Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радченка Віталія Євгеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віталія РАДЧЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радченка Віталія Євгеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. 
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах. 
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Радченко В.Є. у визначений строк звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Радченка В.Є.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. Радченко В.Є., дата народження – ____________ року, громадянин України.
12. У 1998 році закінчив Донецький державний університет,  отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста.
13. Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

16. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
17. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
18. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
19. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.
20. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.
21. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
22. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
23. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
24. З огляду на зазначене Радченко В.Є. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

25. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
26. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 361,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Радченком В.Є. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

27. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Радченка В.Є.
28. Запити про надання відомостей стосовно Радченка В.Є. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
29. Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Радченка В.Є. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).          

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

30. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Радченка В.Є.
31. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.
32. До Комісії надійшла заява Радченка В.Є. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.
33. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радченка В.Є. визначено члена Комісії Пасічника А.В.
34. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
35. До Комісії 11 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Радченка В.Є. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». 
36. До Комісії 31 березня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність Радченка В.Є. критеріям доброчесності та професійної етики. У вказаному висновку зазначено таке.
37. ГРД звертає увагу на те, що відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України 27 серпня 2014 року було зафіксовано в’їзд в Україну кандидата, його дружини та доньки на автомобілі «Hyundai i20» (автомобіль такої ж моделі перебуває у власності дружини Кандидата з 08 лютого 2013 року) через Мілове – пункт контролю через державний кордон України на кордоні з Росією. Відповідного виїзду з України кандидата та його родини не зафіксовано.
38. ІНФОРМАЦІЯ_1.
39. ІНФОРМАЦІЯ_2.
40. ІНФОРМАЦІЯ_3.
41. Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, має бути врахована під час оцінювання кандидата.
42. Так, 31 жовтня 2018 року Новозаводський районний суд міста Чернігова визначив місце проживання дитини разом із матір’ю. 14 лютого 2019 року Чернігівський апеляційний суд залишив це рішення без змін. 15 травня 2019 року Верховний Суд (Касаційний цивільний суд) підтвердив попередні рішення, тобто місце проживання дитини остаточно визначено з матір’ю.
43. Попри це, рішення не було виконано, і дитина фактично продовжувала проживати з батьком. Паралельно тривав окремий судовий спір, зокрема щодо відібрання дитини.
44. Кандидат, будучи суддею Галицького районного суду міста Львова, 05 жовтня 2022 року ухвалив нове рішення в межах цивільного провадження за позовом батька про визначення місця проживання дитини, поданим у 2021 році (справа № 461/5017/21).
45. Це рішення від 05 жовтня 2022 року фактично встановило місце проживання дитини з батьком у ситуації, коли вже існувало чинне рішення, підтверджене Верховним Судом, на користь матері, і це рішення не було виконано.
46. Кандидат зауважив, що 09 березня 2023 року колегія суддів Львівського апеляційного суду залишила прийняте ним рішення без змін та навів мотиви ухвалення такого рішення.
47. ІНФОРМАЦІЯ_4.
48. ІНФОРМАЦІЯ_5.
49. За період перебування Радченка В.Є. на посаді судді Сніжнянського міського суду Донецької області та Галицького районного суду міста Львова і дотепер ним було розглянуто 435 справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).
50. Під час аналізу документів і матеріалів встановлено, що 22 справи були закриті у зв’язку зі спливом тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, що становить приблизно 5% від загальної кількості розглянутих справ
51. Таким чином, кандидатом неодноразово допускався тривалий розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (керування транспортом у стані сп’яніння), що в підсумку призводило до їх закриття через сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності.
52. Крім того, виявлено 3 постанови у справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, в яких суддя Радченко В.Є. звільнив правопорушників від адміністративної відповідальності, передавши справи на розгляд трудового колективу або громадської організації.
53. Кандидатом письмово та в ході співбесіди надано пояснення щодо мотивів ухвалення таких рішень.
54. Згідно з відомостями, зазначеними в декларації, дружина кандидата 18 червня 2020 року уклала попередній договір купівлі-продажу апартаментів вартістю 400 113 грн.
55. Водночас підсумкова вартість квартири в договорі купівлі-продажу квартири від 24 березня 2025 року становить 707 226,79 грн (що відповідає повідомленню про суттєві зміни в майновому стані, поданому кандидатом у 2025 році).
56. ГРД звертає увагу на різницю в першопочатковому видатку дружини кандидата і підсумковою вартістю квартири, яка становить 307 113,79 грн. Видатки такого розміру відсутні в майнових деклараціях Кандидата з 2020 року до 2025 року. Вказані обставини мають бути з’ясовані під час співбесіди Кандидата.
57. Кандидат пояснив, що решта платежів за вказану нерухомість сплачувалася частинами, меншими за 50 прожиткових мінімумів протягом 2020–2025 років, що не потребувало декларування.
58. Згідно з даними, що містяться в майнових деклараціях судді за періоди 2016–2024 років, дружина судді щорічно отримує допомогу переміщеним особам. Водночас у ГРД виникли сумніви щодо обґрунтованості та доцільності отримання зазначених соціальних виплат, враховуючи рівень сукупних доходів судді та його дружини.
59. Кандидат пояснив, що його сім’я з 2014 року має статус внутрішньо-переміщених осіб. Допомогу для покриття витрат на проживання сім’я кандидата отримує з 2016 року, водночас отримання такої допомоги було пов’язане з відповідним статусом і не залежало від рівня доходів.
60. ГРД також зазначає, що з 20 серпня 2022 року до 01 вересня 2022 року і з 26 січня 2023 року до 10 лютого 2023 року кандидат перебував за кордоном (разом з дружиною і дочкою). Кандидат виїжджав і повертався на автомобілі з державним номером НОМЕР_1, хоча інформації про такий державний номер немає в реєстрах за період з 2013 року до 2026 року.
61. Кандидат пояснив, що заборону на виїзд для суддів було впроваджено лише з 27 січня 2023 року. Виїжджав він у щорічні відпустки до набрання чинності такою забороною. Номерний знак НОМЕР_1 був присвоєний його автомобілю «Hyundai Tucson», придбаному в 2012 році; у березні 2025 року під час проведення реєстраційних дій у сервісному центрі МВС державний номерний знак цього транспортного засобу було змінено на інший.
62. Крім того, у майновій декларації кандидата за 2015 рік у розділі щодо доходів від відчуження рухомого та нерухомого майна зазначено, що суддя та його дружина отримали дохід у розмірі 79 500 тис. грн кожен. Водночас у наступному році у переліку майна відсутні будь-які зміни, тому незрозуміло, яке саме майно було відчужено.
63. Кандидат пояснив, що вказаний дохід було отримано від продажу майна, яке залишилося в його нерухомості (спортивний інвентар, побутові прилади тощо). Мати кандидата продала це майно, а кошти передала кандидату.
64. ГРД також звернуло увагу на те, що 05 жовтня 2017 року Вищою радою правосуддя (далі – ВРП) відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є. за скаргою в.о. голови окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 від 01 червня 2017 року про істотне порушення суддею Галицького районного суду міста Львова Радченком В.Є. норм процесуального права та прав особи у кримінальному провадженні при розгляді клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 про надання дозволу на проведення обшуку робочого кабінету голови окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3.
65. 07 грудня 2017 року рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП суддю Радченка В.Є. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
66. Рішенням ВРП 01 листопада 2018 року змінено рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07 грудня 2017 року та застосовано до Радченка В.Є. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
67. Постановою Великої Палати Верховного Суду у проваджені № 11-1370сап18 06 червня 2019 року задоволено скаргу Радченка В.Є. та скасовано рішення ВРП від 01 листопада 2018 року.
68. Рішенням ВРП 20 серпня 2019 року скасовано повністю рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є. та закрито дисциплінарне провадження стосовно нього.
69. Кандидат надав пояснення, у яких зазначив, що мав право розглядати клопотання про проведення обшуку, оскільки наказом директора Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) від 01 березня 2017 року № 51-0 визначено, що відділ детективів як структурний підрозділ детективів виконує функції органу досудового розслідування відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, а постановою начальника Головного підрозділу детективів НАБУ від 15 травня 2017 року місцем здійснення досудового розслідування визначено місце розташування Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України.
70. ГРД також зазначає, що 17 березня 2021 року ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП було відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є. Підставою для відкриття дисциплінарної справи стали дії судді Радченка В.Є., вчинені під час розгляду справи № 461/3636/17 за клопотанням детектива НАБУ про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно.
71. Водночас 29 травня 2024 року рішенням ВРП відмовлено у притягненні судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є. до дисциплінарної відповідальності.
72. Крім того, 23 квітня 2019 року рішенням ВРП внесено подання Генеральному прокурору про виявлення посадових осіб Генеральної прокуратури України, які допустили бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів, у частині невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками, передбаченими частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за повідомленням судді Галицького районного суду міста Львова Радченка В.Є.
73. У повідомленні Радченко В.Є. зазначив, що у січні 2018 року він як слідчий суддя вирішував питання щодо надання дозволів на проведення слідчих дій, обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного тощо у кримінальному провадженні. Вранці 11 січня 2018 року до його кабінету зайшла група громадських активістів, які відрекомендувались учасниками антитерористичної операції. Ці особи, за словами кандидата, «погрожували йому, вживали нецензурну лексику, вимагали звіту про законність ухвалених ним процесуальних рішень та змушували написати заяву про самовідвід у кримінальному провадженні».
74. Кандидат «з метою усунення усіх обставин, які могли б викликати сумнів у його неупередженості», заявив самовідвід від участі в цьому кримінальному провадженні та звернувся із відповідним повідомленням до правоохоронних органів.
75. Відповідно до інформації з ЄДРСР кандидатом під час перебування на посаді судді Сніжатинського районного суду Донецької області було ухвалено значну кількість судових рішень російською мовою, останні з яких датуються 2014 роком.
76. Кандидат пояснив, що використання російської мови під час здійснення ним розгляду кримінального провадження було зумовлено вимогами чинного на той час законодавства. Фактично мова провадження обиралася учасниками судового процесу, залежно від того, якою мовою вони спілкувалися та бажали здійснювати розгляд справи.
77. ВРП звільнила дружину кандидата з посади судді Сихівського районного суду міста Львова за вчинення істотного дисциплінарного проступку.
78. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3313/3дп/15-17, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 16 січня 2017 року № 63/0/15-18, суддю ОСОБА_4. притягнуто до дисциплінарної
    відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади судді.
79. Кандидату було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
80. Співбесіду з Радченком В.Є. проведено 31 березня 2026 року та 30 квітня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
81. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

82. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
83. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
84. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

86. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
87. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
88. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
89. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
90. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.
91. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
92. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
93. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
94. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
95. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
96. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

97. Надана кандидатом інформація у письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала його належний рівень відповідальності та безперервного розвитку.
98. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,67 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності. 

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

99. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
100. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
101. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
102. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
103. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
104. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

105. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
106. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
107. Так само як і в процесі оцінювання особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
108. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
109. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
110. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Ця здатність свідчить про відкритість, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 
111. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
112. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
113. Надана кандидатом інформація, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

114. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіди продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
115. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

116. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
117. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
118. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
119. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
120. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
121. Незалежність.
122. Чесність.
123. Неупередженість.
124. Сумлінність.
125. Непідкупність.
126. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
127. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

128. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
129. Відповідно до пункту 15 Єдиних показників незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
130. Згідно з пунктом 16 Єдиних показників неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.
131. Відповідно до пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
132. Згідно з пунктом 18 Єдиних показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
133. Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
134. Згідно з пунктом 20 Єдиних показників непідкупність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) протистояти спробам вплинути на ухвалення ним рішення шляхом надання або пропозиції надання неправомірної вигоди чи інших переваг для нього або його близьких осіб.
135. Відповідно до пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
136. Згідно з пунктом 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел.
137. Відповідно до пункту 21 Єдиних показників спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді).
138. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
139. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
140. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
141. У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

142. Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Радченка В.Є. критеріям доброчесності та професійної етики.
143. Водночас Комісією встановлено таке.
144. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16 лютого 2021 року (далі – Закон № 1231-IX)  доповнено статтю 38 КУпАП частиною шостою такого змісту: «Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення».
145. Закон № 1231-IX набрав чинності 17 березня 2021 року. Водночас, щодо протоколів, складених до 17 березня 2021 року та які перебували на розгляді суду або надходили до суду після вказаної дати, застосовувався попередній тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Зважаючи на це, справи за статтею 130 КУпАП з тримісячним строком притягнення до відповідальності могли розглядатись судами до 17 червня 2021 року. Після 17 червня 2021 року вже застосовувався однорічний строк притягнення до відповідальності.
146. Встановлено, що за період перебування кандидата на посаді судді Сніжнянського міського суду Донецької області та Галицького районного суду міста Львова до 17 червня 2021 року включно ним було розглянуто 277 справ за статтею 130 КУпАП. Водночас 22 справи було закрито у зв’язку зі спливом тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності (перебували в провадженні судді понад місяць), що становить близько 7,94% від загальної кількості розглянутих справ.
147. Таким чином, кандидатом неодноразово допускався тривалий розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (керування транспортом у стані сп’яніння), що призводило до їх закриття через сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності.
148. На думку Комісії, особливої уваги потребують випадки, коли провадження у справі закривалося в короткий термін після закінчення зазначеного строку.
149. Зокрема, у справі № 461/7728/17 датою вчинення правопорушення є 06 листопада 2017 року, матеріали надійшли до суду 09 листопада 2017 року, а 09 лютого 2018 року суддя ухвалив рішення про закриття провадження у зв’язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Аналогічна ситуація у справі № 461/1236/18, де датою вчинення правопорушення є 17 лютого 2018 року, матеріали надійшли до суду 22 лютого 2018 року, а 22 травня 2018 року суддя ухвалив рішення про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
150. Кандидат пояснив, що така практика мала місце у зв’язку з відсутністю в матеріалах судових справ відомостей про належне повідомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Кандидат вказав, що відповідно до практики дисциплінарних палат ВРП обов’язок доказування належного повідомлення покладається на суд. Формального надсилання повістки недостатньо за відсутності підтвердження вручення або іншого належного способу повідомлення, що порушує принципи змагальності та рівності сторін, такі дії підривають довіру до суду та суперечать стандартам справедливого судочинства.

151. Водночас, як наголошує в рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки. У рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
152. На думку поінформованого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду цих справ та закриття проваджень сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є ламанням принципу невідворотності покарання. Такі дії судді можуть видаватись навмисними і такими, що підривають довіру до суду.
153. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
154. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
155. Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
156. Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
157. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором – забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, що повинні бути висунуті на її захист.
158. Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
159. Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
160. Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши у такий спосіб ефективне відправлення судочинства.
161. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак  всі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з огляду на системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також на процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
162. Не можна вважати допустимим порушення таких строків через зайнятість та відпустки судді, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, невжиття заходів з метою забезпечення належного повідомлення осіб, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
163. Комісією проаналізовано підстави закриття провадження в зазначених вище справах і встановлено, що справи надходили до суду у строки, достатні для організації забезпечення їх розгляду по суті. Водночас достатніх заходів щодо забезпечення належного повідомлення осіб про розгляд справи кандидатом у розумні строки забезпечено не було.
164. Отже, формальні та ненаполегливі дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності.
165. За таких обставин Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».
166.  Окрім цього, Комісія звертає увагу на те, що відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України з 20 серпня 2022 року до 01 вересня 2022 року і з 26 січня 2023 року до 10 лютого 2023 року кандидат перебував за кордоном (разом з дружиною і дочкою).
167. Кандидат пояснив, що у вказані періоди часу разом із сім’єю перебував у щорічній відпустці. Кандидат також зазначив, що ці подорожі відбулись до введення в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану» (введено в дію Указом Президента України від 23 січня 2023 року № 27/2023). Тобто на той час виїзд за кордон у відпустку йому заборонений не був.
168. Комісія підкреслює, що наведені обставини, зокрема факт виїзду за кордон під час воєнного стану – самі по собі не оцінюються Комісією через призму «істотності» чи «суттєвості», але це не означає, що вони не можуть бути оцінені через призму сукупності несуттєвих обставин, які можуть мати своїм наслідком зменшення балів з огляду на таке.
169. Хоча виїзди за кордон у серпні – вересні 2022 року та січні – лютому 2023 року формально не суперечили на той момент нормативним обмеженням, Комісія відзначає, що у воєнний період судді як представнику судової влади належить діяти з урахуванням високої моральної відповідальності перед суспільством, утримуючись від дій, які можуть бути сприйняті громадськістю як недоречні або несумісні зі статусом судді. Виїзд у відпустку за межі країни під час масових обмежень на виїзд для інших громадян та в умовах активних бойових дій, навіть з дотриманням формальних вимог, підриває довіру до судової влади.
170. Отже, під час закритого обговорення Комісією у складі колегії вирішено зменшити бали кандидата за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
171. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

172. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
173. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді Радченка В.Є. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
174. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Радченко Віталій Євгенович набрав 718,10 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності Радченка Віталія Євгеновича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                 Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                           Роман САБОДАШ