати), її чоловік – 57 784 грн, сукупний дохід подружжя – 71 114,20 грн.
125. Згідно з відомостями із ДРФО кандидат у 2021 році отримала дохід у розмірі 57 445,38 грн (соціальні виплати), її чоловік – 72 500 грн, сукупний дохід подружжя – 129 945,38 грн.
126. Відповідно до відомостей із декларації за 2022 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 99 975 грн, грошові активи у звітному періоді відсутні.
127. Згідно з відомостями із декларації за 2023 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 109 860 грн, грошові активи у звітному періоді відсутні.
128. Відповідно до відомостей із декларації за 2024 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 729 860 грн, грошові активи у звітному періоді відсутні. Водночас чоловік кандидата придбав сонячні панелі вартістю 367 600 грн. Таким чином, кошти для забезпечення базових потреб сім’ї кандидата становили не більше 362 260 грн.
129. Згідно з відомостями із декларації за 2025 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 1 539 210 грн, грошові активи у звітному періоді – 600 000 грн. Водночас кандидат придбала автомобіль марки «RENAULT KANGOO» вартістю 294 000 грн.
130. У сукупному прожитковий мінімум у 2022 році сім’ї кандидата, яка складалась із двох дорослих та двох дітей, становив 125 662 грн. Сукупний дохід сім’ї кандидата до оподаткування у 2022 році становив 99 975 грн, що менше прожиткового мінімуму на 25 687 грн.
131. У сукупному прожитковий мінімум у 2023 році сім’ї кандидата, яка складалась із двох дорослих та двох дітей, становив 132 408 грн. Сукупний дохід сім’ї кандидата до оподаткування у 2023 році становив 109 860,00 грн, що менше прожиткового мінімуму на 22 548 грн.
132. Таким чином, кандидат у 2022, 2023 роках задекларувала дохід у розрахунку на чотирьох осіб (двох дорослих та двох дітей), що менше прожиткового мінімуму за відповідний рік.
133. У Висновку ГРД висловлено сумнів, що сукупні грошові активи сім’ї кандидата у відповідні періоди могли забезпечити її базові потреби.
134. У своїх поясненнях від 16 червня 2026 року кандидат зазначила, що її чоловік є головою фермерського господарства «Агропоступ» (далі – ФГ), яке займається вирощуванням та реалізацією овочів і зернових культур, зокрема моркви, буряка, кабачків, картоплі, капусти, цибулі, пшениці, гречки, ячменю, кукурудзи цукрової. Окрім того, чоловік кандидата має пасіку (від 5 до 10 вуликів).
135. Батьки чоловіка кандидата займаються розведенням, відгодовуванням тварин: свиней у кількості 10–15 дорослих особин, курей у кількості 35–40 дорослих птахів, нутрій у кількості 30–35 дорослих особин, та реалізацією як тварин, так і продуктів тваринництва. Усі тварини відгодовуються зерновідходами, продуктами овочівництва неналежної (нетоварної) якості, вирощеними ФГ та на присадибних ділянках. Окрім того, батьки чоловіка кандидата вирощують для особистого використання та реалізації овочі, ягоди та фрукти, як-то: томати, баклажани, перець болгарський, перець гострий, цибуля порей, гарбузи, редиска, зелень, квасоля, капуста броколі, суниця садова, кавуни, дині, горіх грецький, фундук, чорна смородина, червона порічка, яблука (різних строків дозрівання), груші, вишні, черешні, сливи, абрикоси, персики, кизил, шовковиця. Частину вимолоченого зерна пшениці чоловік кандидата меле на борошно. З огляду на допомогу чоловіка кандидата його батьки постійно забезпечують їх сім’ю необхідною для харчування кількістю плодово-ягідної продукції. Водночас овочі неналежної якості надаються сусідові в обмін на коров’яче молоко та кисломолочні продукти.
136. З урахуванням наведеного кандидат стверджує, що з моменту створення її сім’я витрачає незначні кошти для придбання продуктів харчування.
137. Кандидат зазначила, що з 7 лютого 2019 року до 1 вересня 2024 року двічі перебувала у ІНФОРМАЦІЯ_6. Оскільки у цей період діяли обмеження у зв’язку з пандемією «COVID-2019», а далі – повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, кандидат не здійснювала значних витрат для придбання повсякденного одягу тощо. Чоловік кандидата використовував спеціально розроблений робочий одяг, який закуповувався як засоби виробництва ФГ. Більшість дитячого одягу сім’я кандидата отримала від рідної сестри її чоловіка, двоюрідних сестри та двох братів, кумів Панчак О.Г.
138. Стосовно утримання двох квартир і трьох автомобілів кандидат повідомила таке. У двох квартирах встановлені прилади обліку (лічильники) споживання усіх природніх та енергоресурсів. Сім’я кандидата ощадливо споживає природні ресурси. Отже, на утримання двох квартир у зимові періоди сім’я кандидата витрачала: у січні 2022 року – 1 617,54 грн (квартира у м. Львові), у лютому 2022 року – 1 111,04 грн (квартира у м. Львові), у січні 2023 року – 1 683,99 грн (обидві квартири), у лютому 2023 року – 1 822,36 грн (обидві квартири), у січні 2024 року – 2 085,71 грн (обидві квартири), у лютому 2024 року – 1 927,65 грн (обидві квартири). З 1 червня 2024 року сім’я кандидата надала в оренду квартиру, що знаходиться в м. Луцьку, а тому з того часу не здійснюють витрат на її утримання.
139. Стосовно утримання автомобілів кандидат зазначила, що у власності її чоловіка були такі транспортні засоби: марки «MERCEDES-BENZ E 220» 2010 року випуску та «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску. Автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 213 CDI» 2006 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_1, перебуває у її чоловіка на праві користування.
140. Витрати на утримання автомобіля марки «MERCEDES-BENZ E 220» 2010 року випуску з сімейного бюджету здійснювались у разі використання його для потреб сім’ї. Переважно автомобіль використовувався у службових цілях чоловіком кандидата як головою ФГ та утримувався за рахунок доходів господарства. Автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску від моменту придбання і до березня 2022 року не експлуатувався через незадовільний технічний стан, а тому витрати на його утримання не здійснювались. З 2023 року до 2025 року цей автомобіль інколи використовувався виключно для робочих поїздок у справах ФГ, а тому також обслуговувався за рахунок доходів ФГ.
141. Також кандидат відзначила, що її сім’я не витрачала коштів на відпочинок (путівку за кордон влітку 2021 року подарували її батьки). Кандидат та її чоловік не придбавали вартісних товарів побутового призначення та побутової техніки.
142. Стосовно придбання чоловіком сонячної електростанції 30 кВт кандидат зазначила, що у січні 2024 року взяла у позику у рідного брата ОСОБА_2 120 000 грн, а її чоловік – у ОСОБА_3 130 000 грн та у ОСОБА_4 100 000 грн (разом 350 000 грн) для придбання впродовж січня–квітня бувших у користуванні сонячних панелей «Longi Solar LR5-72HPH 550M» у кількості 56 штук на онлайн-платформі «OLX» і інвертора «HUAWEI SUN 2000-30KTL M3». У березні–квітні 2024 року чоловік кандидата власними силами змонтував сонячну електростанцію 30 кВт та 01 травня 2024 року ввів її в експлуатацію. Зобов’язання за позиками кандидат та її чоловік виконали впродовж червня 2024 року – березня 2025 року у міру надходження доходів (заробітної плати, доходу від продажу електричної енергії «Зелений тариф», орендної плати за квартиру). Вказане підтверджується долученими до матеріалів досьє кандидата на посаду судді нотаріально посвідченими афідевітами ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
143. Водночас кандидат зауважила, що у Висновку ГРД помилково зазначено інформацію про придбання кандидатом автомобіля марки «RENAULT KANGOO» 2013 року випуску, вартістю 294 000 грн. Цей автомобіль належить на праві власності ОСОБА_8 (рідна сестра чоловіка) та з 14 листопада 2025 року перебуває у користуванні чоловіка кандидата. Відповідна інформація відображена кандидатом у декларації за 2025 рік.
144. Окрім того, на думку кандидата, ГРД при розрахунках загального прожиткового мінімуму у 2022 та 2023 роках її сім’ї допустила помилку, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7.
145. Також кандидат зазначила, що у неї були сформовані заощадження у вигляді коштів на депозитних рахунках у АТ «Державний ощадний банк України» та АТ КБ «Приватбанк», дохід у виді процентів вона щорічно декларувала. Кандидат не вказувала ці заощадження у розділі 12 «Грошові активи» декларації, оскільки відповідні суми не перевищували порогу декларування, встановленого на відповідний рік.
146. На переконання кандидата, усі доходи, отримані нею та її чоловіком упродовж 2022-2025 років, співвідносяться із видатками для забезпечення базових потреб сім’ї.
147. Також кандидат пояснила, що відповідно до пункту 7.3 розділу 7 Статуту ФГ «Агропоступ» оплата праці та інші умови праці членів господарства здійснюються відповідно до чинного законодавства та визначених ними умов. Таким чином, її чоловік як член і голова ФГ міг прямо впливати на визначення розміру своєї заробітної плати. Однак кандидат спільно з чоловіком прийняли рішення не підвищувати заробітну плату, а вкладати всі зароблені коштів ФГ у засоби виробництва, збільшення площ посівів овочевих культур і обсягів виробництва. Це дало свій результат у вигляді зростання доходів ФГ, що уможливило поступове збільшення зарплати чоловіка з 2024 року з огляду на необхідність задоволення відкладених та зростаючих потреб сім’ї кандидата.
148. Про успішність діяльності ФГ і результати його розвитку свідчать неодноразові публікації у засобах масової інформації про позитивний досвід роботи господарства під головуванням ОСОБА_5, а також відзначення його і ФГ подяками та грамотами від міністерств, державних органів та органів місцевого самоврядування.
149. Також свідомим було обмеження видатків сім’ї у 2024 році з метою встановлення сонячної електростанції з урахуванням того, що ця інвестиція є самоокупною і прибутковою. Усе перелічене дозволило суттєво підвищити рівень доходів сім’ї кандидата у 2025 році.
150. Відповідно до інформації Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, витрати населення в розрахунку на одну особу у 2019 році у Львівській області становили 90 406 грн (на чотирьох осіб  – 361 624 грн), у 2020 році – 95 025 грн (на чотирьох осіб – 380 100 грн), у 2021 році – 116 628 грн (на чотирьох осіб – 466512 грн). З урахуванням офіційного індексу споживчих цін за 2022 рік (26,6%) реальний рівень витрат у 2022 році орієнтовно становив не менше 147 610 грн на особу, що в розрахунку на чотирьох осіб становить 590 440 грн.
151. Однак у цьому контексті Комісія також бере до уваги пояснення кандидата щодо підтримки батьків. Ця натуральна підтримка не відображається у грошових доходах чи видатках декларацій, оскільки не є грошовим доходом і не перевищує порогів декларування, однак знижує реальну грошову потребу родини. За відсутності витрат на продукти харчування фактична грошова потреба родини кандидата була суттєво нижчою, ніж середньостатистична для домогосподарств регіону. Таким чином, невідповідність між наявними коштами та середньостатистичним еталоном витрат значною мірою пояснюється нетиповою структурою споживання цієї конкретної сім’ї, а не прихованими доходами.
152. Водночас Комісія не усуває виявленого застереження повністю. Кандидатом не надано підтверджувальних документів про підтримку батьків, хоча такі документи з урахуванням неформального характеру допомоги між родичами можуть об’єктивно не існувати.
153. Комісія оцінюватиме ці обставини у сукупності з іншими фактами, виявленими під час співбесіди.
154. Стосовно достатності коштів у кандидата та її чоловіка для придбання у 2019 році квартири загальною площею 92,7 кв.м, вартістю 1 814 000 грн Комісія встановила таке.
155. Згідно з відомостями із ДРФО дохід кандидата упродовж 2000–2018 років становив 773 053,9 грн, її чоловіка упродовж 2001–2018 років – 194 651,1 грн, сукупний дохід подружжя упродовж 2000–2018 роки – 967 705 грн.
156. Згідно з відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП) кандидат 26 березня 2019 року набула право власності на квартиру № __ в будинку № __, загальною площею 92,7 кв.м, що розташована на АДРЕСА_1 в м. Луцьк Волинської області, на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_9, вартістю 1 1958 30 грн.
157. Відповідно до відомостей із декларації за 2022 рік вартість цієї квартири зазначена у розмірі 1 814 000 грн.
158. У своїх поясненнях від 05 червня 2026 року кандидат повідомила, що у поданих нею деклараціях вартість квартири загальною площею 92,7 кв.м указана в розмірі 1 814 000 грн. Зазначена вартість визначена за останньою грошовою оцінкою, здійсненою суб’єктом оціночної діяльності 07 травня 2021 року на виконання умов Договору іпотеки від 12 травня 2021 року № 35505310-ДІ-2/1 (світлокопію долучено до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді).
159. Вартість квартири на дату набуття у власність згідно з пунктом 2.1 договору купівлі-продажу квартири від 26 березня 2019 року становила 1 195 830 грн (еквівалентно 45 000 дол. США) (світлокопію долучено до матеріалів суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді).
160. 27 червня 2018 року між кандидатом та ОСОБА_5 укладено шлюб. З огляду на працевлаштування чоловіка кандидата головою Фермерського господарства «Агропоступ», що знаходиться за адресою: с. Новина–Добрятинська Лубенського району Рівненської області (далі – господарство), складнощі у подоланні кожного дня відстані від господарства до спільного місця проживання у м. Львові, а також потребу чоловіка кандидата у щоденному перебуванні на робочому місці, подружжя вирішило придбати житло м. Луцьку, що знаходиться у 30 км від місця розташування господарства.
161. У зв’язку з відсутністю достатньої суми коштів для придбання житла у м. Луцьку кандидат звернулась до своїх батьків з проханням надати фінансову допомогу. Батьки кандидата зробили подарунок їй та її чоловіку у грошовій формі.
162. Стосовно джерел формування коштів для придбання квартири за ціною 45 000 дол. США кандидат повідомила таке. ЇЇ особистий внесок становив суму, еквівалентну 22 000 дол. США, з якої:

- 17 000 дол. США вона заощадила упродовж 2004–2018 років за час роботи у ЛНУ ім. Івана Франка. У вказаний період вона працювала за основним місцем праці на юридичному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка і за сумісництвом – в Інституті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ ім. Івана Франка, а також за цивільно-правовим договором у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна мала академія наук учнівської молоді». Доходи, отримані не за основним місцем праці, вона заощаджувала у доларовому еквіваленті;

- 3 000 дол. США кандидат отримала як подарунок з нагоди весілля від рідного брата ОСОБА_2 з сім’єю;

- 2 000 дол. США кандидат отримала як подарунок з нагоди весілля від її хрещених батьків – рідної тітки ОСОБА_10 та рідного дядька ОСОБА_11.

163.  Подарунок батьків кандидата – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - становив суму, еквівалентну 23 000 дол. США. Батьки заощадили вказану суму, оскільки батько в цей час продовжував працювати, отримувати заробітну плату, а також з 2005 року пенсію за вислугу років як пенсіонер УМВС України у Львівській області (звання – підполковник, остання посада – начальник відділу капітального будівництва УМВС України у Львівській області). Упродовж 2011–2018 років усі кошти, отримані у виді заробітної плати, батько заощаджував. Мати кандидата також з 2010 року отримувала пенсію і впродовж 2014 – 2017 років – дохід від заняття підприємницькою діяльністю, який також у повному розмірі заощадила. На підтвердження факту надання подарунку у грошовій формі від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кандидат долучила письмові пояснення батьків.
164. Як вважає кандидат, грошові кошти для придбання квартири загальною площею 92,7 кв.м отримані нею за рахунок законних джерел, що підтверджено відповідними документами.
165. Стосовно джерел походження у кандидата грошових коштів у розмірі 17 000 дол. США, які були використані для формування готівкових заощаджень упродовж 2004-2018 років за час роботи у ЛНУ ім. Івана Франка, Комісія встановила таке.
166. Відповідно до відомостей із ДРФО дохід кандидата упродовж 2004 – 2018 років, отриманий в Інституті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ ім. Івана Франка, а також за цивільно-правовим договором у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна мала академія наук учнівської молоді», до оподаткування становив: 2004 рік – 3 076,58 грн (еквівалентно 600 дол. США); 2005 рік – 7 299,44 грн (еквівалентно 1425 дол. США); 2006 рік – 10 084,19 грн (еквівалентно 1930 дол. США); 2007 рік – 12 407,8 грн (еквівалентно 2456 дол. США); 2008 рік – 2 135,58 грн (еквівалентно 406 дол. США); 2009 рік – 1 998,5 грн (еквівалентно 256 дол. США); 2010 рік – 1 694 грн (еквівалентно 214 дол. США); 2011 рік – 11 547,89 грн (еквівалентно 1443 дол. США); 2012 рік – 15 148,01 грн (еквівалентно 1894 дол. США); 2013 рік – 31 290,81 грн (еквівалентно 3911 дол. США); 2014 рік – 26 897 грн (еквівалентно 2241 дол. США); 2015 рік – 18 744,96 грн (еквівалентно 852 дол. США); 2016 рік – 6 254,13 грн (еквівалентно 250 дол. США); 2017 рік – 31 782,69 грн (еквівалентно 1 222 дол. США); 2018 рік – 14 652,67 грн (еквівалентно 542 дол. США).
167. Комісія встановлює, що сукупний дохід від роботи за сумісництвом до оподаткування за 2004–2018 роки становив 195014,03 грн (еквівалентно 19 642 дол. США). З урахуванням середніх ставок ПДФО та ЄСВ, що діяли у відповідні роки, чистий дохід «на руки» від цих джерел становив орієнтовно 15 000–16 500 дол. США (без врахування курсової різниці на придбання іноземної валюти). Заявлена кандидатом сума заощаджень у 17 000 дол. США є граничною і могла бути досягнута лише за умови збереження абсолютно всього чистого доходу.
168. Комісія враховує, що кандидат також отримувала дохід за основним місцем роботи на юридичному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка, відомості щодо якого наведено в пункті 137. Той факт, що дохід за основним місцем роботи міг покривати поточні витрати, а дохід від роботи за сумісництвом – накопичення, є правдоподібним поясненням. З огляду на це Комісія не кваліфікує зазначену розбіжність як підставу для обґрунтованого сумніву, однак фіксує її як елемент, що знижує ступінь верифікованості пояснень кандидата щодо структури особистих заощаджень.
169. Відповідно до долученої кандидатом світлокопії довідки про доходи № 8778337744702131, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 04 червня 2026 року, з серпня 2009 року до грудня 2018 року ОСОБА_6 отримав дохід у виді пенсії у розмірі 264 614,83 грн.
170. Відповідно до долученої кандидатом світлокопії довідки про доходи № 8269282090226204, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 03 червня 2026 року, з січня 2015 року до грудня 2018 року ОСОБА_7 отримала дохід у виді пенсії у розмірі 93 202,39 грн.
171. Згідно з відомостями із ДРФО дохід матері кандидата до оподаткування упродовж 1998–2017 років становив 3 561 057 грн.
172. Відповідно до інформації з ДРФО дохід батька кандидата до оподаткування упродовж 2004–2018 років становив 548 154 грн.
173. У письмових поясненнях кандидат зазначила, що заощадження її матері упродовж 2014–2017 років становили 1 637 619,42 грн (еквівалентно 81 182 дол. США), заощадження її батька упродовж 2011–2018 років – 229 439 грн (еквівалентно 14 985 дол. США).
174. Вирішуючи це питання, Комісія виходить із того, що неврахування обставин набуття у власність близькими особами активів, які надалі були безоплатно передані у власність чи користування кандидату на посаду судді (судді) чи членам його сім’ї, зробить ілюзорною саму процедуру кваліфікаційного оцінювання. Більше того, це свідчитиме про неналежне дослідження Комісією відомостей, що містяться в досьє кандидата на посаду судді.
175. На переконання Комісії, безоплатно набуваючи у власність чи користування актив, кандидат на посаду судді (суддя) має бути готовим вжити додаткових розумних заходів для з’ясування законності джерел походження коштів, використаних дарувальником (надавачем майна в користування) для придбання майна. Така потреба, серед іншого, зумовлена необхідністю унеможливити саме припущення того, що кандидат на посаду судді може використовувати механізм набуття активів через близьких осіб як спосіб «легалізації» володіння таким активом.
176. Із наведеного Комісія виснує, що особистий внесок кандидата у придбання квартири, підтверджений відомостями ДРФО про доходи від роботи за сумісництвом, є реалістичним джерелом для накопичення суми, близької до 22 000 дол. США. Подарунок батьків у розмірі 23 000 дол. США відповідає документально підтвердженій фінансовій спроможності дарувальників. Сукупне фінансове підґрунтя придбання квартири загальною площею 92,7 кв.м за ціною 45 000 дол. США (1 195 830 грн) є достатньо верифікованим, законність джерел походження використаних коштів не викликає у Комісії обґрунтованого сумніву в розумінні пункту 3 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24, а тому застереження ГРД у відповідній частині відхиляються.
177. Стосовно вартості автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску, що нижча за ринкову, Комісія встановила таке.
178. Згідно з відомостями із декларації за 2022 рік кандидат зазначила право користування автомобілем марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску, вартістю 17 000 грн (еквівалентно 623 дол. США), що на праві власності з 29 грудня 2021 року належить її чоловіку.
179. У своїх письмових поясненнях кандидат зазначила, що попереднім власником цього автомобіля була рідна сестра чоловіка – ОСОБА_12. Цей автомобіль упродовж 11 років використовувався для перевезення сільськогосподарської продукції. На момент придбання цей автомобіль був у незадовільному технічному стані. Чоловік кандидата вирішив його придбати і за можливості провести ремонтні роботи. Оскільки світлин автомобіля на момент його придбання не було, кандидатом долучено світлини його поточного стану, а також скріни дописів та світлини автомобіля за 2022 рік у соціальній мережі «Фейсбук» зі сторінки ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_8), на якій можна побачити стан автомобіля у відповідному році. У березні 2022 року чоловік кандидата надав ОСОБА_13 у безоплатне користування цей автомобіль для здійснення волонтерської діяльності – евакуації людей та майна з тимчасово окупованих територій, а також для доставлення предметів першої необхідності.
180. Наведені обставини, на думку кандидата, обумовлюють вартість придбання цього автомобіля.
181. Насамперед Комісія відзначає, що автомобіль марки ««MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску в 2021 році можна оцінити як середньотонажний комерційний автомобіль, який належить до класу легких вантажівок. Та навіть з огляду його року випуску колегія вимушена констатувати, що твердження кандидата про вартість автомобіля усе ж є непереконливими, адже документів, які б підтверджували технічний стан автомобіля, нею не надано.
182. На вторинному ринку в Україні ціна у 2026 році на такий транспортний засіб становить від 5 000 дол. США до 12 500 дол. США (залежно від стану, пробігу та типу кузова).
183. Також у декларації за 2022 рік кандидат зазначила право користування автомобілями марки «MERCEDES-BENZ E 220» 2010 року випуску, вартістю 228 547 грн (еквівалентно 8 595 дол. США), що на праві власності з 19 грудня 2017 року належить її чоловіку.
184. На вторинному ринку в Україні ціна у 2026 році на автомобілі марки MERCEDES-BENZ E 220» 2010 року випуску становить від 10 500 дол. США до 15 500 дол. США (залежно від стану, пробігу та типу кузова).
185. При цьому Комісія зважає на те, що цей автомобіль чоловік кандидата придбав до укладання у 2018 році шлюбу з Панчак О.Г.
186. Крім того, кандидат документально не підтвердила недоліків технічного стану (акт технічного огляду, дефектний акт, висновок сервісного центру тощо) та факту проведення ремонту вказаних автомобілів (квитанції, акти виконаних робіт, обсяг несправностей, заявлених під час підписання договору). Наведені фактичні дані у своїй сукупності є підставою стверджувати, що чоловік кандидата набув майно за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
187. Комісія зазначає, що відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), однією з ознак невідповідності критерію доброчесності є набуття прав на об’єкти цивільних прав за ціною, що суттєво відрізняється від ринкової вартості, за відсутності достатнього документального підтвердження обґрунтованості такої різниці.
188. Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидата та членів її сім’ї й ускладнює зіставлення їх доходів і видатків.
189. Суддя (кандидат на посаду судді) зобов’язаний дбати про те, щоб, на думку розумної сторонньої людини, його поведінка відповідала вимогам доброчесності та не викликала сумнівів у прозорості особистих фінансових операцій (пункт 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів; стаття 3 Кодексу суддівської етики).
190. Пунктом 5.12 розділу 5 Положення передбачено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
191. Проаналізувавши викладене, Комісія дійшла висновку про спростування кандидатом сумніву ГРД щодо законності джерел походження коштів, використаних для придбання квартири загальною площею 92,7 кв.м за ціною 45 000 дол. США (1 195 830 грн), з огляду на встановлене достатнє фінансове підґрунтя для її купівлі.
192. Водночас, ураховуючи встановлені під час співбесіди обставини щодо того, що доходи сім’ї кандидата не співвідносні із середнім рівнем витрат населення у Львівській області упродовж 2019–2023 років, а також придбання її чоловіком автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» 2003 року випуску вартістю, нижчою за ринкову, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
193. Під час дослідження змісту виявлених ГРД порушень академічної доброчесності у Дисертаційній роботі кандидата та наданих нею пояснень Комісією встановлено таке.
194. У 2012 році кандидат захистила дисертацію на тему: «Доктринальне тлумачення закону про кримінальну відповідальність».
195. Під час автоматичного дослідження ГРД змісту Дисертаційної роботи кандидата за допомогою програми «Turnition» ГРД виявлено 56 замінених символів на 21 сторінці.
196. За припущеннями ГРД, кандидат змінювала літери однієї абетки на візуально ідентичні літери іншої з метою уникнення розпізнання системою слів як плагіат.
197. Також у Дисертаційній роботі виявлені великі за обсягом цитати власних робіт кандидата, що не містять змін або доопрацювання.
198. Визначаючись щодо обставин, викладених ГРД у цьому пункті Висновку, Комісія зазначає таке.
199. Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук Панчак О.Г. є чинним.
200. У своїх письмових поясненнях Панчак О.Г. зазначила про те, що у Висновку ГРД не вказано які саме 56 символів змінено у тексті Дисертаційної роботи. Кандидат вказала, що не може скористатися програмою «Turnitin» через відсутність у неї авторизованого доступу. Однак проведене нею дослідження тексту Дисертаційної роботи у програмі Microsoft Word доводить, що заміненими є 16 символів на 12 сторінках у словах: «самé» (стор. 69, 93, 175), «сáме» (стор. 85, 99), «óдне» (вживалося у словосполученні «одне óдне») (стор. 153, 159, 163, ), «с.», «С.» (при вказівці у списку використаних джерел на кількість сторінок і на по батькові автора використаних тез доповіді на конференції ) (стор. 197, 222), “Х” у латинській цифрі XVІІІ (стор. 215), знаку «р» (при описі режиму доступу до офіційного сайту ВРУ) (стор. 219). У словах «саме», «одне» така заміна була здійснена кандидатом свідомо з метою проставлення наголосу на необхідний склад у слові, від якого залежить значення цього слова. Стосовно інших, як указано у Висновку ГРД, замін проведене кандидатом дослідження показує, що такими є лише символи у латинських виразах, використаних у Дисертаційній роботі (наприклад, status quo (стор. 28), a fortiori (стор. 102, 117), argumentum a contrario (стор. 105, 111) і т.п.).
201. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 № 2984-111, Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423 (далі – Порядок присудження наукових ступенів), Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1058, які були чинними на момент захисту кандидатом Дисертаційної роботи (28 серпня 2012 року), перевірка робіт на плагіат з використанням призначених для цього програм не проводилася. А отже, метою проведених кандидатом замін символів було «не обдурити» систему, а лише забезпечити точність формулювань і полегшити сприйняття прочитаного тексту.
202. Таким чином, на переконання кандидата, наведені у Висновку ГРД припущення щодо мети заміни друкованих знаків є безпідставними і надуманими.
203. Стосовно того, що в роботі наявні великі за обсягом цитати з власних робіт Панчак О.Г., що не містять змін або доопрацювань, кандидат пояснила таке.
204. На момент захисту кандидатом Дисертаційної роботи поняття «самоплагіат» в українському нормативному регулюванні не було. Вперше воно з’явилося у 2017 році. Натомість у пункті 14 Порядку присудження наукових ступенів, який був чинним на цей момент, зазначалося, що основні наукові результати дисертації повинні відображати особистий внесок здобувача в їх досягнення та обов’язково бути опубліковані ним у формі наукових монографій чи статей у наукових (зокрема, електронних) фахових виданнях України або інших держав. До опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації, належать друковані тези, доповіді та інші матеріали наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях здобувача визначає спеціалізована вчена рада. Мінімальну кількість та обсяг публікацій, які розкривають основний зміст дисертації, визначає МОНмолодьспорт.
205. Із наведених нормативних положень випливає імперативна вимога опублікування основних наукових результатів дисертації у наукових статтях, тезах доповідей на конференціях та в інших джерелах. Контроль за дотриманням здобувачем цієї вимоги покладався на спеціалізовану вчену раду. Отже, наведені у Висновку ГРД приклади текстуальних збігів у текстах наукових статей, написаних і опублікованих кандидатом до захисту Дисертаційної роботи, та тексті Дисертаційної роботи зумовлені виконанням наведених нормативних вимог.
206. Відповідно до абзацу першого пункту 15 Порядку присудження наукових ступенів вимоги до оформлення автореферату встановлюються МОНмолодьспорт. Згідно з підпунктом 5.2 «Структура автореферату» Вимог до оформлення дисертацій та авторефератів дисертацій, розроблених ВАК України, структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту роботи, висновків, списку опублікованих праць за темою дисертації та анотацій. Загальна характеристика роботи повинна містити елементи вступу дисертації, а також інформацію щодо структури дисертації, повного обсягу дисертації в сторінках, а також обсягу, що займають ілюстрації, таблиці, додатки, список використаних джерел. Основний зміст автореферату повинен містити стисло викладений зміст дисертації за розділами. Висновки повинні співпадати із загальними висновками дисертації.
207. Саме необхідністю дотримання зазначених нормативних вимог зумовлений повний текстуальний збіг у тексті Дисертаційної роботи (вступ, загальні висновки дисертації та окремі фрагменти з основного тексту дисертації) та джерелі, указаному в додатку 1 до Висновку ГРД «Звіт за результатами аналізу дисертації», що становить 12 %. Таким джерелом є автореферат кандидатської дисертації Панчак О.Г.
208. Окрім того, як зазначено у пункті 16 Порядку присудження наукових ступенів, якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки. У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Із наведеного кандидат виснувала, що плагіатом на момент написання та захисту кандидатської дисертації вважалися лише текстові запозичення, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів.
209. Отже, на переконання кандидата, припущення, висловлене у Висновку ГРД про можливий самоплагіат, не відповідає чинним на момент написання та захисту нею кандидатської дисертації нормативних актам та є очевидно необґрунтованим.
210. Підсумовуючи викладене, кандидат наголосила, що припущення про можливий самоплагіат та замінені знаки у тексті є необґрунтованими і не враховують чинного на момент вчинення нею відповідних дій нормативного регулювання. До того ж вказані припущення підривають її бездоганну наукову репутацію, якою вона дуже дорожить і підтримує впродовж усього її наукового та викладацького життя. Також ці припущення заплямовують бездоганну наукову репутацію її вельмишановного наукового керівника, опонентів, всіх членів кафедри кримінального права та кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка, які рекомендували її Дисертаційну роботу до захисту, усіх членів Спеціалізованої вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України, які проголосували одноголосно за присудження їй наукового ступеня кандидата юридичних наук, а також членів Атестаційної колегії МОНмолодьспорту, на підставі рішення якої кандидату видано диплом кандидата юридичних наук.
211. При дослідженні Висновку ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.
212. Суд виснував, що НАЗЯВО згідно зі статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).
213. Відповідно до пункту 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
214. У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема у порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.
215. Попри це Комісія відзначає, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді є автономною за своєю правовою природою та здійснюється незалежно від процедур встановлення фактів академічної недоброчесності, які належать до компетенції Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Відсутність рішення НАЗЯВО не обмежує повноваження Комісії надавати оцінку відповідним обставинам виключно в контексті критеріїв доброчесності та професійної етики судді, без втручання у сферу наукової атестації.
216. Оцінюючи наведені ГРД обставини у їх сукупності, Комісія констатує, що в Дисертаційній роботі кандидата наявні великі за обсягом цитати власних робіт кандидата, що не містять змін або доопрацювання.
217. Водночас Комісія враховує, що захист Дисертаційної роботи відбувся у 2012 році, тобто до призначення кандидата на посаду судді. На момент її підготовки та захисту кандидат не перебувала на посаді судді й не була носієм підвищених стандартів професійної етики, які застосовуються до суддівського корпусу.
218. Комісія також бере до уваги характер установлених порушень.
219. Стосовно можливого факту академічної недоброчесності, а саме самоплагіату, Панчак О.Г. пояснила, що стаття була опублікована до захисту дисертації. У статті та дисертації містяться подібні тексти, оскільки вони є основою для певних висновків, що загалом є різними у статті та дисертації. Тобто однакові тексти, які вказані у висновку ГРД, не є науковими результатами відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» («наукові результати» – нове наукове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях інформації). Ці тексти є матеріалом, що містить посилання на інші думки з подальшим аналізом цих думок та висловленням власної думки про ці дані. Згідно з чинним законодавством України повторне використання у новій науковій публікації власного попереднього тексту, якщо цей фрагмент тексту не утворює нове наукове знання, не має розцінюватися як порушення академічної доброчесності.
220. Визначаючись щодо представлених у Висновку ГРД фактів самоплагіату, Комісія зазначає таке.
221. Самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) як один із видів порушень академічної доброчесності вперше визначений у частині четвертій статті 42 Закону України «Про освіту», прийнятому 05 вересня 2017 року.
222. «Проблема актуальна через те, що окремі автори наукових публікацій іноді багатократно відтворюють одні й ті самі наукові результати, при цьому подають їх як нові наукові результати. […] Головними причинами виокремлення самоплагіату як виду порушень академічної доброчесності є те, що він:

- знижує довіру суспільства до науки у цілому, а також до наукових результатів окремих осіб та інституцій;

- призводить до отримання необґрунтованих переваг за фактично невиконану роботу; ці переваги можуть полягати в отриманні додаткового фінансування на проведення досліджень, що фактично не виконувалися, підвищенні наукометричних показників автора тощо;

- може порушувати авторські та суміжні права інших фізичних і юридичних осіб, зокрема видавців та співавторів» (Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності (лист Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650).

223. Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату, відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567).
224. Підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає / передбачала обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Ще одна вимога в процесі підготовки дисертаційного дослідження – апробація результатів дослідження, зокрема шляхом виступів з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах. Результатами апробації є тези наукових доповідей (повідомлень), опубліковані в збірниках матеріалів конференцій. Традиційно дослідники обґрунтовують свої нові наукові висновки та ідеї на різного роду наукових та науково-практичних заходах та тезово представляють їх в текстах наукових доповідей (повідомлень). У процесі наукових дискусій та колективних обговорень відповідної доповіді (повідомлення) дослідник корегує, підсилює додатковим обґрунтуванням отримані наукові результати та оприлюднює їх в ширшого обсягу науковій публікації – науковій статті у профільному науковому виданні. Належним чином апробовані, оприлюднені та опубліковані наукові результати покладаються в основу дисертаційного дослідження.
225. Вимоги публікації / оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Враховуючи це, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства. Тому наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової характеристичної ознаки (спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) і не відповідає поняттю «самоплагіат». […]. Ще одним проблемним випадком є публікація наукових статей за результатами доповідей на наукових конференціях та інших заходах, які передбачали попереднє видання збірників тез або матеріалів цих заходів. Тестові збіги у таких статтях з тезами чи текстами доповідей не є самоплагіатом, оскільки це варіанти однієї й тієї самої публікації, які не претендують на те, що кожний з них містить окремі наукові результати».
226. Роз’яснення Міністерства освіти і науки України пізніше було нормативно закріплено в пункті 9 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії»: «Не вважається самоплагіатом використання здобувачем своїх наукових праць у тексті дисертації без посилання на ці праці, якщо вони попередньо опубліковані з метою висвітлення в них основних наукових результатів дисертації та вказані здобувачем в анотації дисертації».
227. Враховуючи наведене, Комісія робить висновок про непідтвердження факту порушення Панчак О.Г. вимог академічної доброчесності, а саме наявності самоплагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
228. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, відсутні підстави для визнання Панчак О.Г. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Панчак Оксана Григорівна набрала 737,54 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Панчак Оксани Григорівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі.

Головуючий                                                                                                      Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                    Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                             Роман САБОДАШ