X

Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрлагіної Тамари Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
02.06.2026
258/ас-26
Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрлагіної Тамари Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тамари ЮРЛАГІНОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрлагіної Тамари Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.

Юрлагіна Тамара Володимирівна, дата народження – ____________ року, громадянка України.

Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.

Професійну діяльність розпочала у 2002 році на посаді консультанта Мелітопольського міського суду Запорізької області, з січня до квітня 2004 року – на посаді помічника судді.

З квітня 2004 року до лютого 2010 року працювала на посаді помічника судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Указом Президента України від 22 січня 2010 року № 59/2010 Юрлагіну Т.В. призначено на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області строком на п’ять років (присягу судді складено 10 лютого 2010 року).

Указом Президента України від 09 грудня 2011 року № 1113/2011 Юрлагіну Т.В. переведено на роботу на посаді судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в межах п’ятирічного строку.

Указом Президента України від 02 листопада 2011 року № 348/2017 Юрлагіну Т.В. призначено на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області безстроково.

Адміністративних посад Юрлагіна Т.В. не займала.

До інших органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції Юрлагіна Т.В. не обиралась.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема стосовно судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіної Т.В., яке наразі не завершено.

Інформація про участь кандидата в конкурсі.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Юрлагіна Т.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Юрлагіну Т.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Юрлагіну Т.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Юрлагіну Т.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Юрлагіну Т.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

Рішенням Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду між членами колегії № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кушніра І.В.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.

За результатами спеціальної перевірки Юрлагіної Т.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 10 грудня 2025 року № 21.2-716/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Юрлагіній Т.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Комісією у складі колегії № 5 проведено 02 червня 2026 року співбесіду із кандидатом Юрлагіною Т.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок  Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.

Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду  на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).

Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.

Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).

Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Юрлагіна Т.В. набрала 141 бал.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Юрлагіна Т.В. набрала 58,3 бала.

За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Юрлагіна Т.В. набрала 129,5 бала.

Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що кандидат Юрлагіна Т.В. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальний результат складеного Юрлагіною Т.В. кваліфікаційного іспиту становить 368,8 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Юрлагіній Т.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

На адресу Комісії 16 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.

Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість» та «відповідальність» (19, 20, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 19,75; безперервний розвиток (20, 20, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 20; загальний бал за критерій – 39,75.

З огляду на викладене Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить  39,75 бала із 50 можливих, що є вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Ураховуючи письмові пояснення Юрлагіної Т.В. та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,75; ефективна взаємодія (9, 9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9; стійкість мотивації (10, 10, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 9,75; емоційна стійкість (11, 11, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення – 10,75; загальний бал за критерій – 39,25.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що є вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

До Комісії 01 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Юрлагіної Т.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Зазначений висновок ГРД разом із додатками до нього 05 травня 2026 року було надіслано кандидату.

Кандидат Юрлагіна Т.В. 14 травня 2026 року надіслала до Комісії письмові пояснення щодо висновку ГРД.

Крім того, 28 травня 2026 року кандидату було надіслано додаткові запитання Комісії.

Кандидат Юрлагіна Т.В. 29 травня 2026 року надіслала до Комісії письмові пояснення та відповіді на поставлені запитання.

Під час співбесіди Комісією з метою встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання було досліджено обставини, викладені у висновку ГРД, зокрема такі.

1.1. ГРД у своєму висновку звернула увагу на ймовірне заниження вартості відчуження транспортного засобу Mercedes-Benz Vito (2003 року випуску), яка, згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, становила 18 180 грн.

За доводами ГРД, станом на 16 березня 2019 року (дата продажу) задекларована вартість авто, еквівалентна приблизно 673 дол. США, суттєво нижча за ринкову вартість аналогічних транспортних засобів, яка, за даними відкритих джерел (архівні оголошення), становила від 4 600 до 9 000 дол. США.

Водночас надані кандидатом пояснення не підкріплені належними об’єктивними доказами, які дозволили б перевірити фактичний технічний стан транспортного засобу на момент його відчуження та співвіднести його із заявленою вартістю. Зокрема, кандидат не надала жодних документів або інших доказів (матеріалів фото- або відеофіксації, документів СТО, відомостей про проведення ремонтів, результатів діагностики тощо), які б підтверджували критичний стан автомобіля та могли обґрунтовувати настільки суттєве зниження його вартості.

Крім того, навіть транспортні засоби в незадовільному стані зазвичай мають ринкову вартість, що перевищує рівень вартості металобрухту. Однозначно визнати задекларовану ціну такою, що повністю відповідає ринковим умовам, немає можливості.

Кандидат усно та письмово пояснила, що така вартість була зумовлена технічним станом транспортного засобу. За її словами, автомобіль 2003 року випуску мав значний пробіг, тривалий час експлуатувався та зберігався поза гаражем.

Кандидат зазначила, що визначення вартості автомобіля здійснював її колишній чоловік, а вона особисто не брала участі у встановленні ціни продажу. Відчуження транспортного засобу вона здійснювала на підставі виданої їй довіреності.

За словами кандидата, автомобіль був придбаний у 2012 році вже з технічними несправностями, зокрема проблемами в роботі двигуна. Транспортний засіб потребував регулярного ремонту, що безпосередньо вплинуло на його ринкову вартість.

Відповідаючи на запитання Комісії щодо використання автомобіля, зокрема здійснення на ньому поїздок до Автономної Республіки Крим у 2014 році, кандидат пояснила, що транспортний засіб дійсно експлуатувався, однак після поїздок потребував проведення ремонтних робіт, а згодом утримання та ремонт автомобіля стали економічно недоцільними.

Стосовно обставин відчуження автомобіля кандидат повідомила, що особисто була присутня під час оформлення правочину в сервісному центрі МВС разом із покупцем, та підтвердила, що сума 18 180 грн відповідає фактичній вартості продажу транспортного засобу.

Відсутність фотографій згідно з поясненнями кандидата зумовлена відсутністю звички фотографувати занедбане майно, яке не придатне для використання, а не наміром приховати інформацію. Відповідно до доводів кандидата замовляти оцінку автомобіля, який перебував у вкрай незадовільному, критичному стані, чи то фотографувати та зберігати ці фотографії не було потреби. Враховуючи стан автомобіля та суму покупки, у покупця також не було необхідності замовляти сервісну чи експертну діагностику такого автомобіля, адже це потягло б додаткові витрати, які в умовах очевидної несправності були зайві. Під час продажу автомобіля в кандидата не виникало будь-яких сумнівів щодо необхідності фіксації стану авто чи проведення будь-яких інших підтверджувальних дій з цим транспортним засобом, окрім визначених законом укладання купівлі-продажу та належного декларування, враховуючи, що питання стосувалось саме відчуження вже належного майна та не пов’язане з недостатністю коштів для придбання чи з приховуванням надприбутків, чи з будь-якими іншими обставинами, які можуть викликати сумнів в її доброчесності. Тобто такий правочин, на її переконання, не свідчить про будь-який недоброчесний намір.

Стосовно вказаних обставин Комісія бере до уваги таке.

Першочергово визначення дійсної вартості майна, відчуженого кандидатом або членами його сім’ї, має значення для встановлення реального доходу, отриманого ними за результатами такого відчуження.

Крім того, у разі якщо відповідна операція підлягає оподаткуванню, встановлення її дійсної вартості є необхідним для визначення належної бази оподаткування та, відповідно, розміру податкових зобов’язань, а також для спростування можливих сумнівів щодо участі кандидата або члена його сім’ї в схемах ухилення від оподаткування чи неправомірної мінімізації податкових зобов’язань будь-якою зі сторін правочину.

З урахуванням викладеного Комісія не погоджується з доводами кандидата про те, що будь-який правочин кандидата або члена його сім’ї щодо відчуження належного їм майна апріорі не може свідчити про недоброчесний намір.

Колегія бере доводи кандидата, що саме цей автомобіль міг перебувати у вкрай незадовільному, критичному технічному стані, а також доводи щодо відсутності в неї обов’язку фіксувати цей стан.

Водночас Показники передбачають поняття «обґрунтованого сумніву» як наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини.

У цьому випадку Комісія бере до уваги доводи ГРД щодо суттєвої різниці між задекларованою сумою продажу, еквівалентною приблизно 673 дол. США, та ринковою вартістю аналогічних транспортних засобів, яка, за даними відкритих джерел, починається від 4 600 дол. США. Також Комісія враховує доводи ГРД про те, що навіть транспортні засоби в незадовільному технічному стані зазвичай мають ринкову вартість, яка перевищує вартість металобрухту.

Кандидат повністю добровільно бере участь у процедурі підвищення в кар’єрі, тому, хоча вона і не була зобов’язана фіксувати технічний стан автомобіля на момент його продажу, саме на ній лежить обов’язок підтвердити свою відповідність критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема шляхом спростування наявних обґрунтованих сумнівів.

За таких обставин доводи ГРД про те, що надані кандидатом пояснення не є достатніми для повного усунення сумнівів щодо відповідності ціни продажу транспортного засобу ринковим умовам, заслуговують на увагу та врахування Комісією.

З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності, однак вони підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими встановленими під час кваліфікаційного оцінювання фактами.

1.2. ГРД звернула увагу на відсутність у колишнього чоловіка кандидата (до розірвання шлюбу у 2022 році) відомостей про отримання заробітної плати або інших регулярних доходів.

Кандидат пояснила, що після завершення нею навчання її чоловік переїхав до міста Мелітополя, попередньо продавши належну йому квартиру в місті Харкові. За отримані від продажу кошти він придбав автомобіль та намагався здійснювати підприємницьку діяльність, пов’язану з реалізацією промислових товарів, однак така діяльність не принесла очікуваного результату.

За словами кандидата, основним видом діяльності її чоловіка було вирощування овочів та фруктів на земельній ділянці площею 0,50 га, розташованій біля житлового будинку, подарованого йому у 2004 році. Кандидат стверджувала, що сім’я частково забезпечувала свої потреби за рахунок реалізації надлишків вирощеної продукції.

Кандидат також зазначила, що з 2010 року у її чоловіка виникли суттєві проблеми зі здоров’ям, що обмежувало можливість виконання фізичної праці та ведення господарства. У зв’язку з цим основним джерелом доходу сім’ї була її суддівська винагорода.

Відсутність відомостей про доходи чоловіка в деклараціях кандидат пояснила тим, що доходи від реалізації продукції, вирощеної на присадибній земельній ділянці, на її переконання, відповідно до вимог податкового законодавства не підлягали оподаткуванню. Крім того, кандидат зазначила, що чоловік не повідомляв їй конкретних сум отриманих доходів, у зв’язку з чим вона не мала можливості відобразити їх у деклараціях. Водночас позначку про ненадання членом сім’ї відповідної інформації кандидат не використовувала.

Під час співбесіди Комісія наголосила на тому, що відсутність відомостей про інші офіційні доходи протягом тривалого періоду може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані запитання щодо джерел забезпечення життєвих потреб сім’ї.

У відповідь кандидат зазначила, що не всі операції з відчуження майна відображалися в інформаційних базах контролюючих органів за відповідні періоди, а діяльність, пов’язана з вирощуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції, фактично здійснювалася, хоча отримані від неї доходи офіційно не обліковувалися.

Комісія бере до уваги таке.

Комісія враховує, що згідно з відомостями, отриманими від контролюючих органів, за період з 2002 до 2022 року, тобто протягом двадцяти років, у колишнього чоловіка кандидата обліковано лише два офіційні джерела доходу: кошти від відчуження транспортного засобу в розмірі 18 180 грн у 2019 році та дохід у розмірі 50 000 грн у 2015 році.

Протягом зазначеного періоду він був особою працездатного віку та мав сім’ю і дитину на утриманні.

Водночас кандидат зазначила, що її колишній чоловік отримував доходи, зокрема, від вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції.

Комісія зауважує, що антикорупційне законодавство не передбачає обов’язку декларування виключно тих доходів, які обліковані органами державної податкової служби.

Дійсно, відповідно до роз’яснень НАЗК суб’єкт декларування зазначає інформацію про членів сім’ї, яка йому відома або може бути отримана з офіційних джерел.

Водночас статтею 18 Кодексу суддівської етики в редакції, чинній з 22 лютого 2013 року, тобто протягом частини спірного періоду, передбачено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Кандидат визнала, що не використовувала передбачену законодавством можливість зазначення в декларації факту ненадання членом сім’ї необхідної інформації шляхом проставлення відповідної позначки.

Згідно з пунктом 19 Показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Відповідно до пункту 7 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З урахуванням характеру виявленого порушення, його тривалості, а також відсутності у Комісії достовірних і достатніх доказів наявності ознак умисного приховування доходів колишнього чоловіка кандидата Комісія дійшла висновку, що наявне порушення не є несумісним із зайняттям посади судді, однак не може вважатися несуттєвим, а тому впливає на оцінку кандидата у бальному еквіваленті за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики.

У зв’язку з цим Комісія у складі колегії вирішила зменшити кількість балів за вказаним показником на 15 балів.

1.3. ГРД зазначила, що кандидат набула у власність автомобіль OPEL ANTARA 2013 року випуску за ціною 120 000 грн, що на момент придбання у 2019 році становило приблизно 4 411 дол. США. На думку ГРД, зазначена вартість є суттєво нижчою за ринкову вартість аналогічних транспортних засобів, яка на той час становила близько 10 000 дол. США.

Крім того, ГРД звернула увагу на те, що надалі зазначений автомобіль був виставлений на продаж за значно вищою ціною, що, на думку ГРД, може свідчити про невідповідність задекларованої вартості транспортного засобу його фактичній вартості на момент придбання.

Кандидат пояснила, що автомобіль був придбаний у пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди. За її словами, транспортний засіб мав пошкодження передньої частини кузова та потребував проведення відновлювальних ремонтних робіт.

Кандидат також зазначила, що автомобіль був ввезений на територію України з-за кордону, а його митна вартість під час ввезення попереднім власником становила близько 5 000 дол. США. Навесні 2019 року вона придбала цей транспортний засіб у особи, яка здійснила його ввезення в Україну.

За словами кандидата, ціна, зазначена в договорі купівлі-продажу, відповідала фактично сплаченій сумі та враховувала технічний стан автомобіля і наявні пошкодження.

Після придбання автомобіль потребував проведення значного обсягу ремонтних робіт, вартість яких кандидат оцінила приблизно у 2 300 дол. США. Зокрема, було здійснено ремонт та заміну окремих деталей транспортного засобу.

На підтвердження своїх пояснень кандидат надала письмові пояснення майстра з міста Мелітополя, який виконував відповідні ремонтні роботи. Водночас документальні підтвердження понесених витрат (чеки, накладні тощо), за словами кандидата, залишилися на тимчасово окупованій території.

Стосовно розміщення оголошення про продаж автомобіля за вищою ціною кандидат пояснила, що на сьогодні власником транспортного засобу є її донька, на користь якої автомобіль було відчужено влітку 2022 року з метою забезпечення її мобільності та безпеки. Вартість продажу визначалася донькою з урахуванням проведених ремонтних робіт та ринкової кон’юнктури.

Кандидат також зазначила, що її контактний номер телефону був указаний в оголошенні про продаж автомобіля, оскільки вона володіє інформацією щодо технічної історії транспортного засобу та могла надати потенційним покупцям детальні відомості про виконані ремонтні роботи.

Під час співбесіди кандидат послідовно та логічно пояснила, що транспортний засіб був придбаний у пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, потребував проведення значного обсягу ремонтних робіт, а зазначена в договорі купівлі-продажу ціна відповідала фактично сплаченій сумі. Надані кандидатом пояснення щодо технічного стану автомобіля, його ремонту та причин відмінності між ціною придбання і ціною, за якою автомобіль надалі виставлено на продаж, є внутрішньо узгодженими та не містять істотних суперечностей.

Оцінюючи наведені пояснення, Комісія насамперед бере до уваги доводи кандидата про те, що автомобіль був ввезений на територію України з-за кордону, а його митна вартість під час ввезення попереднім власником становила близько 5 000 дол. США. Таким чином, ціна придбання автомобіля кандидатом істотно не відрізнялася від його митної вартості під час ввезення в Україну, що узгоджується з поясненнями кандидата щодо реальної вартості транспортного засобу на момент його придбання.

З огляду на викладене Комісія не встановила обставин, які б свідчили про недоброчесну поведінку кандидата або надання нею недостовірних пояснень, тому доходить висновку, що зазначені обставини не є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.

1.4. ГРД висловила сумніви щодо наявності в доньки кандидата достатніх власних коштів для придбання квартири.

Проаналізувавши відомості про доходи та активи доньки кандидата, ГРД дійшла висновку, що офіційно підтверджених джерел коштів було недостатньо для придбання зазначеного об’єкта нерухомості. За розрахунками ГРД, вартість квартири становила приблизно 20 818 дол. США, тоді як підтверджені джерела коштів (заощадження та кошти, отримані від продажу нерухомого майна) покривали лише частину цієї суми, що, на думку ГРД, свідчило про наявність різниці в розмірі 2 827 дол. США.

Кандидат пояснила, що основним джерелом коштів для придбання квартири була сума в розмірі 20 000 дол. США, успадкована її донькою після смерті дідуся.

За словами кандидата, її батько понад 30 років працював на роботах із підвищеною складністю та шкідливими умовами праці, отримував стабільний дохід і протягом життя накопичував грошові кошти, які за власним волевиявленням заповів онуці.

Кандидат зазначила, що у 2020 році частина успадкованих коштів у розмірі 10 000 дол. США була використана на проведення ремонту належної їй квартири в місті Харкові, у зв’язку з чим станом на кінець 2020 року у доньки залишалося близько 10 000 дол. США заощаджень.

Також кандидат повідомила, що у 2021 році було відчужено квартиру в місті Мелітополі, яка належала її батькам та доньці, у результаті чого донька отримала кошти від продажу своєї частки в розмірі 7 991 дол. США.

Крім того, кандидат зазначила, що протягом тривалого часу донька здійснювала накопичення коштів за рахунок дарунків від близьких родичів. За словами кандидата, саме ці накопичені кошти дали змогу покрити різницю між наявними заощадженнями та вартістю придбаної квартири.

Кандидат також повідомила, що її мати після продажу належної їй частки квартири в місті Мелітополі надала онуці додаткові кошти для сплати податків та інших витрат, пов’язаних із придбанням нерухомості.

Окремо кандидат наголосила, що факт отримання донькою спадщини в розмірі 20 000 дол. США був відображений у деклараціях ще у 2018–2019 роках. На підтвердження наведених обставин до Комісії також були подані письмові пояснення доньки кандидата.

Комісія проаналізувала доводи ГРД щодо недостатності коштів у доньки кандидата для придбання квартири та надані кандидатом пояснення.

Під час співбесіди кандидат надала послідовні та логічні пояснення щодо джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості.

Зокрема, кандидат пояснила, що основним джерелом фінансування була половина від коштів у розмірі 20 000 дол. США, успадкованих донькою після смерті дідуся, факт отримання яких був відображений у деклараціях кандидата у 2018–2019 роках, тобто ще до придбання квартири.

Також кандидат повідомила про отримання донькою коштів від продажу належної їй частки квартири в місті Мелітополі, а також додаткових грошових коштів від близьких родичів.

Комісія враховує, що визначена ГРД різниця між вартістю придбаної квартири та підтвердженими джерелами коштів у розмірі 2 827 дол. США є порівняно незначною, а кандидат надала обґрунтовані та послідовні пояснення щодо джерел її покриття.

Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про недостовірність наведених пояснень або про наявність інших, непідтверджених джерел походження коштів, використаних для придбання квартири.

З огляду на викладене Комісія не вбачає достатніх підстав для висновку про невідповідність доходів та активів доньки кандидата вартості придбаного майна. Отже, зазначені обставини не є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.

2. ГРД звернула увагу на шість поїздок кандидата та членів її сім’ї до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим у 2014 році.

Кандидат пояснила, що зазначені поїздки були пов’язані з необхідністю надання допомоги близькій сусідці, знайомій похилого віку (____ року народження), яка перебувала у тривалих добросусідських відносинах із родиною кандидата та на початку тимчасової окупації перебувала на території Автономної Республіки Крим.

За словами кандидата, сусідка здійснювала догляд за нерухомим майном на території Криму, однак після початку окупації прийняла рішення повернутися до міста Мелітополя. У зв’язку з цим виникла необхідність перевезення її особистих речей та майна, що залишилися на території Криму. Кандидат зазначила, що саме цим була зумовлена необхідність здійснення кількох поїздок.

Кандидат також повідомила, що особисто керувала транспортним засобом під час таких поїздок, оскільки її чоловік у цей період переніс операцію та не міг тривалий час перебувати за кермом.

Стосовно подальших поїздок її чоловіка до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим кандидат пояснила, що вони були пов’язані з наданням допомоги місцевому фермеру у вивезенні товарів та матеріалів для сільськогосподарської діяльності, які були придбані або завезені до початку окупації.

Крім того, ГРД звернула увагу на відвідування у 2018 році території російської федерації матір’ю кандидата разом із її ІНФОРМАЦІЯ_1 донькою.

Кандидат пояснила, що після смерті чоловіка її мати перебувала у складному емоційному стані та мала намір відвідати свого двоюрідного брата, який проживав на території російської федерації. За словами кандидата, вона дозволила доньці супроводжувати бабусю під час цієї поїздки.

Комісія врахувала надані кандидатом пояснення щодо обставин відвідування нею та членами її сім’ї тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим у 2014 році, а також пояснення щодо поїздки її матері та доньки на територію російської федерації у 2018 році.

Водночас Комісія зазначає, що наведені кандидатом обставини не дають вичерпного та переконливого пояснення необхідності здійснення саме шести поїздок до тимчасово окупованої території протягом відносно короткого періоду часу.

Так, кандидат сама зазначила, що сусідка є одинокою особою похилого віку. Постійним місцем її проживання раніше було місто Мелітополь, а не територія Автономної Республіки Крим, у зв’язку з чим вона фактично поверталася до місця свого проживання.

Отже, посилання кандидата на необхідність саме такої кількості поїздок для перевезення майна зазначеної особи об’єктивно можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо їх достатності та переконливості.

Крім того, Комісія з розумінням ставиться до доводів кандидата про те, що після смерті чоловіка її мати перебувала у складному емоційному стані та мала намір відвідати свого двоюрідного брата, який проживав на території російської федерації, для отримання моральної підтримки. Водночас Комісія відмічає, що кандидат, перебуваючи на посаді судді, за її ж поясненнями, дозволила виїзд ІНФОРМАЦІЯ_2 доньки на територію держави-агресора у 2018 році, зокрема як супровід.

Комісія виходить із того, що відвідування території держави-агресора або тимчасово окупованих територій України в умовах збройної агресії російської федерації проти України є допустимим лише за наявності нагальної потреби, коли така потреба переважає ризики, пов’язані з відвідуванням зазначених територій.

Нагальна потреба характеризується терміновістю та неможливістю відкладення її задоволення у зв’язку з настанням або загрозою настання незворотних чи критичних наслідків для особи, які не можуть бути усунені іншим способом, ніж особистою присутністю.

Відповідно до підпункту 6 пункту 17 Показників:

«Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:

6) не відвідував тимчасово держави / держав, яка / які перебуває / перебувають у збройному конфлікті (війні) з Україною чи сприяла / сприяли (сприяє / сприяють) вчиненню збройної агресії проти України або не визнає / визнають територіальної цілісності України або тимчасово окуповані території України та / чи території держави-агресора без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та / або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.»

Оцінивши наведені обставини в сукупності, Комісія дійшла висновку, що кандидат не надала достатньо переконливих пояснень щодо нагальної необхідності саме вказаної кількості зазначених поїздок до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим у 2014 році, що негативно впливає на оцінку її відповідності показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті». У зв’язку з цим Комісія зменшує кількість балів кандидата за вказаним показником на 15 балів.

Крім цього, у висновку ГРД надано інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, однак потребує з’ясування під час співбесіди.

1. ГРД звернула увагу на те, що кандидат не відобразила у своїх деклараціях жодного об’єкта нерухомого майна для проживання за місцем здійснення правосуддя в Чутівському районному суді Полтавської області.

Кандидат пояснила, що не користувалася будь-яким житлом у селищі Чутове на постійній або довгостроковій основі, а тому, на її думку, обов’язок щодо декларування такого об’єкта нерухомості не виникав.

За словами кандидата, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну в селищі Чутове було складно знайти житло для оренди у зв’язку зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб.

Кандидат зазначила, що лише в окремих випадках зупинялася в готелі або залишалася на ночівлю в керівника апарату суду, однак такі випадки були поодинокими та не мали систематичного характеру.

Крім того, кандидат повідомила, що щоденно добиралася до місця роботи з міста Харкова. За її словами, відстань між Харковом та селищем Чутове становить близько 100 км, а тривалість поїздки в один бік – орієнтовно 1 годину 20 хвилин.

Кандидат пояснила, що добирання до місця роботи здійснювалося переважно автомобільним транспортом. Разом із нею до Чутівського районного суду була відряджена її колега з Харкова. З метою економії коштів та з урахуванням безпекової ситуації вони узгодили спільні щоденні поїздки: вранці разом виїжджали з Харкова до селища Чутове, а після завершення робочого дня поверталися до міста Харкова.

До 22 липня 2022 року для таких поїздок міг використовуватися транспортний засіб, що перебував у власності кандидата. Після його відчуження з урахуванням безпекових обставин вони продовжували їздити на автомобілі колеги або кандидат користувалася рейсовим громадським чи попутним транспортом.

Також кандидат звернула увагу на те, що раніше протягом тривалого часу щоденно здійснювала поїздки з міста Мелітополя до Токмацького районного суду Запорізької області без оренди житла за місцем роботи.

Комісія проаналізувала наведені ГРД обставини та пояснення кандидата щодо відсутності в деклараціях відомостей про об’єкт нерухомого майна за місцем роботи.

Під час співбесіди кандидат надала послідовні та логічні пояснення щодо порядку здійснення нею правосуддя в Чутівському районному суді Полтавської області та умов перебування за місцем роботи. Надані пояснення свідчать про відсутність у кандидата постійного або іншого виду користування житлом, яке підлягало б декларуванню відповідно до вимог законодавства.

Комісією не встановлено відомостей, які б спростовували пояснення кандидата або свідчили б про фактичне користування нею об’єктом нерухомого майна на праві, що підлягало декларуванню.

З огляду на викладене Комісія не бачить у зазначених обставинах ознак порушення вимог законодавства у сфері декларування, тому вони не впливають на оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.

Також, на переконання ГРД, надані кандидатом пояснення спростовують сумніви щодо порушення вимог декларування в цій частині. Встановлені обставини, на думку ГРД, доцільно врахувати як інформацію, що має значення для оцінювання, без висновку про порушення критеріїв доброчесності.

2. ГРД звернула увагу на порушення кандидатом строку подання щорічної декларації за 2017 рік, а також на наявність у ній низки неточностей, встановлених під час проведення відповідної перевірки.

Кандидат пояснила, що несвоєчасне подання декларації не було умисним та сталося внаслідок технічних проблем у роботі Єдиного державного реєстру декларацій.

За словами кандидата, 28 березня 2018 року вона заповнила та підписала декларацію, однак через перевантаження системи не отримала підтвердження про її успішне подання. Після того, як кандидат виявила відсутність декларації у реєстрі, вона повторно здійснила її відправку.

Кандидат зазначила, що за результатами розгляду відповідних матеріалів та з урахуванням отриманих відомостей про технічні збої в роботі системи НАЗК у грудні 2018 року дійшло висновку про відсутність підстав для притягнення її до відповідальності у зв’язку з несвоєчасним поданням декларації.

Водночас Комісія обговорила з кандидатом встановлені НАЗК порушення та неточності у відомостях, відображених у декларації, зокрема невідображення земельної ділянки площею 0,545 га, відсутність ідентифікаційних номерів транспортних засобів та помилки у зазначенні окремих реєстраційних даних.

Стосовно невідображення земельної ділянки кандидат пояснила, що на момент подання декларації помилково вважала, що декларуванню підлягають виключно об’єкти нерухомості, які перебувають у власності декларанта або членів його сім’ї, тоді як земельна ділянка перебувала у комунальній власності.

Стосовно відсутності ідентифікаційних номерів причепа та автомобіля кандидат зазначила, що на той час зазначені транспортні засоби фактично були відчужені за довіреностями, а член сім’ї не надав їй необхідних відомостей для належного заповнення декларації.

Стосовно помилок у реєстраційних номерах договорів та об’єктів нерухомого майна кандидат визнала їх наслідком власної неуважності та пояснила, що після отримання необхідних відомостей внесла відповідні уточнення в наступних деклараціях.

Комісія враховує, що несвоєчасне подання кандидатом декларації за 2017 рік було предметом перевірки НАЗК, за результатами якої не встановлено підстав для притягнення кандидата до відповідальності у зв’язку з наявністю технічних перешкод для своєчасного подання декларації.

Водночас Комісія звертає увагу на окремі допущені кандидатом неточності при заповненні декларації за 2017 рік щодо житлового будинку в місті Мелітополі, які зазначені в рішенні НАЗК № 1426 від 17 травня 2019 року.

По-перше, невідображення користування земельною ділянкою площею 0,545 га для обслуговування цього будинку, при тому що, як вказано в рішенні, про цю земельну ділянку прямо зазначено в договорі купівлі-продажу цього будинку.

По-друге, незазначення реєстраційного номеру цього будинку, при тому що, як вказано в рішенні, цей номер чітко відображений в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Характер встановлених недоліків, їх зміст, а також відсутність ознак умисного приховування майна чи доходів не дають підстав для самостійного висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія вважає, що суддя повинен проявляти підвищену уважність та ретельність під час виконання обов’язків, пов’язаних із декларуванням.

З огляду на викладене Комісія доходить висновку, що зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики, однак підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час кваліфікаційного оцінювання.

3. ГРД висловила сумніви щодо декларування кандидатом належної їй зброї за заниженою вартістю, а також щодо подальшого припинення відображення відповідних відомостей у деклараціях.

Кандидат пояснила, що зазначена зброя раніше належала її батькові. У зв’язку з тяжкою хворобою батько висловив бажання передати її у власність доньці, унаслідок чого кандидат здійснила переоформлення зброї в установленому законодавством порядку та отримала всі необхідні дозвільні документи.

За словами кандидата, у декларації було відображено вартість мисливської рушниці та газового пістолета у розмірі 500 грн за кожну одиницю зброї.

Кандидат зазначила, що під час визначення вартості зброї керувалася інформацією, отриманою від спеціалізованого магазину, який здійснював оцінку з метою можливого продажу. Вона наголосила, що не володіє спеціальними знаннями щодо ринку зброї та її вартості, а тому покладалася на надану їй довідку.

Наведене, за висновком ГРД, свідчить, що при заповненні декларації кандидат виходила не з орієнтовної ринкової ціни аналогічних товарів за оголошеннями, а з документально підтвердженої вартості конкретного майна з урахуванням його фактичного стану та строку використання, що є належним підходом для декларування.

Так, починаючи з 2018 року, зазначене майно було відображено в розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)».

У декларації за 2021 рік це майно не відображалося, оскільки його вартість не перевищувала встановленого Законом України «Про запобігання корупції» порогу декларування для цінного рухомого майна (100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), що узгоджується з роз’ясненнями НАЗК.

У декларації за 2022 рік зазначене майно також не було відображено у зв’язку з тим, що воно залишилося на тимчасово окупованій території та фактично вибуло з володіння кандидата.

Крім того, кандидат повідомила, що звернулася до правоохоронних органів із заявою про втрату контролю над зброєю, за результатами чого відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Представник ГРД звернув увагу на те, що повідомлення до правоохоронних органів про втрату контролю над зброєю було подано через значний час після фактичної втрати доступу до неї у зв’язку з окупацією території.

У відповідь кандидат пояснила, що після початку повномасштабного вторгнення та окупації міста Мелітополя не надала належного значення необхідності вчинення таких дій, а згодом після консультацій із колегами, які опинилися в аналогічній ситуації, звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Комісія проаналізувала доводи ГРД та надані кандидатом пояснення щодо декларування належної їй зброї.

Під час співбесіди кандидат надала послідовні та логічні пояснення щодо порядку набуття права власності на зброю, визначення її вартості для цілей декларування, а також причин припинення відображення відповідних відомостей у деклараціях після втрати фактичного контролю над майном внаслідок тимчасової окупації території.

Комісія враховує, що кандидат відобразила зброю в деклараціях, не приховувала факт її наявності, а наведені нею пояснення щодо вартості майна узгоджуються з відомостями, якими вона керувалася на момент декларування. Також Комісією враховано вчинення кандидатом дій щодо повідомлення правоохоронних органів про втрату контролю над зброєю.

Комісія не встановила відомостей, які б свідчили про умисне заниження кандидатом вартості зброї, приховування відповідного майна чи намагання уникнути виконання обов’язків у сфері декларування.

З огляду на викладене Комісія не бачить у зазначених обставинах підстав для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Також, на думку ГРД, надані кандидатом пояснення спростовують сумніви щодо можливого приховування майна, його недекларування або умисного заниження вартості.

4. ГРД у своїй інформації звернула увагу на факт ухвалення судового рішення в період перебування кандидата в щорічній відпустці.

Кандидат підтвердила наявність обставин, на які вказано в інформації, однак пояснила, що вони були зумовлені технічною помилкою під час оформлення судового рішення.

За її словами, під час підготовки тексту ухвали з використанням електронного шаблону документа в автоматизованій системі документообігу суду помилково було залишено дату, яка припадала на період її перебування у відпустці згідно з наказом голови суду.

Кандидат зазначила, що в тексті самої ухвали було вказано про виготовлення повного тексту судового рішення наступного дня – 21 березня, коли вона вже фактично приступила до виконання службових обов’язків після завершення відпустки.

Також кандидат повідомила, що після виявлення вказаної помилки вона в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, постановила ухвалу про виправлення описки, яку було належним чином надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР).

Під час співбесіди кандидат підтвердила, що фактично не здійснювала правосуддя та не ухвалювала жодних судових рішень у період перебування у відпустці.

Комісія проаналізувала обставини, на які звернула увагу ГРД, та надані кандидатом пояснення.

Пояснення кандидата щодо причин виникнення невідповідності в датах судового рішення є послідовними, логічними та узгоджуються з наявними матеріалами. Комісією враховано, що після виявлення помилки кандидат вжила заходів для її усунення шляхом постановлення відповідної ухвали про виправлення описки.

Комісією не встановлено відомостей, які б свідчили про фактичне здійснення кандидатом правосуддя або ухвалення судових рішень під час перебування у відпустці.

З огляду на викладене Комісія не бачить у зазначених обставинах ознак порушення професійної етики чи недоброчесної поведінки кандидата, тому вони не впливають на оцінювання кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

5. ГРД у своїй інформації звернула увагу на невідображення в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік відомостей про транспортний засіб ВАЗ 21099.

Кандидат пояснила, що зазначений транспортний засіб був набутий її колишнім чоловіком у 2003 році, однак фактично вибув з володіння сім’ї ще орієнтовно у 2004–2005 роках у зв’язку з його передачею третій особі на підставі генеральної довіреності з правом відчуження.

За поясненнями кандидата, з моменту такої передачі транспортний засіб не перебував у фактичному володінні, користуванні чи розпорядженні ні чоловіка, ні членів сім’ї.

Кандидат окремо зазначила, що в паперовій майновій декларації за 2015 рік автомобіль був відображений із застереженням про його перебування в користуванні іншої особи на підставі генеральної довіреності, тобто формально відомості про нього не приховувалися.

Такий підхід, за її поясненнями, був обраний з огляду на формальну державну реєстрацію транспортного засобу за членом сім’ї.

Стосовно відсутності цього автомобіля в електронній майновій декларації за 2015 рік кандидат зазначила, що електронна декларація подавалася 27 жовтня 2016 року, тобто вже після запровадження системи е-декларування, у період становлення практики її застосування.

Кандидат послалася на положення статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у редакції, чинній на той час, а також на офіційні роз’яснення НАЗК від 11 серпня 2016 року.

Згідно з її поясненнями, вона виходила з того, що декларуванню підлягають об’єкти, які фактично перебувають у власності, володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду.

Оскільки станом на 31 грудня 2015 року автомобіль тривалий час фактично не перебував у користуванні чи розпорядженні сім’ї, кандидат дійшла висновку про відсутність обов’язку його відображення в електронній декларації.

Важливим є те, що у наступних звітних періодах зазначений транспортний засіб знову декларувався, що, за поясненнями кандидата, було пов’язано з подальшим уточненням практики застосування вимог декларування та більш обережним підходом до заповнення декларацій.

Комісія проаналізувала обставини невідображення кандидатом у декларації за 2015 рік відомостей про транспортний засіб ВАЗ 21099 та надані нею пояснення.

Комісія враховує, що зазначений транспортний засіб був відображений кандидатом у паперовій декларації, поданій за відповідний звітний період, що не свідчить про намір приховати відомості про належне їй майно. Надані кандидатом пояснення щодо причин невідображення автомобіля в електронній декларації є послідовними, логічними та узгоджуються з обставинами запровадження системи електронного декларування, коли практика застосування відповідного законодавства та офіційні роз’яснення щодо порядку заповнення декларацій ще формувалися.

Комісія також бере до уваги, що після з’ясування правильного порядку декларування кандидат відображала належне їй майно відповідно до вимог законодавства, а обставини справи не свідчать про умисне приховування майна чи надання недостовірних відомостей.

З огляду на викладене Комісія не бачить у зазначених обставинах ознак недоброчесної поведінки або порушення професійної етики, тому вони не є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

6. ГРД звернула увагу на оренду кандидатом квартири за наявності у неї у власності житла в місті Харкові.

Кандидат пояснила, що належна їй на праві власності квартира є однокімнатною. За її словами, спільне проживання в такій квартирі разом із дорослою донькою з часом стало ускладненим через обмеженість житлового простору та неможливість забезпечити належні умови для особистого життя кожної з них.

Кандидат зазначила, що як їй, так і доньці був необхідний окремий простір для відпочинку, роботи та повсякденної діяльності, що було складно забезпечити в межах однокімнатної квартири.

Крім того, кандидат повідомила, що з огляду на ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято рішення про їх окреме проживання, що, на її думку, також сприяло набуттю донькою більшої самостійності.

За словами кандидата, вона орендувала окрему квартиру для власного проживання, тоді як донька продовжила проживати у квартирі, яка належить кандидату на праві власності.

Комісія проаналізувала обставини, на які звернула увагу ГРД, та надані кандидатом пояснення.

Надані кандидатом пояснення щодо причин оренди житла за наявності у власності квартири в місті Харкові є послідовними, логічними та узгоджуються із загальноприйнятими життєвими обставинами, пов’язаними з організацією побуту членів сім’ї.

Комісія враховує, що сама по собі оренда житла за наявності іншого житлового приміщення у власності не свідчить про недоброчесність особи чи порушення вимог законодавства, а наведені кандидатом причини такого рішення виглядають обґрунтованими та переконливими.

З огляду на викладене Комісія не встановила обставин, які б свідчили про порушення кандидатом вимог професійної етики чи доброчесності, тому зазначені обставини не є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.

7. Стосовно фактів порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР.

Комісія надіслала кандидату додатковий запит щодо дотримання строків надсилання судових рішень до ЄДРСР, тоді як ГРД окремо звернула увагу на 2020–2021 роки як період найбільшої кількості випадків несвоєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР.

Відповідно до наявної в Комісії інформації, за період з 2017 до 2025 року кандидатом несвоєчасно надіслано до ЄДРСР 629 судових рішень, з яких у 25 випадках прострочення становило 30 і більше днів.

Кандидат пояснила, що зазначені затримки були зумовлені значним судовим навантаженням. За її словами, в окремі періоди після звільнення або відставки інших суддів справи перерозподілялися на неї, що призводило до суттєвого збільшення обсягу роботи.

Кандидат зазначила, що першочергову увагу приділяла розгляду справ, ухваленню та оформленню судових рішень, їх належному долученню до матеріалів справи та забезпеченню своєчасного отримання рішень учасниками судового процесу. Перевірка факту надсилання електронних копій судових рішень до ЄДРСР, за її словами, нерідко здійснювалася вже на етапі передачі справ до канцелярії суду.

Стосовно порушення строків у 2018 році кандидат пояснила, що її помічник у цей період проходила підготовку для призначення на посаду судді, у зв’язку з чим значну частину роботи їй доводилося виконувати самостійно. За словами кандидата, проєкти судових рішень готувалися своєчасно, однак через значне навантаження не завжди була можливість оперативно забезпечити їх надсилання до ЄДРСР.

Кандидат також зазначила, що протягом здійснення нею правосуддя не надходило скарг від учасників судових проваджень щодо неможливості ознайомлення із судовими рішеннями, оскільки копії таких рішень своєчасно вручалися або надсилалися сторонам у встановленому законом порядку.

Крім того, кандидат повідомила, що вживала заходів для належної організації своєї роботи та, за даними актуальної статистичної звітності на початок 2026 року, випадки несвоєчасного надсилання судових рішень до ЄДРСР у її роботі відсутні.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього Закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Відповідно до підпунктів 1,3 пункту 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

2) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Комісія врахувала пояснення кандидата щодо причин несвоєчасного надсилання окремих судових рішень до ЄДРСР та бере до уваги обставини, пов’язані зі значним судовим навантаженням, кадровими змінами в суді та вжитими кандидатом заходами для усунення виявлених недоліків.

Водночас Комісія наголошує, що своєчасне надсилання судових рішень до ЄДРСР є прямим процесуальним обов’язком судді, елементом належного виконання професійних функцій та базовою гарантією дотримання принципу гласності й відкритості судочинства. Значна кількість випадків порушення встановлених законом строків (629 рішень), а також наявність фактів тривалого прострочення (понад місяць) об’єктивно свідчать про певні прорахунки та недоліки в організації робочих процесів кандидата в окремі періоди діяльності.

З огляду на викладене зазначені обставини не є самостійною підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики, однак підлягають оцінці Комісією в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час кваліфікаційного оцінювання.

8. ГРД звернула увагу на те, що донька кандидата у 2022 році користувалася квартирою в селищі Пісочин на підставі усної домовленості, незважаючи на наявність у родини житла в місті Харкові.

Кандидат пояснила, що користування зазначеним житлом відбувалося у 2022 році в період інтенсивних обстрілів міста Харкова.

За поясненнями кандидата квартира належала її однокласнику, з яким вона навчалася в школі. Після виїзду з місця проживання він запропонував родині кандидата користуватися квартирою в разі виникнення такої потреби.

Кандидат зазначила, що необхідність користування цим житлом була обумовлена безпековою ситуацією та побутовими потребами. Зокрема, квартира використовувалася для тимчасового перебування, приготування їжі та забезпечення доступу до зв’язку й комунікацій, які в місті Харкові періодично були відсутні внаслідок обстрілів.

За словами кандидата, зазначене житло використовувалося як тимчасове місце перебування доньки в умовах воєнного стану та було пов’язане виключно з необхідністю забезпечення її безпеки.

Комісія проаналізувала наведені в інформації обставини та надані кандидатом пояснення.

Надані кандидатом пояснення є послідовними, логічними та узгоджуються із загальновідомими обставинами, пов’язаними з безпековою ситуацією в місті Харкові після початку повномасштабного вторгнення російської федерації.

Комісія бере до уваги, що користування зазначеним житлом мало тимчасовий характер, було обумовлене необхідністю забезпечення належних умов безпеки та життєдіяльності в умовах воєнного стану і не було пов’язане з набуттям майнових прав чи отриманням будь-яких неправомірних переваг.

З огляду на викладене Комісія не встановила обставин, які б свідчили про приховування майна або порушення вимог законодавства у сфері декларування. Зазначені обставини не є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

9. Стосовно доводів про можливий удаваний характер правочину щодо відчуження автомобіля OPEL ANTARA на користь доньки кандидата.

У розділі «Доходи» декларації відображено дохід від відчуження рухомого майна в розмірі 1 грн, а в розділі «Транспортні засоби» зазначено, що автомобіль перейшов у власність доньки за цією ж ціною.

Водночас встановлено, що кандидат продовжує фактично користуватися зазначеним транспортним засобом після його відчуження.

ГРД звернула увагу на те, що після переоформлення автомобіля на доньку кандидат продовжувала брати участь у питаннях, пов’язаних із його відчуженням. Зокрема, в оголошеннях про продаж транспортного засобу був зазначений номер телефону кандидата, що, на думку ГРД, могло свідчити про формальний характер переоформлення права власності.

Кандидат пояснила, що рішення про відчуження автомобіля на користь доньки було прийнято влітку 2022 року з огляду на складну безпекову ситуацію, спричинену повномасштабним вторгненням російської федерації.

За словами кандидата, на той час вона здійснювала правосуддя у відрядженні в селищі Чутове, тоді як її донька перебувала в місті Харкові. Переоформлення транспортного засобу мало на меті забезпечити доньці можливість самостійного пересування в умовах постійних обстрілів та погіршення безпекової ситуації.

Кандидат також зазначила, що розглядала можливість евакуації доньки за межі України на цьому автомобілі. Оскільки донька мала посвідчення водія та навички керування транспортними засобами, оформлення права власності на її ім’я спрощувало вирішення організаційних та юридичних питань, пов’язаних із можливим виїздом.

Стосовно доводів про удаваність правочину кандидат звернула увагу на те, що відчуження майна відбувалося між матір’ю та донькою (близькими родичами першого ступеня споріднення), а тому незалежно від обраної форми правочину податкові наслідки були однаковими. На її думку, це виключало будь-яку практичну необхідність приховування справжнього характеру правовідносин між сторонами.

Саме укладення договору купівлі-продажу в сервісному центрі МВС замість договору дарування, за поясненнями кандидата, було зумовлено обмеженням роботи нотаріусів у місті Харкові влітку 2022 року. Водночас, за словами кандидата, переоформлення транспортного засобу через сервісний центр МВС було єдино можливим і законним способом оформлення переходу права власності в цих умовах.

Таким чином, встановлена в договорі вартість у 1 грн, за поясненнями кандидата, має символічний характер та відображає відсутність комерційної складової правочину.

Стосовно використання власного номера телефону в оголошеннях про продаж автомобіля кандидат зазначила, що саме вона володіла повною інформацією про технічний стан транспортного засобу та проведені ремонтні роботи після дорожньо-транспортної пригоди, тому могла надати потенційним покупцям більш детальні роз’яснення щодо історії експлуатації автомобіля.

Комісія проаналізувала доводи ГРД та надані кандидатом пояснення.

Комісія враховує, що кандидат навела послідовні та логічні пояснення щодо причин переоформлення транспортного засобу на доньку, які були пов’язані з безпековою ситуацією в умовах воєнного стану та необхідністю забезпечення її мобільності і самостійності.

Також Комісією враховано, що кандидат надала обґрунтовані пояснення щодо відсутності будь-якої практичної потреби приховувати справжній характер правочину, зважаючи на однакові податкові наслідки різних способів відчуження майна між близькими родичами.

Сам собою факт зазначення номера телефону кандидата в оголошеннях про продаж транспортного засобу не може без інших підтверджувальних обставин свідчити про удаваність правочину або про збереження кандидатом фактичного права власності на автомобіль після його відчуження.

З огляду на викладене Комісія не встановила обставин, які б підтверджували удаваний характер правочину чи свідчили про недоброчесну поведінку кандидата, а тому зазначені обставини не є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

10. Стосовно придбання кандидатом квартири в місті Харкові 07 лютого 2020 року загальною площею 40,4 кв. м за ціною, яку ГРД вважала потенційно заниженою порівняно з ринковою.

ГРД звернула увагу на те, що задекларована вартість придбаної квартири становила в еквіваленті 18 293 дол. США. На думку ГРД, ринкова вартість аналогічних квартир у тому самому житловому комплексі на момент укладення правочину могла становити близько 26 000 дол. США. Різниця між зазначеними сумами стала підставою для виникнення сумнівів щодо відповідності задекларованої вартості фактичним умовам придбання нерухомості.

Кандидат не погодилася з такими доводами та зазначила, що вартість квартири, відображена у договорі купівлі-продажу, перевищувала її офіційну оціночну вартість, визначену перед укладенням правочину.

За словами кандидата, формування ціни було зумовлено об’єктивними факторами, зокрема розташуванням квартири в Індустріальному районі міста Харкова (мікрорайон ХТЗ), який характеризується нижчим рівнем цін на нерухомість, а також станом об’єкта на момент придбання – квартира перебувала в будівельному стані та потребувала значних додаткових витрат на ремонт та облаштування. Кандидат також зазначила, що перед укладенням договору була проведена незалежна оцінка майна суб’єктом оціночної діяльності, за результатами якої ринкова вартість квартири становила 424 200 грн, що є співмірним із ціною її придбання.

Кандидат також пояснила, що продавцем квартири була фізична особа, яка раніше придбала цей об’єкт у забудовника, однак у зв’язку зі зміною життєвих обставин та наміром переїхати до міста Києва була зацікавлена у швидкому продажу нерухомості.

За словами кандидата, саме нагальна потреба продавця у відчуженні квартири в стислі строки стала підставою для погодження сторонами ціни, нижчої за окремі пропозиції аналогічних об’єктів на ринку.

Кандидат наголосила, що сума, зазначена в договорі купівлі-продажу, повністю відповідала фактично сплаченим коштам. Вона зазначила, що порівняння із цінами, зазначеними в оголошеннях про продаж нерухомості, не дає можливості достовірно встановити реальну вартість конкретного правочину, оскільки остаточна ціна залежить від домовленостей між сторонами та конкретних обставин продажу.

Під час співбесіди представник ГРД уточнив, що сумніви виникли у зв’язку з наявністю інформації про продаж інших квартир у тому самому житловому комплексі за вищими цінами. У відповідь кандидат повторно зазначила, що вирішальним фактором формування ціни в її випадку була готовність продавця здійснити швидкий продаж квартири.

Комісія проаналізувала доводи ГРД та надані кандидатом пояснення.

Комісія враховує, що кандидат надала послідовні та логічні пояснення щодо обставин придбання квартири, визначення її вартості, зокрема стану квартири, її місцезнаходження, вартості, визначеної оцінкою, та особливостей укладеного правочину. Надані пояснення не містять внутрішніх суперечностей та узгоджуються з характером цивільно-правових відносин, за яких ціна майна визначається за взаємною згодою сторін з урахуванням конкретних обставин відчуження.

Комісія також бере до уваги, що наведені ГРД відомості щодо вартості інших об’єктів нерухомості в цьому житловому комплексі самі по собі не дають можливості достовірно встановити ринкову вартість саме тієї квартири, яку придбала кандидат, а також не спростовують пояснень щодо причин погодження сторонами нижчої ціни правочину.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісією не встановлено відомостей, які б свідчили про приховування кандидатом фактичної вартості квартири, отримання необґрунтованої майнової вигоди чи інші прояви недоброчесної поведінки.

З огляду на викладене Комісія не бачить у зазначених обставинах підстав для негативної оцінки кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики та не вважає їх підставою для зменшення кількості балів кандидата.

Крім того, Комісією було обговорено з кандидатом окремі судові справи, що викликали додаткові запитання під час дослідження матеріалів.

1. Стосовно залучення до участі у справах районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, Комісія звернула увагу на справу, у якій третіми особами були залучені Харківський та Ужгородський районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП).

Кандидат пояснила, що не залучає ТЦК та СП до участі у справі з власної ініціативи. За її словами, у випадках, коли позовна заява подана без залучення всіх осіб, права чи обов’язки яких можуть бути зачеплені судовим рішенням, вона залишає позовну заяву без руху та надає позивачу можливість усунути відповідні недоліки, зокрема шляхом надіслання документів усім учасникам справи.

2. Стосовно справ про визначення місця проживання неповнолітніх дітей.

Також Комісія дослідила практику кандидата у справах про визначення місця проживання дитини з батьком. Зокрема, в одному з таких проваджень суд апеляційної інстанції виклав мотиви залишення дитини з батьком значно детальніше, ніж це було зроблено в рішенні першої інстанції, докладно описавши негативні обставини способу життя та поведінки матері.

Кандидат зазначила, що суд апеляційної інстанції розгорнуто деталізував мотивувальну частину рішення, однак наголосила, що всі ці ключові обставини (зокрема, щодо поведінки матері) були повною мірою враховані й нею під час ухвалення рішення по суті, хоча й викладені в більш лаконічній формі.

3. Стосовно справ про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.

Комісією було обговорено справу про визнання особи недієздатною, у якій опікуном було призначено брата цієї особи. Ознайомившись із текстом рішення, Комісія зауважила, що в мотивувальній частині детально відображено відомості про стан здоров’я батька, тоді як дані про стан здоров’я матері фактично відсутні, хоча обидва батьки потенційно могли претендувати на виконання обов’язків опікуна.

Кандидат пояснила, що під час судового розгляду нею детально досліджувалися життєві обставини та стан здоров’я обох батьків, на підставі чого й було зроблено висновок про доцільність призначення опікуном саме брата. Водночас вона погодилася з тим, що ці відомості варто було відобразити в тексті судового акта більш розлого та зазначила, що цей випадок є поодиноким і зумовленим специфікою конкретного судового процесу.

Комісія проаналізувала результати обговорення з кандидатом зазначених судових справ, оцінивши наведені нею аргументи в сукупності з принципом суддівської незалежності та свободи розсуду (дискреції) судді при тлумаченні норм права та оцінці доказів.

Комісія наголошує, що оцінка якості судового рішення, повноти його мотивувальної частини, а також правильності застосування норм матеріального чи процесуального права належить до виключної компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій. Наведені приклади судових рішень, ухвалених кандидатом, та результати їх перегляду вищими судами не свідчать про умисне порушення нею норм права, упередженість під час здійснення правосуддя або ігнорування стандартів професійної етики.

З огляду на викладене Комісія констатує, що обговорювані питання щодо судової практики кандидата повністю роз’яснені, а тому ці обставини не дають підстав для зменшення балів кандидата.

Також Комісія зважає на таке.

Як зазначено вище, кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Аналізуючи надані пояснення кандидатом на доводи, викладені у висновку ГРД, а також відповіді на питання, поставлені членами Комісії, колегія приймає до уваги три наведені вище ситуації.

По-перше, що доводи ГРД щодо дуже суттєвої різниці задекларованої суми продажу автомобіля Mercedes-Benz Vito 2003 року випуску, еквівалентної приблизно 673 дол. США, від ринкової вартості аналогічних транспортних засобів, яка починається від 4 600 дол. США, і особливо доводи, що навіть транспортні засоби в незадовільному стані зазвичай мають ринкову вартість, що перевищує рівень вартості металобрухту, а також, що надані кандидатом пояснення не є достатніми для повного усунення сумнівів щодо відповідності ціни продажу транспортного засобу ринковим умовам, заслуговують на увагу та врахування.

По-друге, окремі допущені кандидатом неточності при заповненні декларації за 2017 рік стосовно житлового будинку в місті Мелітополі, вказані в рішенні НАЗК № 1426 від 17 травня 2019 року, а саме: невідображення користування земельною ділянкою площею 0,545 га для обслуговування цього будинку, при тому, що, як вказано в рішенні, про цю земельну ділянку прямо зазначено в договорі купівлі-продажу цього будинку; незазначення реєстраційного номера цього будинку, при тому що, як вказано в рішенні, цей номер чітко відображений в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

По-третє, порушення кандидатом визначених процесуальним законом строків надсилання судових рішень до ЄДРСР, а саме, що протягом 2017–2025 років кандидатом несвоєчасно надіслано до ЄДРСР 629 судових рішень, з яких у 25 випадках понад 30 днів.

Як вказано вище, пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Зазначені помилки самі по собі Комісією не визначені як окремі та самостійні підстави для зменшення кількості балів, проте своєю сукупністю та системністю демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність кандидата при підготовці відповідних документів та вчиненні дій.

З огляду на викладене Комісія одноголосно вирішила за сукупністю цих обставин зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Юрлагіна Т.В. набрала 702,8 бала.

З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Юрлагіної Т.В. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження її здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Юрлагіної Тамари Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Юрлагіна Тамара Володимирівна набрала 702,8 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Юрлагіної Тамари Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                   Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                Ярослав ДУХ

                                                                                                          Ігор КУШНІР

                                                                                                          Володимир ЛУГАНСЬКИЙ