Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Супруна Олександра Петровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра СУПРУНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Супруна Олександра Петровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Супрун О.П. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Супруна О.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Супрун О.П. ______ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2001 році Супрун О.П. закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «спеціаліст права» (диплом серії КВ № 15737419 від 25 травня 2001 року).

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Супрун О.П. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді більше п’яти років.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Супруна О.П. призначено на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова строком на п’ять років.

За результатами кваліфікаційного оцінювання Супруна О.П. на підставі Указу Президента України від 17 жовтня 2019 року № 760/2019 призначено на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова (безстроково).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі? якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Супрун О.П. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	51,30	345,30
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	140
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	114

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 345,3 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Супруном О.П. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Супруна О.П.

Запити про надання відомостей стосовно Супруна О.П. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидатів на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Супруна О.П. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Супруна О.П.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Супруна О.П. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентностей, за відповідною формою.

До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення Супруна О.П., у яких він надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 22 вересня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 20 вересня 2025 року про надання інформації стосовно кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду Супруна О.П.

Членом Комісії – доповідачем кандидату надіслано рішення ГРД (лист від 22 вересня 2025 року № 32дпс-445/24) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 30 вересня 2025 року надійшли пояснення Супруна О.П. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Під час підготовки до співбесіди членом Комісії – доповідачем надіслано запит до Деснянського районного суду міста Чернігова щодо надання інформації про окремі категорії справ, які розглядалися суддею Супруном О.П. за останні 5 років.

До Комісії 19 вересня 2025 року надійшов лист від Деснянського районного суду міста Чернігова з інформацією, яку враховано під час співбесіди.

Супруну О.П. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Заплановану на 09 жовтня 2025 року співбесіду з кандидатом за мотивованим клопотанням останнього було відкладено на 16 жовтня 2025 року.

У засіданні Комісії 16 жовтня 2025 року оголошено перерву до 09:00 17 жовтня 2025 року.

Співбесіду із Супруном О.П. проведено 17 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	22	22	21,67	42,34
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	21	21	20,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Супруна О.П. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	11	10,67	39,67
	Ефективна взаємодія	11	11	11	11
	Стійкість мотивації	9	9	9	9
	Емоційна стійкість	9	9	9	9

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Супруном О.П. за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

ГРД надала до Комісії інформацію стосовно кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду Супруна О.П., яка не є підставою для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але потребує з’ясуванню під час співбесіди.

1. Кандидат у паперових та електронних майнових деклараціях протягом різних періодів часу вказував про право безоплатного користування квартирою, розташованою в місті Чернігові. Водночас, зазначав різну площу (56 кв.м, 56,9 кв.м, 57,5 кв.м) та різних власників цієї квартири, зокрема Чернігівську міську раду (дата виникнення права – 13 квітня 1996 року), пізніше вказав, що власницею є його мати на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер б/н, виданого 04 грудня 2019 року.

2. Кандидат у паперовій майновій декларації за 2012 рік та електронних майнових деклараціях за 2018–2024 роки вказав про право безоплатного користування квартирою площею 33 кв.м (пізніше зазначав площу 34 кв.м), розташованою в місті Чернігів, власником якої є його мати на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 236, виданого 05 березня 2019 року. У декларації за 2018 рік дата набуття права користування – 21 червня 2018 року, вартість – 125 814 грн; у декларації за 2019 рік дата набуття права користування – 05 березня 2019 року, вартість – 193 394 грн. Остання дата виникнення права користування підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (далі – ДРРП).

У зазначених деклараціях йдеться про одне і те ж саме нерухоме майно, щодо якого кандидат вказав різну площу в різні періоди декларування, а також різну дату набуття права користування та вартість. Тобто кандидат двічі задекларував дохід у негрошовій формі, отриманий його матір’ю внаслідок вступу в спадщину.

Згідно з даними електронної майнової декларації за 2018 рік мати кандидата 21 червня 2018 року набула в порядку спадкування нерухоме майно, а саме: квартиру площею 33 кв.м у місті Чернігів та земельну ділянку площею 1 000 кв.м у селі Старий Білоус Чернігівської області.

Водночас згідно з даними ДРРП ці об’єкти нерухомого майна набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 236, виданого 05 березня 2019 року та свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 216, виданого 27 січня 2020 року відповідно.

3. Відповідно до майнової декларації за 2023 рік та ДРРП мати кандидата 29 липня 2023 року набула у власність у порядку спадкування нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 6 000 кв.м у селі Петрушин Чернігівської області; три земельні ділянки площею 2 498 кв.м, 2 688 кв.м, 17 964 кв.м у селі Роїще Чернігівської області; житловий будинок площею 66,5 кв.м, розташований в селі Роїще Чернігівської області.

4. Згідно з майновою декларацією за 2020 рік мати кандидата 04 вересня 2020 року на підставі договорів купівлі-продажу набула право власності на житловий будинок площею 98,7 кв.м (228,1 кв.м у зв’язку з виготовленням нової технічної документації відповідно до відомостей з ДРРП), розташований у місті Чернігів, вартістю 276 360 грн (або 10 000$), та земельну ділянку площею 1 000 кв.м за тією ж адресою, вартістю 90 380 грн (або 3 000$). Для набуття цього нерухомого майна кандидат (суддя) у 2020 році подарував своїй матері грошові кошти в розмірі 540 000 грн.

Вартість будинку та земельної ділянки видаються заниженими, оскільки, попри фактично задекларовану вартість майна у 13 000$, кандидат подарував матері 20 000$. Водночас заощадження матері за 2019 рік та сукупний оподатковуваний дохід за дев’ять місяців 2020 року були достатніми для придбання вказаного майна.

Таким чином, на час придбання нерухомого майна мати кандидата не потребувала додаткових коштів, попри це кандидат все-таки подарував їй 20 000$ (у день купівлі майна — 04 вересня 2020 року).

І навіть якби мати кандидата дійсно придбала майно за еквівалент 13 000$, то ще на 7 000$ мали б зрости її заощадження, хоча вони зросли всього на 5 000$.

Такі обставини дають підстави для обґрунтованого сумніву в тому, що придбане майно коштувало еквівалент 13 000$, проте через несуттєвість цього порушення ГРД вважає його таким, що не ставить під сумнів відповідність кандидата показникам доброчесності та професійної етики.

5. Варто звернути увагу, що кандидат не реєструє за собою права власності на жоден об’єкт рухомого чи нерухомого майна, яким користується. Наявність у нього права користування щонайменше трьома об’єктами нерухомого майна, зареєстрованими на його матір, породжує необхідність з’ясувати, де саме проживає кандидат разом зі своєю матір’ю та яким чином використовується інше нерухоме майно, адже ним не декларується доходів від здачі майна в оренду (крім земельної ділянки площею 17 964 кв. м).

6. У серпня 2013 року матір’ю кандидата придбано автомобіль «Ford Modneo» 2012 року випуску, вартістю 220 000 грн (еквівалент 27 500$ доларів США). Проте оподаткований дохід матері у 2012 році становив 41 163,99 грн, тобто в 5 разів менше за вартість автомобіля. Дані за попередні роки свідчать про такі ж або й нижчі доходи матері, тому можна зробити висновок, що автомобіль купував сам кандидат. Про це також може свідчити факт відчуження ним у травні 2013 року автомобіля «Daewoo Lanos», а також оформлення матір’ю у 2017 році на нього довіреності на керування цим автомобілем.

Крім того, у 2023–2025 роках на матір кандидата було складено протоколи про адміністративні правопорушення за перевищення дозволеної швидкості руху на цьому автомобілі. ГРД припускає, що насправді всі порушення здійснено кандидатом, при цьому в суддівському досьє відсутні дані, що він звертався із заявою про зміну особи, на яку має бути накладено штраф.

Те, що кандидат зазначає в анкеті про порушення правил дорожнього руху в 2021 році (на автомобілі «Ford Mondeo») додатково вказує, що порушення у 2023–2025 роках вчиняв саме кандидат.

7. У 2015 році особа, з ПІБ як у батька кандидата, звернулася до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії — провести повірку засобів вимірювальної техніки, що знаходиться в помешканні за адресою: АДРЕСА1 за власний рахунок. Проте позивач (ймовірно батько кандидата) подав заяву про повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі. Кандидат задовольнив відповідну заяву (ухвала від 28 квітня 2015 року у справі № 750/3775/15-ц).

8. У щорічних майнових деклараціях за 2021–2024 роки кандидат не вказує заробітної плати дружини, зазначаючи, що «член сім’ї не надав інформацію».

Потребує пояснення, яких заходів вживав кандидат для того, щоб виконати свій обов’язок повно та достовірно декларувати доходи членів його сім’ї, оскільки це впливає на визначення достатності доходу для здійснення заощаджень у 2023 році. Відповідно до матеріалів досьє кандидата в його дружини були відсутні офіційні доходи у 2023–2024 роках.

Відповідно до майнової декларації за 2022 рік на кінець року кандидат мав заощадження на суму 14 000$. Його дохід 2023 рік до оподаткування становив 1 254 820 грн, після сплати податків – 974 952,93 грн або 26 660$ (середній курс долара у 2023 становив 36,57 грн за 1$).

Заощадження кандидата за 2023 рік зросли на 20 000$ та 1 000€. Видається малоймовірним здійснення заощаджень на рівні близько 80% від доходу, ураховуючи його пояснення щодо постійної фінансової підтримки матері.

9. Чистий дохід дружини кандидата у 2021 році склав 192 403,65 грн. У жовтні 2021 року вона набула право власності на автомобіль «BMW Х3». Кандидат не декларує заощаджень дружини в 2020 році. У листопаді 2022 року дружина продала рухоме майно за 616 000 грн.

Потребує пояснень кандидата, чому не було задекларовано це майно в його деклараціях за 2021–2023 роках та за чиї кошти дружина придбала відповідне майно. У разі якщо дружина кандидата не надала відповідної інформації, необхідно з’ясувати, яких активних заходів ним вжито для з’ясування майнового стану дружини.

На спростування інформації, викладеної у висновку ГРД, Супрун О.П. надав письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Стосовно різниці в площі квартири в місті Чернігові АДРЕСА_1 пояснив, що в 2019 році для приватизації квартири було виготовлено новий технічний паспорт, у якому спеціалістом встановлено дійсну площу квартири 57,5 кв.м, у зв’язку з чим було змінено розмір площі 56,9 кв.м, зазначений в особовому рахунку.

При заповненні декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, які подавалися в паперовому вигляді, вимагалося округлення площі до цілого числа, тому загальна площа вказаної квартири зазначалась 56 кв.м.

Із 2020 року в деклараціях вказував площу 57,5 кв.м, що підтверджується деклараціями.

2. У майнових деклараціях за 2018–2024 роки площу квартири АДРЕСА_2 у місті Чернігові вказано в розмірі 33 кв.м, іншої площі не зазначалось (підтверджується деклараціями). Вказана квартира на праві власності належить матері на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05 березня 2025 року (підтверджується копією свідоцтва).

У майновій декларації за 2018 рік указано «тип права: власність». Датою набуття права зазначено 21 червня 2018 року у зв’язку з прийняттям матір’ю спадщини після смерті батька та закінченням строку на її прийняття, оскільки згідно з судовою практикою відсутність реєстрації за спадкоємцем права власності на нерухоме майно не звільняє від обов’язків власника.

У майновій декларації за 2019 рік вказано дату набуття права – 05 березня 2019 року, тобто дата отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Те саме стосується і земельної ділянки.

Стосовно різниці в ціні квартири пояснив, що до 2019 року декларував ціну 125 814 грн, яку було визначено в договорі купівлі-продажу від 13 квітня 2010 року (копію додано), оскільки нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу не мав можливості отримати в батька. Після смерті батька у 2018 році було знайдено у квартирі нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири від 11 листопада 2011 року (копію додано), де заначено дві різні ціни: за домовленістю – 125 814 грн; загальна вартість квартири – 193 394 грн. У наступній декларації почав вказувати уже відому йому загальну вартість квартири.

3. Земельні ділянки та житловий будинок у селі Роїще Чернігівської області мати набула у власність в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері (підтверджено наданими копіями свідоцтв).

4. Стосовно вартості будинку та земельної ділянки в місті Чернігові АДРЕСА_3 пояснив, що вказані об’єкти придбано в занедбаному та нежилому стані, що підтверджено доданими світлинами. У будинку приблизно 15 років ніхто не проживав, він потребував капітального ремонту та перебудови, оскільки частина будинку побудована зі шлакоблоку, який не використовується для будівництва житла, а частина – почала відокремлюватися (тріщина). На земельній ділянці немає інших капітальних приміщень. Договір купівлі-продажу цього нерухомого майна укладала матір самостійно, вона ж домовлялася про ціну будинку та землі, на якій він розташований.

5. Усі задекларовані об’єкти нерухомості, які на праві власності належать матері (крім будинку в місті Чернігові АДРЕСА_3), набуті нею в порядку спадкування за законом. Після смерті батька він скористався правом відмовитися від спадкування для уникнення плутанини в праві власності з матір’ю. Приблизно з 2010 року проживає разом з матір’ю у квартирі АДРЕСА_1 в місті Чернігові, користується згаданими вище об’єктами нерухомості, що належать на праві власності матері, не приховуючи це, тому декларує своє право користування.

6. Стосовно використання автомобіля «Ford Mondeo» пояснив, що матір придбала цей автомобіль з його допомогою (копії депозитних договорів, виписок за рахунками та квитанцій додано) після продажу попереднього автомобіля. Правила дорожнього руху на цьому автомобілі порушувалися ним, про що він зазначав у деклараціях доброчесності та добросовісно сплатив штрафи.

7. Стосовно обставин повернення позовної заяви батька кандидат наголосив, що рішення по суті спору у цій справі не приймав, тому приписів статті 20 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на час постановлення ухвали, не порушував.

Зі змісту ухвали вбачається, що позовна заява стосувалася зобов’язання Комунального підприємства «Чернігівводоканал» провести повірку засобів вимірювальної техніки за власний рахунок. На той час такі позови подавалися мешканцями міста Чернігова у великій кількості, оскільки вказане підприємство відмовлялося в добровільному порядку виконувати передбачені законом вимоги. Точних обставин винесення такої ухвали не пам’ятає.

8. Стосовно припущень про здійснення заощаджень на рівні 80% вказав, що у 2024 році його річний дохід становив 1 427 785 грн, 20% від якого становить 285 557 грн, на місяць – 23 796,42 грн, у 2023 році – 20 913,67 грн, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 01 грудня 2022 року становило 580$.

Отже, сума таких витрат на місяць більш ніж удвічі перевищує заробітну плату працівника апарату суду чи вчителя середньої школи, тому цей розмір витрат вважає цілком достовірним. Крім того, його матір працює вчителем початкових класів та отримує пенсію.

9. Стосовно придбання його дружиною автомобіля «BMW ХЗ» пояснив, що про це йому стало відомо з рішення ГРД, оскільки з 2010 року вони з дружиною живуть окремо, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть. Такі обставини підтверджуються, зокрема, майновими деклараціями, у яких він з 2010 року зазначає своє місце проживання окремо від дружини, а також актами про проживання особи від 09 серпня 2018 року. Приблизно з 2020 року вони остаточно перестали спілкуватись і дружина припинила надавати будь-яку інформацію про свій майновий стан.

Із 2022 року дружина проживає у Великій Британії, вони не спілкуються, на повідомлення вона не відповідає. Перед поданням майнових декларацій він перевіряє в офіційних джерелах інформацію про право власності дружини на об’єкти нерухомості. Про рухоме майно нічого не знав.

Загалом Комісія вважає пояснення кандидата щодо наданої ГРД інформації обґрунтованими та достатніми.

Водночас, оцінюючи викладені в пункті 9 інформації ГРД обставини та пояснення кандидата щодо них Комісія звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини. Аналогічне положення відображено в статті 20 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року.

Комісія вважає недостатньо переконливими надані кандидатом пояснення щодо недекларування доходів дружини, яка є членом його сім’ї, та необізнаність про її майнові права на автомобіль. Кандидат, який є діючим суддею, має розуміти та усвідомлювати наслідки такої необізнаності. До того ж аналіз офіційних доходів дружини судді та відсутність інформації в декларації судді про її фінансові заощадження за попередні періоди викликає сумнів у фінансовій спроможності придбання цього автомобіля.

Комісія нагадує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету. Обставини, що аналізуються, можуть сприяти формуванню неповного уявлення про фактичний майновий стан сім’ї кандидата, що своєю чергою не повною мірою відповідає меті декларування, передбаченій законом.

Ураховуючи сукупність встановлених обставин, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	51,30	345,30
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	140,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	114,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,67	42,34
	Безперервний розвиток	20,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,67	39,67
	Ефективна взаємодія	11,00
	Стійкість мотивації	9,00
	Емоційна стійкість	9,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	712,31

Таким чином, Супрун О.П. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Супрун Олександр Петрович набрав 712,31 бала.

2. Визнати Супруна Олександра Петровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                               Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                         Галина ШЕВЧУК