Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги БІЛІНСЬКОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Білінської Ольги Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Білінська Ольга Володимирівна як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Білінська О.В., дата народження – _______________ року, розпочала професійну діяльність у січні 2003 року; з 2010 року є суддею суду першої інстанції.
Білінську О.В. призначено на посаду судді Чугуївського міського суду Харківської області строком на п’ять років відповідно до Указу Президента України від 18 червня 2010 року № 713/2010.
Указом Президента України від 13 лютого 2014 року № 75/2014 Білінську О.В. переведено на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 Білінську О.В. призначено на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Білінську О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація); визначено, що Білінська О.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 141 бал; її допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Білінська О.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрала 43,0 бали; її допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Білінська О.В. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 124,5 бала.
З огляду на зазначене Білінська О.В. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу отримала:
|
Критерій |
Показник |
Бал |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,00 |
348,50 |
|
Знання історії української державності |
40,00 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
141,00 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
124,50 |
Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 348,50 бала, Білінську О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.
Комісією у складі колегії 20 січня, 31 березня та 14 квітня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Білінською О.В., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Білінської О.В. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Встановлення результатів спеціальної перевірки
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 793 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. За результатами спеціальної перевірки Білінської О.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 10 вересня 2025 року № 21.2-437/25.
Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що перешкоджає Білінській О.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Джерела права та їх застосування
Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
Пунктом 571 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
Пунктом 2 частини першої статті 792 Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною четвертою статті 793 Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
- на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;
- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною п’ятою статті 793 Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
професійна етика;
доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: «рівень когнітивних здібностей», «рівень знань історії української державності», «рівень загальних знань у сфері права», «рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації»;
відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток»;
відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість»;
відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: «незалежність», «чесність», «неупередженість», «сумлінність», «непідкупність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу». Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
Відповідно до вимог частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності в разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміну, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо ГРД у своєму Висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Білінській О.В. щодо надання для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 11 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Надані Білінською О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Результат (за показником) |
Бал за критерій |
|||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
20 |
19 |
19 |
21 |
19,75 |
39,50 |
|
Безперервний розвиток |
20 |
19 |
19 |
21 |
19,75 |
||
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,50 бала із 50 можливих, що більше 75% (37,5 бала) суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень її соціальної компетентності.
Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Результат (за показником) |
Бал за критерій |
|||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
11 |
10,25 |
42,00 |
|
Ефективна взаємодія |
10 |
10 |
10 |
11 |
10,25 |
||
|
Стійкість мотивації |
11 |
10 |
11 |
11 |
10,75 |
||
|
Емоційна стійкість |
11 |
10 |
10 |
12 |
10,75 |
||
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,00 бала із 50 можливих, що більше 75% (37,5 бала), суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Білінської О.В. було досліджено Висновок, який надійшов до Комісії 13 січня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як кандидатом на посаду судді, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
Як зазначено в пункті 1 Висновку. кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам», оскільки родичі кандидата протягом2018 – 2023 років набували у власність коштовне майно, вартість якого не відповідала їхнім доходам.
Насамперед йдеться про те, що дід кандидатки 13 травня 2023 року набув у власність квартиру загальною площею 79,7 кв. метрів, розташовану в ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» у міста Києві (далі – квартира). Згідно з договором купівлі – продажу вартість вказаного об’єкта нерухомості на день купівлі становила 3 100 00,00 грн або 83 942,00 дол. США (1053 дол. США за 1 кв. м). Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за період з 1998 року до 2025 року дід кандидата отримав дохід у розмірі 919 313,68 грн, що утричі менше ніж офіційна вартість квартири. ГРД вважає, що є обґрунтований сумнів у законності джерел походження коштів на придбання зазначеного нерухомого майна.
Окрім цього, ГРД акцентує увагу на те, що вартість квартири не відповідала ринковій на момент придбання, оскільки станом на 13 травня 2023 року вартість одного квадратного метра у вказаному житловому комплексі становила близько 99 295,00 грн або 2 688,00 дол. США. З огляду на викладене ринкова вартість квартири з аналогічною площею у ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_2» повинна становити орієнтовно 7 911 624,00 грн, що удвічі більше за вартість, вказану в договорі купівлі-продажу квартири, яку придбав дід кандидата.
ГРД також зазначає, що мати кандидата 09 серпня 2019 року придбала автомобіль «Toyota Rav4» (2016 р.в.), вартість якого на час ухвалення висновку від 15 489,00 до 17 120,00 дол. США, що за курсом дол. США у 2019 році становила від 388 154,00 до 429 027,00 грн. За даними ДРФО, дохід матері кандидата з 1998 року до 2025 року становив 117 731,95 грн, що щонайменше втричі менше за вартість вказаного транспортного засобу. Вказане викликає у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів щодо приховування матір’ю кандидата реальних доходів.
Аналогічні питання у висновку ГРД зазначено і щодо спроможності сестри кандидата 17 серпня 2021 року набути у власність легковий автомобіль «Ford Ecosport» (2018 р.в.), орієнтовною вартістю за курсом 2021 року від 277 498,00 до 306 713,00 грн, при нарахованому доході за період з 1998 року до 2025 року в розмірі 306 514,18 грн.
Крім того, на думку ГРД, у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів щодо спроможності батька чоловіка 29 травня 2018 року набути у власність квартиру загальною площею 90,7 кв. м. у місті Харкові вартістю 1 269 800,00 грн. Дохід батька чоловіка за період з 1998 року до 2025 року становив 580 852,95 грн, що вдвічі менше ніж вартість об’єкта нерухомості. Водночас дохід матері чоловіка за аналогічний період становив 62 027,8 грн.
ГРД вказує, що кандидат з чоловіком за період з 2018 року до 2022 року здійснювали поступові накопичення грошових активів, однак, їх було недостатньо для допомоги близьким родичам у придбанні дороговартісних покупок, а також існує ймовірність надання коштів у позику без відображення їх у деклараціях.
Стосовно порушених питань кандидат надала усні та письмові пояснення, у яких зазначила, що, на її думку, дід мав можливість придбати квартиру в місті Києві вартістю 3 100 000,00 грн, оскільки його трудовий стаж становив 58 років, під час якого він робив заощадження. Водночас, з 1996 року до 2013 року дід мав два джерела доходу – заробітну плату і пенсію, яка, за підрахунками кандидата, за офіційним курсом валют становила від 470,00 до 984,00 дол. США на місяць. Кандидат вказала, що дід отримував дохід не з 1998 року, як це зафіксовано в податкових органах, а значно раніше, а саме з 1955 року, відповідно грошові заощадження він здійснював протягом всього періоду його трудової діяльності. Крім того, кандидат зазначила, що дід вів скромний спосіб життя, був заощадливий, клав кошти на депозитні рахунки банків та отримував дохід у вигляді відсотків. На думку Білінської О.В., такі дії дозволили діду створити відповідні накопичення та придбати вказану квартиру.
За розрахунками кандидата, із січня 2010 року до квітня 2023 року дід отримав пенсійні виплати, які в перерахунку за курсом долара США становили 84 058,00 дол. США, а вартість квартир – 83 942,00 дол. США.
Стосовно спроможності ОСОБА_1 накопичувати пенсійні виплати фактично в повному розмірі, без здійснення базових витрат на життя, Білінська О.В. зазначила, що дід «зберігав повну суму пенсійних виплат, конвертувавши їх в іноземну валюту, та витрачав лише заробітну плату».
Кандидат вважає, що доходи та пенсійні виплати баби також сприяли вказаним фінансовим накопиченням, оскільки дід з бабою з 1960 року до 2021 року вели спільне господарство та мали спільний дохід. Трудовий стаж баби тривав з 1956 року до 1992 року. Водночас кандидат вказала, що «за життя вона отримувала пенсійні виплати, які були значними у зв’язку із науковою діяльністю», але не вказала їх розміру, посилаючись на неможливість отримати довідки через смерть особи.
Стосовно невідповідності вартості квартири ринковій вартості кандидат пояснила, що у Висновку ГРД не враховано фактори, які вливали на ціну нерухомості, а саме якість ремонту, рік будівництва будинку, безпекову ситуацію в Україні, а головне – прагнення продавців отримати кошти у виді готівки одразу після укладання договору купівлі-продажу.
З метою перевірки доводів кандидата щодо квартири Комісією встановлено таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» до числа близьких осіб суб’єкта декларування (в тому числі судді) належать, зокрема, мати, дід та баба.
Договором купівлі-продажу від 13 травня 2023 року (далі – договір) передбачено, що власником квартири є дід кандидата, якому на час придбання нерухомості було майже __ років. Договір на придбання майна укладався не покупцем, а безпосередньо кандидатом за довіреністю, тобто Білінська О.В. була повністю обізнаною зі змістом договору та підписувала його.
Згідно з пунктом 3 договору «за домовленістю сторін, продаж квартири вчинено за 3 100 000,00 (три мільйона сто тисяч) грн 00 коп., які до підписання договору повністю сплачено (перераховано) покупцем продавцю відповідно до чинного законодавства України, зокрема вимогам Постанови Правління Національного Банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Зазначений документ НБУ, зокрема передбачає, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Вказані положення договору не узгоджуються з поясненнями кандидата, що суттєве зниження вартості квартири відбулося, зокрема, через бажання продавців отримати оплату у вигляді готівки.
З метою перевірки інформації щодо ринкової вартості квартири Комісією отримано відповідь на запит від ТОВ «ДІМ.РІА МАРКЕТПЛЕЙС», яке здійснює публікацію оголошень з продажу та оренди всіх типів нерухомості від приватних осіб, забудовників та агентств нерухомості. Комісію повідомлено, що відповідно до переліку оголошень, за період часу з 01 січня 2022 року до 31 травня 2023 року в будинку, де розташована вказана квартира, пропозиції з продажу квартир аналогічної площі не були меншими ніж 180 000,00 дол. США.
Усього укладено близько шести договорів купівлі-продажу приміщень за цією ж адресою, що дозволяє стверджувати, що при наявність великої бази для порівняння така суттєва різниця вартості досліджуваного об’єкта має бути належно обґрунтована відповідними виключними обставинами.
Більше того, Комісією опрацьовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, у період після 01 березня 2022 року до 2025 року включно.
З’ясовано, що за вказаними параметрами наявні, окрім досліджуваного, ще п’ять договорів купівлі-продажу квартир площею від 79,4 до 91,9 м2, вартість продажу яких становила від 5 008 300,00 грн до 12 435 000,00 грн.
Вказані обставини дозволяють Комісії критично оцінити доводи кандидата про зниження вартості нерухомості, зокрема, через безпекову ситуацію в Україні та бажання продавця отримати повну вартість квартири, оскільки ці обставини є типовими і притаманними більшості угод, укладених під час повномаштабного вторгнення російської федерації.
Загальновідомим є той факт, який неодноразово акцентовано Білінською О.В. під час засідань Комісії, що місто Київ є столицею України, розташоване на значній відстані від зони безпосередніх бойових дій, має відносно кращий ступінь безпекового захисту. Крім того, місто Київ є центром суспільно-політичного життя країни, що своєю чергою зумовлює значну міграцію населення, попит на ринок житла та збільшення його вартості.
До пояснень Білінська О.В. надала повідомлення продавця квартири, що його влаштовувала ціна продажу, однак це повідомлення не містить відповіді щонайменше на питання, чим саме обумовлено зниження ціни вдвічі від вартості аналогічних об’єктів, проданих у наближені часові проміжки.
Кандидатом під час співбесіди повідомлено, що після виїзду діда за кордон квартиру не здавалали в оренду. Це обумовило звернення Комісії до експлуатуючих організацій із запитом про осіб, які оплачували комунальні послуги за вказану квартиру. На уточнювальне запитання з урахуванням отриманої інформації про те, що в розпорядженні Комісії наявні відомості, що комунальні послуги оплачували різні громадяни, Білінська О.В. уникнула відповіді.
Суперечливими також є поясненнями кандидата щодо коштів, отриманих раніше дідом та бабою від продажу двох квартир у місті Харкові.
Так, під час співбесіди, яка відбувалася 20 січня 2026 року, Білінська О.В. зазначила, що у власності дідуся були дві квартири у місті Харкові, які він продав, і виручені кошти також увійшли до складу фінансових накопичень діда.
Однак у письмових поясненнях від 02 лютого 2026 року кандидат зазначила, що юридичним власником нерухомості (як об’єктом спільної сумісною власністю подружжя) була баба, після смерті якої мати кандидата успадкувала грошові кошти в розмірі 12 000,00 дол. США, в основу яких лягли отримані від продажу квартир кошти.
Відповідно до наданих кандидатом договорів купівлі-продажу 01 липня 1996 року було відчужено квартиру за 1 100 000 000,0 карб., що після перерахунку (1 грн = 100 000,0 карб.) становило приблизно 11 000,00 грн або 6 010,00 дол. США (за курсом гривні 1,83). Іншу квартиру було відчужено в січні 2001 року за 17 515,00 грн, що за курсом дол. США (5,43 грн) становило 3 225,00 дол. США. Отже, від продажу квартир баба сумарно отримала орієнтовно 9 235,00 дол. США.
З метою перевірки доводів кандидата щодо значного розміру пенсійних виплат, отриманих бабою, Комісією зроблено запит до Пенсійного фонду України, який повідомив, що баба кандидата перебувала на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області, сума її нарахованої пенсії з 01 липня 2016 року до 01 липня 2021 року становила 136 905,87 грн. У середньому це приблизно 27 381,17 грн на рік та не перевищує 2300,00 грн на місяць. Вказане не підтверджує доводи кандидата про значні пенсійні виплати баби, які зроблено на основі припущень без озвучення Білінською О.В. фактичних сум.
Не було доведено кандидатом, що дід отримував значні доходи від депозитних вкладів, оскільки Комісії представлено лише один договір (акцент на укладення угоди на розміщення вкладу) у 2015 – 2016 роках на суму 30 000,00 грн під 22 %. Розмір банківського вкладу, який є істотно меншим від суми гарантування вкладів, яка діяла на той період, дозволяє припустити що при наявності коштів вкладник укладав би договори з банком на значно більші суми вкладів, насамперед, щоб уникнути витрат часу на укладення, пролонгацію, розірвання договорів з банком.
Комісія також критично оцінює доводи кандидата про те, що, оцінюючи спроможності ОСОБА_1 накопичувати грошові активи, потрібно враховувати його заробіток з 1955 року до 1998 року, оскільки загальновідомими є неодноразові суспільно-політичні зміни в країні, грошові реформи та інфляційні процеси, що не створювали сприятливих умов для накопичення та збереження грошових коштів у громадян. Під час засідання Комісії кандидат також не надала переконливих аргументів щодо порушеного питання.
Комісія відзначає, що сам по собі факт придбання дідом судді квартири (АДРЕСА_2, місто Київ) не має істотного значення для цілей кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу. Однак, коли дійсним власником зазначеної квартири є саме суддя або ж суддя через вчинення таких операцій отримає пасивний дохід, то придбання нерухомого майна за ціною нижче ринкової, може мати значення для цілей проведення Конкурсу та кваліфікаційного оцінювання судді.
Крім того, за попереднім аналізом документів та відомостей Державного реєстру актів цивільного стану мати судді є єдиною донькою у свого батька (діда судді), а Білінська О.В. є єдиною донькою в матері, а отже, потенційним спадкоємцем за законом.
З огляду на зазначене, Комісія має з’ясувати, чи не є кандидат дійсною власницею відповідного майна.
Оцінюючи вказані обставини, Комісія фактично має «вийти за межі» суто оцінки наявності титулу, заглибитись у функціональні аспекти контролю над майном та встановити обставини, які можуть обумовлювати ту чи іншу поведінку через призму детермінант вольового процесу (потреб, інтересів та мотивів):
Потреба – стан, який виражає необхідність у зміни в чомусь, виступає рушійною силою до відповідної активності (наприклад, потреба в житлі, фінансовій стабільності). Варто відзначити, що потреби самі по собі не є прямою причиною вчинення конкретного правочину, але вони є фундаментальною передумовою для виникнення інтересів.
Інтерес відрізняється від потреби тим, що він не є самим благом, а свідчить про бажанням його досягти. Він нерозривно пов’язаний з потребами, але відрізняється від них тим, що фокусується на конкретному предметі або способі задоволення потреби, надаючи йому особливої значущості. Якщо потреба є першопричиною, то інтерес вже є безпосередньою передумовою формування волі. Наприклад, якщо особа має потребу в житлі, то інтересом буде бажання придбати конкретну нерухомість.
Мотив є найбільш важливою детермінантою, оскільки він є свідомим спонуканням до задоволення потреб та інтересів. Мотив – це той спонукаючий фактор, що безпосередньо призводить до вчинення конкретних дій. На відміну від потреби, яка є станом нестачі чогось, і інтересу, що є виборчою спрямованістю, мотив — це опредметнена потреба, тобто потреба, яка знайшла свій об’єкт задоволення і є усвідомленою причиною дії. Мотив відповідає на питання «навіщо?» або «заради чого?»
Дослідивши обставини придбання квартири в місті Києві на АДРЕСА_2, Комісія відзначає таке.
Насамперед Комісія постала перед необхідністю з’ясувати, чи мав дід кандидата дійсну потребу в покращенні житлових умов. Комісія зазначає, що кандидат не надала переконливих пояснень на користь існування такої потреби.
Ні пояснення Білінської О.В., ні матеріали досьє кандидата на посаду судді не містять відомостей про те, що дід судді демонстрував самостійний інтерес у придбанні дорогої нерухомості. Кандидат самостійно озвучила, що пошуком квартири займалася саме мати, продавцем нерухомості, з її слів, був знайомий матері, але ключовими аспектами в цьому процесі є два фактори. По-перше, за поясненнями кандидата мати постійно з 2022 року проживає за кордоном, має там фактичні шлюбні відносини ще з 2006 року. Сюди відносимо і проживання діда за кордоном, який без наявності близьких родичів у міста Києві, очевидно, не зміг би самостійно користуватися квартирою, про що також зазначала Білінська О.В. під час співбесід. По-друге, дід кандидата на момент купівлі квартири перебував у поважному віці, який напевно потребував житла з простішим режимом доступу, ніж квартира на 9 поверсі в житловому комплексі елітної забудови в місті Києві. Саме таке розташування житла передбачає значні суми оплати, зокрема, комунальних платежів, оскільки складно це робити з пенсійних виплат, а всі заощадження згідно з поясненнями кандидата він витратив на придбання житла. По-третє, незаперечним є той факт, що договір підписувала саме кандидат через нотаріальне доручення, а отже, саме вона була обізнана з усіма деталями щодо придбання квартири.
З огляду на документи та пояснення кандидата, на переконання Комісії, саме вона з родиною мала реальну потребу у придбанні житла, збереженні та, за можливості, примноженні власних заощаджень через інвестування в нерухомість. Така потреба є економічно обґрунтованою в умовах воєнного стану та, як наслідок, економічної нестабільності, коли нерухомість традиційно вважається надійним способом захисту заощаджень від інфляції.
Придбання ж квартири саме в місті Києві, на думку Комісії, мало реальний потенціал для подальшого зростання вартості або отримання стабільного доходу від оренди.
Комісія враховує, що постійним місцем проживання на сьогодні час є місто Харків, який є дуже наближеним до лінії активних бойових дій та постійного руйнування нерухомості порівняно з іншими містами, що є загальновизнаним фактом. Кандидат неодноразово на цьому сама наголошувала, що розкриває мотив і доцільність щодо придбання нерухомості саме в місті Києві, де вартість житла постійно зростає, а отже, є вигідним придбанням.
Крім того, фактично оформлення квартири на близьку особу з подальшим потенційним успадкуванням може свідчити про бажання кандидата зберегти контроль над активом через близького родича; уникнути питань щодо придбань нерухомого майна; інвестувати власні кошти.
Резюмуючи, Комісія відзначає, що вказані обставини свідчать про певний рівень «сірої зони» у поведінці кандидата, яка вже має статус судді, оскільки така поведінка не бажана для такого високого статусу.
Стосовно інших питань, порушених у пункті 1 Висновку, кандидатом надано пояснення, які враховано.
Водночас Білінська О.В. допускала інші порушення законодавства у сфері запобігання корупції. Зокрема, у майновій декларації за 2015 рік кандидат зазначила відомості про чоловіка, з яким на той час перебувала у шлюбі, однак не зазначила відомостей про його доходи.
Кандидат пояснила, що була обмежена в доступі до такої інформації через характер стосунків, які склалися на час подання декларації. Комісія сприймає доводи кандидата, однак зауважує, що вона мала можливість відобразити відомості про об’єкти декларування з урахуванням положень частини сьомої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», де передбачено, що в разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї, визначену пунктами 1 – 12 частини першої цієї статті.
У майнових деклараціях за 2015 – 2018 роки Білінська О.В. також не відображала відомостей про вартість легкового автомобіля «Nissan TIIDA»
(2011 р.в.), який з кінця 2011 року до 2019 року перебував у спільній сумісній власності кандидата та її чоловіка. Стосовно цього кандидат пояснила, що вказаний транспортний засіб було придбано її колишнім чоловіком у 2011 році, вона відображала відомості про вказаний транспортний засіб у деклараціях за 2011 та 2012 роки (за формою, чинною на момент подання). Однак кандидат ніяким чином не надала пояснень, чому не зазначала вартості транспортного засобу в майнових деклараціях за 2015 – 2018 роки. Вказана обставина була взята до уваги Комісією з огляду на те, що зазначений автомобіль залишився в користуванні кандидата після розлучення з ОСОБА_2 і у 2019 році був нею відчужений.
Щодо загальної оцінки доводів кандидата Комісія відзначає, що Білінська О.В. є діючим суддею суду першої інстанції. Для судді, який має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом.
Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, надалі мають бути оцінені Комісією, оскільки вони впливають на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.
Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» до суддів, особливо тих, хто претендує на посаду судді в апеляційному суді.
Кодекс судівської етики визначає, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
А також суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
З огляду на викладене Комісія розцінює ці обставини як суттєве порушення і одноголосно вирішує зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики по 15 балів за показниками «чесність» та «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу». Водночас член Комісії Луганський В.І. не погодився з оцінкою членами Комісії доводів кандидата щодо квартири, але підтримав стосовно інших питань.
Комісією також оцінено інформацію, яку було додано до Висновку ГРД:
стосовно ухвалення Білінською О.В. як суддею суду першої інстанції 118 рішень російською мовою кандидатом надано пояснення, які враховано;
стосовно ухвалення судових рішень під час навчання в Національній школі суддів України кандидатом надано пояснення, які враховано;
третій пункт інформації, доданої до Висновку, стосувався ухвалення кандидатом 204 судових рішень у справах за частиною першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Предметом аналізу стали, зокрема, два випадки коли за результатами розгляду кандидат визнавала водіїв винними у вчиненні адміністративного правопорушення за вказаною статтею, але звільнила їх від відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд трудового колективу.
Кандидат пояснила, що у справі № 646/1384/21 стосовно ОСОБА_3 надійшло клопотання трудового колективу ФОП «ОСОБА_3» про взяття його на поруки та звільнення від адміністративної відповідальності. Суддя вказала, що на підставі всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи була впевнена в тому, що застосування до особи заходів громадського впливу повністю відповідає меті адмінстягнення та є достатнім для його виправлення. Білінська О.В. вважає ухвалену постанову законною та обґрунтованою й вказує, що вказане судове рішення було предметом розгляду Вищої ради правосуддя 25 березня 2024 року, за результатами розгляду якої відмовлено у відкритті дисциплінарної справи.
Аналогічні за змістом пояснення кандидат надала і щодо справи № 646/7513/20.
Не вдаючись в оцінку судового рішення та його юридичних наслідків, Комісія погоджується з доводами ГРД, що з погляду стороннього спостерігача викликає обґрунтований сумнів можливість взяття на поруки трудовим колективом саме керівника. Як зазначила у поясненнях Білінська О.В., особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності був ОСОБА_3 – фізична особа – підприємець. Трудові договори на час розгляду справи з ним уклали лише три особи. Комісія сприймає доводи кандидата, що кількість членів трудового колективу, які можуть взяти на поруки, не визначено законодавчо, однак у цьому випадку ключовим є саме відносини субординації та підпорядкування. Оскільки мова йшла про фізичну особу – підприємця, відповідно, ОСОБА_3 був не просто керівником підприємства, а фактично роботодавцем осіб, які його брали на поруки. З чого випливає, що вказані особи, перебуваючи в залежному від приватного підприємця становищі, не мали дійсних важелів впливу на його поведінку.
З огляду на викладене Комісія відзначає, що вказаний факт свідчить про небездоганне дотримання суддею принципу «сумлінності», що має своїм наслідком зниження оцінки за цим показником на 15 балів.
Стосовно інших питань, відображених в інформації, Комісією враховано пояснення кандидата.
Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Білінською О.В., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 255 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Білінська О.В. набрала 685,00 бала.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,00 |
348,50 |
|
Рівень знань з історії української державності |
40,00 |
||
|
Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду |
141,00 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
124,50 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
19,75 |
39,50 |
|
Безперервний розвиток |
19,75 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10,25 |
42,00 |
|
Ефективна взаємодія |
10,25 |
||
|
Стійкість мотивації |
10,75 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,75 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу |
255,00 |
|
|
Всього |
685,00 |
||
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–793, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Білінської Ольги Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Білінська Ольга Володимирівна набрала 685 балів.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Білінської Ольги Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
