Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дмитра РОЇКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Роїка Дмитра Ярославовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Роїк Дмитро Ярославович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2003 році Роїк Д.Я. закінчив Одеський національний університет імені І.І. Мечникова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 21430123 від 28.03.2003).
У 2008 році Роїк Д.Я. закінчив Одеську національну юридичну академію і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр права (диплом магістра серії СК № 35236283 від 28.06.2008).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 30 квітня 2010 року № 590/2010 Роїка Д.Я. призначено на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси (нині – Хаджибейський районний суд міста Одеси) строком на п’ять років.
Указом Президента України від 17 жовтня 2019 року № 760/2019 Роїка Д.Я. призначено на посаду судді цього ж суду безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Роїк Д.Я. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 147/ас-24 Роїка Д.Я. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Роїка Д.Я. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Роїка Д.Я. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Роїка Д.Я. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Роїка Д.Я. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 29.10.2025 № 21.2-653/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Роїку Д.Я. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 18.03.2026 співбесіду з кандидатом Роїком Д.Я., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Роїк Д.Я. набрав 138 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Роїк Д.Я. набрав 51,7 бала.
За результатами виконання практичного завдання із цивільної спеціалізації суду Роїк Д.Я. набрав 114 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Роїк Д.Я. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Роїком Д.Я. кваліфікаційного іспиту становить 343,7 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Роїку Д.Я. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 21.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (24,5; 24; 24), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 24,17; безперервний розвиток (24; 24; 24), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 24; загальний бал за критерій – 48,17.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 48,17 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (11, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,67; ефективна взаємодія (12, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 12; стійкість мотивації (12, 12, 12), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 12; емоційна стійкість (12,5, 11,5, 12,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 12,17; загальний бал за критерій – 47,84.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 47,84 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2012–2025 роках суддею Роїком Д.Я. розглянуто 5 955 справ та 2 296 матеріалів.
Із ухвалених суддею Роїком Д.Я. за вказаний період судових рішень скасовано – 136 рішень (1,64 %), змінено – 22 рішення (0,26 %).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2012 до 2025 року є нижчими за середньомісячний показник навантаження інших суддів (94,26 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Роїком Д.Я. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.
Рішенням Комісії від 25.10.2017 № 18/дп-17 Роїка Д.Я. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Суддею Роїком Д.Я. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період із 2016 до 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 5 101 судове рішення.
Справи та матеріали, розглянуті суддею із порушенням встановлених законодавством строків – 581.
Роїком Д.Я. виконано вимогу Закону щодо проходження відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.
На адресу Комісії 03.12.2025 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Роїка Д.Я. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД.
Стосовно питань, зазначених у висновку ГРД, зокрема, щодо достовірності відомостей про власника квартири в місті Одеса в деклараціях за 2018–2024 роки, джерел походження коштів на її придбання та відповідності задекларованої вартості ринковим показникам, відсутності відомостей про місце проживання в декларації за 2012 рік, обґрунтованості вартості та джерел фінансування придбання автомобіля INFINITI QX50 дружиною кандидата, а також щодо наявності достатніх доходів у матері кандидата для придбання автомобіля INFINITI QX60 та підстав користування ним кандидатом, Комісія вважає пояснення кандидата достатніми та прийнятними.
Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
ГРД зазначає, що під час дослідження матеріалів суддівського досьє встановлено систематичне порушення суддею строків розгляду справ та матеріалів упродовж періоду з 2012 до 2022 року. Зокрема: у 2012 році порушено строки розгляду у 84 справах та 19 матеріалах; у 2013 році – у 95 справах та 4 матеріалах; у 2014 році – у 67 справах та 10 матеріалах; у 2015 році – у 34 справах та 19 матеріалах; у 2020 році – у 8 справах; у 2021 році – у 34 справах та 3 матеріалах; у 2022 році – у 83 справах та 2 матеріалах. На думку ГРД, такі показники свідчать про системний характер недотримання суддею розумних строків розгляду справ, що триває упродовж багатьох років та охоплює значний масив судових проваджень різних категорій. Такий підхід свідчить не лише про формальне ставлення до процесуального обов’язку своєчасного розгляду справ, але й про нестачу належної організаційної дисципліни, відповідальності та сумлінності у здійсненні правосуддя.
Також Комісією встановлено, що суддею Роїком Д.Я. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період із 2016 до 2025 року внесено до ЄДРСР 5 101 судове рішення.
Під час співбесіди Роїк Д.Я. пояснив, що, дійсно, матеріали суддівського досьє містять інформацію про порушення ним строків розгляду справ. Однак зазначив, що ці статистичні дані є «формальним підходом до визначення строку». Вказував, що система автоматично рахує порушення, якщо справа не розглянута протягом трьох місяців, без урахування об’єктивних чинників таких, як неявка учасників процесу або подання стороною зустрічного позову, що змушує систему фіксувати перевищення строків. Суддя наголосив, що, попри статистику, він розглядав справи в межах «розумного строку. Про реальне порушення можна говорити лише тоді, коли воно стало підставою для дисциплінарної скарги, а в його випадку він вважає, що належно виконує завдання судочинства.
Стосовно несвоєчасного внесення рішень до ЄДРСР пояснив, що більшість рішень у судових справах надіслані ним до ЄДРСР своєчасно. Відповідно до відомостей ЄДРСР загальна кількість усіх судових рішень як остаточних у справах, так і тих, що стосуються вирішення процесуальних питань під час судового розгляду, становить за період його роботи з 2010 до 2025 року більше 23 000, з яких, 5 101 рішення надіслані до реєстру із порушенням процесуальних строків. Більшість з них це постанови у справах про адміністративні правопорушення.
Також зазначив, що встановлені порушення строків не є умисними діями, жодним чином не зумовлені та не є наслідком недобросовісної поведінки або безвідповідальним ставленням до роботи, а є результатом фактичного браку робочого часу та критичною ситуацією енергетичної системи України, що позбавляє можливості в повному обсязі дотриматись вимог своєчасного направлення судових рішень до ЄДРСР.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Дослідивши вказані обставини, Комісія зазначає, що надані кандидатом пояснення про формальний характер обрахунку строків, вплив об’єктивних чинників (неявка сторін, подання зустрічних позовів), значне навантаження та технічні обставини, пов’язані зі станом енергетичної системи, не спростовують встановленого факту систематичності таких порушень та їх тривалого характеру.
З огляду на викладене Комісія вважає, що значна кількість випадків недотримання строків розгляду справ і несвоєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР свідчить про недоліки в організації роботи судді та недостатній рівень сумлінності при виконанні професійних обов’язків.
Таким чином, ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».
Також ГРД зазначає, що відповідно до рішення Комісії від 29.03.2012 № 2013/дп-12 суддею Роїком Д.Я. істотно порушено норми процесуального права, однак, враховуючи, що з часу вчинення зазначених дій (09.08.2010) минуло більше року, відсутні підстави для застосування до судді дисциплінарного стягнення. Комісія дійшла висновку, що дисциплінарне провадження підлягає припиненню.
Рішенням Комісії від 09.02.2016 № 382/дп-16 встановлено обставини, які свідчать про наявність у діях судді Малиновського районного суду міста Одеси Роїка Д.Я. дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частиною першою статті 83 Закону. Однак у зв’язку зі спливом строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності провадження в дисциплінарній справі стосовно Роїка Д.Я. припинено.
Крім того, рішенням Комісії від 25.10.2017 № 18/дп-17 Роїка Д.Я. притягнуто до дисциплінарної відповідальності за зверненням Шуменкова П.О. Застосовано до судді дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Під час співбесіди Роїк Д.Я. пояснив, що визнає обставини, встановлені рішеннями Комісії від 29.03.2012 та 09.02.2016, які ним не оскаржувалися, у зв’язку з чим він фактично погодився з відповідними висновками. Стосовно рішення Комісії від 25.10.2017, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, зазначив, що вказане рішення він оскаржував, однак в задоволенні було відмовлено. Рішення набрало законної сили, встановлені порушення суддею визнаються. Кандидат наголосив, що зробив відповідні висновки та проводить роботу над помилками. З метою недопущення аналогічних порушень він вживає заходів щодо належної організації своєї роботи, здійснює пріоритезацію розгляду справ, забезпечує ефективну комунікацію з учасниками процесу, приділяє підвищену увагу повноті та об’єктивності дослідження обставин справи, забезпечує сторонам можливість бути вислуханими та докладає зусиль для своєчасного ухвалення судових рішень.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, Комісія виходить із такого.
Рішенням Комісії від 29.03.2012 № 2013/дп-12 припинено дисциплінарне провадження за скаргою Левенець В.І. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Малиновського районного суду міста Одеси Роїка Д.Я. У цьому рішенні зазначено, що в порушення норм пункту 2 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя Роїк Д.Я. відкрив провадження по справі за позовом до тих же сторін, про той самий предмет та з тих же підстав, за якими є рішення господарського суду Одеської області, що набрало законної сили. Таким чином, суддею Роїком Д.Я. істотно порушено норми процесуального права, однак, враховуючи, що із часу вчинення зазначених дій (09.08.2010) минуло більше року, то відсутні підстави для застосування до судді дисциплінарного стягнення.
Рішенням Комісії від 09.02.2016 № 382/дп-16 провадження в дисциплінарній справі стосовно судді Малиновського районного суду міста Одеси Роїка Д.Я. за зверненням Кавиршиної Н.Я. припинено. У цьому рішенні зазначено, що зібрані в процесі перевірки документальні відомості можуть свідчити про те, що невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, відбулося через неналежне ставлення судді Роїка Д.Я. до виконання своїх обов’язків. Комісія встановила обставини, які свідчать про наявність у діях судді Малиновського районного суду міста Одеси Роїка Д.Я. дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 83 Закону. Однак Комісією встановлено, що строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності сплинув.
Рішенням Комісії від 25.10.2017 № 18/дп-17 притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Малиновського районного суду міста Одеси Роїка Д.Я. за зверненням Шуменкова П.О. Застосовано до судді Малиновського районного суду міста Одеси Роїка Д.Я. дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Згідно з Кодексом суддівської етики, затвердженим XХ черговим з’їздом суддів України 18.09.2024, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику (статті 1, 6).
У Висновку № 27 (2024) Консультативної ради європейських суддів про дисциплінарну відповідальність суддів визначено, що повноваження судді пов’язані з цінностями істини, справедливості, чесності та свободи. Судді повинні виконувати свої обов’язки відповідно до найвищих стандартів професійної поведінки, щоб виконувати свою конституційну роль. Наслідком того, що суспільство наділило судову владу такими широкими повноваженнями, є те, що повинні існувати певні засоби притягнення суддів до відповідальності і навіть відсторонення їх від посади у випадках настільки серйозних порушень, що такий захід є виправданим. Дисциплінарна відповідальність є засобом забезпечення дотримання суддями своїх обов’язків. Тим самим вона сприяє підтримці суспільної довіри до здійснення правосуддя.
Таким чином, на підставі встановлених обставин Комісія дійшла висновку, що під час здійснення правосуддя суддя Роїк Д.Я. допускав неодноразові порушення норм процесуального права та неналежне виконання обов’язків. Ці висновки ґрунтуються на рішеннях Комісії, якими встановлено відповідні порушення (у тому числі тих, що не завершилися застосуванням дисциплінарного стягнення у зв’язку зі спливом строків), а також на рішенні про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Сам факт встановлення дисциплінарних проступків, незалежно від застосування стягнення, свідчить про неналежну організацію роботи судді, недотримання вимог процесуального законодавства та недостатньо відповідальне ставлення до виконання професійних обов’язків.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність у судді належного рівня старанності, ретельності та дисциплінованості, що є складовими показника «сумлінність», у зв’язку з чим Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за вказаним показником.
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, інших обставин та інформації, зазначених у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Роїка Д.Я. критеріям доброчесності та професійної етики та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Роїк Д.Я. набрав 709,71 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Роїка Д.Я. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Роїка Д.Я. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Роїка Дмитра Ярославовича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Роїк Дмитро Ярославович набрав 709,71 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Роїка Дмитра Ярославовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
