Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Нінель Володимирівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 4:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),

членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,

за участі:

судді Одеського окружного адміністративного суду Нінель ПОТОЦЬКОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Нінель Володимирівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 Потоцьку Нінель Володимирівну призначено на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду строком на 5 років. Постановою Верховної Ради України від 05 вересня 2013 року № 451-VII Потоцьку Н.В. обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Н.В.

Рішенням Комісії від 18 липня 2018 року № 173/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Потоцької Н.В. Цим же рішенням Комісія вирішила допустити Потоцьку Н.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Потоцької Н.В.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

Комісією 17 вересня 2018 року було проведено співбесіду із суддею Одеського окружного адміністративного суду Потоцькюї Н.В та прийнято протокольне рішення про оголошення перерви.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 червня 2024 року № 152/зп-24 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно, зокрема, суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких призначалася дата проведення співбесіди з Комісією у складі колегії, однак кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не завершено.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 12 червня 2024 року справу Потоцької Н.В. розподілено члену Комісії Гацелюку В.О.

Співбесіду із суддею Потоцькою Н.В. проведено 02 червня 2026 року.

ІІ. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення в засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. 

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону. 

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

У главі 3 розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Водночас, оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія мала би виходити з таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами, далі – Регламент) висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21): «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, а також суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади і утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати зусиль до того, щоб, на думку звичайної розсудливої (законослухняної людини, яка будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини за сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та у порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченим змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).

На тимчасовість кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дотримання гарантій суддів під час його проведення звернула увагу і Венеціанська комісія у своєму висновку від 26 жовтня 2015 року № 803/2015 щодо проєкту змін до Конституції України в частині правосуддя, зазначивши у пункті 36 таке:

«У своєму спільному висновку «Щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» і внесення змін до Закону «Про Вищу раду юстиції» Венеціанська комісія й Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права, безумовно, врахували пояснення органів української влади про те, що необхідно зробити вибір: або звільнити всіх суддів і запропонувати їм повторно подати свої кандидатури на зайняття посад, або оцінити їх у спосіб, запропонований в законі. Венеціанська комісія й Директорат висловили свою думку про те, що «може бути необхідним і виправданим вжити надзвичайних заходів» для подолання «корупції і некомпетентності працівників судових органів, які є результатом політичного впливу на призначення суддів у попередній період», але «звільнення кожного з представників судової влади, призначеного на посаду у відповідний період, не буде належним вирішенням проблем, зазначених владою». Крім того, вони підкреслили, що навіть «такий захід, як кваліфікаційне оцінювання, передбачене статтею 6 Перехідних положень, слід розглядати як цілком винятковий і такий, що має підпадати під надзвичайно суворі гарантії захисту тих суддів, які відповідають зайнятій посаді», а також що «це питання має більш детально розглядатися в правовому положенні основної частини Закону та вимагає підкріплення в Конституції».

Венеціанська комісія вважає, що незрозуміло, чи призначено це перехідне положення Конституції забезпечити конституційне підкріплення не лише для процедури оцінювання, передбаченої в пункті 6 Перехідних положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», але й для процедури перевірки, викладеної в Законі «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» чи люстраційної процедури, передбаченої в Законі «Про очищення влади». Венеціанська комісія вважає, що існування декількох паралельних частково збіжних процедур є вкрай проблематичним, оскільки оцінювання професіоналізму, етичності та доброчесності всіх суддів може бути тільки винятковим заходом, що вимагає найвищої міри обережності: паралельне здійснення істотно різних процедур різними органами навряд чи забезпечить дотримання обов’язкових гарантій для суддів, які дійсно відповідають цим критеріям. Венеціанська комісія вважає, що надзвичайні заходи мають бути обмежені в часі й повинні вживатися швидко та ефективно» (пункт 38).

Так само, ухвалюючи Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із започаткуванням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу необхідно запровадити кваліфікаційне оцінювання суддів. Кваліфікаційне оцінювання суддів зумовлене істотною метою, що полягає у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99).

Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.

І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

З огляду на вказане кваліфікаційне оцінювання здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (далі – КО на здатність) та оцінювання відповідності судді займаній посаді (далі – КО на відповідність) – не є тотожними процедурами, незважаючи на однакові правила їх проведення. 

КО на здатність здійснюється з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Це стандартна процедура в межах суддівської кар’єри, що дає підстави для переходу судді з нижчої до вищої інстанції або зміни спеціалізації. 

КО на відповідність – особлива процедура, встановлена Конституцією України (підпункт 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення»). Вона стосується всіх суддів, яких на момент набрання чинності конституційними змінами 2016 року призначено на посаду строком на п’ять років або обрано на посаду безстроково. Тобто всі особи, які на той момент були суддями, несуть конституційний обов’язок проходження КО на відповідність.

На відміну від обмежених у часі приписів підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону положення щодо кваліфікаційного оцінювання суддів, передбачені главою 1 розділу V Закону, розраховані на постійне застосування.

Отже, Законом встановлено дві різні процедури оцінювання:

1) оцінювання судді на відповідність займаній посаді;

2) кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Вочевидь основними відмінностями цих процедур є:

- темпоральний характер (КО на відповідність є одноразовою ad hоc процедурою, тоді як КО на здатність є повторюваним процесом із можливістю проходження суддею цієї процедури не обмежену кількість разів);

- мета (КО на здатність має на меті визначення найкращих кандидатів на посади суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду, тоді як мета КО на відповідність полягає у визначенні відповідності осіб, які вже володіють статусом судді, займаним посадам);

- наслідки (негативним наслідком КО на відповідність є звільнення судді з посади, а КО на здатність – припинення участі в конкурсі).

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року в справі № 9901/57/19 вже сформувала відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18).

У цьому ж рішенні Велика Палата Верховного Суду встановила критерії оцінки судді у процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні» (пункт 15).

З цього випливає, що звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики (далі – трискладовий тест кваліфікаційного оцінювання на відповідність).

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначив: звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини(пункт 403).

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону, кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Зважаючи на наведені вище відмінності між процедурами кваліфікаційного оцінювання, Комісія виходить із більш високих вимог до спростування презумпції доброчесності судді порівняно з кандидатом на посаду судді з урахуванням змісту критерію доброчесності, визначеного законодавцем у статті 69 Закону.

Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти в ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, складанням суддею кваліфікаційного іспиту, проходженням тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також реалізацією суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання (пункт 38).

ІІІ. Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.

Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 87,75 бала, за виконання практичного завдання – 82,5 бала.

Отже, за вказаними показниками Потоцька Н.В. набрала 170,25 бала.

Ефективність здійснення правосуддя комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.

Потоцькій Н.В. у Одеському окружному адміністративному суді постійної спеціалізації не визначено. У періоди виборчих процесів їй додатково визначалась спеціалізація щодо розгляду справ, пов’язаних із виборчим процесом. Суддею Потоцькою Н.В. за період 2012–2025 років розглянуто 7 402 справи та 2 135 матеріалів (всього 9 537 справ і матеріалів).

У 2012–2025 роках загальний показник середньорічного судового навантаження Потоцької Н.В. дорівнював (відповідав) середньому показнику судового навантаження на одного суддю Одеського окружного адміністративного суду.

Судові рішення, ухвалені суддею Потоцькою Н.В., скасовувалися судами апеляційної та касаційної інстанцій у 571 випадку (5,98%) та змінювалися у 62 випадках (0,65%). З огляду на те, що відсоток скасування є суттєвим, Комісія знижує бал за показником «Ефективність здійснення правосуддя».

Матеріали досьє не містять інформації про рішення, постановлені за участі судді Потоцької Н.В., які були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями та за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.

Комісією також встановлено порушення суддею строків оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР): 112 рішень за 2016–2025 роки внесено з порушенням установлених строків.

Зокрема, окремі судові рішення оприлюднено зі значним запізненням:

- у справі № 815/4965/16 прострочено 65 днів (ухвала від 10 жовтня 2016 року, надіслано до ЄДРСР 22 грудня 2016 року);

- у справі № 815/4965/16 прострочено 65 днів (ухвала від 10 жовтня 2016 року, надіслано до ЄДРСР 22 грудня 2016 року);

- у справі № 815/1483/17 прострочено 112 днів (ухвала від 15 березня 2017 року, надіслано до ЄДРСР 11 липня 2017 року);

- у справі № 815/3170/17 прострочено 111 днів (ухвала від 16 червня 2017 року, надіслано до ЄДРСР 11 жовтня 2017 року);

- у справі № 420/23014/21 прострочено 83 дні (ухвала від 11 січня 2022 року, надіслано до ЄДРСР 11 квітня 2022 року);

- у справі № 420/9385/20 прострочено 79 днів (ухвала від 31 січня 2022 року, надіслано до ЄДРСР 28 квітня 2022 року).

Комісія враховує навантаження судді. Водночас встановлені порушення строків, навіть з урахуванням цього факту, негативно впливають на оцінку відповідного показника.

Крім того, суддею Потоцькою Н.В. із порушенням процесуальних строків розглянуто в період з 2012 до 2020 року 252 справи та 2 матеріали. Дотримання процесуальних строків є важливою складовою ефективності здійснення правосуддя, а тому наведені обставини не можуть бути повністю проігноровані під час оцінювання. З урахуванням характеру та кількості встановлених порушень Комісія вважає за необхідне знизити оцінку за показником «Ефективність здійснення правосуддя», проте враховує наявні об’єктивні чинники, що впливали на строки розгляду справ.

Відповідно до матеріалів суддівського досьє Потоцька Н.В. не займала адміністративні посади, також не обиралася до органів суддівського врядування та самоврядування.

З огляду на зазначене за результатами дослідження досьє та співбесіди Комісія оцінила цей показник у 60 балів.

4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

Із матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Потоцька Н.В. у 2012–2023 роках підвищувала фаховий рівень у Національній школі суддів України. Також у 2012–2013 роках та 2017 році Потоцька Н.В. здійснювала викладацьку діяльність в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України. Крім того, Потоцька Н.В. брала участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо.

У Потоцької Н.В. відсутній науковий ступінь та вчене звання. Також суддя Потоцька Н.В. не брала участі в законопроєктній роботі та в неї відсутні наукові публікації у сфері права.

З огляду на зазначене за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила діяльність судді щодо підвищення фахового рівня у 4 бали.

ІV. Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Комісією встановлено, що Потоцька Н.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено в 55 балів.

V. Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 67 балів.

У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Потоцька Н.В. набрала 356,25 бала.

VІ. Критерії професійної етики та доброчесності.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди у 45 балів.

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди у 35 балів.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

До дисциплінарної відповідальності суддя Потоцька Н.В. не притягалася.

До Комісії 11 травня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Н.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 10 травня 2026 року.

На думку, ГРД суддя Потоцька Н.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність (підпункт 6 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням ВРП 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24).

ГРД зауважує, що суддя за підсумками розгляду справи ухвалила рішення, що створює припущення про її зацікавленість в результаті розгляду справи.

Підставою для сумнівів щодо відповідності судді показнику «чесність» стали обставини розгляду справи № 420/15090/20 за позовом ДП «Інтергал-Буд» до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради. У мережі «Інтернет» були опубліковані матеріали, в яких ставилися під сумнів законність спірних містобудівних умов та обмежень і висловлювалися застереження щодо неупередженості розгляду цієї справи суддею. Зокрема, відповідні публікації були розміщені на ресурсі ua.gov.investigation

Крім того, із відкритих джерел слідує, що навколо будівництва ЖК «La Mer» тривалий час існував публічний спір щодо правомірності містобудівної документації та дозвільних процедур. Ці обставини були предметом судового розгляду в низці судових справ та висвітлювалися на офіційних ресурсах судової влади.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Потоцької Н.В. у справі № 420/15090/20, було скасоване постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, якою в задоволенні позову відмовлено. Згодом Верховний Суд прийняв відмову позивача від позову, визнав нечинними рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі.

Матеріали справи містили відомості, які могли свідчити про наявність суттєвих сумнівів щодо автентичності спірних містобудівних умов та обмежень, зокрема щодо їх реєстрації та порядку видачі. Ці обставини також були предметом інших судових проваджень, пов’язаних із будівництвом ЖК «La Mer».

ГРД зазначає, що хоча саме собою скасування судового рішення не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді, сукупність наведених обставин може створювати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об’єктивності судді під час розгляду цієї справи. Відповідно до Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен не лише бути неупередженим, а й виглядати таким в очах суспільства.

З огляду на викладене ГРД вважає, що обставини розгляду справи № 420/15090/20 потребують додаткових пояснень судді для усунення сумнівів щодо її об’єктивності та сумлінності при здійсненні правосуддя.

Суддя Потоцька Н.В. у письмових поясненнях та під час співбесіди зазначила, що рішення у справі № 420/15090/20 ухвалено виключно на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, відповідно до норм матеріального та процесуального права, із дотриманням принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу та всебічного дослідження обставин справи.

Суддя вказала, що при ухваленні рішення враховувала правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 березня 2021 року у справі № 640/23179/19, які, на її думку, мали значення для оцінки правомірності спірних містобудівних документів та пов’язаних дозвільних процедур.

Крім того, у мотивувальній частині рішення суду від 14 липня 2021 року відображено дослідження матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1, а також висновків судових експертиз щодо автентичності підписів та відтисків печаток на містобудівній документації.

Суддя зазначила, що справа розглядалася у відкритому судовому засіданні, з дотриманням принципу гласності, змагальності та диспозитивності, а всі докази оцінювалися відповідно до внутрішнього переконання суду.

Також суддя вказала, що публікації, на які посилається ГРД, містять оціночні судження та не відображають повного змісту судових рішень у пов’язаних справах, а отже, не можуть бути самостійною підставою для сумнівів у її доброчесності.

Суддя додатково послалася на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/243/19, згідно з якою скасування судового рішення не свідчить автоматично про незаконність чи недобросовісність дій судді.

Комісія вважає, що доводи ГРД ґрунтуються на сукупності зовнішніх факторів, зокрема медійному висвітленні спору, публічному характері конфлікту навколо об’єкта будівництва та подальшому перегляді судових рішень у справі.

Водночас Комісія враховує, що встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності не може ґрунтуватися виключно на оцінці інформаційного контексту або припущеннях, викладених у публікаціях у мережі «Інтернет», без підтвердження конкретними фактичними даними, що свідчать про наявність конфлікту інтересів, упередженості або порушення процесуальних обов’язків судді.

Оцінивши доводи ГРД, пояснення судді Потоцької Н.В., Комісія вважає, що наведені ГРД обставини ґрунтуються переважно на оцінці інформаційного контексту, пов’язаного зі спором, та не містять достатніх і належних даних, які б у сукупності свідчили про наявність у діях судді ознак упередженості, конфлікту інтересів або недоброчесної поведінки під час розгляду справи № 420/15090/20.

Комісія також зауважує, що самі собою публікації в мережі «Інтернет», а також подальший перегляд судових рішень у вищих інстанціях не можуть автоматично свідчити про недотримання суддею стандартів професійної етики та доброчесності за відсутності встановлених фактичних даних про порушення нею службових обов’язків або вимог процесуального закону.

З огляду на викладене Комісія не встановила достатніх підстав для висновку про невідповідність судді Потоцької Н.В. критеріям професійної етики та доброчесності за показником «чесність».

Також ГРД надано Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.

1. Недекларування доходів від продажу спадщини (будинку і земельної ділянки). Суддя Потоцька Н.В. 01 червня 2021 року прийняла спадщину, а саме:

• автомобіль марки ВМW моделі X5, 2012 року випуску;

• земельну ділянку площею 0,0982 га для будівництва та обслуговування житлового

будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), роташовану за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, селище міського типу Голованівськ;

• житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований за адресою: селище міського типу Голованівськ.

Між суддею та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Суддею 12 серпня 2023 року подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в якому відображена інформація про отримання доходу від відчуження нерухомого майна (житлового будинку та земельної ділянки) у розмірі 1024700 грн та 596300 грн, всього в сумі 1 621 000 грн.

Водночас у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2022 рік у розділі «Грошові активи» відображено готівкові кошти у сумі 1 621 000 грн (1 024 700 грн та 596 300 грн), проте в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» дохід у сумі 1 621 000 грн не відображено.

Суддя пояснила це помилкою. ГРД погоджується з таким трактуванням, враховуючи наявність інформації про дохід у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані та в розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2022 рік, і вважає, що в судді не було наміру приховувати ці відомості. Однак вказана інформація має бути врахована під час оцінювання судді.

У письмових поясненнях та під час співбесіди суддя Потоцька Н.В. зазначила, що не мала жодного наміру приховувати отримання зазначеного доходу, оскільки відобразила цей факт у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, яке подано 12 серпня 2023 року о 18 год. 23 хв та в розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік, поданої 12 серпня 2023 року о 21 год. 10 хв, тобто з різницею в часі – 3 години.

Вказана помилка виникла внаслідок відсутності електропостачання та мережі «Інтернет».

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції доходи включають, в тому числі, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами.

Комісія враховує пояснення судді щодо причин виникнення помилки, пов’язаних зі складними умовами заповнення декларації в період воєнного стану. Однак зазначені обставини не звільняли суддю від обов’язку перевірити правильність та повноту відображення відомостей перед поданням декларації.

З огляду на особливий статус судді, до якого висуваються підвищені вимоги щодо дотримання антикорупційного законодавства та стандартів фінансової прозорості, Комісія вважає, що допущена неточність свідчить про недостатньо сумлінне виконання обов’язку із заповнення декларації та недотримання необхідного рівня уважності під час здійснення декларування.

Хоча встановлені обставини не дають підстав для висновку про умисне приховування відомостей або недоброчесну поведінку судді, Комісія враховує допущене порушення вимог фінансового контролю як обставину, що негативно характеризує рівень дотримання суддею вимог антикорупційного законодавства та є підставою для зниження оцінки за відповідними критеріями професійної етики та доброчесності.

2. Існує обґрунтований сумнів щодо достатності коштів у батька судді на будівництво та введення в експлуатацію будинку. Батько судді володіє земельною ділянкою та житловим будинком, які розташовані у смт Побузьке. Площа будинку становить 234,85 кв.м.

Право власності на будинок як введеного в експлуатацію об’єкта нерухомого майна зареєстровано у 2010 році, а з наявних у суддівському досьє відомостей слідує, що батьки судді відкладали до 2010 року значні кошти на придбання частки квартири, розташованої у місті Одеса, подарунки онукові та придбання автомобіля. За таких умов у стороннього розумного спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо достатності коштів у батька судді на будівництво будинку з урахуванням витрат на придбання частки в іншому об’єкті нерухомості.

Суддя пояснила, що будівництво тривало з 17 квітня 1991 року до 07 квітня 2010 року, тож коштів може бути достатньо з урахуванням тривалості будівництва. На переконання ГРД, ці обставини мають бути додатково досліджені під час оцінювання судді.

У письмових поясненнях та під час співбесіди суддя зазначила, що на підставі рішення від 17 квітня 1991 року «Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку» ОСОБА_2 (батько) надано дозвіл на будівництво житлового будинку за адресою: смт Побузьке, АДРЕСА_1.

07 квітня 2004 року отримано Сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам КД 00207, який засвідчує відповідність закінченого будівництва об’єкта – житлового будинку за цією ж адресою.

16 квітня 2010 року батьком отримано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок № 4261.

Тобто будівництво тривало з 1991 до 2010 року.

Матір судді з 26 вересня 1984 року до 19 січня 2001 року працювала адвокатом юридичної консультації Голованівського району Кіровоградської області, з 15 січня 2001 до 19 квітня 2016 року працювала на посаді судді Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Батько з 21 квітня 1982 року до 15 лютого 1989 року працював начальником відділу збуту Голованівського комбінату нерудних будівельних матеріалів, 16 лютого 1989 року – заступником начальника, а з 01 липня 1994 року до 01 травня 1997 року – начальником горно-дробильного цеху орендного кооперативного підприємства «Голованівський гранкар’єр», з 01 жовтня 2001 року до 16 грудня 2003 року – судовий розпорядник, з 17 грудня 2003 до 01 квітня 2007 року – помічник судді, з 11 квітня 2008 року до 04 лютого 2011 року був фізичною – особою підприємцем (юридичні послуги). Крім того, 17 квітня 2010 року батьку було призначено пенсію.

Отже, у батьків було достатньо коштів для будівництва зазначеного будинку протягом тривалого періоду (19 років).

Крім того, зауважила, що вказаним будинком вона не користується та не користувалася.

Комісією враховано, що будівництво житлового будинку здійснювалося протягом тривалого періоду – з 1991 року до 2010 року, а також надані суддею відомості щодо трудової діяльності та джерел доходів її батьків у зазначений період. Наведені обставини свідчать про наявність у батьків судді потенційної можливості поступового накопичення коштів для будівництва житлового будинку.

Комісія також бере до уваги, що ГРД не наведено конкретних відомостей або документів, які б свідчили про невідповідність вартості будівництва майновому стану батьків судді, наявність непідтверджених джерел походження коштів чи інші обставини, які б ставили під сумнів законність набуття ними зазначеного майна.

Сам факт одночасного здійснення сім’єю витрат на інші потреби не є достатнім для висновку про неможливість фінансування будівництва, особливо з урахуванням тривалості його спорудження та відсутності відомостей про вартість будівництва, які б свідчили про невідповідність доходам сім’ї.

За таких обставин Комісія не встановила фактів, які б свідчили про порушення суддею вимог доброчесності чи професійної етики, а також не вбачає підстав для зниження оцінки за критеріями професійної етики та доброчесності.

3. Стосовно судді було видано судовий наказ на стягнення заборгованості за сплату комунальних послуг

Особа з ПІБ, ідентичним ПІБ судді, у 2024 році мала заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 9 311,95 грн, у зв’язку з чим судом видано судовий наказ про стягнення відповідних сум заборгованості у справі № 947/39235/24.

З цього питання суддя пояснила ГРД:

«За вказаним посиланням на сайті Опендатабот відкривається судовий наказ у справі № 947/39235/24 від 06 грудня 2024 року, яким стягнуто з мене заборгованість за сплату житлово-комунальних послуг за адресою: м. Одеса...

За цією адресою знаходиться квартира, в якій я зареєстрована та проживаю. У додатку «Приват 24» у мене наявна функція автоматичного списання комунальних платежів у системі «ГЕРЦ». Щомісяця платежі погашаються. Заборгованості з оплати комунальних послуг я не маю. Про наявність судового наказу мені не було відомо. Жодних виконавчих проваджень щодо стягнення цієї суми у мене не було, що свідчить про те, що КП «Житловокомунальний сервіс «Вузівський» судовий наказ не пред’являвся.».

На думку ГРД, звернення КП «Житловокомунальний сервіс «Вузівський» до суду з метою отримання судового наказу про стягнення заборгованості свідчить про те, що суддя як боржник не здійснила належних дій щодо погашення заборгованості добровільно, що і стало підставою для використання механізму примусового стягнення боргу за судовим наказом. Вказане може свідчити про неналежне виконання суддею своїх цивільно-правових зобов’язань, що негативно характеризує її в контексті відповідності дотримання, зокрема, критерію дотримання етичних норм.

ГРД вважає за необхідне отримати від судді додаткові пояснення під час її оцінювання задля усунення будь-яких сумнівів у її чесності та дотриманні етичних норм.

Під час співбесіди та в письмових поясненнях суддя зазначила ті ж обставини, що в поясненнях наданих ГРД.

Комісія вважає, що за встановлених обставин сам факт видачі судового наказу не є достатнім для висновку про недобросовісне виконання суддею Потоцькою Н.В. цивільно-правових зобов’язань чи недотримання нею етичних стандартів, оскільки матеріали суддівського досьє не містять відомостей, які б підтверджували фактичне існування непогашеної заборгованості або ухилення судді від виконання відповідних зобов’язань.

Також у Комісії відсутні відомості про пред’явлення судового наказу до виконання чи відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення відповідних сум.

Комісія вважає, що надані суддею пояснення є послідовними, узгоджуються між собою та не були спростовані іншими відомостями, наявними в матеріалах суддівського досьє. За таких обставин сам факт видачі судового наказу у справі № 947/39235/24 не може бути достатньою підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності чи професійної етики.

За таких обставин Комісія не встановила фактів, які б свідчили про порушення суддею вимог доброчесності чи професійної етики, а також не вбачає підстав для зниження оцінки за критеріями професійної етики та доброчесності.

Крім того, під час дослідження суддівського досьє Комісією встановлено, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2025 роки суддею Потоцькою Н.В. у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» зазначено про відсутність об’єктів декларування.

У письмових поясненнях та під час співбесіди Потоцька Н.В. підтвердила, що відомості про відкриті нею банківські рахунки не були відображені у деклараціях за 2019–2025 роки. За словами судді, таке незазначення відомостей стало наслідком технічної помилки під час заповнення декларацій та не мало на меті приховування інформації про майновий стан.

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (частину першу статті 46 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 140-IX від 02 жовтня 2019 року – зміни вводяться в дію з 01 січня 2020 року) у декларації зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї, крім рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі.

Комісія зауважує, що обов’язок декларування відомостей про банківські рахунки прямо передбачений законодавством, а тому суб’єкт декларування повинен виявляти належну уважність та ретельність під час заповнення декларацій.

Водночас Комісія враховує пояснення Потоцької Н.В. про те, що незазначення відомостей про банківські рахунки в деклараціях за 2019–2025 роки було наслідком технічної помилки, а також відсутність даних, які б свідчили про умисне приховування майна, активів чи доходів, отримання неправомірної вигоди або іншу недоброчесну поведінку. Матеріали суддівського досьє також не містять відомостей про притягнення судді до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю чи встановлення уповноваженими органами факту подання недостовірних відомостей у деклараціях.

За таких обставин Комісія доходить висновку, що допущені недоліки при декларуванні не є достатніми для визнання судді Потоцької Н.В. такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Зазначені обставини свідчать про недостатній рівень уважності та відповідальності при заповненні декларацій, що підлягає врахуванню під час оцінювання за відповідним показником та є підставою для зниження кількості балів за критерієм професійної етики та доброчесності.

Також у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022–2025 роки суддею Потоцькою Н.В. зазначено наявність готівкових коштів у сумі 1 621 000 грн та у члена її сім’ї (сина) у сумі 239 000 грн, водночас відсутні відомості про наявність коштів на банківських рахунках станом на 31 грудня відповідного звітного періоду.

Під час співбесіди суддя пояснила, що зазначені розбіжності стали наслідком допущеної помилки при заповненні декларацій, а умислу на приховування відомостей про кошти, розміщені на банківських рахунках, у неї не було. Окремо суддя зазначила, що за результатами автоматизованої перевірки декларації її сина за 2025 рік ознак декларування недостовірних відомостей не встановлено, а задекларовані активи відповідають даним, отриманим з наявних джерел.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації підлягають зазначенню відомості про наявні грошові активи суб’єкта декларування та членів його сім’ї, у тому числі кошти, розміщені на банківських рахунках. Водночас законодавством передбачено виняток щодо декларування грошових активів, якщо їх сукупна вартість не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Тобто, зважаючи на наявність готівкових коштів, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, суддя мала б зазначити залишки коштів на банківських рахунках.

Водночас Комісія вважає, що зазначені недоліки не є достатніми для визнання судді Потоцької Н.В. такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Встановлені неточності при відображенні відомостей про грошові активи свідчать про неналежну уважність при виконанні обов’язків декларування, що враховується Комісією при оцінюванні за критеріями професійної етики та доброчесності, та є підставою для зниження відповідного бала.

Крім того, Комісією встановлено, що в декларації за 2022 рік суддею Потоцькою Н.В. не відображено доходу її сина у вигляді заробітної плати в сумі 10 050 грн, а також у декларації за 2021 рік не зазначено відомостей про наявність у сина готівкових коштів у розмірі 239 000 грн.

Під час співбесіди та в письмових поясненнях суддя зазначила, що допущені невідповідності стали наслідком помилки при заповненні декларацій та не мали на меті приховування відповідної інформації.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати у декларації достовірні відомості про майно, доходи, грошові активи та інші об’єкти декларування, зокрема щодо членів сім’ї, у визначеному законом обсязі.

Комісія бере до уваги пояснення судді, характер встановлених розбіжностей та відсутність даних, які б свідчили про умисне неподання або приховування відомостей з метою введення в оману щодо майнового стану суб’єкта декларування чи членів його сім’ї.

За таких обставин Комісія вважає, що встановлені недоліки при декларуванні не є достатніми для визнання судді Потоцької Н.В. такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Зазначені факти свідчать про неналежну уважність при виконанні обов’язків фінансового контролю, що враховується при оцінюванні за відповідними показниками та тягне за собою зниження бала за критеріями професійної та етики доброчесності.

З огляду на зазначене Комісія під час проведення співбесіди оцінила показники професійної етики в 140 балів та доброчесності в 120 балів.

VІІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді. 

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В. набрала 696,25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	87,75	356,25
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	82,5
	Ефективність здійснення правосуддя	60
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	4
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	55
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	67
Професійна етика	Показники професійної етики	140	185
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	45
Доброчесність	Показники доброчесності	120	155
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	35
Всього			696,25

З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність судді Потоцької Н.В. критеріям доброчесності та професійної етики питання про відповідність судді Потоцької Н.В займаній посаді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 696,25 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Нінель Володимирівни займаній посаді.

Головуючий                                                                                                      Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                  Олег КОЛІУШ

                                                                                                                            Руслан МЕЛЬНИК