Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Валерії БАРАНКЕВИЧ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Катерини ЛИХОГЛЯД,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Баранкевич Валерії Олегівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Баранкевич Валерія Олегівна, дата народження – ___________, громадянка України.
У 2002 році Баранкевич В.О. закінчила Одеську національну юридичну академію, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста СК № 17445951 від 06.03.2002).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Свою професійну діяльність Баранкевич В.О. розпочала у 1991 році на посаді завідувача канцелярією бюро судово-медичної експертизи Миколаївського обласного управління охорони здоров’я.
З липня 1997 року до липня 1999 року працювала на посаді юрисконсульта в акціонерному товаристві «Таврія-Агро».
З липня 1999 року до серпня 2001 року працювала на посадах спеціаліста з питань юридичного забезпечення Братської районної ради Миколаївської області та Миколаївського обласного управління юстиції.
Із серпня 2001 року до жовтня 2005 року працювала на посаді заступника начальника Новоодеського районного управління юстиції – начальника відділу реєстрації актів цивільного стану.
Указом Президента України від 07.10.2005 № 1429/2005 Баранкевич В.О. призначено на посаду судді Новоодеського районного суду Миколаївської області строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 № 2759-VI її обрано на посаду судді цього суду безстроково.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Баранкевич В.О. не обиралася.
Баранкевич В.О. займала адміністративні посади: з 29.10.2020 до 28.10.2023 та з 30.10.2023 до 30.10.2026 обрана головою Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Баранкевич В.О.
Наразі кваліфікаційного оцінювання кандидата на відповідність займаній посаді не завершено.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Баранкевич В.О. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 84/ас-24 Баранкевич В.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Баранкевич В.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Баранкевич В.О. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Баранкевич В.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Баранкевич В.О. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 24.09.2025 № 21.2-478/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Баранкевич В.О. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією 05.02.2026 та 25.02.2026 у складі колегії № 4 проведено співбесіду із кандидатом Баранкевич В.О., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду Баранкевич В.О. набрала 141 бал.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Баранкевич В.О. набрала 43,90 бала. За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Баранкевич В.О. набрала 134,50 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Баранкевич В.О. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає
40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Баранкевич В.О. кваліфікаційного іспиту становить 359,40 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Комісією 06.08.2025 надіслано лист Баранкевич В.О. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 18.08.2025 надійшли пояснення кандидата щодо її відповідності показникам особистої та соціальної компетентності; доброчесності та професійної етики.
Аналіз наданих кандидатом пояснень не дає підстав для висновку про її відповідність критерію особистої компетентності у повному обсязі. Попри наведені приклади роботи в складних умовах, кандидат фактично зосереджувалася на описі зовнішніх обставин (воєнний стан, відсутність належного матеріально-технічного забезпечення суду, кадровий дефіцит), однак не продемонструвала переконливих прикладів прийняття складних або непопулярних рішень у значущих для сторін процесу ситуаціях. Відповіді мали загальний характер та не містили конкретних прикладів прояву рішучості саме в межах здійснення правосуддя, що є ключовим для оцінки цього показника.
Стосовно відповідальності, кандидат не навела прикладів прийняття рішень із оцінкою їх можливих наслідків або випадків, коли вона брала на себе персональну відповідальність у складних управлінських чи процесуальних ситуаціях. Водночас з 29.10.2020 до 28.10.2023 та з 30.10.2023 і дотепер Баранкевич В.О. обрана головою Новоодеського районного суду Миколаївської області, тобто тривалий час займає адміністративну посаду, що передбачає підвищений рівень управлінської відповідальності. Однак у відповідях простежувалася тенденція пояснювати недоліки організації роботи суду зовнішніми чинниками, без демонстрації системних управлінських рішень або кроків щодо подолання виявлених проблем. Такий підхід не свідчить про належний рівень внутрішньої відповідальності у розумінні пункту 2.6 розділу 2 Положення.
У частині безперервного розвитку кандидат обмежилася загальними твердженнями про участь у заходах підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України та ознайомлення з практикою Верховного Суду. Водночас вона не змогла навести конкретних прикладів рішень Європейського суду з прав людини або Верховного Суду, які вплинули на зміну її підходів у роботі, не окреслила власних зон професійного розвитку, не продемонструвала сформованого плану самовдосконалення чи прикладів рефлексії щодо власних помилок. Формальний характер відповідей свідчить про виконання обов’язкових вимог, ніж про усвідомлену та системну роботу над професійним зростанням.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що кандидат не продемонструвала достатнього рівня рішучості, відповідальності та безперервного розвитку в розумінні пунктів 2.4–2.7 розділу 2 Положення, а тому, не відповідає критерію особистої компетентності.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (17, 17, 17), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 17; безперервний розвиток (18, 17, 17), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 17,33; загальний бал за критерій – 34, 33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34,33 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Баранкевич В.О. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що Баранкевич В.О. не повною мірою відповідає критерію соціальної компетентності в розумінні пунктів 2.8–2.12 розділу 2 Положення.
У частині ефективної комунікації відповіді кандидата були емоційно забарвленими, фрагментарними та недостатньо структурованими. Вона наводила приклади із практики (зокрема, щодо конфліктної поведінки учасників процесу чи проголошення вироку у кримінальному провадженні), однак аргументація мала описовий, а не аналітичний характер. Кандидат не завжди чітко формулювала власну позицію, відповідала розлого, із відступами від суті запитань, що ускладнювало сприйняття її думки. Під час обговорення ситуації з працевлаштуванням сина до суду, який вона очолювала, її відповіді були внутрішньо суперечливими: з одного боку, вона визнавала можливість виникнення сумнівів у стороннього спостерігача, з іншого – заперечувала будь-які етичні ризики. Така непослідовність не свідчить про здатність переконливо та цілісно обґрунтовувати свою позицію.
Стосовно ефективної взаємодії кандидат декларувала добрі стосунки в колективі та відсутність конфліктів, однак наведені приклади мали загальний характер і не містили конкретного аналізу управлінських рішень у складних ситуаціях. Водночас обставини працевлаштування її сина в суді під час перебування на посаді голови суду об’єктивно створювали ризик виникнення сумнівів у неупередженості та дотриманні етичних стандартів. Незважаючи на це, кандидат не продемонструвала належної чутливості до репутаційних ризиків та стандартів публічної довіри, що є важливою складовою соціальної компетентності судді.
У частині стійкості мотивації та емоційної стійкості кандидат підтвердила загальне прагнення продовжувати суддівську кар’єру, однак її мотивація до переходу до суду апеляційної інстанції значною мірою пов’язувалася з особистими та сімейними обставинами, а не із баченням ролі апеляційного суду чи професійного розвитку. Описуючи способи реагування на стресові ситуації, кандидат обмежилася загальними формулюваннями без конкретизації професійних підходів до саморегуляції. Під час обговорення чутливих питань її відповіді мали переважно загальний характер та не містили достатньо чіткої й послідовної аргументації, що не дозволило повною мірою оцінити рівень рефлексивності та стійкості.
Сукупність встановлених обставин дає підстави вважати, що кандидат не продемонструвала належного рівня ефективної комунікації, ефективної взаємодії, стійкості мотивації та емоційної стійкості в розумінні пунктів 2.8–2.12 розділу 2 Положення, а тому не відповідає критерію соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 8, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 9; ефективна взаємодія (10, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 9,33; стійкість мотивації (9, 10, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 9; емоційна стійкість (9, 9, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить – 8,67; загальний бал за критерій – 36.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Баранкевич В.О. не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Баранкевич В.О. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Баранкевич В.О. не притягувалась.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
Протягом 2012–2024 років суддею Баранкевич В.О. розглянуто 7 151 справу та 3 978 матеріалів (загалом 11 129 справ та матеріалів).
Із ухвалених суддею Баранкевич В.О. за вказаний період судових рішень скасовано – 107 рішень (0,96 %), змінено – 22 рішення (0,19 %).
Інформація про порушення суддею Баранкевич В.О. процесуального строку розгляду справ відсутня.
Інформація про кількість судових рішень, повний текст яких було складено із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків відсутня.
Водночас суддею Баранкевич В.О. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з січня 2017 року до квітня 2025 року було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 2 349 судових рішень.
Баранкевич В.О. виконано вимогу Закону щодо проходження відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України та дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.
Комісією проаналізовано наявну в суддівському досьє інформацію про підстави зміни та скасування судових рішень.
Комісією також проаналізовано відомості, наведені у висновку ГРД.
ГРД у своєму висновку зазначила, що під час перевірки встановлено наявність відкритого дисциплінарного провадження стосовно Баранкевич В.О. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 06.08.2025 № 1642/3дп/15-25 відкрито дисциплінарну справу стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області, зокрема Баранкевич В.О., за скаргою ОСОБА_1. Надалі ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.01.2026 № 122/3дп/15-26 відкрито за власною ініціативною Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя дисциплінарну справу стосовно суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області зокрема, Баранкевич В.О.
Предметом перевірки визначено системну практику розгляду Баранкевич В.О. та її колегами цивільних справ про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна (житлових будинків і земельних ділянок) на підставі простих письмових розписок без нотаріального посвідчення.
За результатами попереднього аналізу Вищою радою правосуддя встановлено, що суддями цього суду загалом розглянуто понад 64 аналогічні справи. Безпосередньо суддя Баранкевич В.О. ухвалила рішення щонайменше у 14 справах, зазначених у первинній скарзі, а саме: № 482/1642/23, № 482/1075/23, № 482/1007/22, № 482/155/22, № 482/1072/21, № 482/1659/21, № 482/1005/22, № 482/609/22, № 482/789/23, № 482/1643/23, № 482/1609/21, № 482/2027/20, № 482/2203/20, № 482/94/21.
Крім того, під час підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи Вища рада правосуддя виявила ще п’ять додаткових епізодів у провадженні Баранкевич В.О., у яких простежуються аналогічні порушення, зокрема з фактами легалізації майна померлих осіб, а саме:
справа № 482/442/24 (рішення від 26.12.2024) – визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку на підставі розписки, попри те що «продавець» помер 20.01.2022; відповідач подав заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі;
справа № 482/1968/23 (рішення від 25.10.2024) – визнано дійсним договір щодо земельної ділянки за твердженням, що «продавець» виїхав до США, при визнанні позову відповідачем;
справа № 482/1863/23 (рішення від 27.05.2024) – визнано дійсним договір щодо будинку та земельної ділянки, хоча «продавець» помер 25.07.2022; розгляд здійснено на підставі заяви відповідача про визнання позовних вимог;
справа № 482/1861/23 (рішення від 26.12.2024) – визнано дійсним договір щодо будинку та земельної ділянки на підставі розписки з посиланням на виїзд «продавця» до російської федерації;
справа № 482/313/24 (рішення від 14.05.2025) – визнано дійсним договір щодо будинку та земельної ділянки, незважаючи на те, що «продавець» помер 17.02.2014, тобто за десять років до подання позову; відповідачі визнали позов та просили розглянути справу за їх відсутності.
У межах права на відповідь ГРД Баранкевич В.О., зокрема, заявила про ознаки тиску з боку скаржника та зазначила, що викладені у скаргах доводи мають виключно суб’єктивний характер та відображають особисте упереджене ставлення скаржниці до неї. За словами Баранкевич В.О., таке ставлення зумовлено тим, що вона як слідчий суддя розглядала клопотання слідчих і прокурорів про надання тимчасового доступу до речей і документів, проведення обшуків та обрання запобіжних заходів щодо скаржниці та членів її сім’ї у кримінальних провадженнях.
Кандидат також повідомила, що вказане кримінальне провадження здійснювалося за обвинуваченням скаржника та її родичів за сукупністю кримінально-правових норм, а подані дисциплінарні скарги є наслідком її процесуальних рішень у межах здійснення правосуддя. На цій підставі вона вважає, що скарги не є об’єктивними та подані особами, пов’язаними зі скаржником, з метою чинення тиску та дискредитації.
Проте, на думку ГРД, аналіз матеріалів вказує на те, що дії учасників процесів та суддів мали ознаки стійкої узгодженості. Інтереси позивачів у більшості справ представляли одні й ті самі адвокати, зокрема адвокат ОСОБА1. Встановлено, що цей адвокат є колишнім чоловіком секретаря судових засідань цього ж суду та раніше був народним засідателем у цьому суді. Крім того, у період з 2021 року до 2023 року правосуддя в суді здійснювали переважно лише двоє суддів – кандидат та суддя Сергієнко С.А., які пов’язані тривалими службовими відносинами: Сергієнко С.А. протягом 9 років працював помічником судді Баранкевич В.О., а її син працював помічником у судді Сергієнка С.А.
За таких обставин ГРД вважає, що посилання Баранкевич В.О. на автоматизований розподіл справ як на доказ відсутності попередньої змови є неналежним. Вища рада правосуддя зафіксувала факти «пакетного» надходження позовів в один день (зокрема, справи № 482/1642/23 і № 482/1643/23 надійшли до судді Баранкевич В.О. 20.07.2023), що в умовах обмеженого штату суддів фактично гарантувало потрапляння справ до визначеного кола суддів. Такий характер розподілу перетворився на технічну формальність.
З огляду на обставини, встановлені в ухвалах Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, ГРД дійшла висновку про невідповідність судді Баранкевич В.О. критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки суддя систематично задовольняла однотипні позови про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомості та земельних ділянок на підставі простих розписок (зокрема, у справах, де «продавці» померли задовго до звернення до суду), та за участі адвоката, який має безпосередні зв’язки з апаратом суду, що свідчить про ймовірну позапроцесуальну узгодженість дій, спрямовану на легалізацію майна в обхід визначеної законом процедури, і про обґрунтований сумнів у доброчесності судді.
У письмових поясненнях та під час засідання Баранкевич В.О. зазначила, що в межах відкритого дисциплінарного провадження неодноразово надавала обґрунтовані пояснення щодо застосування норм матеріального права та усталеної судової практики під час розгляду справ про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених без нотаріального посвідчення.
Кандидат послалася на правові висновки Верховного Суду, зокрема Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, відповідно до яких позов про визнання договору дійсним на підставі частини другої статті 220 Цивільного кодексу України є способом захисту цивільних прав у приватноправових відносинах. Таке судове рішення усуває виключно ваду відсутності нотаріального посвідчення договору та не пов’язується із контролем за сплатою податків чи інших обов’язкових платежів, оскільки ці питання належать до компетенції відповідних публічних органів, а не суду цивільної юрисдикції.
Баранкевич В.О. також зазначила, що під час ухвалення судових рішень керувалася принципом правової визначеності, нормами Цивільного процесуального кодексу України та практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в частині забезпечення права на мирне володіння майном відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть за відсутності достовірно встановлених даних про спадкоємців. У зв’язку з цим кандидат вважає необґрунтованими твердження про існування у її судовій практиці «кричущих фактів легалізації майна померлих осіб» та наголошує, що всі рішення ухвалювалися з дотриманням вимог чинного законодавства України та узгодженої практики Верховного Суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, Комісія зазначає таке.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів, а також положень Кодексу суддівської етики, довіра суспільства до судової влади є ключовою передумовою ефективного функціонування правосуддя. Суддя, у тому числі кандидат на посаду судді, має відповідати підвищеним стандартам доброчесності, професійної етики та бездоганної поведінки, які формують уявлення суспільства про чесність, неупередженість і незалежність судової влади.
Під час кваліфікаційного оцінювання встановлено, що стосовно Баранкевич В.О. відкрито дисциплінарне провадження у Вищій раді правосуддя, предметом якого є системна практика ухвалення нею судових рішень у справах про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна на підставі простих письмових розписок без нотаріального посвідчення. Водночас у межах відповідних проваджень виявлено численні епізоди, у тому числі із встановленими фактичними обставинами смерті «продавців» майна задовго до розгляду справ, що об’єктивно породжує обґрунтовані сумніви щодо належної перевірки судом істотних обставин та добросовісності застосування цивільно-правових механізмів.
Комісія враховує пояснення Баранкевич В.О. про застосування нею правових позицій Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини, зокрема щодо захисту права мирного володіння майном. Водночас посилання на усталену судову практику саме по собі не усуває сумнівів щодо відповідності поведінки судді критеріям доброчесності, якщо спосіб застосування таких правових позицій у конкретних справах може сприйматися як формальний, вибірковий або такий, що не забезпечує належного балансу між приватними інтересами та принципом правової визначеності.
У цьому контексті Комісія виходить із того, що незалежність судді є не особистим привілеєм, а інституційною гарантією верховенства права, яка нерозривно пов’язана з етичними стандартами поведінки. Суддя повинен уникати будь-яких дій або практик, які можуть створювати враження легалізації сумнівних майнових прав або толерування очевидних прогалин у встановленні фактичних обставин справи, оскільки це здатне підірвати довіру суспільства до судової влади.
Беручи до уваги правові позиції Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанову від 19.05.2021 у справі № 9901/124/19), Комісія зазначає, що процедура кваліфікаційного оцінювання має іншу правову природу, ніж дисциплінарне провадження, та не потребує встановлення складу дисциплінарного проступку. Метою такого оцінювання є формування переконання, що, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої особи поведінка і репутація судді є бездоганними.
Аналогічний підхід відповідає і висновкам Венеційської комісії, відповідно до яких у процедурах оцінювання доброчесності вирішальне значення мають ризики для довіри до публічної служби, навіть за відсутності остаточних рішень у суміжних провадженнях.
Так, у правовій позиції Венеційської комісії від 20.06.2022 № 1064/2021 щодо концепції оцінювання суддів та прокурорів і проєкту змін до конституції Косово зазначено таке:
«У системі попередньої перевірки доброчесності рішення не приймати кандидата на роботу може обґрунтовуватися самими лише сумнівами, на основі оцінки ризиків. Однак рішення негативно оцінити особу, яка обіймає посаду, має ґрунтуватися на конкретних порушеннях, наприклад, наявності необґрунтованих активів, навіть якщо неможливо довести поза розумним сумнівом, що такі активи отримані з незаконних джерел» (пункт 10).
Комісією також проаналізовано низку скарг та звернень, які надійшли стосовно діяльності Баранкевич В.О. та стосувалися порядку здійснення автоматизованого розподілу справ, розгляду заяв про відвід і самовідвід, дотримання процесуальних строків, забезпечення права на захист, а також практики ухвалення рішень у справах окремих категорій. У зверненнях порушувалися питання можливих маніпуляцій з розподілом справ, штучного роз’єднання або нерозгляду пов’язаних проваджень, затягування розгляду з наслідком закриття справ у зв’язку із закінченням строків, внесення розбіжностей до реєстрів судових рішень та інших процесуальних дій, які, за твердженнями заявників, мали системний характер.
Оцінюючи ці матеріали в сукупності з іншими встановленими обставинами, Комісія виходить із того, що, незалежно від результатів можливих дисциплінарних чи інших проваджень, сама повторюваність і однорідність наведених у зверненнях зауважень формує обґрунтовані сумніви з погляду стандарту довіри до судової влади. У межах кваліфікаційного оцінювання вирішальним є не встановлення юридичної відповідальності, а формування переконання у бездоганності професійної репутації та відсутності ризиків для авторитету правосуддя, чого в цьому випадку досягнуто не було.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.
З огляду на сукупність встановлених обставин, а саме: наявність відкритого та такого, що на час здійснення оцінювання триває, дисциплінарного провадження щодо системної судової практики; характер і кількість виявлених епізодів; факти, які стали підставою для його відкриття; неспроможність наданих пояснень усунути обґрунтовані репутаційні сумніви, ураховуючи, що Комісія не здійснює перегляд по суті ухвалених суддею рішень і не втручається в оцінку їх законності, Комісія дійшла висновку, що поведінка Баранкевич В.О. не повною мірою відповідає критеріям доброчесності та професійної етики та свідчить про відсутність належного рівня сумлінності у виконанні покладених на неї службових обов’язків, що є необхідним для здійснення правосуддя та підтримання довіри суспільства до судової влади.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що вказане порушення несе характер одного суттєвого за показником «Сумлінність», та одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.
ГРД зазначила, що Баранкевич В.О. ухвалювала рішення в період відсутності на робочому місці. В ухвалі Вищої ради правосуддя від 06.08.2025 № 1642/3дп/15-25 вказано періоди перебування кандидата у відпустці та її тимчасової непрацездатності.
Так, з 13.03.2023 до 17.03.2023 Баранкевич В.О. була тимчасово непрацездатною. Водночас 13.03.2023 постановила ухвалу у справі № 482/483/23.
Крім того, з 03.07.2023 до 19.07.2023 кандидат була тимчасово непрацездатною. Водночас 07.07.2023 Баранкевич В.О. винесла постанову у справі № 482/1099/23.
Кандидат пояснила, що у справі № 482/483/23 судове засідання відбулося 10.03.2023, тобто до початку її тимчасової непрацездатності. За результатами розгляду справи було постановлено ухвалу, вступну та резолютивну частини якої вручено учасникам процесу в день проголошення. Повний текст ухвали складено 13.03.2023, після чого вона звернулася до медичного закладу у зв’язку зі станом здоров’я.
Баранкевич В.О. також зазначила, що у справі № 482/1099/23 її помічником 07.07.2023 було підготовлено проєкт рішення. Водночас відповідно до даних автоматизованої системи суду рішення було ухвалено нею 28.08.2023 – після завершення тимчасової непрацездатності. Дата «07.07.2023» залишилася в тексті рішення помилково.
Комісія критично оцінює вказані пояснення з огляду на таке.
Відповідно до відомостей ЄДРСР постанова у справі № 482/1099/23 датована 07.07.2023, ухвали про виправлення описки у вказаній постанові ЄДРСР не містить, що також не заперечувалося Баранкевич В.О. Водночас, як вбачається із відомостей ЄДРСР, постанову у справі № 482/1099/23 від 07.07.2023 надіслано судом 15.03.2024; зареєстровано: 15.03.2024; забезпечено надання загального доступу: 18.03.2024; дата набрання законної сили: 18.07.2023.
Комісія вважає пояснення Баранкевич В.О. суперечливими, оскільки постанова надійшла до ЄДРСР майже через рік, а дата набрання нею законної сили збігається з періодом тимчасової непрацездатності кандидата і передує даті ухвалення, яку вона сама вказує у поясненнях. Крім того, суддя не скористалась інститутом виправлення описок, що також викликає сумніви в достовірності наданих нею пояснень. Інших пояснень чи доказів Баранкевич В.О. не надано.
Комісія вважає, що наведені факти не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, однак вказані порушення несуть характер менш суттєвих за показником «Сумлінність» та можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією також проаналізовано інформацію щодо ефективності здійснення правосуддя суддею Баранкевич В.О. Зокрема, встановлено, що Баранкевич В.О. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період із січня 2017 року до квітня 2025 року було внесено до ЄДРСР 2 349 судових рішень.
Баранкевич В.О. пояснила, що вказані обставини мали місце у зв’язку з неналежною роботою технічного обладнання, станом електромереж будівлі суду, які є зношеними та застарілими, що спричиняло відключення електропостачання.
На підтвердження вказаного кандидатом надано супровідний лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22.09.2025 № 15006.2/25/53 зі звітом на 9 аркушах, який містить, у тому числі, інформацію щодо стану будівлі суду та умов роботи суддів.
Крім того, кандидат пояснила, що працювала в програмі Word, оскільки при відключенні електроенергії програма Д-3 автоматично не зберігає проєктів виготовлених судових рішень, що призводило до додаткових витрат часу судді для підготовки таких рішень вдруге / втретє, та вносила рішення в програму Д-3 датою виготовлення рішення у програмі Word із зазначенням дати виготовлення судового рішення саме в цій програмі.
Баранкевич В.О. наголосила на тому, що з 2020 року в Україні були введені карантинні обмеження, а 24.02.2022 почалось повномасштабне вторгнення рф в Україну, внаслідок якого територія держави зазнає постійних ракетних, артилерійських обстрілів, атак дронів, що спричиняє тривалі повітряні тривоги, аварійне / планове багатогодинне відключення електроенергії, що загалом впливало на можливість своєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР.
Кандидат посилається і на велике суддівське навантаження, що також, об’єктивно впливає на можливість судді своєчасно в робочий час внести судове рішення до ЄДРСР.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Комісія критично оцінює пояснення Баранкевич В.О. та вважає, що допущення порушень процесуальних строків внесення судових рішень до ЄДРСР свідчать про невжиття достатніх заходів для дотримання вказаних строків, ураховуючи, що 1 066 судових рішень було внесено із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2017 року до 2019 року.
Беручи до уваги кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, пояснення Баранкевич В.О., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що наведені факти не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, однак вказані порушення несуть характер менш суттєвих за показником «Сумлінність» та можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Таким чином, ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «Сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
ГРД у наданій інформації також вказує, що з Баранкевич В.О. неодноразово примусово стягувалась заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг на підставі судових наказів.
Так, 15.02.2017 Заводським районним судом міста Миколаєва у справі № 487/750/17 було видано судовий наказ про стягнення з Баранкевич В.О. на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості за спожиті послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 8 937,95 грн, а також судові витрати. Зазначене свідчить про прострочення виконання грошового зобов’язання та його примусове стягнення ще у 2017 році.
Надалі, 04.03.2019, тим же судом у справі № 487/1398/19 було видано судовий наказ про солідарне стягнення з кандидата та іншої особи заборгованості за спожиту теплову енергію на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» у розмірі 13 717,39 грн, а також судових витрат. Вказане підтверджує повторне виникнення значної заборгованості за комунальні послуги та відсутність її добровільного погашення.
Крім того, 18.11.2024 Заводським районним судом міста Миколаєва у справі № 487/9957/24 було видано судовий наказ про солідарне стягнення з кандидата та іншої особи заборгованості за надані житлово-комунальні послуги на користь ТОВ «Управляюча компанія «Николаевдомсервис» у розмірі 16 807,61 грн, а також судових витрат.
У межах права на відповідь кандидат повідомила ГРД, що вказану квартиру отримала у спадок і що вона належить на праві спільної часткової власності їй та її брату.
Баранкевич В.О. зазначила, що з моменту смерті бабусі (21.02.2000) цією квартирою повністю користується її брат та його сім’я. За домовленістю між ними всі комунальні послуги за вказану квартиру сплачує її брат. Після того як вона дізналась про наявність боргів, розуміючи, що вона є співвласником квартири, одразу погасила всі борги. Надалі вона контролює надходження рахунків та оплату всіх комунальних послуг.
Баранкевич В.О. запевнила, що відповідально ставиться до виконання фінансових зобов’язань, у тому числі зі сплати комунальних платежів, що підтверджується відсутністю боргів щодо іншого нерухомого майна, яке належить їй на праві власності, та відсутністю у неї боргів загалом.
ГРД відзначає, що судові рішення про примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги щодо кандидата ухвалювалися в різні періоди – у 2017, 2019 та 2024 роках. Сукупність цих обставин свідчить не про поодинокий випадок, а про повторювану модель невиконання грошових зобов’язань, яка потребувала судового втручання та застосування примусових механізмів.
Комісія критично оцінює пояснення кандидата з огляду на таке.
Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23).
Кодексом суддівської етики на суддів покладено обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3). Відповідно до статті 20 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Згідно з роз’ясненнями, наведеними в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, доброчесна поведінка судді має стосуватися всіх сфер його життя, зокрема матеріальної (майнової) сфери.
Наявність систематичних боргів за комунальні послуги та доведення ситуації до стадії судового наказу ставить під сумнів належне ставлення кандидата до виконання базових цивільно-правових обов’язків. Статус судді передбачає підвищені стандарти правосвідомості, фінансової дисципліни та особистої відповідальності.
Комісія вважає, що Баранкевич В.О. не сумлінно поставилась до виконання обов’язків власника майна та дотримання законодавства щодо сплати житлово-комунальних послуг. Повторювані випадки примусового стягнення заборгованості у 2017, 2019 та 2024 роках свідчать про недотримання фінансової дисципліни та недостатній контроль за майновими зобов’язаннями, що не відповідає високим стандартам доброчесності та відповідальності, очікуваним від судді.
Таким чином, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
Крім того, Також ГРД зазначила, що Баранкевич В.О. у майнових деклараціях за окремі роки не вказувала відомостей про заробітну плату сина. Під час аналізу майнових декларацій встановлено, що в майновій декларації за 2017 рік кандидат вказала, що її син, ОСОБА_2, не надав інформації про отриману заробітну плату, тоді як у майнових деклараціях за 2016 та 2018 роки відомості про заробітну плату сина було відображено.
У межах права на відповідь ГРД кандидат повідомила, що їй не відомий обсяг доходів сина за 2017 рік, він їй не повідомив про розмір свого доходу за цей рік та не надав підтверджувальних документів, у зв’язку з чим нею не було відображено в майновій декларації за 2017 рік інформації про його заробітну плату.
ГРД звертає увагу на факт вибіркового декларування доходів сина. На думку ГРД, відсутність інформації про доходи члена сім’ї у відповідному звітному періоді унеможливлює повну оцінку фінансових можливостей сім’ї. Крім того, ГРД вважає, що Баранкевич В.О. не вжила всіх достатніх заходів для з’ясування майнового стану члена своєї сім’ї, хоча мала всі можливості для цього.
Комісією також встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік Баранкевич В.О. вказала заробітну плату, отриману її сином, у розмірі 47 032 грн. Водночас відповідно до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків), у 2019 році сином кандидата отримано дохід у розмірі 122 657 грн.
Аналогічна ситуація в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік – кандидат декларує заробітну плату, отриману її сином, у розмірі 76 480 грн. Водночас відповідно до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у 2021 році її сином отримано дохід у розмірі 120 248 грн.
Крім того, в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік Баранкевич В.О. зазначила отриману нею заробітну плату в розмірі 136 824 грн. Водночас згідно із інформацією з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків її дохід за 2012 рік становив 145 576 грн.
У своїх поясненнях Баранкевич В.О. зазначила, що вносила інформацію в майнові декларації за 2019 та 2020 роки про розмір заробітної плати її сина відповідно до його повідомлення, іншої інформацією вона не володіла.
Комісією також встановлено, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік Баранкевич В.О. вказала свою заробітну плату у розмірі 136 824 грн. Водночас згідно із інформацією з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків її дохід за 2012 рік становив 145 576 грн.
Баранкевич В.О. пояснила, що, заповнюючи вказану декларацію, помилково не вказала отриману нею ІНФОРМАЦІЯ_1.
З урахуванням наведеного Комісія дійшла висновку, що при заповненні майнових декларацій за окремі звітні періоди Баранкевич В.О. не забезпечила повноту та достовірність відомостей щодо доходів члена своєї сім’ї, а також власних доходів. Зокрема, встановлено факти невідображення доходів сина за 2017 рік, вибіркового декларування його заробітної плати в наступних роках та розбіжності між задекларованими сумами і відомостями, наявними в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Аналогічну невідповідність встановлено і щодо доходів самої Баранкевич В.О. за 2012 рік.
Комісія звертає увагу, що відповідно до законодавства у сфері фінансового контролю суб’єкт декларування зобов’язаний вживати розумних і достатніх заходів для з’ясування відомостей про доходи членів своєї сім’ї, у тому числі шляхом уточнення інформації та отримання підтвердних даних. Посилання Баранкевич В.О. на відсутність інформації від сина або на її необізнаність щодо фактичного розміру доходів не може вважатися поважною підставою для невідображення або неповного відображення таких відомостей, оскільки не звільняє декларанта від обов’язку забезпечити належну перевірку даних перед поданням декларації.
Водночас Комісією не встановлено доказів умисного приховування доходів або надання завідомо недостовірних відомостей у значних розмірах, а пояснення кандидата свідчать про помилки та неуважність при заповненні декларацій.
За результатами оцінки встановлених обставин Комісія дійшла висновку, що виявлені порушення в частині декларування Баранкевич В.О. своїх доходів та доходів сина мають несуттєвий характер, однак у своїй сукупності свідчать про недотримання належного рівня обачності та відповідальності, очікуваного від судді як суб’єкта декларування.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «Чесність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за вказаним показником.
Також Комісією проаналізовано інформацію, наявну в досьє кандидата на посаду судді, а саме копії звернень до НАЗК від ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Так, у зверненні від 01.11.2023 заявник ОСОБА_3 повідомила про можливий конфлікт інтересів у діяльності голови Новоодеського районного суду Баранкевич В.О. Суть звернення полягала у працевлаштуванні сина голови суду на посаду помічника судді Сергієнка С.А. (колишнього помічника Баранкевич В.О.). Крім того, висувалися вимоги щодо моніторингу способу життя та повної перевірки декларацій згаданих суддів. У відповіді НАЗК від 08.11.2023 повідомлено, що за результатами розгляду звернення здійснюється моніторинг та контроль за виконанням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності Баранкевич В.О.
Баранкевич В.О. під час засідання повідомила, що НАЗК було здійснено перевірку та не встановлено обставин, які свідчать про наявність у суддів особистого приватного інтересу. Водночас кандидат самостійно підтвердила, що, на думку стороннього спостерігача, вказані обставини можуть викликати сумнів у безсторонності.
Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, Комісія виходить з того, що станом на момент проведення кваліфікаційного оцінювання відсутнє рішення уповноваженого органу – НАЗК, а отже, не встановлено наявності в діях Баранкевич В.О. ознак реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні статей 1, 28 Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, як стверджує кандидат, НАЗК дійшло висновку про відсутність доказів особистого приватного інтересу, який би безпосередньо впливав або міг вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею службових рішень.
Водночас відповідно до статті 56 Закону суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки в будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Аналогічні стандарти закріплено в Кодексі суддівської етики, який вимагає від судді утримуватися від дій або ситуацій, що здатні створити уявлення про можливу зацікавленість або використання службового становища в інтересах близьких осіб.
Комісія звертає увагу, що працевлаштування близького родича голови суду в апараті того самого суду з урахуванням обставин службової ієрархії та попередніх професійних зв’язків між суддями, навіть за відсутності формально встановленого конфлікту інтересів, об’єктивно може створювати зовнішнє враження залежності, лояльності або прихильності. Сам факт, що кандидат під час засідання визнала можливість виникнення сумнівів у безсторонності з позиції стороннього спостерігача, додатково підтверджує наявність репутаційного ризику.
Таким чином, хоча відсутність встановленого НАЗК конфлікту інтересів виключає висновок про порушення антикорупційного законодавства, зазначені дії та управлінські рішення Баранкевич В.О. не повною мірою узгоджуються з підвищеними стандартами етичної поведінки судді та можуть негативно впливати на суспільну довіру до судової влади. У цьому контексті Комісія розцінює вказані обставини як такі, що, не утворюють складу правопорушення, водночас свідчать про одне суттєве порушення, яке є релевантним для оцінки відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Показників «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
Таким чином, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини та інформацію, викладену у висновку ГРД, та враховано пояснення Баранкевич В.О. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 225 балів із 300 можливих, що дорівнює 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Баранкевич В.О. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Баранкевич В.О. набрала 654,73 бала.
Ураховуючи, що кандидат Баранкевич В.О. за критеріями особистої та соціальної компетентностей набрала менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен з цих критеріїв, Комісія у складі колегії вирішила визнати Баранкевич В.О. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Баранкевич Валерії Олегівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Баранкевич Валерія Олегівна набрала 654,73 бала.
3. Визнати Баранкевич Валерію Олегівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
