Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника Олександра Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності  Олега БАТУРІНА,

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ОЛІЙНИКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника Олександра Олександровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29  лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою  1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Олійник О.О. 26 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  105/ас-24 Олійника О.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Олійник О.О. _____ року народження, громадянин України.

У 2006 році закінчив Російську академію правосуддя, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «юриспруденція» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2016 році кандидат закінчив Харківський національний педагогічний університет імені  Григорія Сковороди, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра з права.

Олійник О.О. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 31 січня 2012  року № 4834, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16 липня 2020 року на підставі заяви адвоката.

Указом Президента України від 04 грудня 2020 року № 539/2020 Олійника О.О. призначено на посаду судді Салтівського (Московського) районного суду міста Харкова.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 5 років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Олійник О.О. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	42,6	352,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	139
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 352,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Олійником О.О. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності. 

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Олійника О.О.

Запити про надання відомостей стосовно Олійника О.О. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) листом від 05 червня 2025 року № 49-01/66842-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік, відповідно до яких виявлено розбіжності, які не відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених на день подання такої декларації, для працездатних осіб, а саме: у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидатом зазначено відомості про дохід у вигляді грошових коштів ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 180 000 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО) за 2024 рік інформація про отримання зазначених доходів відсутня.

У зв’язку з цим Комісією запропоновано кандидату надати письмові пояснення протягом п’яти робочих днів. У встановлений строк Олійник О.О. надав пояснення щодо виявлених Національним агентством розбіжностей.

У поясненнях від 18 серпня 2025 року стосовно розбіжностей, виявлених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2024 рік, Олійник О.О. повідомив таке.

Після розірвання шлюбу у 2022 році ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір’ю виїхав до Сполучених Штатів Америки та проживає там на постійній основі. За домовленістю ІНФОРМАЦІЯ_3, що у 2024 році становило 180 000 грн. За твердженням кандидата, відомості про такі виплати відсутні у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків у зв’язку з добровільним характером ІНФОРМАЦІЯ_4 та відсутністю укладеного між сторонами письмового договору. На підтвердження зазначених обставин кандидат долучив платіжні документи та зазначив про намір надалі належним чином врегулювати питання документального оформлення таких виплат.

 На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, яка має бути оцінена при встановленні відповідності Олійника О.О. критеріям професійної етики та доброчесності на співбесіді та визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня  2023  року № 94/зп-23 (зі змінами) допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Олійника О.О.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника О.О. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Олійником О.О. 19 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Олійнику О.О. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом Комісією призначено на 05 травня 2026 року.

До Комісії 02 березня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника О.О.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 02 березня 2026 року № 32дпс-892/24) Олійнику О.О. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.

Кандидатом 09 березня 2026 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Комісією 05 травня 2026 року проведено співбесіду з Олійником О.О. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	22	18	19	19.5	39
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	22	19	18	19,5

Надана Олійником О.О. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Олійником О.О. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	11	9	9	9,5	39
	Ефективна взаємодія	9	11	10	9	9,7
	Стійкість мотивації	11	11	10	10	10,5
	Емоційна стійкість	9	10	9	9	9,2

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Олійника О.О. було досліджено рішення ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним  декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначалось вище, листом Національного агентства від 05 червня 2025 року №  49- 01/66842-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Олійником О.О. у декларації за 2024 рік.

За інформацією Національного агентства, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидата за 2024 рік зазначено відомості про дохід у сумі 180 000 грн., відомості про отримання якого у ДРФО відсутні.

Кандидатом надано письмові пояснення, які наведено вище в розділі «Проведення спеціальної перевірки», цього рішення.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених Національним агентством фактів порушення антикорупційного законодавства не є перешкодою для інших органів у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення від 01 жовтня 2021 року № 9, далі – Роз’яснення № 9).

Водночас Національне агентство наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факту порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.

Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від  27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що в межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак Комісія надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.  До доходів, серед іншого, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно з пунктом 139 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), ІНФОРМАЦІЯ_6 (частина перша статті 179 Сімейного кодексу України). Для відображення відомостей про дохід ІНФОРМАЦІЯ_7 після зазначення загальної інформації про дохід у полі «Інформація про особу, яка отримала дохід» необхідно зазначити ІНФОРМАЦІЯ_8.

Згідно зі статтею до 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частинами першою та другою статті 181 цього Кодексу передбачено, що способи виконання батьками такого обов’язку визначаються за домовленістю між ними, а той із батьків, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі

Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення стосовно розбіжності між задекларованими доходами ІНФОРМАЦІЯ_9 в сумі 180 000 грн у декларації за 2024 рік та відомостями з ДРФО і визнає їх достатньо обґрунтованими, оскільки зазначений дохід є ІНФОРМАЦІЯ_10. Ці кошти упродовж 2024 року були добровільно ним шляхом перераховані на банківський рахунок колишньої дружини, ненадання кандидатом договору ІНФОРМАЦІЯ_11 цих висновків не спростовують.

Таким чином, задекларовані Олійником О.О. у декларації за 2024 рік відомості про дохід ІНФОРМАЦІЯ_12 в розмірі 180 000 грн ІНФОРМАЦІЯ_13 мають під собою законне підґрунтя та не можуть бути покладені в основу висновку про їх невідповідність вимогам антикорупційного законодавства.

Згідно з пунктом 155 Роз’яснення рух коштів сам по собі у готівковій або безготівковій формі між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, не вважається доходом/видатком для цілей декларування та не підлягає відображенню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відповідно. Водночас, якщо такі кошти є самостійним видом доходу (наприклад, подарунком, аліментами), відомості про нього мають бути відображені в декларації. 

Ураховуючи характер та цільове призначення коштів, перерахованих кандидатом на рахунок колишньої дружини, а також з огляду на те, що зазначені кошти ІНФОРМАЦІЯ_14, такі транзакції мають ознаки сімейно-правових.

Комісія звертає увагу, що при запровадженні системи декларування суддів (кандидатів на посаду судді) законодавець ставив за мету оприлюднення інформації, яка свідчитиме про відкритість суддів (кандидатів на посаду судді). Олійником О.О. у декларації за 2024 рік зазначив про отриманні ІНФОРМАЦІЯ_15 грошові кошти в розмірі 180 000  грн, що свідчить про виконання ним указаних вимог законодавства.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення є прийнятними  в окресленій частині.

Як було зазначено вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Олійника О.О.,  яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

1. В інформації ГРД вказано, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), кандидата брав участь як відповідач у цивільній справі, розглянутій Орджонікідзевським районним судом міста Харкова, за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06  серпня 2008 року.

Так, згідно із встановленими судом обставинами кандидат отримав кредитні кошти у розмірі 25 000 грн, однак належним чином умови договору не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова  від 22 грудня 2015 року у справі № 644/7662/14-ц позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з кандидата заборгованість у розмірі 43 707,65 грн і 437,08 грн судового збору.

ГРД зазначає, що встановлений судом факт невиконання кандидатом кредитних зобов’язань об’єктивно не відповідає очікуванню бездоганної поведінки, яку суспільство покладає на суддю. Водночас ГРД зазначає, що оскільки зазначений випадок мав поодинокий характер відбувся до набуття кандидатом статусу судді та не супроводжувався іншими встановленими фактами системного невиконання зобов’язань, ГРД не формує висновок про недоброчесність  кандидата  з цих підстав.

Крім того, ГРД також звертає увагу, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2020 рік  Олійник О.О. задекларував прощення боргу за двома кредитними договорами: у розмірі 88 436 грн за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_16 та у розмірі 57 323 грн за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_17.

На думку ГРД, зазначені обставини потребують додаткового з’ясування з огляду на причини виникнення заборгованості, підстави її часткового списання та характер правовідносин із кредитором.

Олійник О.О. під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначив, що факт наявності заборгованості за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_18 ним не приховувався та відображався у поданих ним деклараціях. За твердженням кандидата, заборгованість виникла з об’єктивних причин у зв’язку з погіршенням матеріального становища після фінансової кризи та недостатністю доходів для належного виконання кредитних зобов’язань. Кандидат наголосив, що у 2020 році до призначення на посаду судді він добровільно та в повному обсязі погасив заборгованість до відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з чим суд визнав виконавчі документи такими, що не підлягають виконанню. За час перебування у статусі судді він не допускав будь-якої заборгованості.

Також Олійник О.О. пояснив, що підставою прощення боргу були гарантійні листи ТОВ Прімоколект-Капітал від 12.06.2020 та від 24.12.2020, відповідно до яких кредитор погодився списати частину заборгованості після сплати ним визначених сум. Кандидат зазначив, що після отримання відповідних гарантійних листів сплатив узгоджені суми заборгованості, після чого отримав довідки про відсутність претензій за вказаними кредитними договорами. Також він пояснив, що суми прощеного боргу були задекларовані ним відповідно до роз’яснень Національне агентство як дохід у вигляді анульованої частини боргу.

Комісія бере до уваги пояснення Олійника О.О., проте звертає увагу на таке.

Надаючи оцінку викладеним обставинам, Комісія виходить із того, що сам по собі факт виникнення цивільно-правового спору щодо виконання кредитних зобов’язань не є безумовним свідченням невідповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Вирішальне значення для оцінки таких відомостей мають характер допущеного порушення, причини його виникнення, поведінка особи після ухвалення судового рішення, а також наявність або відсутність даних, що можуть свідчити про свідоме нехтування виконанням узятих на себе зобов’язань.

Комісією враховано, що кандидат не приховував інформації про наявність заборгованості, відображав її у деклараціях, а після отримання фінансової можливості виконав зобов’язання в повному обсязі, що підтверджується матеріалами судової справи та поданими кандидатом документами. Встановлені обставини щодо наявності у кандидата заборгованості за кредитним договором, яка виникла до набуття ним статусу судді та була погашена у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, не свідчать про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення є достатніми.

Водночас Комісія звертає увагу кандидата на необхідність належного та своєчасного виконання фінансових зобов’язань як складової стандартів поведінки судді та кандидата на посаду судді.

2. ГРД зазначає, що у розділі ІІ поданої Олійником О.О. у 2019 році декларації доброчесності не заповнено пункти 17 та 18, які передбачають підтвердження або непідтвердження факту ухвалення рішень. Згідно передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а також проходження перевірки відповідно цього Закону.

ГРД звертає увагу, що правилами заповнення декларації доброчесності передбачено обов’язок обрання однієї з альтернативних опцій («підтверджую» або «не підтверджую»), ненадання відповіді не передбачено.

Стосовно зазначених обставин Олійник О.О. пояснив, що декларація доброчесності у 2019 році подавалася ним вперше, у зв’язку з недостатністю практичного досвіду та відсутністю належних роз’яснень щодо порядку застосування окремих положень форми декларації ним не було заповнено пункт 17 розділу ІІ.  Кандидат зазначив, що надалі він ставив у цьому пункті позначку «підтверджую», оскільки ним не приймалися одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Стосовно тверджень пункту 18 розділу ІІ декларації доброчесності кандидат пояснив, що станом на момент її подання він не обіймав посади судді та, відповідно, не підлягав перевірці в порядку Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», у зв’язку з чим вважав, що це твердження не може бути ним ані підтверджене, ані спростоване, тому не надав відповіді.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62  Закону.

Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларацій) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).

Заповнюючи декларацію доброчесності, суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, але й бути уважним для уникнення помилок.

Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами) затверджено форму декларації доброчесності судді.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, в редакції чинній на дату подання Олійником О.О. декларації доброчесності судді за 2019 рік, встановлено, що в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

У пункті 17 форми декларації доброчесності судді  міститься твердження: «Мною не приймалися одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

У пункті 18 форми декларації доброчесності судді міститься твердження «Мною пройдено перевірку відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», за результатами якої не встановлено фактів, що свідчать про порушення мною присяги судді, та не виявлено підстав для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності».

Комісія враховує, що станом на момент подання декларації у 2019 році кандидат не обіймав посади судді та не підлягав перевірці відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», що об’єктивно виключало можливість підтвердження відомостей, зазначених у пункті 18 декларації.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення є достатніми. Об’єктивних даних, які б свідчили про недобросовісну поведінку кандидата або його невідповідність критеріям доброчесності в наведеній частині, не встановлено.

3. ГРД зазначає, що у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2016 рік відсутні відомості про об’єкти нерухомого майна, що перебували у власності чи користуванні кандидата, а також членів його сім’ї.

Крім того, ГРД зазначає, що у декларації за 2019 рік  Олійник О.О. задекларував користування квартирою площею 43,7 кв.м у місті Харкові, яка належить його матері, як місця зареєстрованого проживання. Водночас у цій же декларації відображено, що син кандидата орендує квартиру тієї ж площі та за тією ж адресою, що зумовлює необхідність уточнення, чи ідеться про один об’єкт, а  також правових підстав користування ним членами сім’ї.

ГРД звертає увагу, що зазначені відомості потребують уточнення кандидатом.

Стосовно вказаних обставин Олійник О.О. у письмових поясненнях та під час співбесіди погодився з наявністю окремих неузгодженостей у поданих ним деклараціях за 2016, 2018 та 2019 роки в частині відображення права користування об’єктами нерухомого майна, дат початку такого користування та віднесення відповідної інформації до належних розділів декларації.

Кандидат пояснив, що квартирою площею 43,7 кв.м, розташованою у місті Харкові, він користувався разом із дружиною з 2010 року. За твердженням кандидата, у декларації за 2016 рік, яка подавалася вперше, через відсутність достатніх роз’яснень щодо порядку її заповнення ним не було зазначено об’єкт нерухомості у розділі 3 «Об’єкти нерухомості». Ця квартира була відображена у декларації як адреса реєстрації місця проживання, що збігалася з місцем його фактичного проживання, тому, за поясненнями кандидата, відомості про користування цим об’єктом не приховувалися, а були помилково зазначені не в тому розділі декларації.

Кандидат зазначив, що його син також безоплатно користувався зазначеною квартирою разом із ним та дружиною, однак у декларації помилково було вказано «орендує» у зв’язку з відсутністю чіткого розуміння правової форми такого користування та фактичної відсутністю реєстрації місця проживання сина на той момент. Олійник О.О. пояснив, що жодних договорів оренди не укладалося, плата за користування житлом не здійснювалася. У наступних деклараціях за 2020–2021 роки відомості були відображені як користування членами сім’ї безоплатно на підставі реєстрації місця проживання.

Оцінюючи наведені вище пояснення в сукупності, Комісія вважає, що Олійник О.О. під час заповнення декларацій за 2016–2019 роки продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки мав можливість і повинен був перед заповненням декларацій детально ознайомитись з вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями НАЗК щодо порядку декларування. Тим більше, що такі положення не є складними для сприйняття, або колізійними і є такими, що відповідають вимогам правової визначеності.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія звертає увагу кандидата на необхідність неухильного дотримання норм антикорупційного законодавства та повного, своєчасного і коректного декларування всіх відомостей про майнові права.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено низку добросовісних помилок при заповненні декларацій за 2016–2019 роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин, як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження  оцінки на 15 балів за показником «сумлінність».

 Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

4. Також ГРД зазначає, що у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» в декларації  за 2020 рік кандидат, окрім дружини та сина, зазначив ОСОБА_1 у графі «Зв’язок із суб’єктом декларування» як «інший зв’язок». Водночас у наступних деклараціях відомості про зазначену особу відсутні.

Під час співбесіди Олійник О.О. пояснив, що ОСОБА_1 є його племінницею, яка у 2020 році була тимчасово зареєстрована у квартирі його матері, де Кандидат проживав разом із сім’єю. За словами кандидата, він помилково вважав, що сам факт реєстрації особи за адресою його проживання є підставою для відображення її як члена сім’ї у декларації. Після припинення такої реєстрації він більше не зазначав цю особу у деклараціях.

Комісія бере до уваги пояснення Олійника О.О., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати у декларації достовірні відомості, зокрема щодо членів сім’ї. При цьому статтею 1 зазначеного Закону визначено критерії, за наявності яких особа вважається членом сім’ї для цілей декларування.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що членами сім’ї суб’єкта декларування є особи, які перебувають у шлюбі із суб’єктом декларування, а також діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, пов’язані з ним спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних. 

Отже, сам по собі факт реєстрації особи за адресою проживання суб’єкта декларування не є достатньою підставою віднесення такої особи до членів сім’ї суб’єкта декларування для цілей фінансового контролю. Визначальним є не формальний факт реєстрації місця проживання, а наявність сукупності ознак, передбачених законом, зокрема спільного проживання, пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків сімейного характеру.

Комісія враховує пояснення Олійника О.О., що ОСОБА_1 є його племінницею, яка у 2020 році була тимчасово зареєстрована у квартирі його матері, де кандидат проживав разом із сім’єю, а також пояснення кандидата про помилкове розуміння ним значення факту такої реєстрації для цілей декларування.

Водночас Комісія зазначає, що належне виконання обов’язків у сфері фінансового контролю вимагає від судді уважного, ретельного та відповідального підходу до заповнення декларацій, зокрема щодо правильного визначення кола осіб, відомості про яких підлягають відображенню в декларації як про членів сім’ї суб’єкта декларування.

Крім того, Комісією під час дослідження досьє та проведення співбесіди встановлено обставини, пов’язані з відображенням Олійником О.О. у декларації за 2021 рік відомостей щодо придбання майнових прав на дві квартири та отримання кредитних коштів на фінансування таких правочинів.

Під час співбесіди обговорено питання відображення кандидатом у декларації за 2021 рік відомостей про кредит, отриманий у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву, а також правочини щодо придбання майнових прав на дві квартири. Комісія звернула увагу кандидата на те, що загальна вартість придбаних об’єктів перевищувала суму отриманого кредиту, а отже, потребувала окремої оцінки щодо повноти відображення відповідних відомостей у декларації, зокрема у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування».

Надаючи пояснення, кандидат зазначив, що кредит був отриманий саме для фінансування відповідних правочинів, а також повідомив про власний внесок у сумі близько 30 000 грн. Водночас із наданих під час співбесіди пояснень убачається, що кандидат фактично ототожнював суму отриманого кредиту як джерела фінансування із сумою видатків, що підлягали декларуванню, та розглядав придбання майнових прав і отримання кредиту як єдину операцію.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

Зазначені вимоги спрямовані на забезпечення повноти та прозорості декларування не лише джерела фінансування, а й фактичного обсягу видатків та правочинів, вчинених суб’єктом декларування у звітному періоді.

Комісія враховує, що кандидатом було відображено сам факт отримання кредитних коштів, наявність кредитних зобов’язань та правочини, пов’язані з придбанням майнових прав. Тому встановлені обставини не дають підстав для висновку про приховування кандидатом майна, правочинів чи джерел походження коштів. Водночас пояснення кандидата під час співбесіди вказували на не розуміння ним різниці між джерелом фінансування правочину та повним обсягом видатків, які підлягають декларуванню відповідно до вимог фінансового контролю. Олійник О.О. не зміг пояснити співвідношення вартості придбаних майнових прав, суми отриманого кредиту, розміру власного внеску та відомостей, зазначених ним у декларації. 

Хоча Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, проте встановлені факти свідчить про недостатню увагу Олійника О.О. до виконання вимог антикорупційного законодавства також і в цій частині.

Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які свідчать про готовність надалі дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не усувають факту системності помилок, що  також впливає на оцінку кандидата Комісією за показником «сумлінність».

Ураховуючи викладені обставини, на думку Комісії, жодне з наведених порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження оцінки на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Також Комісією досліджено обставини отримання Олійником О.О. пільгового кредиту для поліпшення житлових умов сім’ї та подальшого оформлення права власності на придбані об’єкти нерухомості.

Комісією встановлено, що 16 березня 2021 року між Олійником О.О. та Харківським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому  будівництву» (далі – Державний фонд сприяння молодіжному житловому  будівництву) укладено кредитний договір щодо надання пільгового довготермінового кредиту молодій сім’ї на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584.

На момент отримання кредиту Олійник О.О. був у зареєстрованому шлюбі, мав дитину та перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із урахуванням складу сім’ї. Зазначений склад сім’ї був врахований під час надання пільгового кредиту в Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву та впливав, зокрема, на умови кредитування і застосування пільгової процентної ставки.

Стосовно вказаних обставин Олійник О.О. пояснив, що на момент укладення кредитного договору та договорів купівлі-продажу майнових прав він перебував у шлюбі, а його дружина брала участь в укладенні кредитного договору. Об’єкти незавершеного будівництва були відображені ним у декларації за 2022 рік як об’єкти спільної сумісної власності членів сім’ї. Надалі після розірвання шлюбу при оформленні права власності на квартири колишня дружина  за домовленістю з кандидатом подала заяву про те, що відповідні об’єкти є особистою власністю кандидата.

Під час співбесіди на запитання члена Комісії щодо досягнення мети пільгового кредитування та використання механізму державної підтримки Олійник О.О. зазначив, що, на його переконання, інтереси держави у цій ситуації не були порушені, оскільки після розірвання шлюбу колишня дружина разом із дитиною виїхала до Сполучених Штатів Америки та не потребувала поліпшення житлових умов.

Комісія бере до уваги, що сам по собі факт зміни сімейного стану кандидата після укладення договорів та отримання кредиту не може автоматично свідчити про порушення ним вимог закону або про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас обставини подальшого оформлення права власності виключно на кандидата підлягають оцінці з огляду на мету державного механізму пільгового кредитування, який застосовується для поліпшення житлових умов усіх членів сім’ї, а не лише окремої особи.

Водночас Комісія враховує, що пільговий кредит було надано кандидату саме з урахуванням складу сім’ї, а метою такого механізму є забезпечення поліпшення житлових умов усіх осіб, які перебували на відповідному обліку в складі сім’ї. Після оформлення права власності на квартири дружина та дитина кандидата фактично не набули цього права. Отже, результат реалізації відповідного механізму державної підтримки не повною мірою узгоджується з його соціальною метою – поліпшенням житлових умов усієї сім’ї, склад якої враховувався при отриманні пільгового кредиту.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія виходить із того, що участь у державних програмах соціальної підтримки передбачає не лише формальне дотримання встановлених процедур, а й добросовісне використання наданих державою можливостей відповідно до мети їх запровадження.

Комісія не встановила обставин, які б свідчили про подання кандидатом недостовірних відомостей для отримання пільгового кредиту, приховування ним факту зміни сімейного стану чи порушення умов кредитного договору. Водночас поведінка кандидата у цій ситуації оцінюється також крізь призму підвищених стандартів, що очікуються від судді, зокрема щодо добросовісного використання державних механізмів підтримки та усвідомлення їх соціальної мети.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті передбачають, що кандидат на посаду судді повинен демонструвати не лише формальне дотримання закону, але й таку поведінку, яка не створює обґрунтованих сумнівів у його добросовісності, відповідальності та повазі до суспільного інтересу. Особливо це стосується випадків використання пільгових державних програм, метою яких є підтримка соціально вразливих категорій або осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Ураховуючи наведене, Комісія вважає, що встановлені обставини щодо отримання кандидатом пільгового кредиту з урахуванням складу сім’ї та подальшого оформлення права власності на придбані об’єкти виключно за кандидатом не є достатніми для висновку про істотну невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас такі обставини свідчать про певну невідповідність очікуваному стандарту бездоганної поведінки в особистому житті, оскільки результат використання державного механізму підтримки не досяг повною мірою тієї соціальної мети, з якою такий механізм було застосовано, в значній мірі завдяки поведінці самого кандидата.

У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності  на 15 балів.

Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Олійника О.О. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Відповідну інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Олійником О.О. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	42,6	352,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	139
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,5	39
	Безперервний розвиток	19,5
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,5	39
	Ефективна взаємодія	9,7
	Стійкість мотивації	10,5
	Емоційна стійкість	9,2
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	685,1

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Олійник О.О. у сукупності набрав 685,1 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки стосовно Олійника Олександра Олександровича отримано інформацію, яка має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у ході проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Олійник Олександр Олександрович набрав 685,1 бала.

Визнати Олійника Олександра Олександровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                     Ярослав ДУХ

                                                                                                               Ігор КУШНІР

                                                                                                               Володимир ЛУГАНСЬКИЙ