Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Навроцької Юлії Вячеславівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юлії НАВРОЦЬКОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Навроцької Юлії Вячеславівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Навроцька Ю.В., _____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), відсутні.

Вищу юридичну освіту здобула у 2004 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка та отримала диплом магістра права за спеціальністю «Правознавство».

На підставі прилюдного захисту дисертації Навроцькій Ю.В. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право.

Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2014 року Навроцькій Ю.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри цивільного права та процесу.

Навроцька Ю.В. відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону має науковий ступінь та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс). 

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Навроцька Ю.В. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в Конкурсі як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Навроцьку Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту». До другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Навроцьку Ю.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Навроцької Ю.В. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією в межах спецперевірки направлено запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Навроцької Ю.В.

ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Комісія, заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата та  провівши співбесіду, встановила таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

 Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Навроцька Ю.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	53,8	364,8
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	122

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Навроцькою Ю.В. за кваліфікаційний іспит, становить 364,8 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Навроцької Ю.В. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ.I. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Навроцькою Ю.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	18	17	17	17,33	38,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	21	21	21	21

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала її належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ.I. Критерій соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на нього покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки критерію соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Навроцькою Ю.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	9	9	9,33	37,5
	Ефективна взаємодія	9	9	9	9
	Стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	Емоційна стійкість	9	10	9,5	9,5

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV.I. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 01 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – інформація ГРД) з відомостями про кандидата, затверджене 30 квітня 2026 року.

1. У декларації родинних зв’язків за 2020–2024 роки кандидат зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Водночас у майнових деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за відповідний період кандидат не зазначала батька як члена сім’ї, а також не декларувала його майно та доходи. Зазначене може свідчити про суперечність між відомостями, поданими кандидатом у декларації родинних зв’язків, та відомостями, зазначеними у її майнових деклараціях.

Під час співбесіди кандидат підтвердила, що в деклараціях родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2018–2022, 2019–2023, 2020–2024 роки вона зазначала, ІНФОРМАЦІЯ_2. Додатково з цього приводу кандидат зазначила, що в деклараціях родинних зв’язків за 2019–2023 та 2020–2024 роки в полі «Місце для додаткової інформації» нею уточнено, що вона вказує ІНФОРМАЦІЯ_3.

Кандидат пояснила, що в майнових деклараціях у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» вона не зазначає свого батька з огляду на наступне.

У Базі знань Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) (запитання № 54) наводиться з посиланням на судову практику Конституційного Суду України та Верховного Суду, що при встановленні ознак пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків чоловіка і жінки (у тому числі без реєстрації шлюбу) необхідно враховувати (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2019 року у справі № 1-8/99, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 182/670/15-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 309/2630/15-ц, від 18 лютого 2021 року у справі № 640/21524/18): факт спільного проживання; ведення спільного господарства / спільне виконання домашніх обов’язків; наявність у сторін спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім’ї, в тому числі для спільного користування; здійснення спільних витрат в інтересах сім’ї, в тому числі на продукти харчування, дозвілля, утримання житла, його ремонт тощо; інші обставини, які вказують на наявність відносин, притаманних подружжю.

Хоча це роз’яснення стосується визначення спільного проживання суб’єкта декларування з іншою особою за відсутності офіційно зареєстрованого шлюбу, водночас, на думку кандидата, за відсутності іншого, загальні положення цілком можуть застосовуватись і до визначення ознак пов’язаності спільним побутом інших близьких осіб, зокрема батьків. Це також випливає, на переконання кандидата, і з загальної логіки тлумачення НАЗК інших прикладів декларування членів сім’ї (наприклад, запитання № 47 Роз’яснень НАЗК).

Усталеною в судовій практиці є позиція, що для встановлення факту проживання [однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу] потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім’ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов’язків, притаманних подружжю (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року № 753/11423/22, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року № 523/14489/15-ц).

Згідно з абзацом п’ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім’ї») обов’язковими умовами для визнання осіб членами сім’ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, кандидат вважає, що відсутність у неї та її батьків спільного бюджету дає підстави трактувати це як ознаку, яка не може свідчити про ведення спільного господарства, та виключає ознаку пов’язаності спільним побутом в тлумаченні Конституційного Суду України та Верховного Суду.

Водночас очікуючи таке застереження в майбутньому, вона почала вказувати в полі «Місце для додаткової інформації» уточнення про відсутність спільного бюджету. Кожен має окрему сім’ю, тому бюджети роздільні. Також кандидат зазначила, що квартира, яка перебуває у її спільній власності, є за площею та функціонально (5 кімнат; це колишня комунальна квартира) такою, що дозволяє двом сім’ям проживати цілком автономно.

Стосовно обрання нею варіанту «Існують взаємні права та/чи обов’язки» кандидат пояснила, що керувалась нормами сімейного законодавства щодо взаємних прав та обов’язків батьків і дітей, зокрема, стаття 172 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначає обов’язок дитини, повнолітніх дочки та сина піклуватися про батьків.

Додатково кандидат наголошує, що незазначення інформації про її батька у майнових деклараціях, на її думку, не може розцінюватися як приховування інформації про його доходи та майно, оскільки її батько є суб’єктом декларування. Він щороку подає декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які є у відкритому доступі.

Стосовного цього Комісія зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зі змінами) членами сім’ї є, зокрема, будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, для визначення особи як члена сім’ї повинні одночасно співпасти три ознаки:

- спільне проживання;

- пов’язаність спільним побутом;

- існування взаємних прав та/чи обов’язків.

У деклараціях родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2018–2022, 2019–2023, 2020–2024 роки Навроцька Ю.В. зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Тобто, кандидат самостійно підтвердила наявність у відносинах із батьком усіх ознак члена сім’ї у розумінні антикорупційного законодавства, а тому повинна була вказати батька у розділі ІІ майнової Декларації як члена своєї сім’ї з відповідним зазначенням у всіх наступних розділах належного йому майна, доходів і прав.

Посилання кандидата на пункт 54 розділу ІІІ «Члени сім’ї суб’єкта декларування» Роз’яснень НАЗК є безпідставним, оскільки цей пункт, по-перше, регулює інші правовідносини (проживання чоловіка та жінки без укладення шлюбу), а по-друге, визначає, які обставини декларанту необхідно враховувати для визначення спільного проживання осіб та пов’язаності спільним побутом. Натомість кандидат у декларації родинних зв’язків уже самостійно визначила, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Під час проведення співбесіди кандидат зазначила, що як в декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді, що міститься на сайті Комісії, так і в Правилах заповнення та подання декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16), зі змінами, немає уточнення та роз’яснення, що саме слід тлумачити та розглядати під тими опціями, які можна обрати заповнюючи таку декларацію. Водночас функціонал декларації родинних зв’язків на сайті Комісії передбачає такі чотири опції: спільним побутом не пов’язані; пов’язані спільним побутом; тимчасово не пов’язані спільним побутом; тимчасово пов’язані спільним побутом. На думку кандидата, у разі, якщо вони спільно проживають, навіть без наявності спільного бюджету, жодна з інших опцій, окрім «Пов’язані спільним побутом» – не підходить. Саме тому вона обирала цей варіант відповіді. Також кандидат зазначила, що у цих Правилах на відміну від Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18, зі змінами, немає прив’язки до того, що поняття «член сім’» використовується в тлумаченні Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зі змінами) (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=s2t8RqLF55M, таймкод 50:34).

Комісія зазначає, що у декларації родинних зв’язків вказані вище ознаки наведені дослівно як у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», що свідчить про кореспондування цих актів та неможливість надання їм іншого тлумачення, як наполягає кандидат. Крім того, Правила заповнення декларації не містять вказівки на застосування для її заповнення Сімейного кодексу України, тому посилання кандидата на статтю 172 цього кодексу також є безпідставними. У цілому позиція, зайнята кандидатом, розцінюється Комісією як намагання виправдати вчинені помилки. Про суперечливість поведінки кандидата свідчить також її одночасне посилання і на норми Сімейного кодексу України, і на роз’яснення НАЗК щодо застосування антикорупційного законодавства, що з огляду на її пояснення є взаємовиключним.

На переконання Комісії, кандидат мала б або не зазначати ІНФОРМАЦІЯ_6 у деклараціях родинних зв’язків кандидата на посаду судді, або, вказавши такі обставини, включити батька до переліку членів сім’ї у майновій декларації. В іншому випадку подані декларації (майнова та родинних зв’язків) містять взаємовиключні відомості щодо характеру правовідносин між кандидатом та ІНФОРМАЦІЯ_7.

Із майнових декларацій батька кандидата, які подаються ним як членом конкурсної комісії в органах прокуратури, Комісією встановлено наявність у його власності та його дружини (матері кандидата) такого майна:

1. Об’єкти нерухомості:

- квартира у місті Львові (дата набуття права: 26.08.2024, загальна площа (м2): 127,6, вартість на дату набуття: не застосовується, тип права: спільна власність, власник: кандидат, її батьки та сестра);

- земельна ділянка у селі Солонка Львівської області (дата набуття права: 01.06.1999, загальна площа (м2): 1197, вартість на дату набуття: 2 245 грн, тип права: власність, власник: батько кандидата);

- земельна ділянка у Львівській області (дата набуття права: 30.10.1995, загальна площа (м2): 414, вартість на дату набуття: не застосовується, тип права: власність, власник: батько кандидата);

- земельна ділянка у Львівській області (дата набуття права: 24.03.1998, загальна площа (м2): 810, вартість на дату набуття: 405 грн, тип права: власність, власник: батько кандидата);

- гараж у місті Львові (дата набуття права: 25.10.1995, загальна площа (м2): 15,7, вартість на дату набуття: не відомо, тип права: власність, власник: батько кандидата);

- земельна ділянка у селі Рясне-Руське Львівської області (дата набуття права: 23.12.1997, загальна площа (м2): 1197, вартість на дату набуття: не застосовується, тип права: власність, власник: матір кандидата).

2. Об’єкти незавершеного будівництва:

- садовий (дачний) будинок у селі Солонка Львівської області (дата набуття права: 20.11.1997, загальна площа (м2): 70, вартість на дату набуття: 405 грн, тип права: власність, власник: батько кандидата);

- житловий будинок у селищі Брюховичі Львівської області (дата набуття права: 31.08.2005, загальна площа (м2): 54, тип права: власність, власник: батько кандидата).

3. Транспортні засоби:

- автомобіль легковий (дата набуття права: 08.12.2011, марка: HYUNDAI, модель: H1, рік випуску: 2011, вартість на дату набуття: 294 000 грн, тип права: власність, власник: батько кандидата);

- автомобіль легковий (дата набуття права: 08.12.2021, марка: Тойота, модель: RAV 4, рік випуску: 2021, вартість на дату набуття: 674 933 грн, тип права: власність, власник: батько кандидата).

На думку Комісії, незазначення батька та матері кандидата в її майнових деклараціях як членів сім’ї унеможливило перевірку Комісією їх офіційних доходів та витрат на придбання цього майна.

У підпункті 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

У Бангалорських принципах поведінки суддів закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною.

Комісія вважає, що встановлені факти свідчать про недостатню увагу кандидата до виконання вимог антикорупційного законодавства. Надані в поясненнях обставини не звільняють кандидата від обов’язку повного та достовірного відображення майнового стану членів сім’ї, що є невід’ємною складовою принципів доброчесності та прозорості у діяльності судді.

Під час голосування за визнання описаного порушення істотним один член Комісії проголосував «ЗА» та два – «ПРОТИ». До такого висновку більшість членів колегії дійшла з огляду на відсутність умислу кандидата на приховування майна, оскільки таке майно декларується її батьком у відповідних майнових деклараціях.

Відтак на голосування поставлене питання про визнання порушення суттєвим, за що члени Комісії проголосували одноголосно.

За таких обставин Комісія у складі колегії визнає це порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «чесність» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. У щорічній майновій декларації кандидата за 2016 рік її чоловік, ОСОБА_1, задекларував вантажний автомобіль ГАЗ 53, 1988 року випуску, набутий 18 листопада 2015 року у власність. Вартість автомобіля – 32 000 грн.

За офіційним курсом НБУ на 18 листопада 2015 року 1 долар США становив 23,7711 грн, отже, задекларована вартість автомобіля еквівалентна приблизно 1 346 дол. США. Така вартість, на думку ГРД, може мати ознаки формального або заниженого зазначення ціни, оскільки навіть станом на 2026 рік автомобілі ГАЗ 53 співставних років випуску продаються на сайті AUTO.RIA за ціною від 3 300 дол. США.

Кандидат у наданих Комісії поясненнях зазначила, що технічний стан автомобіля ГАЗ 53, 1988 року випуску, набутого 18 листопада 2015 року у власність її чоловіком, цілком відповідав задекларованій вартості. Зокрема, на момент купівлі автомобіль ГАЗ 53 потребував заміни кількох шин, часткового ремонту двигуна, заміни акумуляторної батареї на нову. Згодом через велику витрату палива (бензин) на цей автомобіль було установлено газове обладнання другого покоління.

Це вантажний автомобіль 1988 року випуску, щодо якого, на думку кандидата, об’єктивно немає сенсу занижувати вартість, тому відсутні підстави стверджувати, що вказана в її майновій декларації вартість 32 000 грн може мати ознаки формального або заниженого зазначення ціни.

Отже, Комісія у складі колегії вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної інформації. Підстав для зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики за цим пунктом інформації також немає.

Крім інформації, зазначеної у рішенні ГРД, Комісією також перевірені інші обставини, які можуть впливати на оцінку критерію доброчесності та професійної етики.

1. У декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2013–2018 роки, Навроцька Ю.В. зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_8.

У декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2014–2019 роки, Навроцька Ю.В. зазначає, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Під час проведення співбесіди Навроцька Ю.В., зазначила, що в декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2014–2019 роки ІНФОРМАЦІЯ_10, оскільки половину 2019 року проживала в місті Києві, а іншу половину – в місті Львові (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=s2t8RqLF55M, таймкод 1:00:04).

На думку Комісії, кандидат так і не змогла пояснити чому в один період часу вона обирає відповіді «спільно не проживаємо», «спільним побутом не пов’язані», а в інший – «тимчасово спільно не проживаємо», «тимчасово не пов’язані спільним побутом».

Крім того, як зазначалось вище, у деклараціях родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2019–2023, 2020–2024 роки Навроцька Ю.В. ІНФОРМАЦІЯ_11.

Тоді як у декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2018–2022 роки у «місці для додаткової інформації» Навроцька Ю.В. не зазначає нічого.

Під час проведення співбесіди на запитання члена Комісії кандидат зазначила, що вона передбачила можливість виникнення у Комісії застережень щодо наявності сімейних стосунків із батьком, тому ІНФОРМАЦІЯ_12 (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=s2t8RqLF55M, таймкод 01:03:11).

Комісія вважає, що Навроцька Ю.В., допустивши порушення при заповненні декларації у 2023 році, надалі усвідомлено намагалась надати їм легітимності.

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «чесність».

У підпункті 2 пункту 18 Єдиних показників зазначено, що кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

На думку Комісії, такі дії кандидата свідчать про те, що вона не в повній мірі відповідає показнику «чесність», зазначене порушення є суттєвим, а тому Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за показником «чесність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

2. Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18, зі змінами (далі – Правила), декларація доброчесності кандидата на посаду судді (далі – Декларація), подається особисто кандидатом шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до пункту 3 Правил Декларація подається після подання декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У Декларації, яка подається вперше в межах відповідної процедури добору чи конкурсу кандидатом, який не є суддею: 1) поле під назвою Декларації (період, за який подається Декларація) не заповнюється; 2) зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює, та актуальні на дату подання Декларації. Якщо правилами відповідного добору чи конкурсу передбачено обов’язок кандидата щорічно подавати Декларацію, то в наступних деклараціях зазначаються: 1) звітний період, за який подається Декларація (у полі під назвою «Декларації»); 2) твердження щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду (пункт 5 Правил).

Обов’язок щорічно подавати Декларацію має на меті забезпечення відкритості й прозорості процедури добору, а також запобігання будь-яким сумнівам щодо фінансової доброчесності кандидата. 

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісією встановлено, що з 2018 року при заповненні майнових декларацій кандидатом допускалось невідображення інформації щодо батька як члена сім’ї декларанта. Водночас в деклараціях доброчесності кандидата на посаду судді за 2017, 2023–2024 роки та за все життя Навроцька Ю.В. підтвердила достовірність зазначених відомостей, поданих нею в майнових деклараціях.

Хоча Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, тобто порушення показника «чесність», проте встановлені факти свідчать про недостатню увагу кандидата до виконання вимог декларування, а також те, що це порушення має системний характер. Про усвідомлення кандидатом вчиненого порушення свідчить наявність з 2024 року у деклараціях родинних зв’язків примітки ІНФОРМАЦІЯ_13. Тобто кандидат розуміла неповне зазначення у майнових деклараціях всіх необхідних відомостей, проте не вказала це у деклараціях доброчесності.

За таких обставин Комісія у складі колегії вважає це підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Навроцька Ю.В. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	364,8	364,8
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	17,33	38,33
	Безперервний розвиток	21
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	37,5
	Ефективна взаємодія	9
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	9,5
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			695,63

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Навроцька Ю.В. у сукупності набрала 695,63 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» і одним голосом «ПРОТИ» 

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Навроцька Юлія Вячеславівна набрала 695,63 бала.

2. Визнати Навроцьку Юлію Вячеславівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                         Сергій ЧУМАК / ПРОТИ

Члени Комісії:                                                                                     Андрій ПАСІЧНИК / ЗА

                                                                                                                Роман САБОДАШ / ЗА