Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гришка Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ГРИШКА,

представників Громадської ради доброчесності Ярослави Вольвач та Юлії Олещенко,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гришка Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Гришко Олександр Миколайович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
3. Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Гришка О.М. призначено на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 16 грудня 2021 року № 655/2021 – призначено на посаду судді цього суду.
4. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Гришка О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
5. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Гришко О.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 143 бали та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
6. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Гришко О.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 45,5 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
7. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Гришко О.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 129,5 бала; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 318 балів; допущено Гришка О.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
8. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
9. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
10. З огляду на зазначене Гришко О.М. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 358 балів.
11. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
12. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
13. Комісією у складі колегії 19 травня 2026 року проведено співбесіду із кандидатом Гришком О.М., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

14. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
15. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
16. Запити про надання відомостей стосовно Гришка О.М. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
17. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до Національного агентства з питань запобігання корупції подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
18. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді щодо обмеження дієздатності або недієздатності.
19. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
20. З огляду на зазначене відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри складено довідку від 23 січня 2026 року № 21.2-21/26 про спеціальну перевірку щодо Гришка Олександра Миколайовича.

3. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

21. На адресу Комісії 06 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Гришка О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
22. В основу висновку ГРД, затвердженого 05 травня 2026 року, покладено такі аргументи.
23. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність», оскільки допустив академічну недоброчесність.
    1. У червні 2018 року Гришко О.М. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Адміністративно-правовий статус органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».
    2.  Рішенням Вченої ради Державного науково-дослідного інституту МВС України від 24 жовтня 2018 року рекомендовано до друку монографію з аналогічною назвою, співавторами якої зазначено кандидата та його наукового керівника.
    3.  Зміст указаної монографії значною мірою відтворює основні положення дисертаційного дослідження Гришка О.М. та дублює його ключові наукові висновки без належного розмежування авторського внеску кожного із співавторів.
    4.  З огляду на викладене ГРД зазначила, що дисертаційна робота кандидата могла бути виконана без дотримання принципів самостійності наукового дослідження та загальновизнаних стандартів академічної доброчесності. Альтернативно, на думку ГРД, це може свідчити про формальне включення до складу співавторів особи, яка не здійснила належного наукового внеску у підготовку монографії.
    5.  На переконання ГРД указані обставини у своїй сукупності породжують сумнів у дотриманні кандидатом принципів академічної доброчесності: або в частині самостійності виконання наукового дослідження, або в частині належного оформлення співавторства та недопущення дублювання наукових результатів.
24. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм та бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «сумлінність».
    1. Згідно з даними суддівського досьє кандидат постановляв судові рішення у дні, коли перебував на навчанні:

• 18 жовтня 2012 року брав участь у семінарі, однак ухвалив судове рішення у відкритому судовому засіданні;
• 18 жовтня 2012 року брав участь у семінарі, однак виніс вироки у двох справах;
• 30 травня 2013 року брав участь у семінарі, однак постановив вирок у справі;
• з 16 вересня до 29 вересня 2013 року проходив підготовку суддів, яких призначено на посаду судді вперше, однак постановив 48 судових рішень;
• 28 листопада 2013 року брав участь у семінарі, однак прийняв три постанови та одну ухвалу;
• з 03 лютого до 14 лютого 2014 року проходив підготовку суддів, яких призначено на посаду судді вперше, однак ухвалив 30 судових рішень;
• 03 квітня 2014 року брав участь у семінарі, однак постановив чотири ухвали;
• 14 квітня 2014 року брав участь у семінарі, однак прийняв чотири постанови та одну ухвалу;
• 22 вересня 2014 року брав участь у семінарі, однак постановив одну ухвалу і одну постанову;
• 02 жовтня 2014 року брав участь у семінарі, однак виніс вирок і одну постанову;
• 06 листопада 2014 року брав участь у семінарі, однак ухвалив шість судових рішень;
• з 26 січня до 06 лютого 2015 року проходив підготовку суддів, яких призначено на посаду судді вперше, однак постановив дві ухвали і одну постанову;
• 25 квітня 2016 року брав участь у семінарі, однак прийняв постанову та дві ухвали;
• 23 травня 2016 року брав участь у семінарі, однак постановив шість судових рішень.
  2. На думку ГРД ухвалення суддею рішень під час проходження навчання може свідчити про недотримання базових стандартів належної організації судової діяльності та формальний підхід до здійснення правосуддя.

25. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата.
    1.  Кандидат та його родина користуються квартирою загальною площею 112,9 м², розташованою в місті Києві, яка на праві власності належить матері кандидата (¾) та його сину (¼).
    2. Мати кандидата набула право власності на зазначену квартиру на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 12 січня 2008 року № 35-С/КІ.
    3. Відповідно да раніше наданих кандидатом пояснень джерелом коштів для її придбання були кошти, отримані від продажу двох інших квартир площею 56,5 м² та 44,3 м².
    4. Квартира площею 56,5 м² була набута у власність матір’ю кандидата на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 24 жовтня 2007 року № 1888-С/КІ.
    5. ГРД зазначає, що кандидат не надав документального підтвердження того, що квартири, набуті на підставі наказів Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, були саме придбані його матір’ю, а не отримані в інший спосіб. Крім того, на думку ГРД, кандидат не надав достатніх пояснень щодо джерел походження коштів для придбання цієї нерухомості.
26. У майновій декларації за 2019 рік кандидат не зазначив відомостей у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї». Водночас у декларації були вказані точні суми грошових активів, розміщених на банківських рахунках.
    1. ГРД зазначає, що сама лише відсутність такої інформації не свідчить автоматично про порушення вимог законодавства чи критеріїв доброчесності, однак причини незазначення відповідних відомостей потребують пояснень кандидата.
27. Кандидат оскаржив висновок ГРД стосовно себе до Окружного адміністративного суду міста Києва. Рішенням указаного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 640/24240/19 висновок було скасовано.
    1. ГРД висловила сумнів у тому, що кандидат, звертаючись із позовом про скасування висновку, не був обізнаний із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо статусу ГРД та можливості оскарження її висновків у порядку адміністративного судочинства. На думку ГРД, звернення кандидата з таким позовом дає підстави сумніватися у його сумлінності.
28. Мотиваційні листи, подані кандидатом для участі в конкурсі на посаду судді Верховного Суду та в конкурсі на посаду судді апеляційного суду, мають майже ідентичний зміст.
    1. На переконання ГРД, відсутність індивідуального підходу до підготовки документів, поданих для участі в різних конкурсах, ставить під сумнів щирість мотивації кандидата.
29. У 2019 році особа з таким самим прізвищем, ім’ям та по батькові, як у матері кандидата, була головою Окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 28 від кандидата ОСОБА_1.
    1. ГРД зазначила, що у медіа наявна негативна інформація щодо ОСОБА_1, зокрема про відкриття стосовно нього кримінальних проваджень за підозрою у державній зраді та заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем.
    2. У разі якщо головою відповідної окружної виборчої комісії була саме мати кандидата, ГРД вважає, що обставини її включення до складу комісії та характер взаємозв’язків із ОСОБА_1 потребують пояснень кандидата.

4. Джерела права та їх застосування.

30. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
31. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
32.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
33. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
34. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
35. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
36. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
37. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
38. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
39. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
40. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

41. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
42. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
43. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
44. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
45. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
46. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
47. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
48. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
49. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
50. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
51. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
52. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
53. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
54. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
55. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
56. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

57. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
58. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
59. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
60. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
61. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
62. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
63. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
64. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

65. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
66. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
67. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
68. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
69. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Гришку О.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 18 серпня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

70. Гришко О.М. повідомив, що вважає рішучість однією з ключових професійних якостей судді, яка полягає у здатності своєчасно ухвалювати законні, обґрунтовані та справедливі рішення, зокрема у складних, конфліктних або суспільно чутливих ситуаціях, незалежно від зовнішнього тиску або власних побоювань.
71. Як приклад прояву цієї якості кандидат навів розгляд резонансної справи № 369/9846/14, обставини якої широко висвітлювалися у засобах масової інформації. З його словами, після надходження справи 26 вересня 2019 року до суду ним було вжито всіх необхідних заходів для її невідкладного розгляду, і вже 17 жовтня 2014 року колегією суддів під його головуванням постановлено вирок, яким обвинуваченого засуджено до довічного позбавлення волі.
72. Іншим прикладом кандидат навів розгляд кримінального провадження судом присяжних під його головуванням (№ 369/9846/14). Зазначена справа надійшла до провадження 12 листопада 2015 року, а 02 червня 2016 року трьох обвинувачених було визнано винуватими у вчиненні злочинів та призначено їм покарання.
73. На думку кандидата, рішучість судді проявляється також у відмові від формального чи спрощеного підходу до розгляду справ. Зокрема, навіть за можливості прийняти рішення, яке задовольнить усіх учасників процесу та не буде оскаржуватись, суддя повинен ухвалити рішення, у законності та справедливості якого він переконаний.
74. Так, під час розгляду справи № 369/10755/22, незважаючи на наявність письмової заяви підозрюваної, складеної у присутності захисника, про визнання винуватості та згоду на розгляд справи у спрощеному провадженні, кандидат призначив судовий розгляд обвинувального акту із викликом учасників. За результатами розгляду було ухвалено виправдувальний вирок.
75. Кандидат також зауважив, що наведені справи, на його переконання, свідчать не лише про рішучість, а й про його відповідальність як судді за ухвалені рішення.
76. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Гришко О.М. повідомив, що після здобуття у 2000 році вищої юридичної освіти за ступенем спеціаліста у 2008 році вступив до Інституту підготовки професійних суддів Одеської національної юридичної академії, закінчивши який отримав ступінь магістра. На переконання кандидата, це свідчить про  його усвідомлений намір стати суддею. У 2018 році він захистив дисертацію на тему «Адміністративно-правовий статус органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
77. За словами Гришка О.М., він регулярно бере участь у навчальних заходах, організованих Національною школою суддів України, обираючи теми, що становлять для нього професійний інтерес та мають практичне застосування. За період роботи на посаді судді кандидат взяв участь у 68 таких заходах.
78. Крім того зазначив, що постійно займається саморозвитком: вивчає зміни у законодавстві, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, читає юридичну літературу і фахові статті, а також обмінюється професійним досвідом із колегами.
79. Надані Гришком О.М. письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
80. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що Гришко О.М. відповідає критерію особистої компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

81. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
82. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

83. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

84. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

85. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

86. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 18 серпня 2025 року, Гришко О.М. вказав, що під час здійснення комунікації у судовому засіданні намагається роз’яснювати сторонам суть ухвалених рішень, забезпечує рівне ставлення до учасників процесу та дає їм зрозуміти, що їх аргументи були почуті. Крім того зазначив, що уникає проявів упередженості та зберігає стриманість у складних і провокаційних ситуаціях з метою зниження конфліктності та забезпечення справедливого процесу.
87. За словами кандидата, у спілкуванні з колегами та працівниками суду він проявляє повагу, тактовність і ввічливість, утримується від неконструктивної критики або образливого ставлення, а також прагне запобігати конфліктним ситуаціям. У приватному житті, як зазначив кандидат, він дотримується стриманості, виваженості та поміркованість, уникаючи дій, що можуть завдати шкоди авторитету судової влади.
88. Кандидат повідомив, що був головуючим суддею під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням трьох осіб у вчиненні державної зради (справа № 367/4466/22). Указана справа перебувала під пильною увагою громадськості та медіа, представники яких періодично були відвідували судові засідання та висвітлювали їх перебіг на інформаційних ресурсах. Колегією суддів було постановлено ухвалу, якою обвинуваченим, які тривалий час перебували під вартою, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Це спричинило появу низки негативних публікацій та коментарів у мережі «Інтернет».
89. З метою недопущення дискредитації судової влади та для інформування суспільства кандидат підготував коментар щодо зазначеного рішення (покликання на коментар), який було розміщено на офіційному вебсайті Києво-Святошинського районного суду Київської області.
90. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Гришко О.М. зазначив, що взаємодія з іншими суддями переважно відбувається під час колегіального розгляду справ, коли необхідно досягти компромісу і ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Повідомив, що має значний досвід колегіального розгляду справ: за його участі колегіями суддів ухвалено 53 вироки, з них у 21 випадку він був головуючим суддею. Наразі кандидат бере участь у розгляді 39 справ, що слухаються колегіально, з яких у 13 справах є головуючим.
91. Кандидат зауважив, що під час ухвалення судових рішень він завжди доходив спільної позиції з колегами, у зв’язку з чим ані ним, ані іншими суддями окремі думки не викладалися.
92. На переконання кандидата, ефективна взаємодія з помічником судді та секретарем судового засідання є важливою складовою належної організації роботи. За його словами, така взаємодія ґрунтується на чіткому розподілі обов’язків, взаємній довірі і повазі. Кандидат зазначив, що завдяки ефективній взаємодії з ними він забезпечує своєчасний та якісний розгляд справ і матеріалів в умовах понаднормового навантаження. Підтвердженням ефективної взаємодії з помічником судді є той факт, що вони працюють разом з 2015 року.
93. Згідно з поясненнями кандидата, у стосунках з колегами та працівниками апарату суду він прагне уникати конфліктних ситуацій та суперечок, зосереджуючись на конструктивному вирішенні проблем, що виникають.
94. Стосовно стійкості мотивації Гришко О.М. вказав, що з 2012 року працює суддею у суді, який має один з найбільших показників навантаження не лише в Київській області, а й періодично входить до переліку найбільш навантажених судів України.
95. Кандидат повідомив, що відповідно до розрахунків Ради суддів України за перше півріччя 2025 року в Києво-Святошинському районному суді Київської області правосуддя здійснювали 12 суддів при штатній чисельності 16 суддів та нормативній потребі у 51 судді. Згідно з поясненнями кандидата, це свідчить про те, що фактично кожен суддя працює за чотирьох. Так, у 2022 році кандидатом розглянуто 1 312 справ та матеріалів, у 2023 році – 1 845, а у 2024 році – 1 937. Наведені показники, на думку кандидата, свідчать про його усвідомлену мотивацію до роботи на посаді судді та розуміння всіх викликів і складнощів такої роботи.
96. За словами кандидата, про стійкість мотивації свідчать також його дії, спрямовані на професійний розвиток у системі правосуддя. Зокрема, у 2019 році він подавав документи для участі в конкурсі на посаду судді Київського апеляційного суду, який у подальшому було скасовано. Під час участі в цьому Конкурсі кандидат знову обрав Київський апеляційний суд, оскільки має мотивацію здійснювати правосуддя саме в апеляційному окрузі, де він працює.
97. Стосовно емоційної стійкості Гришко О.М. повідомив, що під час здійснення правосуддя та спілкування з учасниками процесу, колегами і працівниками суду зберігає внутрішню рівновагу, об’єктивність, контроль над власними емоціями навіть у стресових і конфліктних ситуаціях. Зазначив, що спокійно реагує на провокаційні та емоційно напружені обставини, зберігаючи самоконтроль і водночас проявляючи гнучкість для належної адаптації поведінки до ситуації.
98. Зі слів кандидата, у конфліктних ситуаціях він здатен знизити напругу між учасниками процесу, відновити порядок у залі судового засідання та спрямувати судовий розгляд у межі питань, шо підлягають з’ясуванню у справі. На думку кандидата, високий рівень його стресостійкості підтверджується також здатністю ефективно здійснювати правосуддя в умовах надмірного навантаження.
99. Гришко О.М. зазначив, що у професійній діяльності практикує «позитивне мислення», тобто орієнтується на вирішення поставлених завдань, а не на зосередження уваги на проблемах і перешкодах. Кандидат зауважив, що переконаний у тому, що стриманість і врівноваженість судді не лише підвищують довіру до суду, а й сприяють збереженню психологічного здоров’я самого судді.
100. За поясненнями кандидата, для підтримання емоційної стійкості та запобігання професійному вигоранню він займається спортом, спілкується з родиною та друзями, а також читає художню літературу.
101. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

102. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Гришко О.М. набрав 37,5 бала, що вище 75 відсотків від максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

103. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
104. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
105. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
106. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Гришка О.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
107. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності  та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
108. Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Гришка О.М. було досліджено висновок ГРД від 05 травня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
109. Ознайомившись із висновком ГРД, Гришко О.М. надав такі пояснення щодо обставин підготовки дисертації на тему «Адміністративно-правовий статус органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» та публікації монографії з аналогічною назвою.
110. Кандидат повідомив, що дисертаційне дослідження було виконане ним самостійно, а публікація монографії на цю ж тему відповідала усталеній практиці апробації та поширення результатів наукового дослідження.
111. Дисертаційне дослідження виконується під науковим керівництвом, що передбачає інтелектуальну участь керівника у формуванні методології, обговоренні проміжних результатів, уточненні висновків та загальної наукової концепції роботи. На думку кандидата, у науковій традиції використовується словосполучення «підготовлені нами» при викладенні результатів, що відображає колективний характер наукового пошуку в межах взаємодії здобувача та наукового керівника.
112. Кандидат зазначив, що в такому контексті включення наукового керівника до складу співавторів монографії тривалий час розглядалося науковою спільнотою України як етично обґрунтоване за умови його фактичного наукового внеску у підготовку видання. За словами кандидата, така практика була поширеною у вітчизняному науковому середовищі та відповідала уявленням про належну академічну взаємодію.
113. Гришко О.М. пояснив, що у 2018 році, коли готувалася монографія, співавторство наукового керівника у публікаціях, похідних від дисертації, не розцінювалось як порушення академічної доброчесності, а навпаки вважалося прийнятною і поширеною формою наукової співпраці.
114. Кандидат також повідомив, що монографію було опубліковано накладом у 300 примірників за його власні кошти. Частину примірників було направлено до вищих навчальних закладів та передано до Державного науково-дослідного інституту МВС України, де він захищав дисертацію, а частина зберігається у нього. Він зазначив, що монографія не продавалсь, тому жодного доходу від її розповсюдження він не отримував.
115. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, вважає їх достатніми для спростування висловленого ГРД сумніву.
116. Стосовно постановлення судових рішень у періоди перебування на навчанні Гришко О.М. пояснив, що навчання відбувалось у приміщенні Апеляційного суду Київської області. Відстань між Києво-Святошинським районним судом Київської області та Апеляційним судом Київської області становила близько 15 км. Зі слів кандидата, це дозволяло йому здійснювати правосуддя як до початку навчальних заходів, так і після їх завершення. Така необхідність була зумовлена надмірним навантаженням та свідчить, на думку кандидата, про його рішучість та відповідальність.
117. На запитання Комісії, чи оформлювалось відрядження на час проходження навчання у періоди, вказані у висновку ГРД, кандидат відповів, що перебував у відрядженні лише у період з 26 січня до 06 лютого 2015 року. Відповідно до висновку ГРД у цей період кандидат постановив ухвали у справах № 369/146/15-к, № 369/522/15 та № 369/552/15. Він зазначив, що ці рішення були постановлені без участі осіб, тому вважав можливим їх розглянути.
118. Водночас Комісією встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні ще три судові рішення, постановлені кандидатом у період відрядження для проходження підготовки суддів, яких призначено на посаду вперше: ухвала від 26 січня 2015 року № 369/148/15-к, ухвала від 27 січня 2015 року № 369/514/15-к, ухвала від 02 лютого 2015 року № 369/12331/14-к.
119. Зокрема, ухвалою від 02 лютого 2015 року у справі № 369/12331/14-к продовжено запобіжний захід у виді тримання особи під вартою. Строк тримання особи під вартою спливав 09 лютого 2015 року, тобто через тиждень після постановлення кандидатом ухвали. Відповідно до тексту ухвали розгляд клопотання здійснювався за участі прокурора та захисника.
120. З огляду на це Комісія критично оцінює твердження кандидата щодо постановлення ним у цей період рішень лише без участі сторін проваджень.
121. Комісія звертає увагу, що перебування судді у відрядженні передбачає його відсутність на робочому місці, адже відрядження оформлюється для виконання інших завдань. Проте у цей період кандидат продовжував здійснювати правосуддя та постановляв судові рішення, у тому числі за участю сторін судового провадження.
122. Під час засідання кандидат підтвердив, що усвідомлював факт перебування у відрядженні у період постановлення зазначених судових рішень.
123. На думку Комісії, такі дії не узгоджуються з належними стандартами професійної поведінки суддів, оскільки свідчать про недотримання встановленого порядку виконання службових обов’язків. Зазначені обставини можуть викликати обґрунтований сумнів у здатності кандидата належним чином дотримуватися вимог, пов’язаних зі здійсненням професійної діяльності судді.
124. Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про необхідність зниження балів кандидата за показником «дотримання етичних норм та бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.
125. Стосовно підстав набуття матір’ю кандидата права власності на квартиру площею 112,9 м² Гришко О.М. надав такі пояснення.
126. Зі слів матері кандидата, квартира була набута шляхом інвестування коштів у будівництво, тому договір купівлі-продажу не укладався. Після введення збудованого об’єкта в експлуатацію Головним управлінням житлового забезпечення було видано наказ, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності. Оскільки з того часу минуло близько 18 років, підтвердні документи у матері кандидата не збереглись.
127. Комісією від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) отримано копію наказу від 12 січня 2008 року № 35-С/КІ, на підставі якого матері кандидата було видано свідоцтво про право власності на квартиру площею 112,9 м².
128. Відповідно до цього наказу підставою для оформлення права власності на квартиру були, зокрема, договір про участь у фонді фінансування будівництва та довідка про виплату 100 % вартості квартири. Це підтверджує пояснення кандидата щодо підстав набуття його матір’ю права власності на указану квартиру.
129. Кандидат пояснив, що джерелом походження коштів для придбання цієї квартири були гроші, отримані його матір’ю від продажу двох інших квартир:

• 636 800 грн, що станом на дату продажу було еквівалентно 126 100 дол. США, від продажу квартири площею 56,6 м², розташованої у місті Києві;
• 101 000 грн, що станом на дату продажу було еквівалентно 20 000 дол. США, від продажу квартири площею 44,3 м², розташованої у місті Вишгороді.

130. На підтвердження своїх слів кандидат послався на договори купівлі-продажу указаних квартир, копії яких надавалися ним раніше та містяться у матеріалах його суддівського досьє.
131. Гришко О.М. пояснив, що йому невідома точна ціна, за яку мати придбала квартиру площею 112,9 м², тому у майнових деклараціях за 2015–2018 роки він у полі вартості зазначав «Не відомо». Крім того, у майнових деклараціях за цей період він зазначав цю квартиру двічі: як об’єкт власності сина у розмірі ¼ частки вартістю 191 253 грн (відповідно до договору купівлі-продажу) та як об’єкт власності матері у розмірі ¾ частки, право користування яким має кандидат та вартість якого невідома.
132. Після надання Національним агентством з питань запобігання корупції роз’яснень з 2019 року він почав зазначати квартиру в майновій декларації один раз, вказуючи вартість у сумі 765 009 грн. Таку вартість кандидат визначив шляхом математичного розрахунку: 191 252,25 грн (вартість ¼ частини) х 4 = 765 009 грн.
133. Комісія, оцінивши надані кандидатом пояснення, вважає їх обґрунтованими та достатніми.
134. Стосовно невідображення у майновій декларації за 2019 рік інформації про банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї, кандидат надав такі пояснення.
135. Під час заповнення майнової декларації за 2019 рік він керувався, зокрема, роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції. Після оприлюднення нових роз’яснень щодо необхідності відображення інформації про банківські рахунки кандидат почав зазначати такі відомості в деклараціях.
136. Стосовно оскарження висновку ГРД, затвердженого 06 червня 2019 року, кандидат пояснив, що оцінку законності і обґрунтованості його позовних вимог було надано в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року № 640/24240/19. Указаним рішенням позов Гришка О.М. задоволено, визнано протиправним та скасовано висновок про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 06 червня 2019 року.
137. Кандидат зазначив, що, звертаючись до суду, реалізував гарантоване Конституцією право на судовий захист та діяв у межах чинного законодавства.
138. Крім того, кандидат повідомив, що перед поданням позову не досліджував судової практики Верховного Суду щодо можливості оскарження висновків ГРД, а ознайомився лише із практикою суду, до якого звертався з позовом.
139. На запитання Комісії, яке саме його право було порушено висновком ГРД, кандидат пояснив лише, що не погоджувався зі змістом цього висновку.
140. Комісія не ставить під сумнів право кандидата на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, гарантоване статтею 55 Конституції України. Водночас під час співбесіди кандидат не зміг пояснити, яке саме його право або охоронюваний законом інтерес були порушені висновком ГРД та потребували судового захисту.
141. Комісія звертає увагу, що кандидат є професійним суддею та має володіти належним рівнем знань щодо предметної юрисдикції адміністративних судів, визначеної Кодексом адміністративного судочинства.
142. Крім того, на думку Комісії, кандидат мав усвідомлювати значення правових позицій Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду, для забезпечення єдності судової практики. Пояснення кандидата щодо того, що перед зверненням до суду він досліджував лише практику суду першої інстанції, не можуть бути визнані достатніми з огляду на його професійний статус та досвід роботи суддею.
143. Наведені обставини свідчать про недостатньо відповідальне ставлення кандидата до оцінки правових підстав його процесуальних дій та негативно характеризують його за показником «сумлінність».
144. Комісією також встановлено, шо на розгляді кандидата перебувало клопотання про скасування арешту в кримінальному провадженні (справа № 369/18162/21). Заявники клопотали про скасування арешту, накладеного на квартиру площею 70,5 м², автомобіль марки «Range Rover», а також частку у статутному капіталі юридичної особи.
145. Ухвалою від 05 серпня 2022 року кандидат задовольнив клопотання про скасування арешту, накладеного на квартиру площею 70,5 м² та автомобіль марки «Range Rover», проте відмовив у скасуванні арешту частки у статутному капіталі юридичної особи.
146. Відмову у скасуванні арешту частки у статутному капіталі мотивовано тим, що з долучених до клопотання документів не вбачається, що заявники є власниками або володільцями указаної частки, отже, клопотання заявлене не уповноваженою на те особою.
147. Серед документів, на які посилався заявник в обґрунтування своїх вимог та які суд в ухвалі від 05 серпня 2022 року оцінив як такі, що не підтверджують його прав, зазначено:

• ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2019 року № 369/2762/19;
• постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2021 року № 911/580/21;
• постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2022 року (номер не вказано);
• рішення Господарського суду Київської області від 29 липня 2021 року № 911/579/21;
• постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 липня 2022 року № 911/579/21.

148. Надалі заявники вдруге звернулися із клопотанням про зняття арешту з частки у статутному капіталі юридичної особи. Ухвалою від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/18162/21 кандидат задовольнив указане клопотання.
149. У мотивувальній частині ухвали зазначено, що суд, дослідивши постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2021 року № 911/580/21 та рішення Господарського суду Київської області від 29 липня 2021 року № 911/579/21, доходить висновку, що заявники є власниками вказаної частки у статутному капіталі. Також вказано, що відповідно до змісту обвинувального акта, питання, пов’язані з часткою у статутному капіталі, взагалі не є предметом судового розгляду в цьому провадженні.
150. Після скасування арештів на квартиру, автомобіль та частку в статутному капіталі юридичної особи право власності на указане майно було зареєстровано за заявниками.
151. Під час співбесіди кандидат зауважив, що у пред’явленому обвинуваченні йшлося про незаконне заволодіння квартирою та нежитловим приміщенням, але про корпоративні права в обвинувальному акті зазначено не було. Отже, він дійшов висновку про недоцільність арешту частки у статутному капіталі в межах цього кримінального провадження.
152. Комісія вважає це пояснення непереконливим, оскільки в ухвалі, постановленій 05 серпня 2022 року, зазначено, що судом досліджено обвинувальний акт. Отже, ці обставини були відомі на момент постановлення указаного судового рішення та самі по собі не пояснюють зміни висновків, викладених у подальшому рішенні.
153. З огляду на викладене Комісія звертає увагу, що в межах одного кримінального провадження кандидат дійшов різних висновків щодо належності та достатності зазначених доказів для підтвердження права заявників на частку у статутному капіталі юридичної особи. При цьому в ухвалі від 19 жовтня 2022 року не наведено переконливого обґрунтування причин відступу від висновків, викладених в ухвалі від 05 серпня 2022 року.
154. На думку Комісії, послідовність та належна вмотивованість судових рішень є важливими складовими сумлінного виконання суддею своїх обов’язків. За відсутності належного пояснення зміни підходу до оцінки одних і тих самих обставин та доказів виникають обґрунтовані сумніви щодо ретельності здійсненого кандидатом аналізу матеріалів справи. Тому Комісія вважає, що наведені обставини свідчать про недостатню ретельність кандидата при оцінці доказів та формулюванні мотивів судових рішень у зазначеному провадженні.
155. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що зазначені обставини негативно характеризують кандидата за показником «сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності.
156. Ураховуючи у сукупності обставини, викладені у пунктах 136–155 цього рішення, які негативно характеризують кандидата за показником «сумлінність», Комісія знижує оцінку кандидата за цим показником на 15 балів.
157. Під час співбесіди з кандидатом також обговорено його підхід до оцінки обставин при розгляді справ № 369/11988/14-к та № 369/1504/15-к за обвинуваченням працівників підрозділів Державної автомобільної інспекції у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. Обвинувачення стосувалося складання ними фіктивних документів щодо водіїв у період Революції Гідності.
158. Кандидат пояснив, що під час розгляду справи 369/1504/15-к суд дійшов висновку, що рапорт є письмовим звернення працівника до вищої посадової особи з викладенням питань службового чи особистого характеру. Отже в розумінні статей 357, 358, 366 Кримінального кодексу України рапорт не є офіційним документом, оскільки сам по собі не спричиняє правових наслідків та не може використовуватись як доказ у правозастосовній діяльності. З огляду на це вироком від 23 червня 2015 року особу виправдано у зв’язку з недоведеністю в її діяннях складу злочину.
159. Кандидат зазначив, що у справі № 369/11988/14-к також постановлено виправдувальний вирок у зв’язку з недоведеністю наявності в діях особи складу злочину.
160. Комісія враховує надані кандидатом пояснення щодо розгляду справ № 369/11988/14-к та № 369/1504/15-к. Під час співбесіди не встановлено обставин, які б ставили під сумнів належне виконання кандидатом своїх професійних обов’язків при розгляді вказаних справ.
161. Комісією встановлено, що у провадженні кандидата перебувала справа № 369/5549/23 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою від 12 червня 2023 року особу визнано винуватою та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
162. Постановою від 04 вересня 2023 року виправлено описку у постанові від 12 червня 2023 року в частині додаткового стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, а саме також застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
163. Отже, шляхом виправлення описки кандидат фактично змінив резолютивну частину постанови, доповнивши її новим видом адміністративного стягнення.
164. Під час співбесіди кандидат пояснив, що при підготовці постанови було помилково не зазначено про позбавлення порушника права керування транспортними засобами строком на один рік. Розуміючи, що указану постанову не буде оскаржено, кандидат дійшов висновку про необхідність виправлення цієї помилки шляхом прийняття постанови про виправлення описки.
165. Комісія звертає увагу, що інститут виправлення описок призначений для усунення технічних помилок у судовому рішенні та не може використовуватися для зміни його змісту або перегляду висновків суду щодо виду чи обсягу відповідальності особи.
166. Доповнення постанови новим видом адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік призвело до істотної зміни правових наслідків судового рішення для особи, яка притягувалася до відповідальності.
167. Крім того, у справах № 369/7262/14-к, № 369/12208/14-к та № 369/9311/15-к кандидатом шляхом постановлення ухвал про виправлення описки було змінено резолютивні частини вироків щодо початку строку відбування покарань.
168. На думку Комісії, такі дії свідчать про недостатньо ретельне ставлення кандидата до підготовки та перевірки змісту проєктів судових рішень, а також про неналежне розуміння меж застосування процедури виправлення описок. Неодноразове використання цього процесуального механізму для фактичної зміни змісту судових рішень не відповідає високим стандартам професійної поведінки судді та може негативно впливати на довіру до здійснення правосуддя.
169. Такі дії можуть об’єктивно викликати обґрунтований сумнів у здатності кандидата компетентно здійснювати свої професійні обов’язки та дотримуватись належних стандартів суддівської діяльності. З огляду на викладене Комісія знижує бали кандидата за показником «дотримання етичних норм та бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.
170. Стосовно мотиваційних листів ідентичного змісту, поданих для участі в конкурсі на посаду судді Верховного Суду та в конкурсі на посаду судді апеляційного суду, кандидат пояснив, що з моменту першого конкурсу його життєві пріоритети не змінилися. Також не змінилося його бажання працювати в суді вищого рівня. З цієї причини він не мав підстав змінювати зміст мотиваційного листа.
171. Стосовно того, що мати кандидата була головою Окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 28 від кандидата ОСОБА_1 Гришко О.М. пояснив таке.
172. Його мати неодноразово була головою та заступником голови у виборчих комісіях під час виборів. З ОСОБА_1 вона особисто не знайома та не є обізнаною щодо його медійної репутації.
173. Комісія вважає надані кандидатом пояснення обґрунтованими та достатніми.
174. Під час співбесіди з кандидатом обговорено питання місця його реєстрації в гуртожитку в місті Вишневому. Гришко О.М. пояснив, що проживає з родиною в квартирі площею 112,9 м², розташованій в місті Києві, право власності на яку належить його матері (¾) та сину (¼). За словами кандидата, реєстрація в місті Вишневому є для нього більш зручною з огляду на отримання адміністративних послуг.
175. Кандидат повідомив, що житлове приміщення у гуртожитку йому не надавалося та фактично він там ніколи не проживав. Зазначив, що гуртожиток був виключно адресою реєстрації його місця проживання. Водночас у майнових деклараціях за 2019–2025 роки він відображав інформацію про право користування цим об’єктом нерухомості.
176. На запитання Комісії щодо причин реєстрації місця проживання у гуртожитку кандидат не зміг надати чіткого пояснення мотивів такого рішення. Зокрема, він не зміг пояснити, чи була така реєстрація пов’язана з потребою поліпшення житлових умов, отриманням у майбутньому службового житла або з іншими обставинами, пославшись на те, що відповідне рішення було прийняте ним ще у 2013 році.
177. Комісія враховує, що на момент реєстрації місця проживання у гуртожитку кандидат фактично проживав із сім’єю у квартирі площею 112,9 м² у місті Києві. Загалом він користується цим житлом вже понад 10 років.
178. Комісія також бере до уваги, що вказана квартира розташована на відстані, яка дозволяє кандидату щоденно прибувати до місця роботи та повертатися додому, що підтверджується фактичним здійсненням ним професійної діяльності у Києво-Святошинському районному суді Київської області протягом тривалого часу.
179. За таких обставин Комісія не встановила об’єктивних підстав, які б свідчили про потребу кандидата у поліпшенні житлових умов або іншим чином пояснювали необхідність реєстрації місця проживання у гуртожитку.
180. Водночас під час співбесіди кандидат не надав чітких і переконливих пояснень щодо мети такої реєстрації та обставин, що зумовили прийняття ним відповідного рішення.
181. На думку Комісії, нездатність кандидата надати чітких та переконливих пояснень щодо обставин, які мають значення для оцінки його доброчесності, за наявності очевидної невідповідності між фактичними житловими умовами та обраним місцем реєстрації, негативно характеризує його за показником «чесність». Ураховуючи викладене, Комісія знижує оцінку кандидата за цим показником на 15 балів.
182. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Гришком О.М., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 240 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

183. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Гришко О.М. у сукупності набрав 673 бали.

184. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

185. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гришка О.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

186. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Гришка Олександра Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гришко Олександр Миколайович набрав 673 бали.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Гришка Олександра Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                            Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»

Члени Комісії:                                                        Людмила ВОЛКОВА «ПРОТИ»

                                                                                  Роман КИДИСЮК «ЗА»