Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віталія БАРВЕНКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослава НАГАЛКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Барвенка Віталія Костянтиновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023
№ 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Барвенко Віталій Костянтинович, дата народження – ____________, громадянин України.
У 2004 році Барвенко В.К. закінчив Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 25687385 від 26.04.2004).
Має науковий ступінь кандидата юридичних наук, захистив дисертацію за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» (диплом DK № 054569 від 16.12.2019).
Вчене звання відсутнє.
Указом Президента України від 28.12.2010 № 1290/2010 Барвенка В.К. призначено на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 28.09.2017 № 295/2017 Барвенка В.К. призначено на посаду судді цього ж суду безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Барвенко В.К. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 14.03.2024 № 199/ас-24 Барвенка В.К. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Барвенка В.К. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Барвенка В.К. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Барвенка В.К. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Барвенка В.К. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 24.09.2025 № 21.2-477/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Барвенку В.К. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 04.12.2025 співбесіду з кандидатом Барвенком В.К., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Барвенко В.К. набрав 137 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Барвенко В.К. набрав 41,4 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Барвенко В.К. набрав 118 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Барвенко В.К. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Барвенком В.К. кваліфікаційного іспиту становить 336,40 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Барвенку В.К. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 13.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20; 20; 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; безперервний розвиток (19; 19; 19), середній бал, розрахований згідно з
пунктом 5.7 Положення, становить 19; загальний бал за критерій – 39.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; ефективна взаємодія (10, 9, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; стійкість мотивації (11, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; емоційна стійкість (11, 11, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11; загальний бал за критерій – 40,67.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Барвенка В.К. до дисциплінарної відповідальності.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 28.11.2025 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Барвенка В.К. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД.
У поданих кандидатом деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017–2020 роки в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» як «джерело доходу» вказано самого декларанта або членів його сім’ї, замість юридичної особи – установи, підприємства чи органу державної влади, які фактично здійснюють нарахування та виплату заробітної плати чи інших доходів. У цих майнових деклараціях кандидат не зазначив власну заробітну плату в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». Натомість у тому ж розділі вказав, що його дружина – ОСОБА_1 отримала у 2019–2020 роках заробітну плату за основним місцем роботи в розмірі 1 029 176 грн (2019) та 1 118 107 грн (2020), визначивши джерелом цього доходу «Барвенка Віталія Костянтиновича».
Аналогічну помилку кандидат допустив і щодо декларування відомостей стосовно своєї доньки. У декларації за 2019 рік як «джерело доходу» доньки ОСОБА_2 він зазначив її, а не фактичного платника доходу, що суперечить законодавству.
Під час співбесіди кандидат Барвенко В.К. надав пояснення, аналогічні тим, що були надані на запит Комісії, у яких зазначив, що програма заповнення декларацій мала певні проблеми у функціонуванні, тому в декларації допущена певна неточність щодо джерел доходу. Кандидат вважає це технічними помилками, які він не може виправити, що пов’язані з проблематикою функціоналу форми заповнення декларації, яка з часом вдосконалювалась. Проблема усунута в пізніше поданих деклараціях.
Також у 2018 році сином кандидата придбано транспортний засіб «Mercedes E-class» 2011 року випуску вартістю 405 000 гривень. Водночас загальний дохід сина за 2018 рік становив 323 312 гривень, з яких 300 000 гривень – подарунок від кандидата, 23 312 гривень – стипендія.
За таких умов сума доходу сина є меншою, ніж задекларована вартість придбаного ним транспортного засобу, а тому він не мав фінансової можливості здійснити таку покупку. Відповідно до розділу 12 «Грошові активи» декларації за попередні роки ані кандидат, ані інші члени сім’ї кандидата не мали жодних заощаджень.
Під час співбесіди кандидат зазначив, що автомобіль набуто сином у власність 22.12.2018 за 405 000 гривень, що становило орієнтовно 14 765 доларів США. У 2018 році він подарував сину 300 000 гривень, у 2017 році – 100 000 гривень, відомості про що зазначено в деклараціях за ці роки. Крім того, син заощадив кошти від стипендії, проживав із ним, повністю перебував на його утриманні, оскільки навчався на денній формі навчання.
Відповідно до декларації за 2017 рік у власності кандидата перебувала земельна ділянка площею 637 кв.м, дата набуття права – 11.07.2017, вартість на дату набуття – 80 001 гривня. Зазначену земельну ділянку відображено в деклараціях як об’єкт нерухомого майна.
У деклараціях за 2022–2024 роки земельна ділянка кандидатом не зазначається. Водночас будь-якої інформації про її відчуження, продаж чи передачу у власність іншій особі в деклараціях немає.
У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за 2021 рік міститься інформація про правочини дарування нерухомого майна, однак аналіз змісту майнової декларації за 2022 рік свідчить, що вони стосуються житлового будинку площею 254,9 кв.м та земельної ділянки площею 6 370 кв.м, тобто зовсім інших об’єктів нерухомості.
Кандидат Барвенко В.К. зазначив, що на підставі рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 06.08.2004 № 2-5564/04 йому в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 належало домоволодіння АДРЕСА_1 в місті Одесі. Домоволодіння розташовано на земельній ділянці 0,0637 га. Відповідно право користування на земельну ділянку перейшло до нього з моменту відкриття спадщини. Оскільки домоволодіння було дуже старим, потребувало значного ремонту, ним із дружиною було прийнято рішення будувати на цій земельній ділянці новий будинок шляхом реконструкції старого. У 2007 році вони практично завершили будівництво нового будинку площею 197,1 кв.м, але почали жити в ньому у 2010 році. Загальна площа домоволодіння становила 254,9 кв.м. Тривалий час він вводив будинок в експлуатацію (введено у 2021 році) та приватизував земельну ділянку. Рішенням Одеської міської ради від 14.06.2017 йому затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0637 га за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1, та передано земельну ділянку у його власність. 11.07.2017 за ним зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Право власності на домоволодіння за цією ж адресою зареєстровано за ним 08.07.2021. Надалі ним із дружиною було прийнято рішення про розподіл нерухомого майна між дітьми та дружиною. 09.09.2021 він подарував належне домоволодіння та земельну ділянку в рівних частках своїм старшим дітям та дружині. У декларації за 2021 рік він відобразив відповідні правочини з відчуження належного нерухомого майна. Таким чином, у деклараціях за 2022, 2023, 2024 роки це нерухоме майно вже не відображалось як його власність.
Декларування земельної ділянки площею 6 370 кв.м, є його помилкою: він пропустив крапку чи кому. Це ділянка, яка перебувала в його власності.
У декларації за 2023 рік кандидат вказав відомості про придбання транспортного засобу «Volkswagen Golf Plus» 2006 року випуску за 100 000 грн (2 743 доларів США). Порівняння цієї задекларованої вартості з ринковими показниками того періоду свідчить про істотну невідповідність: за даними архівних пропозицій на електронних майданчиках з продажу автомобілів, середня вартість аналогічних транспортних засобів у 2023–2024 році становила орієнтовно 200 000–230 000 гривень. Задекларована ціна майже вдвічі нижча за типову ринкову, що формує обґрунтований сумнів щодо достовірності зазначеної вартості та викликає необхідність у перевірці фактичного обсягу понесених витрат. Також Комісією встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру транспортних засобів ціна автомобіля становить 83 778 гривень.
Під час співбесіди кандидат пояснив, що така ціна придбаного автомобіля викликає певні сумніви у стороннього спостерігача. Водночас у 2023 році він шукав автомобіль, який буде недорогим, навіть якщо потребуватиме ремонту. Йому був потрібен простий, невибагливий автомобіль, зокрема для діяльності в силах територіальної оборони. Він знайшов такий автомобіль 2006 року випуску, який потребував значного ремонту як по рухомій частині, так і по кузову, мав вже істотно видимі сліди корозії, але його влаштовувала ціна. Продавець розумів це і вони домовились про знижку. Він та його сім’я ніколи не приховували ані статків, ані реальної вартості придбаних автомобілів, що прослідковується в поданих ним деклараціях. Можливо є деякі неточності, технічні помилки чи описки, але не є приховуванням.
Крім того, під час дослідження досьє та інформації з відкритих реєстрів Комісією встановлено таке.
У декларації за 2019 рік кандидатом у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» зазначено про право користування автомобілем «Volkswagen Golf» 2013 року випуску, який належить ОСОБА_4, дата набуття права – 07.12.2017. Водночас у деклараціях особи, повноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017, 2018 роки відсутні відомості про вказаний автомобіль. Крім того, у деклараціях за 2020–2024 роки кандидатом у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» зазначено про право власності дружини на автомобіль «Volkswagen Golf» 2013 року випуску, ціна 255 000 грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру транспортних засобів ціна вказаного автомобіля становить 240 000 гривень.
Під час співбесіди кандидат Барвенко В.К. надав пояснення, аналогічні тим, що були надані на запит Комісії, у яких зазначив, що автомобіль дійсно належав його тестеві ОСОБА_4, який він набув у власність 07.12.2017. В 2017 та 2018 роках кандидат не користувався цим автомобілем, автомобіль не перебував у власності його сім’ї. У 2019 році кандидат з дружиною та молодшою донькою на автомобілі тестя виїжджали до Республіки Польща, тому він вказав у декларації за 2019 рік тимчасове право користування цим автомобілем. 02.01.2020 його дружина придбала у свого тата ОСОБА_4 цей автомобіль, він наразі перебуває у її власності, а кандидат фактично ним користується. У 2017 та 2018 роках він користувався автомобілями старшої доньки та сина.
У деклараціях за 2022–2024 роки кандидат у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначався про отриманий дохід його дружиною у 2022 році – 43 799 гривень, у 2023 році – 138 426 гривень, у 2024 році – 227 225 гривень. Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів дружині кандидата у 2022 році нараховано дохід в розмірі 140 345,22 гривні, виплачено – 52 157,19 гривні; у 2023 році нараховано – 218 505,04 гривні, виплачено – 172 462,61 гривні; у 2024 році нараховано – 219 550,55 гривень, виплачено – 294 994,38 гривні.
Під час співбесіди кандидат пояснив, що 23.06.2022 дружиною ОСОБА_1 укладено цивільно-правову угоду з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ 42114410, метою якої є постачання електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою приватного домогосподарства. Також зазначив, що виплати за так званим «зеленим тарифом» відбуваються з істотними затримками, через що в кожній щорічній декларації ним зазначався фактично отриманий дружиною дохід, а не нарахований. Так, у 2022 році дружиною фактично отримано 43 799 гривень, у 2023 році – 13 426 гривень, у 2024 році – 227 225 гривень. Ці виплати є сумами за поточні нарахування та заборгованості. Декларувати «задніми числами», або декларувати нарахований дохід, на переконання дружини, не є правильним. Тому, він вважав, що декларувати потрібно лише фактично отримані нею кошти на картковий рахунок, а не нараховані кошти.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а», «в» – «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) передбачено, що у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування; б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості; в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
Комісія зауважує, що відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції, які містяться на сайті агентства, у декларації розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів. Дохід, що був нарахований, але не отриманий, відображається у деклараціях наступних звітних періодів.
Водночас кандидатом вказувався дохід, отриманий його дружиною після сплати податків та зборів, що є некоректним.
Ураховуючи встановлені обставини, Комісія зазначає, що за результатами аналізу поданих декларацій та пояснень кандидата встановлено низку неточностей і технічних помилок, які були зроблені кандидатом та свідчать про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», однак не є підставою для висновку про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім того, у висновку ГРД вказано, що згідно з декларацією за 2013 рік член сім’ї кандидата задекларував отримання доходу в розмірі 85 000 гривень від відчуження рухомого чи нерухомого майна. Однак аналіз декларацій за 2012 та 2013 роки свідчить про інше.
У декларації за 2012 рік відображено, що автомобіль «Mercedes C240» 1997 року випуску перебував у власності кандидата. У декларації за 2013 рік цей автомобіль відсутній, що може вказувати на його продаж. Водночас дохід від відповідного відчуження задекларовано не Барвенком В.К., а іншим членом сім’ї.
Кандидат Барвенко В.К. надав пояснення, аналогічні тим, що були надані на запит Комісії, у яких зазначив, що станом на 2012 рік йому належав на праві власності автомобіль «Мерседес С240». У 2013 році цей автомобіль був відчужений. Вартість продажу становила 85 000 гривень. У декларації за 2013 рік він вказав цей дохід у розділі 16, але помилково зазначив його в графі доходу члена своєї сім’ї. Це технічна описка – подвійне зазначення однієї суми доходу члена сім’ї, замість зазначення у графі власного доходу.
Водночас у декларації за 2012 рік не міститься відомості про отримання вказаних доходів.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 (у редакції, чинній на час подання декларації) судді зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону.
Пунктами 15 та 16 розділу II «Відомості про доходи» додатка до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено декларування одержаних (нарахованих) доходів з усіх джерел в Україні.
Отже, Барвенко В.К. допустив технічну помилку, зазначивши в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік інформацію про дохід в сумі 85 000 гривень в графі доходів члена своєї сім’ї, замість зазначення у графі власного доходу.
Крім того, відповідно до інформації з матеріалів суддівського досьє
Барвенком В.К. не було подано декларацію доброчесності за 2022 рік та декларацію родинних зв’язків за 2018–2022 роки.
Під час співбесіди кандидат Барвенко В.К. надав пояснення, аналогічні тим, що були надані на запит Комісії, у яких зазначив, що вказані декларації він надіслав у паперовому виді до Комісії замовною поштою з описом вкладення. Дата відправлення – 22.02.2023. Причиною неможливості вчасного подання цих декларацій через електронний кабінет на сайті Комісії стало ІНФОРМАЦІЯ_1. Також були істотні перебої з електропостачанням, інтернет-зв’язком. Відповідальність він розуміє, але умислу на неподання декларацій у нього не було.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією.
Згідно з частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Дослідивши виявлені обставини, Комісія зазначає, що встановлені факти свідчать про порушення суддею Барвенком В.К. порядку та способу подання декларацій, а саме: неподання у встановлені строки та через офіційний вебсайт Комісії декларації доброчесності за 2022 рік та декларації родинних зв’язків за 2018–2022 роки. Водночас, ці порушення зумовлені об’єктивними обставинами воєнного часу та не містять ознак умислу на приховування інформації чи недоброчесності.
На переконання Комісії, встановлені факти, хоча і вказують на неналежне виконання Барвенком В.К. обов’язків, передбачених Законами України «Про запобігання корупції» та «Про судоустрій і статус суддів», окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас у своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення кандидата до обов’язків декларування.
Таким чином, ураховуючи викладені обставини, а також кількість виявлених порушень, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 30 балів за показником «Сумлінність»
Також відповідно до інформації з матеріалів суддівського досьє Барвенком В.К. не було пройдено підготовку, визначену статтею 89 Закону, з 2016 року до 2019 року та з 2021 року до 2024 року.
Барвенко В.К. пояснив, що на підтвердження свого періодичного навчання в Національній школі суддів України в період 2016-2019 років, та з 2021–2024 років ним Комісії надано копії відповідних сертифікатів.
Комісія не заперечує факту проходження кандидатом семінарів, тренінгів, навчань із підвищення кваліфікації, однак зауважує, що кандидатом не пройдено підготовки, визначеної статтею 89 Закону, яка передбачає, що суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України. Суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.
Відповідно до матеріалів суддівського досьє Барвенко В.К. пройшов підготовку суддів, яких призначено на посаду вперше, за програмою для суддів місцевих загальних суддів у 2012, 2014, 2015 роках, підготовку суддів місцевих загальних судів (цивільна спеціалізація) тривалістю 40 годин у 2020 році.
Комісія зазначає, що обов’язок судді підтримувати свою професійну кваліфікацію є системним, факт непроходження суддею відповідного навчання в Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації сам по собі не є безумовною підставою для визнання його таким, що не відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання. Водночас зміст пояснень кандидата свідчить про відсутність належного рівня усвідомлення відповідальності за підтримання професійного рівня.
Таким чином, ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, інших обставин та інформації, зазначених висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Барвенка В.К. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Барвенко В.К. набрав 671,07 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Барвенка В.К. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Барвенка В.К. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Барвенка Віталія Костянтиновича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Барвенко Віталій Костянтинович набрав 671,07 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Барвенка Віталія Костянтиновича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
