Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Корецької Вікторії Віталіївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вікторії КОРЕЦЬКОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Корецької Вікторії Віталіївни у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. 
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах. 
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. Кандидат у визначений строк звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Корецьку В.В.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. У 2002 році закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліста.
12. У 2005 році закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра.
13. У 2021 році закінчила заклад вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права», захистила дисертацію за спеціальністю «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.
14. Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

15. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
16. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
17. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
18. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
19. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.
20. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
21. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене Корецька В.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 338,8 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Корецькою В.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Корецької В.В.
27. Запити про надання відомостей стосовно Корецької В.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Корецької В.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).          

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

29. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Корецьку В.В.
30. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.
31. У визначений строк до Комісії надійшла заява Корецької В.В. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.
32. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.
33. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
34. До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази кандидата Корецької В.В. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
35. До Комісії 10 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
36. Співбесіду з Корецькою В.В. проведено 11 грудня 2025 року та після перерви 19 березня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
37. У своєму висновку ГРД зазначила про таке.
38. Кандидат імовірно порушила академічну доброчесність. Її дисертація відсутня у відкритому доступі, а аналіз наявних матеріалів (разом із роботою її чоловіка, який захищався одночасно з тими ж науковим керівником і опонентами) виявив імовірні порушення академічної доброчесності.
39. Так, стаття чоловіка кандидата не могла бути опублікована у випуску Віснику Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (далі – Вісник) за 2018 рік через невідповідність дат (він вказав посаду, яку отримав лише у 2019 році), що свідчить про пізніше додавання матеріалів. Це ставить під сумнів і публікацію самої кандидата, оскільки обидві статті взаємопов’язані. Усе це вказує на свідоме внесення недостовірних даних і академічну недоброчесність.
40. Кандидат у своїх поясненнях повідомила, що її стаття дійсно була опублікована у 2018 році, що підтверджується друкованим примірником Вісника  та офіційним листом університету. Вона наголошує, що електронні архіви можуть містити технічні помилки і не є надійним доказом дати публікації, а відповідальність за їх ведення несе заклад освіти, а не автор. Жодні уповноважені органи не встановили порушень, а твердження про академічну недоброчесність є необґрунтованими.
41. ГРД також повідомила, що частина апробаційних публікацій, зазначених у дисертації кандидата, фактично належить іншому автору, однак у різних документах вона приписує їх то собі, то у співавторстві, то своєму чоловіку. Це свідчить про можливе привласнення чужих наукових результатів. Додатково ГРД повідомляє про численні ознаки плагіату (зокрема запозичення з робіт наукового керівника) та наявність недостовірних посилань у списку джерел. У сукупності це розцінюється як прояви академічної недоброчесності.
42. Кандидат у поясненнях заперечила всі звинувачення в академічній недоброчесності, пояснюючи, що розбіжності між анотацією та переліком публікацій мають технічний характер і пов’язані з різним рівнем деталізації. Вона стверджує, що всі зазначені праці є її власними або виконані у співавторстві з належним зазначенням авторів, без привласнення чужих результатів.
43. Також кандидат наголошує, що звинувачення у плагіаті є безпідставними, оскільки збіги стосуються нормативних текстів або усталених наукових формулювань, які не є об’єктами авторського права, а всі запозичення супроводжуються посиланнями. Вона підкреслює, що дисертація пройшла офіційну перевірку на плагіат, була допущена до захисту і затверджена уповноваженими органами. Щодо недостовірних джерел, кандидат пояснює, що список літератури включає всі опрацьовані праці, навіть без прямого цитування, що відповідає науковим стандартам. Кандидат вважає висновки ГРД необґрунтованими, заснованими на припущеннях і такими, що не доведені належними доказами, що підтверджується листом ректора «Львівського університету бізнесу та права» Ф. Горбоноса, відповідно до якого жодних порушень академічної доброчесності, як при написанні дисертації, так і при її захисті встановлено не було.
44. ГРД вказує, що у постанові від 06 квітня 2020 року (справа № 158/475/20) суддя, визнавши водія винним за статтею 124 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), звільнила його від відповідальності та передала на поруки, пославшись на «перше порушення» і позитивну характеристику. Водночас цей водій уже притягався до відповідальності раніше та мав судимість, що суперечить висновкам суду.
45. Також наведено інші подібні рішення (№№ 158/1786/19, 158/1197/19, 158/835/19, 158/3389/17, 158/835/19). Це, на думку ГРД, свідчить про системне звільнення порушників без належного обґрунтування і викликає сумніви в доброчесності судді.
46. Кандидат пояснила, що у справі № 158/475/20 вона виходила виключно з матеріалів, наданих суду, які не містили відомостей про попередні притягнення чи судимість особи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд не має права самостійно шукати додаткові докази чи виходити за межі обвинувачення, оскільки це порушує принципи справедливого суду (стаття 6 Конвенції).
47. Стосовно передачі на поруки у справах за статтею 130 КУпАП, кандидат вказує, що таких рішень було лише чотири (справи №№ 158/3389/17, 158/1786/19, 158/1197/19, 158/835/19), і вони ухвалені відповідно до чинної на той час статті 21 КУпАП України із урахуванням характеристик осіб та їхніх обставин.
48. ГРД також зазначає, що кандидат без поважних причин порушувала розумні строки розгляду справ за статтями 124 та 130 КУпАП, що призвело до закриття справ і уникнення порушниками покарання. ГРД зауважує, що недотримання строків суперечить принципу розумного строку розгляду справи (Постанова Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 11) та порушує статтю 55 Конституції України, підриває ефективність правосуддя і авторитет суду.
49. Кандидат пояснила, що у період з 2011 до листопаду 2025 року нею розглянуто 13 701 справу, з них 2 663 – про адміністративні правопорушення, включно з 529 справами за статтею 130 КУпАП.
50. Через фактичну нестачу суддів (2012–2020 рр. – лише 2 судді з 5 згідно зі штатним розписом) навантаження на кандидата було найбільшим в області. Усі провадження розглядалися у законні строки, а відкладення відбувалися для забезпечення права на захист та дотримання принципів справедливого суду.
51. Справи, які ГРД зазначає як «закриті через строки» (11 справ за статтею 130 КУпАП України), були закриті з дотриманням чинного на той час законодавства (стаття 38 КУпАП) і не є безпідставними.
52. Законодавчі зміни від 16 березня 2021 року (набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху») збільшили строки розгляду справ за статтею 130 КУпАП до одного року, усунувши таким чином ризики затягування процесу. На думку кандидата, твердження ГРД про «безпідставне закриття справ» не відповідають фактичним обставинам і чинному на момент розгляду справи законодавству.
53. ГРД також звертає увагу на таке. Відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 570/368/19 від 15 квітня 2019 року ОСОБА_1 вдруге протягом року керував автомобілем у стані сп’яніння. Кандидат визнала особу винною, проте закрила провадження, посилаючись на закінчення строків (стаття 38 КУпАП). Фактично порушення відбулося 16 січня 2019 року, а постанова ухвалена 15 квітня 2019 року, тобто у межах встановлених строків розгляду.
54. Через місяць після згаданої постанови водій спричинив смертельний наїзд на велосипедиста (справа № 158/1830/19), що теж розглядала кандидат. Водія було засуджено до 5 років позбавлення волі, але звільнено від відбування покарання та не позбавлено права керування транспортними засобами. Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року скасувала зазначений вирок, вказавши, що покарання було надто м’яким і не забезпечило запобігання вчинення нових правопорушень.
55. Ці обставини, на думку ГРД, свідчать про серйозні сумніви у чесності та сумлінності кандидата, яка фактично сприяла уникненню відповідальності особою, що скоїла тяжкі адміністративні та кримінальні правопорушення, що ГРД розцінює як підставу для висновку про недоброчесність.
56. Кандидат пояснила, що у справі № 158/1830/19 щодо ОСОБА_1 потерпілі, допитані у присутності захисника, зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають, оскільки шкоду повністю відшкодовано, зокрема через договори про матеріальну і моральну компенсацію, відкрито депозитні рахунки та придбано житло для потерпілого.
57. Суд визнав винним ОСОБА_1, але звільнив від відбування покарання з максимальним іспитовим строком, не застосувавши додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки постановою Ківерцівського районного суду від 26 грудня 2018 року він уже був позбавлений цього права за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
58. Рішення прийнято з урахуванням пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України щодо злочинів проти безпеки дорожнього руху.
59. Кандидат зазначає, що апеляційна інстанція підтвердила вирок без змін ухвалою Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2020 року.
60. Отже, суд, на думку кандидата, дотримався принципів верховенства права, врахував відшкодування збитків та правомірно обмежив додаткове покарання відповідно до чинного законодавства.
61. Згідно з декларацією родинних зв’язків кандидата за 2017–2021 роки чоловік кандидата з 14 березня 2019 року до 23 липня 2020 року працював на керівних посадах у Державному бюро розслідувань у місті Києві, проте, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), судді та її чоловіка за 2019 рік відсутні відомості про житло за місцем роботи.
62. Невідображення у декларації місця проживання чоловіка створює обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата та її відповідності критерію чесності.
63. Кандидат пояснила, що у вказаний період її чоловік житлового приміщення не орендував, оскільки проживав безоплатно у знайомих за різними адресами, що підтверджується відповідними заявами, долученими до суддівського досьє. У зазначених осіб він не проживав понад 183 дні, що не підлягало декларуванню.
64. Зокрема кандидатом у звітний період у деклараціях було зазначено місце реєстрації її чоловіка, відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки, відомості про зареєстроване місце проживання зазначаються станом на кінець звітного періоду.
65. У висновку ГРД зазначено (редакція від 24 червня 2019року) про відсутність у декларації Корецької В.В. за 2016 рік інформації про будинок площею 188,2 кв.м у селі Струмівка Луцького району Волинської області, власником якого є батько судді ОСОБА_2. У деклараціях за 2017–2018 роки суддя вказала право користування будинком з 17 червня 2016 року.
66. У деклараціях за 2017–2021 роки не зазначено вартість будинку, хоча за договором від 03 серпня 2015 року вона становила 1 000 000 грн (5313,5 грн за кв. м), тоді як ринкова ціна аналогічних будинків у котеджному містечку «ІНФОРМАЦІЯ_1» становила понад 2 000 000 грн (11 621 грн за кв.м), що створює ознаки заниження вартості цього майна.
67. Кандидат пояснила, що дійсно 03 серпня 2015 року укладено договір № с-35 між її батьком ОСОБА_2 та ПП «Будівельна компанія інвестор» на будівництво житлового будинку у селі Струмівка Луцького району Волинської області терміном на два роки. Вартість будинку за договором становила 1 000 000 грн, сплачена у 2015–2016 роках регулярними платежами. Будинок введено в експлуатацію у 2016 році, ОСОБА_2 набув право власності 17 червня 2016 року.
68. Ціна об’єкту формувалась із того, що ділянка була вільною від забудови, без підведених комунікацій, будівництво тривало два роки, що створювало ризики для власника (замовника). Припущення ГРД щодо заниження вартості не підкріплені розрахунками чи експертними висновками.
69. Корецька В.В. зазначила, що її сім’я вселилася до будинку лише 31 грудня 2017 року, тому внесла інформацію про користування ним у декларацію не за 2016 рік, а за 2017 рік відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».
70. У висновку ГРД також йдеться про таке. 30 травня 2020 року кандидат з чоловіком набули у спільну власність земельну ділянку площею 782 кв.м у селі Струмівка Луцького району Волинської області, вартістю 27 872 грн. Ділянка знаходиться у котеджному містечку «ІНФОРМАЦІЯ_2». Для порівняння, 22 липня 2016 року батько кандидата придбав поруч земельну ділянку площею 900 кв.м за 59 562 грн у котеджному містечку «ІНФОРМАЦІЯ_3», де розташований будинок площею 188,2 кв.м. Таким чином, ціна 100 кв.м другої ділянки майже вдвічі менша.
71. Крім того, 16 червня 2021 року кандидат з чоловіком набули ще одну земельну ділянку площею 1650 кв.м у селі Струмівка вартістю 35 872 грн, що також виглядає занизькою для цієї місцевості.
72. ГРД зазначає, що заниження вартості ліквідного майна створює обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата та може свідчити про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
73. Такі дії створюють обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата, оскільки можуть свідчити про приховування активів чи джерел їх походження та порушують суспільну довіру. Заниження вартості придбаного майна у декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді.
74. Кандидат у своїх письмових поясненнях зазначила, що вартість даних земельних ділянок на момент їх придбання була ринковою (на підставі офіційної експертної оцінки на момент їх набуття), що підтверджується інформацією зазначеною у договорах щодо ціни договору та з урахуванням їх місць знаходження, конфігурації, площі та відсутності інженерних мереж та доріг. На даний момент забудовником розроблено проєкт забудови котеджного містечка, до якого входять і вказані земельні ділянки, здійснено облаштування певних комунікацій, прокладено дорогу, внаслідок чого ринкова вартість зазначених ділянок суттєво збільшилась.
75. ГРД зазначає, що відповідно до майнової декларації за 2021 рік, окрім землі в селі Струмівка (у спільній власності), придбано ще чотири земельні ділянки (придбані чоловіком кандидата згідно з даними з YouControl).
76. 08 квітня та 09 вересня 2021 року придбано дві межуючі земельні ділянки (500 кв.м кожна) у спелі Соловичі Турійського району Волинської області вартістю 13 120 грн та 14 015 грн. Вони знаходяться неподалік від мальовничого озера Велище і така ціна видається явно заниженою.
77. 25 червня 2021 року придбано ділянку площею 2 000 кв.м у селі Гаразджа Луцького району Волинської області вартістю  38 723 грн, що відповідно до даних спеціалізованих сайтів значно нижче вартості земельних ділянок у цьому населеному пункті.
78. 16 грудня 2021 року придбано ділянку площею 1 913 кв.м у селі Дмитрівка Бучанського району Київської області вартістю 697 250 грн.
79. У селі Дмитрівка розташоване так зване «прокурорське містечко». За інформацією, наявною на вебсайті з продажу нерухомості, вартість земельних ділянок у цьому селі є значно вищою за заявлену.
80. Кандидат пояснила, що зазначені земельні ділянки придбано за ринковою вартістю (на підставі офіційної експертної оцінки на момент їх набуття), що підтверджується інформацією зазначеною у договорах щодо ціни договору, та із урахуванням їх місць знаходження, конфігурації, площі та відсутності інженерних мереж та доріг.
81. ГРД зазначає, що на сайті агентства нерухомості «ЛУН» наявна інформація стосовно котеджного містечка «ІНФОРМАЦІЯ_4» у селі Струмівка Волинської області, де знаходиться ділянка належна кандидату. Як свідчать дані аерообльоту влітку 2021 року, розміщені на сайті агентства нерухомості «ЛУН», на чотирьох земельних ділянках, одна з яких перебуває у власності кандидата з 30 травня 2020 року, вже розпочато будівництво.
82. Водночас у декларації кандидата за 2021 рік інформація про обʼєкти незавершеного будівництва відсутня. Як свідчить розпланування котеджного містечка «ІНФОРМАЦІЯ_5», розміщене на сайті забудовника ПП «БК Інвестор», на земельній ділянці, що належить кандидату, заплановано будівництво приватного будинку.
83. Кандидат у своїх поясненнях відповіла, що на даний момент зазначена земельна ділянка продана. У період перебування вказаної ділянки у її власності будівництво на ній не здійснювалось, будь-які об’єкти незавершеного будівництва були відсутні.
84. Водночас з наданого ГРД аерообльотного знімку не вбачається, що саме вказана земельна ділянка перебувала у власності сім’ї кандидата, вказане, на думку кандидата, є нічим більшим як припущенням, яке не доведено жодним належним доказом.
85. Кандидат зазначає, що вказаний знімок, висвітлений у висновку ГРД, поширено із мережі «інтернет», що не є достовірним джерелом, яке підтверджує наявність на земельній ділянці об’єкту незавершеного будівництва та спростовується договором купівлі-продажу саме земельної ділянки, а не об’єкту незавершеного будівництва.
86. Отже, на думку кандидата, зазначені твердження у висновку ГРД ґрунтуються виключно на припущеннях, непідтверджених жодними розрахунками, висновками експертів та/або спеціалістів у даній галузі щодо ринкової вартості на момент придбання земельних ділянок.
87. ГРД також указує на таке. Відповідно до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та наказу Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року службове житло надається в якості державної підтримки суддів, які дійсно потребують соціального забезпечення або перебувають у складних житлових чи фінансових обставинах. Так, кандидат отримала право користування службовою квартирою з 13 листопада 2015 року.
88. Водночас у її сім’ї наявне право користування житловим будинком площею 188 кв.м у селі Струмівка Луцького району Волинської області. Таким чином, ГРД вважає, що кандидат не потребувала службового житла.
89. Кандидат повідомила, що дійсно на підставі рішення виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 13 листопада 2015 року № 132 їй було надано в користування квартиру № __ у житловому будинку АДРЕСА_1 в місті Ківерцях в якості службового житла, що також підтверджується ордером на жиле приміщення.
90. Кандидат також зазначає, що за її власною ініціативою, на підставі її заяви, рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 16 жовтня 2019 року № 114 було відмінено рішення виконкому міської ради від 13 листопада 2015 року № 132 «Про надання квартири громадянці Корецькій Вікторії Віталіївні».
91. Отже, на думку кандидата, отримання службового житла не є проявом недоброчесності. Службове житло було отримано та повернуто органу місцевого самоврядування у відповідності до норм законодавства.
92. ГРД також зазначає про можливі ознаки конфлікту інтересів у судді Корецької В.В. у зв’язку з розглядом справ за участю ОСОБА_3 (батька секретаря суду ОСОБА_4). Зокрема, у справах № 158/247/20 та № 158/536/20 інший суддя заявив самовідвід через товариські відносини, після чого справу № 158/536/20 розглянула Корецька В.В. і 15 квітня 2020 року закрила її за статтею 38 КУпАП у зв’язку із закінченням строків.
93. У справі № 158/791/20 кандидат, спочатку не заявила самовідвід, обмежившись поверненням матеріалів на доопрацювання, і лише при повторному розгляді заявила його. ГРД вважає, що такі дії свідчать про недотримання вимог щодо уникнення конфлікту інтересів і принципу безсторонності.
94. Кандидат пояснила, що 24 червня 2020 року ОСОБА_4 дійсно призначено на посаду секретаря суду Ківерцівського районного суду Волинської області за переведенням з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Тобто, станом на момент ухвалення вищевказаних рішень ОСОБА_4 не працював в Ківерцівському районному суді Волинської області.
95. Надалі у зазначеній справі 24 червня 2020 року кандидатом було заявлено самовідвід відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, оскільки до початку судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 є батьком секретаря Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_4.
96. Таким чином, лише після того, як ОСОБА_4 призначено на посаду секретаря Ківерцівського районного суду Волинської області та виникнення з цього моменту конфлікту інтересів кандидат заявила про самовідвід.
97. У справі № 158/1329/24 кандидатом, як і всіма іншими суддями Ківерцівського районного суду Волинської області також було заявлено самовідвід, оскільки обвинуваченим у кримінальному провадженні був ОСОБА_3, який є батьком помічника судді Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_4.
98. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку ГРД, потребує пояснення від кандидата.
99. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 69 виїзд суддів за межі України був заборонений, проте кандидат у 2023 році тричі перетнула польський та словацький кордони. Так, 29 жовтня 2023 року кандидат перетнула польський кордон, а 07 листопада 2023 року подружжя повернулося в Україну.
100. З огляду на ІНФОРМАЦІЯ_6, на думку ГРД, потребують пояснень кандидата підстави перебування її чоловіка поза межами території України під час виконання своїх конституційних обов’язків та причина виїзду до Польщі самої кандидата.
101. Кандидат пояснила, що у 2023 році перетинала кордон з метою супроводу дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження, які на той момент навчалися у Словаччині. Чоловік кандидата на момент перетину кордону не був мобілізований та займався волонтерською діяльністю.

102. Під час співбесіди Комісією також обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

103. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
104. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.
105. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
106. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
107. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
108. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
109. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
110. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
111. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
112. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
113. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
114. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
115. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
116. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: 

117. Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень її відповідальності та безперервного розвитку.
118. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

119. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
120. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

120.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

120.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

120.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

120.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

121. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
122. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
123. Так само як і в процесі оцінювання особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на нього покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
124. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної його участі в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
125. Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
126. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Ця здатність свідчить про відкритість, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 
127. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Водночас Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
128. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
129. Надана кандидатом інформація, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

130. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
131. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

132. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
133. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
134. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
135. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності цим критеріям підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
136. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
     1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
137. Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
138. Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
139. Відповідно до пункту 22 Єдиних показників Рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.
140. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
141. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
142. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
143. У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності професійної етики.

144. Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Корецької В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
145. Водночас Комісією встановлено таке.
146. Відповідно до відомостей розділу 14. «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за 2021 рік кандидатом задекларовано 2 правочини, здійснені 16 грудня 2021 року щодо набуття нерухомого майна вартістю 697 250 грн та 11 серпня 2021 року щодо набуття транспортного засобу вартістю 110 550 грн.
147. Комісією встановлено, що вказані вище правочини вчинені чоловіком кандидата, що підтверджено кандидатом під час співбесіди.
148. Водночас аналіз вимог законодавства дає підстави для висновку про відсутність обов’язку декларування зазначених правочинів.
149. Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2–9 частини першої цієї статті.
150. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.
151. Таким чином, розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації стосується саме правочинів, вчинених особисто суб’єктом декларування, а не членами його сім’ї.
152. Отже, у разі якщо зазначені правочини були вчинені членом сім’ї кандидата, обов’язок їх відображення у розділі 14 декларації у кандидата відсутній.
153. Крім того, відповідно до вимог фінансового контролю, декларуванню підлягають лише ті видатки або правочини, розмір яких перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на момент вчинення правочину. Станом на 2021 рік цей поріг становив 113 500 грн.
154. З огляду на це правочин від 11 серпня 2021 року щодо набуття транспортного засобу вартістю 110 550 грн, хоча і наближений до встановленого порогу, у відповідний період не перевищував визначеного законом мінімального значення, а тому взагалі не підлягав декларуванню.
155. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про декларування кандидатом недостовірних відомостей або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність.
156. Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, проте виявлення кандидатом недбалості під час заповнення декларації Комісія розцінює як підставу для зменшення балів кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».
157. Під час дослідження матеріалів досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Корецької В.В. Комісією також встановлено таке.
158. Згідно з відомостями декларації кандидата за 2024 рік сукупний неоподаткований дохід подружжя у звітному періоді становив 4 200 765 грн, з яких 1 298 335 – заробітна плата за основним місцем роботи кандидата, а сукупні видатки відповідно до наданих кандидатом пояснень становили 1 760 000 грн (500 000 грн - внесок кандидата та її чоловіка у статутний капітал та 1 260 000 грн – видатки на купівлю 30 000 євро).
159. Таким чином, кандидат зазначає, що для проживання сім’ї на рік залишилось  2 440 765 грн.
160. Водночас у вказаних розрахунках кандидатом не враховано видатки на погашення фінансових зобов’язань, задекларованих у 2023 році та не відображених у 2024 році.
161. Сукупний розмір фінансових зобов’язань сім’ї кандидата на кінець 2023 року становив 1 920 168 грн.
162. У своїх розрахунках кандидат зазначала суму неоподаткованого доходу, а відтак, вказаний вище розрахований залишок після оподаткування і відрахування сум фінансових зобов’язань зменшився на 1 920 168 грн (фінансові зобов’язання, погашені у 2024 році) та 253 175 грн (податок 19,5% від заробітної плати – 1 298 335 грн) і склав: 2 440 765 - 1 920 168 - 253 175 = 267 422 грн.
163. Відповідно до інформації Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, витрати населення в розрахунку на одну особу у 2021 році у Волинській області становили 92 286 грн, що в перерахунку на чотирьох осіб (кандидат, її чоловік та двоє дітей) становить 369 144 грн.
164. Таким чином, орієнтовні витрати родини кандидата згідно з інформацією Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, у 2024 році становили понад 369 144 грн, натомість орієнтовний задекларований оподаткований дохід складав 267 422 грн.
165. З наведеного висновується, що у 2024 році доходи родини кандидата не співвідносились із середнім рівнем витрат населення у Волинській області відповідно до даних Державної служби статистики.
166. Тому задекларовані кандидатом доходи у 2024 році у поєднанні з рівнем витрат її родини, необхідних для забезпечення потреб життєдіяльності, викликають обґрунтовані сумніви в достовірності поданої інформації. Така невідповідність породжує ризик існування прихованих доходів або інших джерел фінансування, невідображених у деклараціях.
167. Національне агентство виснувало: якщо Національним агентством попередньо не встановлено фактів порушення антикорупційного законодавства, це не є перешкодою для інших органів встановити такі факти у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 Роз’яснення № 9 від 01 жовтня 2021 року, далі – Роз’яснення № 9).
168. Водночас Національне агентство окремо наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факту порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.
169. Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення Комісії. Верховний Суд виснував, що у межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак Комісією надається їм оцінка в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.
170. Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування. Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та скрупульозність при заповненні офіційних документів.
171. У діях судді, який має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом. З огляду на це Комісія дійшла висновку, що наведені факти є підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» на 15 балів.

172. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

173. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
174. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді Корецької Вікторії Віталіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
175. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Корецька Вікторія Віталіївна набрала 686,13 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності Корецької Вікторії Віталіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                 Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                           Роман САБОДАШ