Про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Гуцала Павла Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Павла ГУЦАЛА,

розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Гуцала Павла Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
7. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
8. 27 грудня 2023 року Павло Гуцал подав до Комісії заяву про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.

9. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Гуцала Павла Івановича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
10. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
11. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
12. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
13. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Гуцала П.І.
14. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
15. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
16. З огляду на зазначене вище Гуцал П.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 43 бали; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 128 балів; 4) практичне застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 128,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 339,5 бала.
17. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гуцала П.І.
18. 06 серпня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
19. 20 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Гуцала П.І. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21- 6808/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
20. До Комісії 10 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Гуцала Павла Івановича критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 09 листопада 2025 року.
21. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
22. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
23. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2021 рік Гуцал П.І. зазначив, що 05 січня 2021 року його дружина, ОСОБА_1, набула у власність автомобіль марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, вартістю 254 644 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент придбання становило близько 9 000 дол. США.
24. ГРД вважає, що у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів стосовно фінансової можливості родини кандидата придбати вказаний автомобіль, з огляду на відсутність у декларації Гуцала П.І. за 2020 рік грошових активів на кінець звітного періоду.
25. ГРД звертає увагу, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (далі – ПМ), станом на останній день звітного періоду.
26. У 2020 році 50 ПМ становили 105 000 грн. Отже, на переконання ГРД, сума заощаджень родини кандидата станом на 31 грудня 2020 року могла становити до 210 000 грн.
27. Адже право власності на автомобіль марки «AUDI Q5» 2011 року випуску дружина кандидата набула 05 січня 2021 року. На думку ГРД, на момент придбання цього автомобіля у подружжя не було заощаджень у розмірі 254 644 грн.
28. У своїх поясненнях кандидат зазначив, що сума грошових коштів для набуття автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску сформована з доходів ОСОБА_1 від підприємницької діяльності, заробітної плати кандидата за основним місцем роботи та доходу від відчуження рухомого майна у 2020–2021 роках.
29. Також кандидат відзначив, що вартість автомобіля в повному обсязі була сплачена 05 січня 2021 року.
30. Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО), у січні 2021 року дохід ОСОБА_1 становив 3 000 грн. Згідно з відомостями із декларації Гуцала П.І. за 2021 рік кандидат у звітному році отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 1 011 153 грн, тобто орієнтовний дохід кандидата у січні 2021 року становив 90 000 грн.
31. Водночас ГРД відзначає, що під час співбесіди 28 червня 2024 року в межах проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді кандидат не вказав, що використав частину суддівської винагороди для придбання автомобіля. Натомість він зазначив, що отримана у січні 2021 року заробітна плата була використана ним для життєзабезпечення двох дорослих та трьох ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей.
32. Під час співбесіди 28 червня 2024 року кандидат зазначив, що сума грошових коштів для набуття дружиною автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску – це частина авансового платежу, отриманого ОСОБА_1 від зайняття підприємницькою діяльністю. На підтвердження кандидат долучив світлокопію відповідного акта виконаних робіт від 31 березня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 надала послуги ОСОБА_2 на загальну суму 75 000 грн, з яких 65 000 грн були сплачені 04 січня 2021 року авансовим платежем. Кандидат зазначив, що авансовий платіж здійснено у готівковій формі і йому не відомо, чи веде дружина книгу обліку доходів.
33. ГРД звертає увагу на те, що розрахунок здійснювався у готівковій формі. Відповідно до пункту 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (в редакції на дату укладення договору, далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
34. Таким чином, сплата авансу перевищувала законодавчо встановлені граничні суми для здійснення розрахунків готівкою. На думку ГРД, це вказує на те, що або авансовий платіж здійснено з порушенням порядку, або ж, зважаючи на розбіжності у поясненнях кандидата, акт виконаних робіт може мати ознаки підробки.
35. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
36. Відповідно до декларації кандидата за 2016 рік Гуцал П.І. та його дружина набули у власність автомобіль марки «MAZDA 3» вартістю 149 000 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент придбання становило близько 6 200 дол. США.
37. ГРД звертає увагу, що відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 (в редакції, чинній на момент набуття права власності на автомобіль) встановлено граничні суми розрахунків готівкою між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що не підлягали обов’язковому фінансовому моніторингу, у розмірі 150 000 грн.
38. На переконання ГРД, вартість придбання цього автомобіля обумовлена наміром уникнути фінансового моніторингу операції, оскільки його вартість значно нижча за ринкову.
39. 08 серпня 2017 року цей автомобіль було продано ОСОБА_1 за ціною 156 795,12 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент відчуження становило близько 6 000 дол. США, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру транспортних засобів, наданими кандидатом.
40. Також ГРД відзначає, що ціна відчуження цього автомобіля менша за ціну придбання на 200 дол. США.
41. На думку ГРД, вартість придбання цього автомобіля вказана в межах граничної суми розрахунків фізичних осіб між собою та є нижчою за ринкову, щоб уникнути фінансового моніторингу. На переконання ГРД, такі практики є проявом недоброчесної поведінки і підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
42. У декларації за 2020 рік Гуцал П.І. зазначив дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 49 000 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент продажу становило близько 1 600 дол. США.
43. У своїх письмових поясненнях кандидат указав, що дохід у розмірі 49 000 грн був отриманий ним 18 грудня 2020 року від продажу автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5» 2007 року випуску. Для підтвердження цього він долучив світлокопію договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18 грудня 2020 року.
44. Згідно зі статистичними даними мінімальна ціна придбання у 2023–2024 роках автомобіля аналогічної марки, моделі та року випуску становила 4 850 дол. США. Відповідно у 2020 році мінімальна вартість аналогічного автомобіля мала бути вищою за ціни у 2023–2024 роках.
45. У своїх письмових поясненнях кандидат зазначив, що ціна відчуження цього автомобіля обумовлена незадовільним технічним станом.
46. На переконання ГРД, вартість автомобіля не відповідала ринковим цінам на аналогічні транспортні засоби та відчужена за ціною 49 000 грн з метою уникнення оподаткування та проведення розрахунків у готівковій формі.
47. У розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації кандидата за 2019 рік Гуцал П.І. зазначив житловий будинок.
48. Цей житловий будинок загальною площею 281,2 кв.м, вартістю 2 300 000 грн, що з 07 липня 2020 року належить на праві спільної сумісної власності кандидату та його дружині, відображено Гуцалом П.І. у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2020 рік.
49. Стосовно обставин будівництва цього житлового будинку кандидат у своїх поясненнях повідомив таке.
50. 06 липня 2020 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме на вказаний вище житловий будинок. Цей об’єкт нерухомості є новоствореним, його вартість у правовстановлюючих документах чи технічному паспорті відсутня, грошова оцінка не проводилась. У 2023 році опубліковано роз’яснення Національного агентства щодо заповнення декларацій, згідно з яким за відсутності інших даних у правовстановлюючих документах або документах про оцінку вартістю новоствореного об’єкта нерухомості для цілей декларування вважатиметься вартість основних фондів та кошторисна вартість, зазначені у декларації про готовність до експлуатації об’єкта. У такому разі у полі «тип вартості об’єкта» слід обрати позначку «це вартість на дату набуття права». Тому кандидатом у декларації за 2023 рік вказано вартість будинку на дату набуття права у розмірі 2 300 000 грн згідно з Декларацією про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта. На підтвердження цього кандидат долучив світлокопію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та світлокопію Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, в якій зазначено вартість основних засобів, які приймаються в експлуатацію.
51. Із долученої світлокопії Декларації про готовність до експлуатації об’єкта висновується, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт подане 17 лютого 2016 року.
52. Водночас цей об’єкт незавершеного будівництва не відображено у деклараціях кандидата за 2016–2018 роки.
53. ГРД не вдалось з’ясувати часові проміжки здійснення родиною кандидата видатків на будівництво цього об’єкта нерухомого майна та встановити достатність для цього доходів.
54. ГРД надала додаткову інформацію про вказаний вище житловий будинок під час проведення співбесіди з кандидатом 28 червня 2024 року в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
55. Зокрема, члени Комісії звернули увагу, що на супутникових знімках сервісу Google Earth Pro, датованих вереснем 2014 року, земельні ділянки не мають огорожі та вільні від забудови. Станом на серпень 2017 року та жовтень 2018 року на цих земельних ділянках зведено будинок із покрівлею, станом на квітень 2021 року навколо цього будинку облаштовано огорожу. Тому, на переконання Комісії, об’єкт будівництва підлягав декларуванню вже з 2017 року.
56. Під час співбесіди 28 червня 2024 року стосовно будівництва цього об’єкта кандидат зазначив таке.
57. Будівельні роботи розпочались у 2019 році, до того моменту упродовж двох років закуповувались матеріали, які потім використовувались для його будівництва.
58. Також кандидат зазначив, що родина отримала дозвіл на будівництво у 2016 році, проте будівельні роботи упродовж року не здійснювались, а почались у 2017– 2018 роках.
59. На запитання члена Комісії Олексія Омельяна стосовно переліку будівельних матеріалів, які були придбані до початку проведення робіт зі спорудження цього будинку та умов їх зберігання, кандидат повідомив, що ним було придбано цеглу, арматуру, цемент, пісок, щебінь, дерево, покрівлю, що зберігались на території земельної ділянки, де планувалось будівництво житлового будинку, зокрема арматура була накрита, тому її не було видно. Оскільки не було забезпечено належних умов зберігання будівельних матеріалів, родина кандидата час від часу відвідувала земельну ділянку та перевіряла їх наявність.
60. На уточнювальне запитання члена Комісії Олексія Омельяна стосовно закупівлі будівельних матеріалів родиною кандидата у 2016 році Гуцал П.І. відповів, що матеріали не закуповувались. На запитання, чи закуповувались та накопичувались будівельні матеріали упродовж 2017–2018 років та здійснювались будівельні роботи у 2019 році, кандидат надав стверджувальну відповідь.
61. ГРД зауважило, що пояснення кандидата не узгоджується із зазначеними вище супутниковими знімками сервісу Google Earth Pro. Отже, кандидат не лише не вказав у деклараціях за 2017–2018 роки цей об’єкт, але й надав недостовірні відомості Комісії та ГРД, що є підставою для висновку про нечесність кандидата, а отже, про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
62. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
63. Суддя ухвалював рішення, які в розсудливого спостерігача можуть викликати сумнів щодо дотримання ним засад справедливого судочинства. Гуцал П.І. постановив три рішення у справах про адміністративні правопорушення №№ 282/436/20, 282/537/20, 282/526/20, якими звільнив трьох водіїв від адміністративної відповідальності передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), скерувавши матеріали на розгляд трудового колективу для застосування до водіїв заходів громадського впливу.
64. Кандидат, на думку ГРД, безпідставно повертав до органів поліції матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, для належного оформлення протоколів з огляду на неналежне сповіщення правопорушників про час і місце розгляду справ, зокрема у справах №№ 282/1886/18, 282/69/19, 282/285/19.
65. ГРД вважає, що кандидат мав можливість самостійно визначити дату проведення судового засідання та повідомити правопорушника. Направлення суддею матеріалів справ про адміністративні правопорушення на доопрацювання є фактично затягуванням розгляду справ.
66. З метою усунення недоліків у протоколах, а саме встановлення місця проживання або інших даних стосовно правопорушників, суддя повертав матеріали справ про адміністративні правопорушення до органів поліції, зокрема у справах №№ 282/657/17, 282/495/17, 282/702/19, 282/1213/20, 282/1423/20.
67. На переконання ГРД, кандидат повинен був самостійно вчиняти дії для встановлення зазначеної вище інформації, однак не здійснив відповідних заходів. З огляду на зазначене у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у сумлінності кандидата та у належному ставленні до відправлення правосуддя.
68. У деклараціях за 2016–2018 роки кандидат не зазначав об’єктів нерухомості за місцезнаходженням Любарського районного суду Житомирської області (м. Любар), в якому здійснював правосуддя.
69. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
70. Для цілей декларування об’єктами нерухомості (об’єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України, частина перша статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
71. Отже, недекларування кандидатом права власності / користування об’єктами нерухомості у стороннього спостерігача може викликати обґрунтовані сумніви щодо доброчесності судді та його відповідності критерію чесності.
72. З приводу цього кандидат пояснив, що був призначений на посаду судді Любарського районного суду Житомирської області наприкінці 2016 року, проте упродовж 2017–2018 років ІНФОРМАЦІЯ_2, на підтвердження чого надав світлокопії наказів цього суду.
73. Стосовно періодів, не охоплених відпусткою, кандидат зазначив, що неодноразово змінював місце тимчасового проживання (зокрема, проживав у готелях), жодне з яких не було довгостроковим.
74. ГРД вважає, що такі пояснення та надані документи є прийнятними та достатньо обґрунтовують обставини невідображення в деклараціях кандидата за 2016–2018 роки об’єктів нерухомості за місцезнаходженням Любарського районного суду Житомирської області.
75. З метою кваліфікаційного оцінювання Гуцала П.І членом Комісії – доповідачем 25 вересня 2025 року надіслано лист голові Любарського районного суду Житомирської області щодо надання інформації про загальну кількість заяв про самовідвід, відвід, розглянутих суддею Гуцалом П.І. справ про позбавлення батьківських прав, про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, про встановлення факту проживання дитини разом із батьком, про визнання особи недієздатною, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
76. 02 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
77. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди Гуцалу П.І. 15 жовтня 2025 року надіслано запит, у якому запропоновано надати пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) стосовно ціни продажу автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 2007 року випуску, джерел походження грошових коштів, використаних 05 січня 2021 року для придбання автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, а також щодо будівництва будинку у м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області із зазначенням дати подання відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
78. 27 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь Гуцала П.І. на вказаний вище запит.
79. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди Гуцалу П.І. 27 жовтня 2025 року надіслано запит, у якому запропоновано надіслати на електронну пошту Комісії світлокопії декларацій про майновий стан і доходи, поданих кандидатом за 2015–2017 роки (за наявності).
80. 30 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь Гуцала П.І. на вказаний вище запит.
81. 10 листопада 2025 року кандидату надіслано електронну копію Висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Гуцала Павла Івановича критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
82. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
83. Співбесіду з кандидатом проведено 11 листопада 2025 року. На початку співбесіди Гуцала П.І. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
84. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.
85. Рішенням Комісії від 11 листопада 2025 року № 547/ас-25 визначено, що кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гуцал Павло Іванович за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання набрав 654,83 бала. Питання про підтвердження або непідтвердження здатності Гуцала Павла Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

ІІІ. Основні відомості про кандидата.

86. Гуцал Павло Іванович, народжений ____________ року, на момент подання заяви мав повних ____ років. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00202345 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
87. Повну вищу юридичну освіту Гуцал П.І. здобув у 2008 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста-юриста.
88. У 2010 році Гуцал П.І. закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
89. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 17 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Гуцал П.І. обіймав такі посади: з 2007 до 2009 року – помічник приватного нотаріуса у Яворівському нотаріальному окрузі; з 2009 до 2011 року – помічник судді в Апеляційному суді Львівської області; з 2011 до 2014 року – помічник заступника голови суду в Апеляційному суді Львівської області; з 2014 до 2016 року – помічник судді в Апеляційному суді Львівської області; з 2011 до 2016 року – начальник юридичного відділу у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2016 року до цього часу обіймає посаду судді Любарського районного суду Житомирської області.
90. Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Гуцала П.І. призначено на посаду судді Любарського районного суду Житомирської області строком на п’ять років. Присягу склав 15 грудня 2016 року.
91. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 серпня 2024 року № 121/ко-24 суддю Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича визнано таким, що відповідає займаній посаді (за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді він набрав 671 бал). Питання щодо відповідності судді Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича займаній посаді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі. Комісією вирішено повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Любарського районного суду Житомирської області Гуцалом Павлом Івановичем законодавства у сфері запобігання корупції.
92. Рішенням Комісії у пленарному складі від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25 суддю Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича визнано таким, що відповідає займаній посаді. До Вищої ради правосуддя внесено рекомендацію про призначення Гуцала Павла Івановича на посаду судді Любарського районного суду Житомирської області.

ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності.

93. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами
94. Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 23 березня 2026 року.
95. Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуцала Павла Івановича, зокрема висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення судді, Комісія у пленарному складі висновує таке.
96. Стосовно джерел походження грошових коштів для придбання дружиною кандидата автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, вартістю 254 644 грн Комісія встановила таке.
97. Згідно з письмовими поясненнями кандидата Гуцала П.І. від 15 жовтня 2025 року автомобіль «AUDI Q5» 2011 року випуску імпортовано зі Сполучених Штатів Америки. За даними сайту «Carfax», зафіксовано 5 дорожньо-транспортних пригод за участю вказаного автомобіля. Хоч зовнішні недоліки були усунуті, автомобіль мав технічні несправності, які неможливо було усунути, що своєю чергою вплинуло на його вартість. Суддя зазначив, що вартість автомобіля «AUDI Q5» становила 254 644 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05 січня 2021 року № 05/01/21/26.
98. Стосовно фінансової спроможності придбати вказаний автомобіль кандидат повідомив, що станом на 31 грудня 2020 року в нього та його дружини були грошові активи, сформовані за рахунок коштів, отриманих дружиною від здійснення підприємницької діяльності, доходів кандидата за основним місцем роботи, а також коштів, отриманих від відчуження рухомого майна, зокрема автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER». Загальна сума таких активів не перевищувала 210 000 грн та не підлягала відображенню в декларації. Крім того, кандидат зазначив, що його дружина у І кварталі 2021 року отримала 110 700 грн – дохід від зайняття підприємницькою діяльністю та соціальні виплати. Вказана сума відображена в податковій декларації платника єдиного податку за квартал, оскільки декларація платника податків ІІІ групи оподаткування подається щоквартально із зазначенням загальної суми доходу та нарахованого податку.
99. На підтвердження кандидат долучив світлокопію податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2021 року. Стосовно авансу у розмірі 65 000 грн, отриманого дружиною кандидата 04 січня 2021 року згідно з договором від 11 січня 2019 року, кандидат пояснив, що його було отримано за фактично виконані роботи у березні 2021 року. Саме тому у відомостях ДРФО сума такого доходу відображена за березень 2021 року. Отже, за твердженням кандидата, у родини було достатньо коштів для придбання автомобіля з урахуванням наявних грошових активів станом на 31 грудня 2020 року.
100. Стосовно Акта про виконання робіт від 31 березня 2021 року між замовником – приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2 та виконавцем – фізичною–особою підприємцем ОСОБА_1 та лімітів для розрахунків готівкою кандидат пояснив таке.
101. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. За положеннями Податкового кодексу України нотаріусів віднесено до особливої категорії платників податків – самозайнятих осіб, що проводять незалежну професійну діяльність. Самозайняті особи, які проводять незалежну професійну діяльність, не належать до суб’єктів господарювання, тому пункт 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, не застосовується до відповідних відносин із проведення розрахунків.
102. Під час кваліфікаційного оцінювання судді Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича на відповідність займаній посаді, зокрема у рішенні Комісії від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25, Комісія в пленарному складі дійшла таких висновків стосовно обставин придбання дружиною кандидата автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску:
     2. Згідно з актом огляду реалізованого транспортного засобу від 05 січня 2021 року автомобіль «AUDI Q5» має ідентифікаційний номер (VIN-код НОМЕР_1). Із загальнодоступного джерела інформації сервісу «STAT.VIN» за відповідним ідентифікаційним номером (VIN-кодом) одержано інформацію про те, що оголошення про продаж цього автомобіля за ціною 14 400 дол. США було розміщено на сервісі «AUTO.RIA», деактивація вказаного оголошення відбулась 05 січня 2021 року із зазначенням причини – «продано».
     3. З огляду на зміст документів, наданих суддею, та зміст оголошення, розміщеного на сервісі «AUTO.RIA», Комісія констатує розбіжності в ціні автомобіля марки «AUDI Q5». Ураховуючи, що ТОВ «ПАРК РЕЗЕРВ» ліквідовано й отримати від продавця додаткові документи, які б підтверджували ціну автомобіля, неможливо, Комісія не має можливості достовірно встановити правильність висновку ГРД про те, що ціна продажу автомобіля «AUDI Q5» була іншою, ніж зазначена в акті огляду реалізованого транспортного засобу від 05 січня 2021 року.
103. Під час співбесіди 11 листопада 2025 року кандидат на посаду судді не заперечив висновку про таку ймовірну вартість автомобіля (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/6ediatBJJHI?si=e9tQYuguGuCF6l_2&t=24886, таймкод 6:54: 46).
104. Стосовно фінансової спроможності придбати вказаний автомобіль суддя повідомив, що станом на 31 грудня 2020 року в нього та його дружини були грошові активи, джерелом яких були кошти, отримані дружиною від зайняття підприємницькою діяльністю, доходи судді та кошти від відчуження рухомого майна, а саме автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», які разом становили суму, що не перевищувала 210 000 грн і тому не підлягала відображенню в декларації. Також суддя зазначив, що його дружина у І кварталі 2021 року отримала дохід в сумі 110 700 грн, частину якого було отримано 04 січня 2021 року як аванс у розмірі 65 000 грн. Додатково суддя послався на те, що, зважаючи на правовий статус нотаріуса, пункт 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, не застосовується до відповідних відносин із проведення розрахунків.
105. Надаючи оцінку викладеним обставинам, Комісія виходить із того, що відповідно до пункту 8 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
106. Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, становив 2 102 грн, відповідно, поріг декларування становив 105 100 грн на кожного з подружжя, що обумовлює вірогідність наявності в подружжя коштів у розмірі до 210 200 грн, що не підлягають відображенню в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
107. Комісія відзначає, що навіть якщо сукупні грошові активи подружжя судді станом на 31 грудня 2020 року не перевищували порогу декларування, це не звільняє кандидата від обов’язку підтвердити законність та джерела походження коштів, використаних для придбання дороговартісного майна.
108. Оцінюючи зміст наданої суддею копії акта виконаних робіт від 31 березня 2021 року як документа, що підтверджує отримання дружиною саме 04 січня 2021 року авансу в розмірі 65 000 грн, Комісія зважає на таке.
109. Згідно з актом роботи виконувалися в період з 01 березня 2021 року до 31 березня 2021 року на підставі договору між дружиною судді (ФОП) та матір’ю судді (приватним нотаріусом) від 11 січня 2019 року, вартість робіт становила 75 000 грн, з яких 65 000 грн сплачено як аванс 04 січня 2021 року.
110. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дружина судді в січні 2021 року отримала доходи в сумі 1 700 грн від Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області та в сумі 1 300 грн від товариства з обмеженою відповідальністю «КМК ЗАХІД», інших доходів у січні 2021 року нею не отримано.
111. Отже, зміст акта виконаних робіт може викликати обґрунтований сумнів у достовірності інформації про дату авансового платежу у зв’язку з фактичною датою виконання робіт. Це обумовлено тим, що аванс у 65 000 грн відображено за два місяці до початку робіт. Такі обставини можуть формувати у стороннього спостерігача переконання про формальне пояснення джерел походження коштів.
112. Під час співбесіди 11 листопада 2025 року кандидат на посаду судді не зміг надати інформації про наявність у його дружини журналу обліку доходів і витрат чи інших документів, які б підтвердили надходження відповідних коштів до каси фізичної особи – підприємця (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/6ediatBJJHI?si=XMMd8Tyk24stzccG&t=24527, таймкод 6:48: 47). Комісія також відзначає, що особливості податкової звітності фізичних осіб – підприємців не надають можливості встановити фактичну дату отримання відповідного доходу.
113. Підсумовуючи, Комісія зазначає, що станом на 05 січня 2021 року (дату придбання автомобіля) сукупні підтверджені фінансові ресурси родини кандидата становили грошові активи у розмірі, що не перевищував 210 200 грн (з урахуванням порогу декларування для двох осіб), та документально підтверджені доходи дружини у січні 2021 року в сумі 3 000 грн. Разом — не більше 213 200 грн, тоді як вартість автомобіля за договором становила 254 644 грн. Різниця у 41 444 грн не покрита жодним підтвердженим джерелом доходу. До того ж єдиним можливим джерелом покриття дефіциту є спірний аванс у розмірі 65 000 грн, отримання якого в ДРФО за січень 2021 року не відображено.
114. Комісія у пленарному складі додатково відзначає, що обов’язок підтвердити реальне отримання вказаного доходу, onus probandi, покладається на кандидата, оскільки йому відомі всі обставини та характер фінансових операцій і саме у нього (членів його сім’ї) зберігаються документи, які можуть підтвердити наявність (дійсність) фінансової операції. Такий обов’язок обумовлений об'єктивною інформаційною асиметрією: Комісія позбавлена можливості самостійно верифікувати обставини, які перебувають виключно у сфері фактичного контролю кандидата та членів його сім’ї, тоді як кандидат може і повинен мати відповідні підтвердження.
115. За таких обставин відсутність підтверджувальних документів щодо авансового платежу, який не відображено в ДРФО за січень 2021 року, ненадання касових документів ФОП, журналу обліку доходів і витрат унеможливлюють спростування обґрунтованого сумніву щодо правомірності джерел походження коштів, використаних для придбання автомобіля.
116. Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
117. Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (чинного на момент придбання автомобіля), передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
118. Згідно зі статтею 18 цього Кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
119. У рішенні Комісії у пленарному складі від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25 зроблено вимновок, що суддя не зміг надати переконливих пояснень та належних доказів на підтвердження наявності у дружини коштів для придбання автомобіля «AUDI Q5» 2011 року випуску, а отже, законність активів, використаних членом сім’ї судді для придбання транспортного засобу, викликає обґрунтований сумнів.
120. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
121. Ураховуючи встановлені вище обставини, Комісія у пленарному складі підтримує висновки Комісії у складі колегії та не знаходить підстав для оцінки досліджених під час співбесіди з кандидатом обставин іншим чином.
122. Оцінюючи такі обставини у їх сукупності, Комісія у складі колегії, з якою погоджується Комісія у пленарному складі, під час закритого обговорення питання щодо підтвердження здатності Гуцала П.І. здійснювати правосуддя одноголосно вирішила зменшити бали за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
123. Стосовно обставин будівництва житлового будинку, вказаногоо кандидатом у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації кандидата за 2019 рік, Комісія встановила таке.
124. Як встановлено у рішенні Комісії від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25, дружиною судді 17 лютого 2016 року було подано повідомлення про початок будівництва будинку в м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, а 06 липня 2020 року набуто право власності на вказаний будинок. Водночас у поданих суддею деклараціях за 2016–2018 роки не зазначено жодного об’єкта незавершеного будівництва.
125. ГРД, посилаючись на матеріали співбесіди, зазначила, що члени Комісії в межах кваліфікаційного оцінювання Гуцала П.І. на відповідність займаній посаді звертали увагу на фотознімки з інтернет-сервісу Google Earth стосовно стану будівництва вказаного будинку. Станом на 31 серпня 2017 року та 05 жовтня 2018 року візуальний вигляд місця забудови дозволяв дійти висновку, що розміщений на земельній ділянці об’єкт матеріального світу щонайменше відповідає ознакам об’єкта незавершеного будівництва, тому такий об’єкт підлягав декларуванню.
126. Отже, ГРД виснувала, що суддя не лише не вказав у деклараціях за 2017–2018 роки цей об’єкт, але й надав недостовірні відомості Комісії та ГРД.
127. Суддя Гуцал П.І. у засіданні Комісії у складі колегії 28 червня 2024 року зазначив, що дійсно декларацію про початок будівельних робіт його дружиною було подано 17 лютого 2016 року (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/8ccj3vZqjPw?si=bHSJAd cYxyZTLK7&t=2781, таймкод 46:20), проте будівельні роботи було розпочато лише у 2019 році (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/8ccj3vZqjPw?si=NJ-Yw3LcbNHF32Fm&t=2757, таймкод 45:57), тому об’єкт незавершеного будівництва не було відображено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки. Під час будівництва здійснювалися видатки, розмір яких окремо не перевищував порогу для декларування видатків. У засіданні Комісії у складі колегії 08 серпня 2024 року суддя Гуцал П.І. змінив свої пояснення та повідомив, що фундамент, стіни та дах будинку зведено у 2017 році (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/TNcXGbTtIYM?si=NnbXs90x28wobYiO&t=1072, таймкод 17:52), а також послався на те, що у 2019 році ним задекларовано цей об’єкт незавершеного будівництва (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/TNcXGbTtIYM?si=NUsOXOwGUz31_ATT&t=999, таймкод 16:39).
128. У письмових поясненнях від 15 жовтня 2024 року, наданих під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, Гуцал П.І. послався на норми цивільного законодавства в частині визначення об’єкта незавершеного будівництва та не те, що права на такий об’єкт виникають з моменту державної реєстрації цього права. Тому, на думку судді, за відсутності зареєстрованого права на об’єкт незавершеного будівництва такий об’єкт не підлягав декларуванню. Гуцал П.І. також зазначив, що в роз’ясненнях Національного агентства від 13 лютого 2020 року № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» зазначено, що відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації зазначаються: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти, не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку. Відповідно, в цьому розділі декларації не зазначаються об’єкти, які мають одночасно всі такі характеристики: будівництво об’єкта завершено, він прийнятий в експлуатацію і право власності на нього зареєстровано в установленому законом порядку. В останньому випадку такий об’єкт відображається в розділі 3 «Об’єкти нерухомості».
129. На думку Гуцала П.І., згідно з оновленими офіційними роз’ясненнями Національного агентства від 29 грудня 2021 року № 11 поняття «об’єкт незавершеного будівництва» слід розуміти в ширшому сенсі, ніж це визначено в Цивільному кодексі України, в якому до моменту завершення будівництва застосовується поняття «матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва».
130. Із матеріалів суддівського досьє вбачається, що дружина судді на підставі договору суборенди від 28 липня 2015 року № ДСО/002 орендувала земельну ділянку площею 0,10 га в місті Новояворівськ Яворівського району Львівської області. 17 лютого 2016 року нею подано повідомлення про початок будівельних робіт. Надалі на вказаній земельній ділянці розпочато будівництво, 10 квітня 2020 року зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, який збудовано на підставі будівельного паспорта.
131. Відповідно до пункту 2-1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються відомості про об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
132. Рішенням Національного агентства від 11 серпня 2016 року № 3 «Про роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» затверджено Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (далі – Роз’яснення).
133. У пункті 28 Роз’яснень вказано, що відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації зазначаються: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти, не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.
134. Загальнодоступне джерело інформації – додаток Google Earth Pro містить супутникові фотознімки, серед іншого, об’єктів нерухомості, які перебували у володінні сім’ї судді. Так, згідно з супутниковими фотознімками, датованими серпнем 2017 року та жовтнем 2018 року, на земельній ділянці, яку було орендовано дружиною судді, вже було зведено будинок із покрівлею, а станом на квітень 2021 року навколо цього будинку поставлено огорожу.
135. З огляду на наведене можна дійти висновку, що згаданий будинок існував як об’єкт незавершеного будівництва у 2017 та 2018 роках.
136. Як вже зазначалося, суддя Гуцал П.І. визнав у засіданні Комісії у складі колегії 08 серпня 2024 року, що фундамент, стіни та дах будинку було зведено у 2017 році.
137. З викладеного випливає: оскільки дружині судді з 2015 року належало речове право на земельну ділянку, на якій у 2017 році зведено фундамент, стіни та дах будинку, суддя Гуцал П.І. в деклараціях за 2017–2018 роки зобов’язаний був вказати в розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» об’єкт, проте цього не зробив.
138. Оцінюючи викладені обставини під час кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія керувалась таким.
139. У пункті 51 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.
140. За результатами розгляду листа Комісії від 03 вересня 2024 року Національне агентство у межах компетенції поінформувало Комісію (лист від 11 вересня 2024 року № 37-01/66621-24) про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наведеними в листі фактами можливого порушення суддею Любарського районного суду Житомирської області Гуцалом П.І. Закону України «Про запобігання корупції»; відсутність підстав у Національного агентства для реагування в межах прав та повноважень, визначених статтями 11, 12 Закону України «Про запобігання корупції».
141. Згідно з рішенням Комісії у складі колегії від 08 серпня 2024 року № 121/ко- 24 Гуцал П.І. при заповненні декларацій за 2017–2018 роки не дотримався правил декларування, оскільки не вказав у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» відомості про об’єкт незавершеного будівництва, зведений у 2017 році на земельній ділянці, орендованій дружиною судді.
142. Комісія критично оцінила пояснення судді щодо підстав недекларування ним відомостей про вказаний будинок, який існував як об’єкт незавершеного будівництва у деклараціях за 2017–2018 роки, оскільки відповідно до пункту 2-1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» на суддю покладено обов’язок зазначити в декларації відомості про всі майнові активи, які перебували у володінні сім’ї судді.
143. Під час кваліфікаційного оцінювання Гуцала П.І. на відповідність займаній посаді Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що пояснення, надані суддею, підтверджують висновок про те, що суддя не повною мірою дотримується високих стандартів поведінки, виконує обов’язки судді в аспекті майнових інтересів.
144. При цьому Комісією враховано позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає у здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (рішення Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/24, від 20 червня 2024 року у справі № 990/2/24).
145. Надаючи оцінку зазначеним обставинам та поясненням судді, Комісія виснувала, що відповідне ставлення судді до заповнення декларацій не є наслідком умисних дій, спрямованих на ухилення від декларування достовірної інформації, а зумовлено неправильним трактуванням суддею вимог законодавства в частині декларування «об’єкта незавершеного будівництва», та вважала, що ці обставини не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.
146. Водночас у Комісії виникло занепокоєння щодо надання суддею різних пояснень про зведення зазначеного будівництва.
147. Комісія окремо звертає увагу на те, що критерієм доброчесності відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону є, серед іншого, чесність судді, що виявляється не лише у дотриманні вимог законодавства, а й у відкритості, правдивості та послідовності наданих ним пояснень під час кваліфікаційного оцінювання. У цьому контексті зміна пояснень про час зведення будинку та підстави його недекларування викликає у Комісії занепокоєння щодо відповідності стандарту чесності.
148. Показник «чесність» оцінюється незалежно від того, чи мало місце порушення показника «сумлінність». Навіть якщо допустити, що недекларування будівництва у 2016–2018 роках було наслідком помилкового тлумачення закону (показник «сумлінність»), надання Комісії неправдивих відомостей під час кваліфікаційного оцінювання є самостійним і незалежним порушенням показника «чесність». Зазначені порушення співіснують і кожне з них підлягає окремій оцінці.
149. Вимога чесності передбачає, що суддя, усвідомлюючи підвищену увагу суспільства та органів суддівського врядування до своєї поведінки, зобов’язаний надавати вичерпні, несуперечливі та добросовісні пояснення щодо майнових питань, які є предметом перевірки. Надання різних версій одних і тих самих подій, навіть за відсутності доведеного умислу на приховування майна, знижує ступінь довіри Комісії до правдивості пояснень судді та свідчить про недостатнє усвідомлення ним важливості стандарту чесності як складової доброчесності.
150. Сам факт зміни пояснень щодо часу зведення будинку та критеріїв його декларування свідчить, на переконання Комісії, про неналежне ставлення судді до свого обов’язку бути максимально точним, чесним та послідовним у відносинах з органом суддівського врядування.
151. Комісія вважає, що поведінка судді при наданні пояснень щодо об’єкта незавершеного будівництва не відповідає очікуваному від судді рівню чесності, хоча й не досягає того ступеня, коли можна було б стверджувати про умисне порушення вимог закону чи свідоме приховування майна. Зазначене підлягає врахуванню при оцінюванні показника «сумлінність».
152. Отже, оцінюючи викладені обставини під час кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності Гуцала П.І здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, Комісія виходить з такого.
153. Кодексом суддівської етики, затвердженим рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, визначено, що суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї (статті 1, 3, 20 цього Кодексу).
154. Пунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
155. Комісія в черговий раз констатує розбіжності в поясненнях судді, наданих у засіданні Комісії у складі колегії 28 червня 2024 року та в засіданні Комісії у складі колегії 08 серпня 2024 року, а також невідповідність пояснень судді матеріалам суддівського досьє щодо початку будівництва будинку (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/6ediatBJJHI?si=k6qVfUPSRo6QRQ4C&t=25782, таймкод 07:09:42)
156. З урахуванням обставин, встановлених під час кваліфікаційного оцінювання судді Гуцала П.І. на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку, що поведінка судді, яка полягає у неналежному виконанні обов’язку декларування, є підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
157. Комісія у пленарному складі не погоджується з такими висновками Комісії у складі колегії з огляду на таке.
158. Колегія кваліфікувала поведінку судді виключно як недотримання правил декларування внаслідок неправильного тлумачення закону та зарахувала її до показника «сумлінність». При цьому колегія виходила з пояснення судді, наданого 08 серпня 2024 року, не оцінивши належно, чому 28 червня 2024 року кандидат озвучив іншу версію (2019 рік — початок будівництва) та яке юридичне значення має ця зміна.
159. Комісія у пленарному складі виходить із того, що в межах кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному суді предметом оцінки є не лише поведінка кандидата щодо декларування, але й якість та правдивість пояснень, наданих Комісії.
160.  Для судді правдивість у відносинах з органом суддівського врядування є не лише етичною вимогою, а й невід’ємною умовою авторитету правосуддя в очах звичайної розсудливої людини (пункти 11, 18 Єдиних показників).
161. З огляду на викладене Комісія у пленарному складі доходить висновку, що встановлені обставини свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата показнику «чесність» критерію доброчесності та професійної етики, що є самостійною підставою для визнання кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, відповідно до пунктів 5.10, 5.12 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.
162. Стосовно інших обставин, зазначених в інформації ГРД, на переконання Комісії у пленарному складі, кандидат надав обґрунтовані пояснення, а Комісія у складі колегії надала їм належну та вичерпну оцінку.
163. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосування під час закритого обговорення відповідних показників Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат не відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
164. Під час закритого обговорення «ЗА» підтвердження здатності кандидата на посаду судді Гуцала П.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді проголосувало чотири члени Комісії (Віталій ГАЦЕЛЮК, Андрій ПАСІЧНИК, Роман САБОДАШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ), «ПРОТИ» – десять членів Комісії (Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Ігор КУШНІР, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК).
165. Отже, у разі призначення до складу Комісії (наявності) шістнадцяти членів рішення про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді вважається прийнятим за умови наявності не менш ніж одинадцяти голосів «ЗА» (тобто дві третини від складу Комісії).
166. Таким чином, кандидат на посаду апеляційного загального суду визнається таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
167. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України чотирма голосами «ЗА» (та десятьма голосами «ПРОТИ»

вирішила:

визнати Гуцала Павла Івановича таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії                                                                                       Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                Ярослав ДУХ

                                                                                                                Роман КИДИСЮК

                                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                Олег КОЛІУШ

                                                                                                                Ігор КУШНІР

                                                                                                                Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                                Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                                Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                                                Роман САБОДАШ

                                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

                                                                                                                Сергій ЧУМАК

                                                                                                                Галина ШЕВЧУК