Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Карташевої Тетяни Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тетяни КАРТАШЕВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Карташевої Тетяни Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Карташева Т.А. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Карташеву Т.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Карташева Т.А. ______ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2004 році закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію «юрист».

У 2010 році закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію «магістр права».

Науковий ступінь та вчене звання відсутні.

Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 Картшеву Т.А. призначено на посаду судді Станично-Луганського районного суду Луганської області строком на п’ять років.

Присягу судді Карташева Т.А. склала 26 травня 2012 року.

Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 її переведено на посаду судді Заводського районного суду міста Миколаєва в межах п’ятирічного строку призначення.

Указом Президента України від 19 грудня 2018 року № 429/2018 Карташеву Т.А. призначено на посаду судді Заводського районного суду міста Миколаєва.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Карташева Т.А. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,20	349,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	134,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,00

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 349,2 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Карташевою Т.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Карташевої Т.А.

Запити про надання відомостей стосовно Карташевої Т.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Карташевої Т.А. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Карташеву Т.А.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Карташевої Т.А. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25), та запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення від Карташевої Т.А. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 21 січня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Карташевої Т.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 21 січня 2026 року № 32 дпс-212/24) кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 27 січня 2026 року надійшли пояснення Карташевої Т.А. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Карташевій Т.А. було надано можливість ознайомитись із матеріалами суддівського досьє, а також досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Карташевою Т.А. проведено 03 лютого 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та його показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	21	21	22	21,33	44,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	23	23	23	23,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Карташеву Т.А. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	11	10,33	41,67
	Ефективна взаємодія	10	11	11	10,67
	Стійкість мотивації	11	11	11	11,00
	Емоційна стійкість	9	10	10	9,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 21 січня 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Карташевої Т.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Карташевою Т.А. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано під час співбесіди 03 лютого 2026 року.

У висновку ГРД зазначено таке.

Карташева Т.А. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.

На думку ГРД, Карташева Т.А. відвідувала тимчасово окуповані території України без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

ГРД вказано, що на сайті «Миротворець» розміщено інформацію щодо Карташевої Т.А. та її сина ОСОБА_1,а саме про те, що останні 08 вересня 2015 року о 17 годині 14 хвилин через пункт пропуску «Гуково» здійснили виїзд автомобілем на територію російської федерації.

Крім того, на думку ГРД, оскільки родичі кандидата проживають на тимчасово окупованій території, наявний потенційний ризик того, що на неї може бути здійснений тиск з боку окупаційної влади через її родичів, у тому числі через загрозу їх життю та здоров’ю, з метою потенційної можливості вербування чи тиску на неї для ухвалення певних судових рішень.

Карташева Т.А. пояснила, що про внесення їх з сином прізвищ до бази даних ресурсу «Миротворець» їй стало відомо з інформації, викладеної у зверненні в межах забезпечення ГРД права на відповідь від 05 січня 2026 року. Вважає, що публікації на цьому сайті є своєрідним впливом на її професійну діяльність як судді та можуть бути пов’язані з участю в конкурсі на посаду судді апеляційного суду, оскільки вона зі своєю дитиною не вчиняли цілеспрямованих дій, що свідчать про підтримку окупації і російської агресії.

Кандидатка пояснила, зокрема, що 09 вересня 2015 року вона перетнула кордон у сторону російської федерації через пункт пропуску «Гуково», на території якої перебувала транзитом, оскільки кінцевою метою її поїздки була тимчасово окупована територія – ІНФОРМАЦІЯ_1. Поїздку вона здійснювала зі своїм малолітнім сином ОСОБА_1 _____ року народження з метою виключно відвідати свою родину, а саме матір та брата. Також ІНФОРИМАЦІЯ_2 на той час перебував батько її дитини, що дало йому можливість побачити сина. Крім того, вона змогла відвідати могилу своєї бабусі, яка померла 20 лютого 2015 року.

Карташева Т.А. зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала під час своєї щорічної відпустки близько двох тижнів та поверталася в місто Миколаїв також через територію російської федерації, оскільки контрольні пункти в’їзду-виїзду на той час працювали нестабільно, періодично призупиняли пропуск, у тому числі через часті обстріли. Поїздка здійснювалась автобусом, але кому він належить їй невідомо.

Крім того, Карташева Т.А. вказала, що під час перетину кордону перевірка відбувалася шляхом пред’явлення паспорта громадянина України та свідоцтва про народження дитини. Жодної інформації щодо свого статусу судді вона нікому не надавала і ніхто не намагався з’ясувати місце її роботи або рід занять.

Карташева Т.А. наголосила, що відвідування нею окупованої території було обумовлено виключно спілкуванням з близькими родичами, вона керувалася тим, що дитина має право на спілкування з батьком.

Карташева Т.А. також зазначила, що у 2014 році одразу після відповідного оголошення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України подала заяву про переведення до суду на території, підконтрольній Україні, чесно і сумлінно виконує обов’язки судді.

Стосовно перебування родичів, друзів та знайомих на тимчасово окупованих територіях та території російської федерації Карташева Т.А. повідомила, що до березня 2023 року її мати проживала ІНФОРМАЦІЯ_4, що є тимчасово окупованою територією України, та на сьогодні проживає у місті Миколаєві. ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає її рідний брат, а також батько її малолітнього сина, спілкування з яким вона не підтримує з 2022 року.

Карташева Т.А. вважає, що посилання у висновку ГРД на можливе здійснення тиску на неї з боку окупаційної влади через родичів ґрунтується лише на припущеннях, які нічим не підтверджено, та носить дискримінаційний характер за місцем проживання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції від 15 квітня 2014 року) датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року; АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією) із 07 квітня 2014 року.

Згідно з Висновком Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.

У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.

Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.

Отже, у своїх висновках Консультативна рада європейських суддів вказує, зокрема, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.

Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також зауважено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що хоча відвідування території російської федерації не було обмежено законом, суддя з огляду на свій статус має розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування ним такої території.

У цьому випадку йдеться не про встановлені законом обмеження, а про ті добровільні обмеження, що беруть на себе судді з метою підтримання високого статусу судді та авторитету правосуддя загалом. Зрештою, йдеться про підтримку загальнодержавних цінностей. Суддя має не допустити враження у суспільства, що судді у будь-який спосіб визнають юрисдикцію держави-агресора над тимчасово окупованою територією України чи потурають порушенню такою державою прав людини на тимчасово окупованих територіях, або ж думки про те, що окупація території України не змінює звичних правовідносин між державою-агресором та Україною.

На переконання Комісії, відвідування території держави-агресора чи окупованих нею територій в умовах агресії російської федерації проти України є допустимим тільки в разі нагальної потреби й коли така потреба переважує усі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій.

Нагальна потреба характеризується її терміновістю, задоволення її неможливо відкласти через незворотність та критичність наслідків для особи.

Під час оцінки нагальності потреби Карташевої Т.А. відвідувати територію російської федерації потрібно враховувати таке.

Нагальна потреба відвідування тимчасово окупованих територій та/чи території держави-агресора – виключна ситуація / життєва необхідність, коли особа має вагомі причини для перебування в цих регіонах, незважаючи на загрозу власній безпеці, близьким особам та національній безпеці України. Вказану потребу неможливо задовольнити в інший спосіб, без особистого відвідування цих територій.

Як встановлено Комісією, обставини, на які посилається Карташева Т.А. для обґрунтування своєї потреби у відвідуванні території російської федерації, зводилися до «спілкуванням з близькими родичами та спілкуванням малолітньої дитини з батьком». Водночас Комісією не встановлено фактів відвідування кандидатом (суддею) тимчасово окупованої території України, які б були пов’язані із порушенням правил перетину лінії розмежування.

Комісія не ставить під сумнів достовірність пояснень Карташевої Т.А., оскільки такі узгоджуються з відомостями, що містяться в матеріалах її суддівського досьє. Водночас враховується короткотривалий характер поїздок. Період перебування на території російської федерації може відповідати повідомленій кандидатом меті перетину кордону та не викликає сумніву в тому, що в’їзд на територію іноземної держави міг бути пов’язаний із намаганням в’їхати на тимчасово окуповану територію із порушенням встановлених правил.

Водночас значна кількість перетинів кордону з російською федерацією не може бути залишеною без реагування, адже, на переконання Комісії, негативно впливає на оцінку поведінки кандидата, яка на той час була діючою суддею.

Відповідно до підпункту 6 пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24) кандидат на посаду судді відповідає показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо, зокрема, але не виключно, не відвідував тимчасово держави, яка перебуває у війні з Україною чи сприяє вчиненню збройної агресії проти України або не визнає територіальної цілісності України без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних, невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Комісія у складі колегії одноголосно вирішила, що поведінка кандидата не свідчить про її невідповідність вказаним показникам, однак може бути підставою для зниження кількості балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.

Додаткового ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.

1. Карташева Т.А., всупереч Правилам заповнення декларації родинних зав’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами та доповненнями) (далі – Правил) подала вказану декларацію за 2011–2016 роки, 2014–2019 роки, 2016–2021 роки (тобто за 6 років) та за 2016–2022 роки (тобто за 7 років).

На думку ГРД, дії кандидата свідчать про систематичне недотримання встановлених правил декларування, а саме передбачених законодавством періодів, за які подається декларація родинних зав’язків судді.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зав’язків за формою, що визначається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 3 Правил у декларації родинних зав’язків зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.

Комісією встановлено, що суддею Карташевою Т.А. у порушення вимог пункту 3 Правил подано декларації родинних зав’язків судді за 2011–2016 роки, 2014–2019 роки, 2016–2021 роки, 2016–2022 роки, тобто зазначено відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (шостого, сьомого) року.

Карташева Т.А. пояснила, що дійсно в деклараціях родинних зав’язків нею зазначений більший період, ніж вимагається Правилами, однак це не вплинуло на достовірність викладених у них відомостей. Вказана помилка сталася у зв’язку з неправильним обрахуванням періоду, однак це зроблено не навмисно та без мети приховати якусь інформацію.

Комісія приймає пояснення Карташевої Т.А. та констатує формальне порушення суддею Правил. Крім того, вказане порушення не вплинуло на достовірність відомостей, викладених в деклараціях родинних зав’язків судді.

2. Відповідно до інформації з досьє судді Карташевої Т.А. в 2015 році нею порушено строки розгляду у 18 справах, у 2016 році – 22 справах і 6 матеріалах, у 2017 році – 8 справах, у 2019 році – 42 справах і 9 матеріалах, у 2020 році – 40 справах, 8 матеріалах.

Комісією встановлено, що Карташевою Т.А. розглянуто у 2015 році 467 справ та 47 матеріалів; у 2016 році – 493 справи та 91 матеріал; у 2017 році – 147 справ та 43 матеріали; у 2019 році – 1 523 справи та 176 матеріалів; у 2020 році – 1 251 справу та 142 матеріали. З порушенням строків розглянуто у 2015 році – 18 справ та 4 матеріали; у 2016 році – 22 справи та 6 матеріалів; у 2017 році – 8 справ; у 2019 році – 42 справи та 9 матеріалів; у 2020 році – 40 справ та 8 матеріалів.

Водночас загальні показники середньомісячного навантаження Карташевої Т.А. за період роботи на посаді судді Заводського районного суду міста Миколаєва були вищими за середньомісячний показник навантаження у цьому суді.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону визначено, що суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

У рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що, очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

У пункті 116 рішення у справі «Вергельський проти України» зазначено, що «Суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».

Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Таку позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/1 (800/426/17).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, ураховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Вернійо проти Франції», 1991 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Тривалість розгляду справ Карташева Т.А. пояснила, зокрема, процесуальною поведінкою учасників справи, обсягом процесуальних дій у деяких категоріях справ, поганим матеріально-технічним забезпеченням суду. Крім того, до 2020 року у суді не функціонував реєстр територіальної громади, інформація з якого необхідна для визначення підсудності деякої категорії справ, тому відповідні запити робилися в письмовому вигляді до уповноваженого відділу Адресного бюро, а відповіді надходили до суду через 1–2 місяці.

Карташева Т.А. також пояснила, що у 2019 році її призначено на посаду судді безстроково і на неї було розподілено як справи, що надійшли до суду вперше, так і від суддів, повноваження яких припинилися внаслідок закінчення п’ятирічного строку, та у яких строк розгляду обраховувався з моменту відкриття провадження у справі попереднім складом суду. Крім того, у 2019 році вона почала виконувати обов’язки слідчого судді, а тому траплялися випадки, коли в день заздалегідь призначеного судового засідання надходили клопотання, які підлягають негайному розгляду слідчим суддею.

Карташева Т.А. також звернула увагу, що у 2019 році до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшло 15 966 справ, у 2020 році – 13 822 справи. Чисельність суддів за нормативами становила 24, з повноваженнями – 13 суддів.

Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку із зазначених вище підстав, Комісією не встановлено.

3. Карташева Т.А. закрила провадження у 11 справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (справи №№ 487/3762/22, 478/3363/22, 487/1703/23, 487/319/23, 487/1445/23, 487/1891/23, 487/3220/23, 487/278/23, 487/1348/23, 487/900/23, 487/3640/22).

4. Карташева Т.А. закрила провадження у 36 справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Такі рішення кандидатка ухвалила у справах №№ 487/2328/23, 487/846/23, 487/249/23, 487/3826/23, 487/7711/23, 487/7714/23, 487/7129/23, 487/7717/23, 487/5131/19, 487/6680/19, 487/7717/23, 487/7129/23, 487/7713/23, 487/3826/23, 487/760/23, 487/2328/23, 487/850/23, 487/1573/23, 487/405/23, 487/2331/23, 487/250/23, 487/7715/23, 487/2498/23, 487/2928/23, 487/407/23, 487/1690/20, 487/1696/20, 487/5360/20, 487/704/22, 487/8260/24, 487/7808/24, 487/5129/20, 487/6537/19, 487/4659/21, 487/10267/24, 487/2318/20.

Кандидат пояснила, що дійсно допускала закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130, 173-2 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак не мала намірів навмисно затягувати розгляд справ цих категорій з метою уникнення правопорушниками відповідальності. На строки розгляду справ вплинули, зокрема, такі обставини, як неможливість своєчасно повідомити осіб, які притягувались до адміністративної відповідальності про час розгляду справ, оскільки в деяких протоколах про адміністративні правопорушення не були зазначені номери їх телефонів, або ці номери, якщо і були зазначені, були вимкнені, або абонент перебував поза зоною досяжності. Суд надсилав Укрпоштою судові повістки за адресою проживання, зазначеною у протоколах, проте неодноразово повістки або повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання», або взагалі були відсутні будь-які відомості від поштового відділення про вручення повістки. Відсутність належного повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи може бути підставою для скасування судового рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також вона виносила постанови про примусовий привід осіб (до внесення змін у статтю 268 КУпАП), які притягуються до адміністративної відповідальності, які органом виконання належно не виконувались, внаслідок чого судом повторно ухвалювались рішення про примусовий привід, надсилалися листи органу виконання для відповідного реагування на постанову суду. Крім того, неодноразово в суді існували проблеми із забезпеченням марками для відправки службової кореспонденції, що впливало на можливість своєчасного повідомлення особи правопорушника та на період відкладення судового засідання з метою надіслання судових повісток. У деяких справах на строки їх розгляду вплинула поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (подання заяв про відкладення розгляду справи). У деяких справах протоколи надійшли до суду після спливу 4–6 місяців після їх складання.

Крім того, Карташева Т.А. зазначила, що після лютого 2022 року працювала без секретаря судового засідання, що значно збільшило навантаження на помічника та призвело до накопичення справ та збільшення строків розгляду. 

Комісія вважає пояснення кандидата щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130, 173-2 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку із зазначених вище підстав, Комісією не встановлено.

5. Карташева Т.А. 01 квітня 2016 року ухвалила рішення у справі № 487/979/16-ц. Водночас у період з 28 березня 2016 року до 01 квітня 2016 року Карташева Т.А. перебувала на навчанні.

Кандидат пояснила, що дійсно з 28 березня до 01 квітня 2016 року проходила підготовку суддів, призначених на посаду вперше, за програмою для суддів місцевих загальних судів у Національній школі суддів України (м. Одеса).

Також зазначила, що в її провадженні перебувала цивільна справа № 487/979/16-ц, у якій 05 квітня 2016 року ухвалено рішення, що підтверджується матеріалами справи, даними обліково-статистичної картки на цивільну справу.

Розбіжність у датах Карташева Т.А. пояснила тим, що за її дорученням помічник готувала проєкт судового рішення і можливо це відбулось 01 квітня 2016 року, а тому дату документа (створення шаблону) у КП «Автоматизована система документообігу суду» зазначено як 01 квітня 2016 року.

На підтвердження зазначеного Карташевою Т.А. надано копію рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 05 квітня 2016 року у справі № 487/979/16-ц та роздруківку обліково-статистичної картки на цивільну справу № 487/979/16-ц.

Крім того, Комісією встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 05 квітня 2016 року, ухвалене за результатами розгляду справи № 487/979/16-ц.

Комісія дійшла висновку, що наданих кандидатом пояснень та доказів на їх підтвердження достатньо для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,20	349,20
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	134,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,33	44,33
	Безперервний розвиток	23,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,33	41,67
	Ефективна взаємодія	10,67
	Стійкість мотивації	11,00
	Емоційна стійкість	9,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	720,20

Таким чином, Карташева Т.А. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Карташева Тетяна Анатоліївна набрала 720,2 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Карташевої Тетяни Анатоліївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                            Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК