Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимон Людмили Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Людмили ШИМОН,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимон Людмили Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

       Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Шимон Людмили Сергіївни про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 105/ас-24 Шимон Л.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Шимон Людмила Сергіївна, народжена ___________ року, на момент подання заяви мала __ рік. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00201023 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Шимон Л.С. здобула у 2004 році у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, отримала диплом за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
13. 27 вересня 2021 року на підставі рішення Атестаційної колегії захистила дисертацію за спеціальністю «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне право» у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Тема дисертації: «Особисті види забезпечення виконання зобов’язання».
14. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 21 рік. Після здобуття вищої юридичної освіти Шимон Л.С. обіймала такі посади: з 2004 до 2010 року – помічник судді у Житомирському апеляційному господарському суді; з 2010 до 2014 року – суддя Коростишівського районного суду Житомирської області; у 2014 році – суддя Корольовського районного суду міста Житомира; з 2018 року і до цього часу суддя Корольовського районного суду міста Житомира.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
17. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
18. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
19. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
20. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.
21. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене вище Шимон Л.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів, отриманих Шимон Людмилою Сергіївною за кваліфікаційний іспит, становить 353,800 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шимон Л.С.
27. Запити про надання відомостей стосовно Шимон Л.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) листом від 06 червня 2025 року № № 49-01/49346-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік.
29. За інформацією Національного агентства, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік кандидат зазначила, зокрема, заробітну плату чоловіка у розмірі 770 315 грн (джерело доходу: член сім’ї не надав інформацію), інформація про яку відсутня у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО).
30. У своїх поясненнях від 20 червня 2025 року Шимон Л.С. зазначила, що нею подані достовірні та повні відомості щодо заробітної плати її чоловіка ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про фінансовий стан для заповнення декларації, виданої ОСОБА_1 12 березня 2025 року АТ «Державний ощадний банк України». Згідно з довідкою ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за період з 01 січня до 31 грудня 2024 року у розмірі 770 314,03 грн (ПДФО – 0 грн, військовий збір – 0 грн).
31. Водночас, кандидат повідомила, що в графі «джерело доходу» нею не зазначено джерело доходу, оскільки її чоловік з січня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1.
32. На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при ухваленні цього рішення Комісії та встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).           

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

33. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шимон Людмилу Сергіївну.
34. Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 3.
35. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимон Людмили Сергіївни визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
36. Листом Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
37. 06 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Шимон Л.С. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
38. До Комісії 28 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Шимон Людмили Сергіївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 липня 2025 року.
39. Проаналізувавши інформацію та пояснення кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шимон Л.С., ГРД дійшла висновку про необхідність скасування вказаного вище висновку і про надання Комісії інформації, що може бути використана під час оцінювання.
40. До Комісії 31 липня 2025 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді Шимон Людмили Сергіївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджене 30 липня 2025 року (далі – Інформація).
41. Зазначені в Інформації обставини не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що можуть бути враховані під час оцінювання.
42. ГРД виявила 31 справу про адміністративні правопорушення, в яких недотримано, встановленого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) строку розгляду справ та застосовано положення частини другої статті 268 КУпАП.
43. У відповідь на звернення ГРД кандидат надала пояснення стосовно вжитих заходів для належного розгляду нею справ у встановлені строки та акцентувала увагу на тому, що у 31 судовій справі нею прийнято рішення про визнання особи винуватою у вчиненні інкримінованого правопорушення, і констатувала наявність складу адміністративного правопорушення.
44. Кандидат відзначила таке: у 2018 році їй на розгляд надійшло 118 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з них порушено строки у 5 справах (4,2%). У 2019 році надійшло 125 справ, у 10 порушено строки (8%); у 2020 році – 127 справ, у 13 порушено строки (10,2%); у 2021 році — 86 справ, у 3 порушено строки (3,4%).
45. На спростування сумніву у її неупередженості кандидат вказала, що у провідному виданні «Житомир-Інфо» за 29 квітня 2021 року опубліковано статтю під назвою «Як у 2020 році в місті Житомирі карали водіїв за керування автівкою у стані алкогольного сп’яніння» (посилання https://www.zhitomir.info/news_199795.html). Зокрема, на думку автора, суддя Корольовського районного суду міста Житомира Шимон Л.С., очолює рейтинг «найсуворіших» суддів цього суду і посідає 2-ге місці серед суддів міста Житомира.
46. Також кандидат вказала на своє навантаження з розгляду справ про адміністративні правопорушення, що перевищує середній показник у суді.
47. Згідно з відомостями з суддівського досьє у 2018 році навантаження судді  Шимон Л.С. становило 74,82 %, у суді - 18,97 %; у 2019 році – 62 %, у суді – 22,86 %; у 2020 році – 65,91 %, у суді – 24,43 %, у 2021 році – 66,82 %, у суді - 20,27 %; у 2022 році – 43,1 %, у суді – 17,56 %.
48. 27 квітня 2021 року кандидатка захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. Тема дисертації: «Особисті види забезпечення виконання зобов’язання».
49. На переконання ГРД, дисертація могла містити ознаки академічної недоброчесності, оскільки кандидат використала результати наукової діяльності Соломи В.М., зокрема: результати опрацювання літератури, при цьому зазначено першоджерело, тези автора (дослівне копіювання тез автора); використання літератури, яку опрацював Солома В.М. та доступ до якої у період написання кандидатом дисертації (2021 рік) міг бути проблематичним.
50. На переконання кандидата, вона не допускала дослівного копіювання тез автора Соломи В.М.
51. Так, на сторінці 79 нею добросовісно вказано і належно оформлено використане джерело 101, сторінка 37 (Панайотов И.П. Обеспечение обязательств (неустойка, залог, задаток, поручительство): лекции для студентов ВЮЗИ. Москва, 1958. 39 с.).
52. Стосовно використання літератури, доступ до якої на час написання дисертації (2021 рік) міг бути проблематичним, Шимон Л.С. зазначила таке. У 2021 році відбувся публічний захист її роботи. Сам рукопис був сформований значно раніше. Джерела, про які зазначено у висновку (1995, 1997, 1877, 1998 роки), наявні в Харківській державній науковій бібліотеці імені Короленка В.Г. та Науковій бібліотеці Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в тому числі у відділі рідкісної книги.
53. Кандидат зазначає, що спеціалізованою вченою радою університету її роботу перевірено на наявність плагіату. За результатами перевірки плагіату в дисертації виявлено не було.
54. У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011–2015 роки суддя не задекларувала відомостей про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта або членів його сім’ї. Водночас у декларації за 2015 рік Шимон Л.С. зазначила право користування квартирою у м. Житомир загальною площею 66,2 кв.м, що належить на праві власності матері кандидата з 29 червня 2004 року.
55. Кандидат пояснила, що у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011–2015 роки нею помилково не було відображено відомостей про місце її фактичного проживання.
56. Шимон Л.С. наголосила, що з 2006 року дотепер постійно проживає на умовах безоплатного користування в одній і тій самій квартирі в м. Житомирі, що належить на праві власності її матері. Факт користування квартирою відображено кандидатом у щорічних деклараціях починаючи з 2015 року. Жодного наміру приховувати цей факт не було. Також кандидат зазначила, що нею з 2009 року зазначається адреса вказаної квартири в усіх офіційних заявах та зверненнях, в тому числі до Комісії, ВРЮ, ВРП, Президента України тощо.
57. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік кандидат не вказала наявність у неї готівкових заощаджень. Водночас в декларації за 2015 рік вона відобразила наявність грошових активів у виді готівкових коштів у розмірі 105 000 грн.
58. Кандидат пояснила, що даний факт обумовлений тим, що форма декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру не передбачала розділи, де потрібно було вказати наявність готівкових заощаджень. Всі доходи та доходи її родини щорічно нею декларувалися. Під час декларування кандидатка керувалась відповідними методичними роз’ясненнями Національного агентства від 11 березня 2016 року. Декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік нею подано 25 березня 2016 року. У зв’язку із введенням електронного декларування кандидатом 25 жовтня 2016 року подано таку декларацію за 2015 рік на офіційному сайті Національного агентства. В електронній формі декларації з’явився новий розділ 12 «Грошові активи», в якому кандидатом задекларовано наявні готівкові грошові активи.
59. До Комісії 28 липня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Шимон Людмили Сергіївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 липня 2025 року.
60. Членом Комісії – доповідачем 28 липня 2025 року надіслано кандидату висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Шимон Людмили Сергіївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 липня 2025 року.
61. Шимон Л.С. надано можливість ознайомитись із власним досьє кандидата на посаду судді.
62. До Комісії 31 липня 2025 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді Шимон Людмили Сергіївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджене 30 липня 2025 року.
63. Співбесіду з кандидатом проведено 31 липня 2025 року. На початку співбесіди Шимон Л.С. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
64. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критерію доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

65. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
66. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
67. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
68. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
69. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
70. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
71. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
72. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
73. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
74. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
75. Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне передбачено, що оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
76. Надані кандидатом Шимон Л.С. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

77. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
78. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

79. Згіднл з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
80. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
81. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
82. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
83. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
84. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
85. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
86. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
87. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
88. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
89. Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
90. Надані кандидатом Шимон Л.С. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

91. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
92. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

93. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
94. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
95. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
96. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
97. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
98. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
99. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
100. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
101. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
102. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
103. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

104. 30 липня 2025 року кандидат Шимон Л.С. надіслала до Комісії письмові пояснення від 22 липня 2025 року та від 29 липня 2025 року, надані нею ГРД.
105. Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
106. Стосовно розгляду 31 справи за фактом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, а саме: № 296/9332/20 від 07 червня 2021 року; № 296/1014/21 від 20 травня 2021 року; № 296/203/21 від 20 травня 2021 року; 296/1432/21 від 20 травня 2021 року; № 296/11170/20 від 06 квітня 2021 року; № 296/10101/20 від 08 лютого 2021 року; № 296/8906/20 від 27 січня 2021 року; № 296/2958/20 від 18 серпня 2020 року; № 296/2300/20 від 30 червня 2020 року; № 296/2885/20 від 24 червня 2020 року; № 296/2075/20 від 10 червня 2020 року; № 296/1107/20 від 12 травня 2020 року; № 296/1316/20 від 12 травня 2020 року; 296/780/20 від 08 травня 2020 року; № 296/815/20 від 29 квітня 2020 року; № 296/337/20 від 27 квітня 2020 року; № 296/11929/19 від 16 березня 2020 року; № 296/11638/19 від 05 березня 2020 року; № 296/10782/19 від 17 лютого 2020 року; № 296/10847/19 від 10 лютого 2020 березня; № 296/10506/19 від 31 січня 2020 року; № 296/9773/19 від 10 січня 2020 року; № 296/7913/19 від 12 листопада 2019 року; № 296/6074/19 від 24 вересня 2019 року; № 296/5863/19 від 11 вересня 2019 року; № 296/3120/19 від 01 липня 2019 року; № 296/12278/18 від 20 березня 2019 року; № 296/1201/18 від 19 березня 2019 року; № 296/12282/18 від 13 березня 2019 року; № 296/6272/18 від 25 вересня 2018 року; № 296/6270/18, з порушенням строків, визначених статтею 38 КУпАП Комісією, встановлено таке.
107. У своїх письмових поясненнях кандидат стверджує, що нею не допускалось безпідставного затягування строку розгляду справ, вживались заходи для їх належного розгляду у встановлені строки, з дотриманням прав учасників справи. Всі постанови належним чином обґрунтовано, наведено мотиви, що стали підставою для відкладення судових засідань, дотримано розумні інтервали між засіданнями з урахуванням наявного навантаження.
108. Також кандидат зазначила, що статтею 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
109. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, без належного її повідомлення про час та місце розгляду справи є порушенням її прав,
109. передбачених статтею 268 КУпАП, в тому числі права на захист, та є безумовною підставою для скасування рішення по суті.
110. Кандидат звернула увагу, що розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, незважаючи на наявність письмового клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з поважними причинами, є істотним порушенням прав цієї особи, на що також неодноразово звертав увагу суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанови судів першої інстанції про притягнення особи до відповідальності за наведених обставин, та долучила копії відповідних постанов від 25 вересня 2019 року, 07 квітня 2020 року, 11 січня 2021 року, 29 січня 2021 року.
111. Відкладаючи справи, кандидат керувалась рішеннями Ради суддів України від 17 березня 2020 року № 19 та від 30 жовтня 2020 року № 63 щодо особливого режиму роботи судів України для убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СOVID-19, а також зважала на ситуацію в регіоні.
112. Також кандидат просила звернути увагу на її навантаження з розгляду справ про адміністративні правопорушення  порівняно із середнім навантаженням у суді. Так, у 2018 році навантаження кандидата становило - 74,82 %, у суді ‒ 18,97 %; у 2019 році – 62 %, у суді ‒ 22,86 %; у 2020 році ‒ 65,91 %, у суді ‒ 24,43 %; у 2021 році - 66,82 %, у суді ‒ 20,27 %.
113. Кандидат пояснила закриття проваджень у зазначених справах обумовлено тим, що деякі справи до суду надходили вже після спливу терміну – місяць та більше з моменту вчинення правопорушення, що суттєво зменшувало строки, у яких можливо накласти адміністративне стягнення. Відкладення судового розгляду завжди було обумовлено поважними причинами, при визначенні дат розгляду враховувалось поточне навантаження.
114. Також кандидат повідомила, що у 2018 році в її провадження надійшло 118 справ за фактом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, з них порушено строки у 5 справах (4,2%), у 2019 році надійшло 125 справ, порушено строки у 10 справах (8%), у 2020 році – 127 справ, порушено строки у 13 справах (10,2%), у 2021 році – 86  справ, порушено строки у 3 справах (3,4 %).
115. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
116. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
117. Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
118. Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого вини повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності зазначеної особи це можливо лише тоді, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
119. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, на свій захист.
120. Розглядаючи справи, в яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
121. Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.
122. Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
123. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуваням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
124. Не можна вважати допустимим порушення таких строків через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
125. Комісією проаналізовано підстави закриття провадження в зазначених вище справах і встановлено, що розгляд справ неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою позивача в судове засідання, більшість справ надходила до суду у строки, недостатні для розгляду справи по суті.
126. Водночас, у всіх наведених справах, судом ухвалено рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення та констатовано наявність складу адміністративного правопорушення.
127. Оцінюючи обставини у їх сукупності та показники навантаження судді, Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими, а тому відхиляє доводи ГРД у цій частині.
128. Стосовно припущення ГРД, що дисертаційна робота кандидатка могла містити ознаки академічної недоброчесності, оскільки в ній використано результат наукової діяльності Соломи В.М., Комісія встановила таке.
129. 27 квітня 2021 року кандидат захистила дисертаційну роботу на тему «Особисті види забезпечення виконання зобов’язань» (далі – дисертація).
130. У письмових поясненнях кандидат повідомила, що нею не було допущено дослівного копіювання тез автора Соломи В.М. Так, на сторінці 79 дисертації нею добросовісно вказано і належно оформлено використане джерело 101, сторінка 37 (Панайотов И.П. Обеспечение обязательств (неустойка, залог, задаток, поручительство) : лекции для студентов ВЮЗИ. Москва, 1958. 39 с.).
131. Кандидат звернула увагу, що у 2021 році відбувся публічний захист дисертації. Сам рукопис був сформований значно раніше. Всі джерела, про які зазначено у висновку (1995, 1997, 1877, 1998 роки), наявні в Харківській державній науковій бібліотеці імені Короленка В.Г. та у Науковій бібліотеці Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в тому числі у відділі рідкісної книги.
132. Кандидат зазначила, що спеціалізованою вченою радою університету було перевірено її роботу на наявність плагіату. За результатами перевірки плагіату у дисертації виявлено не було.
133. Отже, Комісія відхиляє доводи ГРД в частині обставин, визначених у пунктах 129–133 цього рішення.
134. Під час засідання на запитання члена Комісії стосовно обставин ухвалення рішення у справі № 295/6411/22 від 18 січня 2023 року, яким задоволено самовідвід, заявлений Шимон Л.С. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Житомирської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, Комісія встановила таке.
135. Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду «Д3» на підставі розпорядження в.о. керівника апарату від 16 січня 2023 року № 15 у провадження судді Корольовського районного суду міста Житомира Шимон Л.С. 17 січня 2023 року надійшли матеріали вказаної позовної заяви.
136. Кандидатка задовольнила самовідвід у справі № 295/6411/22 у зв’язку з тим, що, було порушено визначення головуючого судді у провадженні було порушено порядок визначення судді для розгляду даної справи, оскільки відповідно до рішення зборів суддів Корольовського районного суду м. Житомира визначено спеціалізацію суддів, згідно якого суддя Шимон Л.С. розглядає кримінальні провадження та провадження про адміністративні правопорушення. Отже на думку судді, такі обставини, виключали участь судді Шимон Л.С. у розгляді зазначеного позову.
137. Також судом встановлено, що предметом спору у справі є встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,0125 га, за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1. Із матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_2 – ОСОБА_8 05 грудня 2022 року подано заяву про відвід головуючої судді Анциборенко Н.М. з тих підстав, що колишнім власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_9, який на даний час є головою Корольовського районного суду м. Житомира, у зв’язку з чим у неї наявні сумніви в неупередженості та об’єктивності судді, у провадженні якої перебуває справа. У заяві також вказано, що ця обставина відводу стосується кожного судді Корольовського районного суду міста Житомира та висловила думку про передачу справи на розгляд до іншого суду.
138. Головуюча у справі суддя Анциборенко Н.М. задовольнила заявлений їй відвід з підстав того, що голова Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_9 є колишнім власником спірної земельної ділянки. Судді Шкиря В.М., Маслак В.П., Шалота К.В., Драч Ю.І., Петровська М.В., Рожкова О.С., Адамович О.Й., у провадженні яких перебувала справа, з указаних вище підстав заявили самовідвід.
139. Враховуючи, що представник позивача, якою, власне ініційовано спір щодо встановлення порядку користування зазначеною земельною ділянкою, подала заяву, в якій ставить під сумнів об’єктивність та неупередженість всіх суддів Корольовського районного суду міста Житомира, в провадження яких може бути передано справу. З метою усунення будь-яких можливих сумнівів в неупередженості та об’єктивності судді Шимон Л.С., з урахуванням наведеного вище суддя заявила самовідвід у цивільній справі № 295/6411/22.
140. Як раніше зазначала Комісія у своїх рішеннях, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
141. Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
142. Складаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
143. Підходи до встановлення наявності упередженості або безсторонності суддів викладено в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що «згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».
144. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов’язаних зі спірною поведінкою судді.
145. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що «Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію – тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».
146. У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб’єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
147. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена в пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23.
148. Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.  Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.
149. Згідно з Коментарем до цього Кодексу, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких випадків, зокрема, належать:

1) у судді склалось реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається;

2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок;

3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

150. Відчуття упередженості – це формування в судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Зловживання правом на самовідвід не допускається. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише в разі неможливості ухвалення суддею об’єктивного рішення у справі.
151. Комісія не аналізує, чи були підстави для самовідводу судді в конкретній справі, проте вважає необхідним зауважити, що у вказаній справі суддею не мотивовано, у чому ж саме полягає її упередженість чи неможливість об’єктивного розгляду справи.
152. Комісія зазначає, що такі обставини з погляду звичайної розсудливої людини можуть свідчити про намагання судді використати незначний привід для того, щоб уникнути розгляду справи, що є неприпустимим.
153. Поведінку судді стосовно самовідводу Комісія розцінює як таку, що впливає на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики, та відповідно знижує бал за цим критерієм на 15 балів за показником «Сумлінність».
154. Стосовно невідображення у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011–2015 роки відомостей про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта або членів його сім’ї Комісія встановила таке.
155. У письмових поясненнях від 30 липня 2025 року кандидат підтвердила, що нею помилково не відображено у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011–2015 роки відомостей про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта або членів його сім’ї.
156. Водночас Шимон Л.С. повідомила, що з 2006 року до цього часу постійно проживає на умовах безоплатного користування в одній і тій самій квартирі в м. Житомирі, що належить на праві власності її матері з 2004 року. Факт користування і проживання в цій квартирі кандидатом відображаєтьсяу щорічних деклараціях з 2015 року.
157. Також кандидат просила врахувати, що жодного наміру приховувати цей факт вона не мала і цю квартиру з 2009 року  вказувала у всіх офіційних заявах та зверненнях, в тому числі до Комісії, ВРЮ, ВРП, Президента України тощо.
158. Стосовно невідображення кандидатом у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік наявності грошових активів, що були задекларовані ву електронній декларації за 2015 рік, у розмірі 105 000 грн Комісія встановила таке.
159. У письмових поясненнях кандидата зазначено, що форма декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру не передбачала, в яких необхідно вказувати наявність готівкових заощаджень.
160. Кандидатом 25 березня 2016 року подано декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік. У зв’язку із введенням електронного декларування Шимон Л.С. 25 жовтня 2016 року подано таку декларацію за 2015 рік на офіційному сайті Національного агентства. Оскільки декларація містила розділ 12 «Грошові активи», кандидат вказала грошові активи.
161. 29 червня 2019 року ОСОБА_10 (свекор) зареєстрував право власності на автомобіль марки «KIA SPORTAGE» 2019 року випуску вартістю 75 000 грн.
162. Згідно з декларацією за 2021 рік чоловіку кандидата на праві користування належить автомобіль KIA SPORTAGE 2019 року випуску. Датою набуття права користування автомобілем вказано 29 червня 2019 року. У деклараціях кандидатка за 2019–2020 роки відомості про користування чоловіком вказаним автомобілем відсутні.
163.  Згідно з повідомленням про суттєві зміни в майновому стані за 2018 рік кандидат 31 березня 2018 року набула у власність транспортний засіб «SKODA KAROQ» 2018 року випуску. Зазначено, що вартість автомобіля на дату набуття у власність становить 152 000 грн, вартість за останньою грошовою оцінкою – 759 900 грн.
164. Під час засідання кандидатка не заперечувала, що допустила помилки під час декларування, однак наголосила, що це є наслідком збігу певних обставин, та просила врахувати відсутність наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.
165. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
166. Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених Національним агентством фактів порушення антикорупційного не є перешкодою для інших органів у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення від 1 жовтня 2021 року № 9, далі – Роз’яснення № 9).
167. Водночас Національне агентство наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факт порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.
168. Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак Комісія надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.
169. Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування. Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та скрупульозність при заповненні офіційних документів.
170. Однак саме сукупність помилок демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, а тому Комісією має бути розглянуто питання про зменшення кількісті балів кандидату за показником сумлінності через сукупність несуттєвих порушень.
171. Під час закритого обговорення та голосування Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
172. З огляду на викладене Комісія у складі колегії одноголосно вирішила визнати, що зазначені обставини є суттєвими порушеннями показника «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», та зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
173. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

          Таким чином, відсутні підстави для визнання Шимон Л.С. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

          Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шимон Людмила Сергіївна набрала 699,13 бала.

2. Визнати Шимон Людмилу Сергіївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                       Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                     Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                              Роман САБОДАШ