Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вікторії СТОЛЯРЕНКО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Столяренко Вікторії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Столяренко Вікторія Миколаївна, дата народження – ____________, громадянка України.
У 2008 році Столяренко (Єпутатова) В.М. закінчила Одеський національний морський університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста-правознавця (диплом спеціаліста серії СК № 35085286 від 30.06.2008).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Свою трудову діяльність Столяренко В.М. розпочала у 1993 році.
З 18.02.1993 до 18.03.2005 працювала державним виконавцем у відділі Державної виконавчої служби Іванівського РУЮ Одеської області.
З 02.11.2005 до 01.08.2009 працювала на посаді юриста ВАТ «Іванівська сільгоспхімія».
З 24.04.2007 до 31.03.2011 була помічником адвоката Федорчак Інни Анатоліївни.
З 05.05.2011 до 01.11.2021 здійснювала індивідуальну адвокатську діяльність.
З 15.12.2021 до 23.05.2022 працювала на посаді прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області.
З 23.05.2022 дотепер працює на посаді прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області.
Столяренко В.М. 05.05.2011 отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, склала присягу адвоката.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Столяренко В.М. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 Столяренко В.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Столяренко В.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Столяренко В.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Столяренко В.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки в засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Столяренко В.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 30.09.2025 № 21.2-503/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Столяренко В.М. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії 15.01.2026 проведено співбесіду із кандидатом Столяренко В.М., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Столяренко В.М. набрала 137 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Столяренко В.М. набрала 46,3 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Столяренко В.М. набрала 124 бали.
Пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Столяренко В.М. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Столяренко В.М. кваліфікаційного іспиту становить 347,3 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Столяренко В.М. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 20.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Під час співбесіди відповіді кандидата мали загальний, декларативний характер та не містили конкретних прикладів прийняття складних або непопулярних рішень у професійній діяльності. Надаючи відповідь стосовно змісту поняття «відповідальність», кандидат обмежилася загальними формулюваннями: «якісне виконання роботи», «дотримання строків» та «відповідність законодавству», при цьому не навівши прикладів особистої відповідальності за складні рішення та їх наслідки.
Крім того, на переконання Комісії, твердження кандидата про те, що досвід адвоката і прокурора є «фундаментальним», бо дозволяє бачити «недоліки сторін», свідчить про фокусування на помилках інших учасників процесу, а не на власній відповідальності за кінцевий результат правосуддя.
Відповідаючи на запитання щодо змін у судовій системі та своєї ролі в них як судді, кандидат фактично зводила ці зміни до самого процесу конкурсного добору та абстрактного підвищення довіри до суду, не сформулювавши чіткої власної позиції або бачення конкретних дій судді апеляційної інстанції. Запропоновані нею ідеї (узагальнення судової практики) були визнані нею ж такими, що не є новими, і не супроводжувалися розумінням механізмів їх реалізації.
Обґрунтовуючи намір одразу обіймати посаду судді апеляційної інстанції, кандидат посилалася переважно на суб’єктивні враження та особисте «захоплення» спостереженням за роботою судових колегій у минулому. Така аргументація, на думку Комісії, не свідчить про готовність кандидата до прийняття складних, самостійних і суспільно значущих рішень, які є невід’ємною складовою діяльності судді апеляційної інстанції.
У своїх відповідях на запит Комісії Столяренко В.М. зазначила, що відповідає показнику «безперервний розвиток», оскільки постійно навчається та вдосконалює свої професійні навички, беручи участь у семінарах, конференціях, тренінгах. Навела приклад навчання з підвищення кваліфікації для прокурорів. Водночас кандидат не змогла детально та переконливо пояснити значення участі в тренінгах, семінарах або інших заходах з підвищення кваліфікації для власного професійного розвитку, що, на думку Комісії, може свідчити про недостатнє усвідомлення ролі безперервного навчання та формальний підхід кандидата до проходження навчання.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (17, 18, 17), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 17,33; безперервний розвиток (17, 17, 16), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 16,67; загальний бал за критерій – 34.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом не продемонстровано належного рівня рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34 бали із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонструвала належного рівня соціальної компетентності.
Стосовно показника ефективної комунікації кандидат під час співбесіди не змогла чітко і послідовно донести власну позицію, не навела жодного конкретного прикладу ефективної комунікації зі своєї професійної практики, незважаючи на неодноразові уточнювальні запитання членів Комісії.
Водночас кандидат фактично підтвердила практику попереднього інформування суддів про намір подання клопотань щодо проведення обшуків шляхом особистих візитів до їхніх кабінетів до моменту автоматизованого розподілу справ. При цьому вона оцінила таку практику як «нормальну», не вбачаючи у ній порушення меж належної процесуальної комунікації. Вказане, на думку Комісії, може свідчити про відсутність у кандидата належного розуміння принципу незалежності судді, заборони позапроцесуального впливу та стандартів суддівської етики, що є критично несумісним із виконанням повноважень судді.
До того ж використання кандидатом формулювання «ми робимо одну справу» стосовно суду та органів прокуратури вказує на фактичне ототожнення функцій сторони обвинувачення та суду. Такий підхід свідчить про відсутність чіткого розмежування між функціями обвинувачення та суду, суперечить принципу безсторонності та створює ризик упередженого та орієнтованого на сторону обвинувачення підходу при ухваленні рішень.
Відповіді кандидата стосовно мотивів зайняття посади судді, особистого внеску у розбудову правової держави та професійних викликів були загальними, поверховими та не відображали розуміння суті суддівської діяльності. Столяренко В.М. не змогла чітко і переконливо пояснити, що саме мотивує її до зайняття посади судді апеляційної інстанції, обмежившись фразами про «добре виконання роботи» та загальними міркуваннями про навчання у майбутньому. Такий підхід свідчить про відсутність чіткого усвідомлення викликів і відповідальності суддівської професії.
З урахуванням сукупності наведених обставин Комісія зазначає, що пояснення кандидата під час співбесіди не підтверджують її відповідність критерію соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 8, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8,67; ефективна взаємодія (8, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8,67; стійкість мотивації (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9; емоційна стійкість (8, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8,67; загальний бал за критерій – 35,01.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35,01 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 01.01.2026 надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Столяренко В.М., затверджене 30.12.2025.
ГРД зазначає, що чоловік кандидата ОСОБА_1 у своїй декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (далі – декларація) зазначає власні заощадження у готівковій формі у розмірі 220 000 гривень, однак кандидат у своїй декларації за 2020 рік у розділі 12 «Грошові активи» жодних заощаджень не вказує.
Також кандидат у всіх своїх деклараціях зазначає площу земельної ділянки в населеному пункті Бузинове Одеської області – 4 905 кв.м. Однак у декларації її чоловіка за 2020 рік площа вказаної земельної ділянки – 49 050 кв.м.
У декларації за 2020 рік кандидат не відобразила доходу у формі державної соціальної допомоги в розмірі 11 022 гривні, інформація про який міститься в матеріалах досьє.
Крім того, ГРД зазначає, що Столяренко В.М. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 05.05.2011 № 2031. Водночас у поданих деклараціях кандидат не вказала про членство у Національній асоціації адвокатів України, чим порушила вимоги антикорупційного законодавства.
Також під час дослідження досьє та інформації з відкритих реєстрів Комісією встановлено, що відповідно до декларації за 2020 рік Столяренко В.М. задекларовано дохід від заняття незалежною професійною діяльністю – 24 723 гривні. Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку дохід кандидата становить: 17 181,94 гривні – податкова декларація про майновий стан і доходи; 11 022,28 гривні – Суворовський районний центр зайнятості; 10 233,93 гривні – Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 15 288,35 гривні – Одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Під час співбесіди та у своїх поясненнях Столяренко В.М. зазначила таке.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2020 рік нею дійсно не зазначено заощадження у готівковій формі у розмірі 220 000 гривень. Вказаний недолік пов’язаний з браком на той час належних навичок заповнення декларацій.
При зазначенні в деклараціях площі земельної ділянки в селі Бузинове Одеської області допущено технічну помилку: указано 4 905 кв.м замість 49 050 кв.м.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» нею не зазначено дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів на суму 11 022,28 гривні, джерело доходу – Суворовський районний центр зайнятості, оскільки при заповненні декларації декілька разів стався технічний збій, в результаті якого інформація не збереглася.
Як пояснила кандидат, нею помилково не відображено членство в Національній асоціації адвокатів України (НААУ) у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів, об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» у деклараціях за 2016, 2020–2024 роки. Крім того, вона вважала, що після зупинення права на заняття адвокатською діяльністю 01.11.2021, у неї немає необхідності зазначати інформацію про членство в НААУ.
Водночас кандидат зазначила, що вказані обставини не можуть свідчити про її недоброчесність, а є наслідком технічної неуважності та пов’язано з тим, що вона не мала системного досвіду заповнення декларацій.
Стосовно різниці в задекларованих доходах у 2020 році кандидат пояснила, що нею були допущені технічні помилки під час заповнення розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2020 рік, наміру свідомо приховати доходи у неї не було.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати декларацію із зазначенням відомостей про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи; наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.
Отже, в декларації кандидата за 2020 рік не вказано отримані доходи, заощадження у готівковій формі, а також неправильно зазначено площу земельної ділянки.
На переконання Комісії, зазначені факти хоча і вказують на неналежне виконання Столяренко В.М. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», однак окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас у своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування свого доходу, а також майна і доходів членів своєї сім’ї, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків.
Крім того, відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Столяренко В.М. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 05.05.2011 за № 2031, видане Одеською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01.11.2021 на підставі заяви адвоката.
Відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Столяренко В.М. зобов’язана зазначити відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Водночас у деклараціях кандидата за 2016, 2020–2024 роки вказана інформація відсутня.
Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховує це при визначенні балів.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди стосовно інших обставин та інформації, зазначених у рішенні ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Столяренко В.М. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Столяренко В.М. набрала 701,31 бала.
З огляду на встановлені обставини Комісія у складі колегії вирішила визнати Столяренко В.М. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Столяренко Вікторії Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Столяренко Вікторія Миколаївна набрала 701,31 бала.
Визнати Столяренко Вікторію Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
