Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юлії КОВАЛЬОВОЇ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Катерини ЛИХОГЛЯД,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ковальової Юлії Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
17 грудня 2023 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява Ковальової Ю.В. про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Ковальову Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Ковальова Ю.В., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2001 році закінчила Запорізький державний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Вченого звання та наукового ступіня кандидат не має.
Указом Президента України від 07 липня 2008 року № 622/2008 Ковальову Ю.В. призначено на посаду судді Приазовського районного суду Запорізької області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 27 жовтня 2011 року № 1007/2011 Ковальову Юлію Валеріївну переведено на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в межах п’ятирічного строку.
Постановою Верховної Ради України від 20 червня 2013 року №348-VII Ковальову Ю.В. обрано на посаду судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області безстроково.
Рішенням Голови Верховного суду від 29 липня 2022 року № 322/0/149-22 Ковальову Ю.В. відряджено до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема Ковальової Ю.В.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 Ковальову Ю.В. допущено до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Наразі кваліфікаційне оцінювання не завершено.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Ковальову Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Ковальову Ю.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Ковальову Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Ковальова Ю.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
49,7 |
359,7
|
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
138 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
132 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 359,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Ковальовою Ю.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Запити про надання відомостей стосовно Ковальової Ю.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Ковальової Ю.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Ковальову Ю.В.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ковальової Ю.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Ковальовою Ю.В. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
30 вересня 2025 року на адресу Комісії надійшли письмові пояснення кандидата, надані на запит члена Комісії – доповідача.
До Комісії 01 жовтня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Ковальової Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 вересня 2025 року (далі – Висновок).
Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
01 жовтня 2025 року Висновок ГРД особисто вручено кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені у ньому обставини.
Співбесіду з кандидатом призначено на 02 жовтня 2025 року. Протокольним рішенням Комісії розгляд зазначеного питання відкладено на 10 жовтня 2025 року з метою надання кандидату додаткового строку для підготовки письмових пояснень, а також подання документів чи іншої інформації, що доповнюють, уточнюють або спростовують обставини, викладені у Висновку.
Кандидатом 09 жовтня 2025 року надіслано на адресу Комісії додаткові письмові пояснення щодо обставин, викладених у Висновку, та копії відповідних документів.
Комісією 10 жовтня 2025 року проведено співбесіду із Ковальовою Ю.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
30 вересня 2025 року на адресу Комісії надійшло клопотання Ковальової Ю.В. про проведення частини співбесіди у закритому режимі без відеотрансляції щодо питань, пов’язаних із батьками кандидата, які проживають на тимчасово окупованій території України, з огляду на ризики для їхньої безпеки.
У засіданні клопотання Ковальової Ю.В. задоволено та проведено співбесіду в закритому режимі без відеотрансляції.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
17 |
18 |
18 |
20 |
18,75
19, 25 |
37,5 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
19 |
19 |
19 |
20 |
|||
Надана Ковальовою Ю.В. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Так само як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Ковальовою Ю.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9 |
9 |
10 |
11 |
9,75 |
37,5 |
|
|
Ефективна взаємодія |
9 |
9 |
10 |
11 |
9,75 |
|||
|
Стійкість мотивації |
7 |
7 |
9 |
10 |
8,25 |
|||
|
Емоційна стійкість |
10 |
9 |
9 |
11 |
9,75 |
|||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Ковальової Ю.В. було досліджено Висновок ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшов Висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Ковальової Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
Так, Ковальова Ю.В. в період з 17 червня 2022 року до 01 липня 2022 року відвідувала тимчасово окуповану територію м. Мелітополя, де раніше мешкала, про що кандидат повідомила в листі ГРД в межах права на відповідь.
ГРД зазначила, що такі дії є нерозсудливими, могли поставити під ризик життя кандидата та негативно вплинути на авторитет судді. На думку ГРД, перебування осіб, які претендують на посаду судді, на тимчасово окупованих територіях створює ризики тиску, шантажу або спроб вербування з боку спеціальних служб рф, а тому викликає обґрунтований сумнів щодо відсутності альтернативності поведінки кандидата.
09 жовтня 2025 року кандидат Ковальова Ю.В. надіслала до Комісії письмові пояснення щодо висновку ГРД.
Під час закритої частини співбесіди Ковальова Ю.В. надала докладні пояснення щодо причин і обставин короткочасного перебування на тимчасово окупованій території, наголосивши на винятковості ситуації та наявності нагальних життєвих потреб, які зумовили таке відвідування.
Під час обговорення членами Комісії та уповноваженим представником ГРД поставлено додаткові запитання з метою повного з’ясування мотивів та умов поїздки.
Комісія бере до уваги позицію ГРД щодо можливих ризиків, пов’язаних із перебуванням кандидата на тимчасово окупованій території. Водночас, оцінюючи надані Ковальовою Ю.В. пояснення, Комісія встановила, що поїздка мала винятковий та нетривалий характер, була зумовлена нагальними особистими обставинами та не переслідувала мети, яка могла б поставити під сумнів її доброчесність.
Комісія вважає надані кандидатом пояснення переконливими та достатніми. Обставини, викладені у Висновку ГРД, не підтверджені та не свідчать про невідповідність Ковальової Ю.В. критеріям професійної етики та доброчесності у цій частині.
Крім того, ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснень кандидата.
1. ГРД зазначає, що у щорічних деклараціях за 2017–2021 роки кандидат не відобразила інформації про колишнього чоловіка ОСОБА_1 у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування». Водночас відповідно до інформації, наданої НАБУ, протягом зазначених звітних періодів зафіксовано систематичні спільні поїздки кандидата та ОСОБА_1 за кордон з туристичною метою (зокрема до Туреччини та Єгипту), що, на думку ГРД, може свідчити про наявність між ними ознак сімейних відносин.
03 січня 2019 року ОСОБА_1, який у цей період, за даними Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, не мав офіційних доходів, придбав автомобіль марки «Volkswagen Touareg» 2010 року випуску за 441 944 грн. У майновій декларації кандидата за 2019 рік відомості про зазначений правочин відсутні. Документів, що підтверджували б фінансову спроможність ОСОБА_1 або наявність у нього заощаджень, кандидат не надала. З огляду на це ГРД припускає, що автомобіль міг бути придбаний частково або повністю за рахунок коштів, пов’язаних із доходами кандидата.
Додатково ГРД звертає увагу, що в деклараціях за 2022–2024 роки кандидат уже зазначає спільний побут з ОСОБА_1, що, на думку ГРД, може свідчити про наявність сімейних зв’язків і у попередні періоди.
Водночас ГРД не вбачає у недекларуванні колишнього чоловіка ознак умисного приховування майна або корупційних ризиків. ГРД зазначає, що в період розірвання шлюбу ОСОБА_1 не набував активів, вартість яких виходила б за межі доходів кандидата, немає ознак фіктивності розірвання шлюбу. ГРД кваліфікує зазначені обставини не як спробу приховати майно, а як наслідок сімейних негараздів.
На спростування інформації ГРД Ковальова Ю.В. надала письмові пояснення, які підтримала під час співбесіди.
Ковальова Ю.В. у письмових поясненнях і під час співбесіди повідомила, що спільні поїздки з ОСОБА_1 за кордон у зазначені роки були зумовлені виключно тим, що він мав тісні стосунки з дітьми та не погоджувався на їхні виїзди без свого супроводу. Двічі в поїздках вони були без дітей, щоб спробувати налагодити особисті стосунки. Кандидат наголосила, що у відповідні звітні періоди вони не проживали разом і не були пов’язані спільним побутом, тому підстав для декларування ОСОБА_1 як члена сім’ї не було.
Стосовно придбаного колишнім чоловіком автомобіля марки «Volkswagen Touareg» 2010 року випуску кандидат зазначила, що він мав кошти на придбання авто від продажу попереднього транспортного засобу та заощаджень батьків: «..Так, 09 січня 2019 року ним продано автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» за 218449, 67 грн (гроші отримано раніше на декілька днів до реєстрації договору купівлі-продажу). Решта коштів — заощадження його та його батьків, доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена на земельних ділянках, що належали його батькам та брату, з якими він разом займався сільськогосподарською діяльністю».
Оцінивши в сукупності пояснення кандидата, Комісія вважає їх достатніми і такими, що спростовують припущення про фінансування придбання автомобіля за рахунок доходів кандидата. Комісія зазначає, що сам факт спільних поїздок за кордон не є достатнім доказом існування у відповідні періоди спільного побуту або сімейних відносин у розумінні антикорупційного законодавства.
2. У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – щорічна декларація), поданих кандидатом за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки, відсутні відомості про право користування земельною ділянкою площею 590 кв. м, розташованою за адресою: Запорізька обл. м. Мелітополь, АДРЕСА_1, на якій знаходиться житловий будинок, що належить кандидату з 05 лютого 2016 року.
2.1. У щорічних деклараціях, поданих кандидатом за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки, не відображено права користування земельною ділянкою площею 2500 кв. м. (власником є - Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району), підставою виникнення якого є розміщення на цій земельній ділянці житлового будинку, набутого кандидатом та її колишнім чоловіком 16 листопада 2004 року.
Стосовно вказаних обставин Ковальова Ю.В. у письмових поясненнях зазначила, що на момент подання перших щорічних декларацій (2015–2016 роки) система електронного декларування лише починала функціонувати, а роз’яснення НАЗК щодо порядку декларування об’єктів нерухомості вона розуміла таким чином, що обов’язок декларування виникає лише за наявності укладеного правочину, з якого походить право користування. Оскільки жодних правочинів щодо зазначених земельних ділянок не укладалося, кандидат помилково вважала, що обов’язку їх декларування не існувало.
Водночас кандидат наголосила, що житлові будинки за відповідними адресами вона декларувала з моменту набуття на них права власності, незважаючи на те, що вони розташовані на неприватизованих земельних ділянках, що, на її переконання, свідчить про відсутність наміру приховати інформацію.
Під час співбесіди Ковальова Ю.В. підтвердила наявність окремих помилок у декларуванні, пояснивши їх відсутністю усталеної на той час практики та роз’яснень щодо декларування, а також технічними труднощами під час первинного заповнення електронних декларацій. Кандидат наголосила, що умислу приховувати майно чи доходи не мала.
Надаючи оцінку вказаним поясненням, Комісія звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII у декларації зазначаються відомості про: об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Крім того, у пункті 76 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 03 лютого 2021 року № 1 (далі – Роз’яснення), зазначено: якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України). Так, у разі переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, набувач отримує право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об’єкт. Відомості про таку земельну ділянку підлягають відображенню у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації. Аналогічний підхід застосовується щодо декларування відомостей про земельну ділянку, на якій розташовані жилий будинок, будівля або споруда, на які суб’єкт декларування або членом його сім’ї набув право користування.
Отже, положенням антикорупційного законодавства чітко визначено, що суб’єкт декларування зобов’язаний повно і достовірно відображати у декларації всі об’єкти нерухомості як у власності, так і у фактичному користуванні, незалежно від наявності правовстановлюючих документів чи технічних труднощів при заповненні декларації.
Хоча Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, проте встановлені факти свідчать про неналежне розуміння та недостатню увагу Ковальової Ю.В. до виконання вимог антикорупційного законодавства. Надані в поясненнях обставини не звільняють кандидата від обов’язку повного та достовірного відображення майнового стану.
2.2. У паперовій майновій декларації кандидата за 2012 рік відсутня інформація про квартиру площею 76,2 кв. м. за адресою: Запорізька обл. м. Мелітополь, АДРЕСА_2. Водночас згідно з наданою кандидатом інформацією до Комісії вказаний об’єкт значиться серед місць реєстрації чи проживання судді.
Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що допущене недекларування було наслідком технічної помилки та неправильного розуміння вимог, а не наміром приховати інформацію. Зокрема, у паперовій декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік не було зазначено квартиру загальною площею 76,2 кв. м, розташованої за адресою: Запорізька обл. м. Мелітополь, АДРЕСА_2, яка на той момент перебувала в її користуванні, хоча за вказаною адресою зареєстровано місце проживання. Ковальова Ю.В. звертає увагу, що у паперовій декларації за 2013 рік зазначені відомості вже відображено належним чином.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI (чинний у 2012 році) суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про наявні у них права на майно. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила примітку з 14 пунктів щодо порядку її заповнення.
Зокрема, затвердженою формою паперової декларації, в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» безпосередньо зазначено, що підлягає декларуванню «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним». У пункті 23 передбачено подання відомостей про такі об’єкти, як земельні ділянки.
Таким чином, положення антикорупційного законодавства, які були чинні на той час, чітко визначали порядок декларування об’єктів нерухомості, що перебували у користуванні суб’єкта декларування, зокрема земельних ділянок.
Комісією встановлено, що кандидат не дотрималася вказаних вимог повною мірою.
Одним із складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Комісія звертає увагу кандидата на необхідність неухильного дотримання норм антикорупційного законодавства та повного, своєчасного та коректного декларування всіх відомостей про майнові права.
Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування, незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні.
З огляду на наведені вище пояснення в сукупності Комісія вважає, що хоча зазначене й не свідчить про умисне приховування інформації стосовно себе або намагання ввести в оману, однак демонструє певну неуважність та недостатню сумлінність кандидата.
Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено низку добросовісних помилок при заповненні декларацій за 2012–2021 роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин як одну «суттєву невідповідність» цьому показнику, що має наслідком зниження оцінки на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Окрім наведеного, аналізуючи суддівське досьє, Комісія додатково встановила такі обставини.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій Ковальовою Ю.В. 26 травня 2025 року подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані: в розділі 9 «Видатки» відображено вид правочину — купівля-продаж, дату разового видатку — 18 травня 2025 року та суму видатку — 590 131 грн, здійсненого у зв’язку з укладенням договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Однак Комісією встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником автомобіля марки «TESLA MODEL Y» 2023 року випуску є особа, з якою кандидат спільно проживає, але у шлюбі не перебуває, — ОСОБА_1. Згідно з інформацією реєстру, транспортний засіб зареєстровано 01.07.2025, а сума видатку становила 590 131 грн.
Під час співбесіди Ковальова Ю.В. пояснила, що автомобіль марки «TESLA MODEL Y» було придбано на аукціоні ОСОБА_1, який вирішував усі організаційні питання, пов’язані з участю в аукціоні, укладенням договору та оформленням транспортного засобу. Кандидат зазначила, що не є стороною договору купівлі-продажу, а лише передала готівкові кошти як фінансовий внесок на придбання зазначеного автомобіля. Кандидат зауважила, що вважала передані нею кошти підставою для відображення відповідного видатку у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані та наголосила, що діяла добросовісно.
На уточнювальні запитання доповідача кандидат надала суперечливі пояснення щодо джерел походження та способу передачі коштів. Спочатку вона зазначила, що транспортний засіб було придбано за спільні заощадження її та ОСОБА_1, проте згодом стверджувала, що кошти у розмірі 590 131 грн повністю належали їй особисто та були передані ОСОБА_1 у готівковій формі. Така непослідовність свідчить про відсутність чітких і взаємоузгоджених пояснень щодо джерел походження коштів та порядку їх передачі. Водночас Ковальова Ю.В. подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку із придбанням транспортного засобу, відобразивши відповідний видаток у сумі 590 131 грн.
Комісія приймає до уваги пояснення Ковальової Ю.В., проте звертає увагу на таке.
Частина друга статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII встановлює, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування — отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року — такий суб’єкт зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це Національне агентство. Відомості про суттєві зміни вносяться до Єдиного державного реєстру декларацій та оприлюднюються на офіційному веб сайті НАЗК.
Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, затвердженого наказом НАЗК від 23 липня 2021 року № 450/21, інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку членом сім’ї суб’єкта декларування не подається.
Пункт 209 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням НАЗК від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), додатково уточнює, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подається, якщо такі зміни стосуються майнового стану члена сім’ї, а не самого суб’єкта декларування.
Отже, антикорупційне законодавство чітко визначає випадки, коли виникає обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Комісією встановлено, що кандидатом неправильно відображено у повідомленні відомості про видаток у сумі 590 131 грн, оскільки стороною договору купівлі-продажу транспортного засобу була інша особа, а зміни у майновому стані самої Ковальової Ю.В. у розумінні статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не відбулося. Подання цього повідомлення було помилковим і зумовлене неправильним розумінням кандидатом вимог фінансового контролю.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Згідно зі статтею 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
У контексті оцінки доброчесності важливим є не лише формальне виконання податкового законодавства, але й готовність кандидата продемонструвати повну відкритість та зрозумілість своїх фінансових потоків для перевірки суспільством.
Незважаючи на пояснення кандидата, Комісія зазначає, що обов’язком кожного громадянина, тим паче кандидата як особи, яка прагне обійняти посаду судді, а також членів її сім’ї, є неухильне дотримання антикорупційного законодавства та забезпечення повної прозорості фінансових джерел.
Комісія бере до уваги добросовісність кандидата та відсутність умислу на приховування відомостей, однак зазначає, що такі дії свідчать про неповне розуміння механізму декларування суттєвих змін у майновому стані, що є проявом неуважності і негативно впливає на оцінку сумлінності.
Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити кандидату бали за показником «Сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
Крім того, Комісією встановлено, що кандидат у 2018-2020 роках ухвалювала рішення про звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), від адміністративної відповідальності.
За результатами аналізу судової практики кандидата Комісія виявила низку справ цієї категорії, провадження в яких було закрито на підставі пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП (зокрема, у справах № 320/7762/17; № 320/6468/18; № 937/512/20; № 937/3050/20).
Комісією встановлено, що відповідні постанови не містять даних щодо дати фактичного надходження матеріалів до суду, кількості та причин відкладення судових засідань, а також обґрунтування причин пропуску таких строків.
Стосовно того, що зі змісту деяких постанов випливає, що в них взагалі не вказано причини недотримання строку розгляду цих справ, Ковальова Ю.В. під час співбесіди пояснила, що вказане могло бути наслідком надмірного судового навантаження у той період або певних недоліків роботи. Водночас кандидат зауважила, що на теперішній час постанови у справах, передбачених статтею 130 КУпАП, вона ухвалює з повним відображенням усіх необхідних обставин, без допущення встановлених раніше недоліків.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
Комісія наголошує, що мета адміністративної відповідальності не буде досягнута у випадках, коли особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, фактично уникають притягнення до відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
При цьому Комісія звертає увагу, що у досліджених постановах відсутні відомості про те, що особи, стосовно яких розглядалися справи, умисно ухилялися від явки до суду або вчиняли дії, спрямовані на перешкоджання розгляду справи. Водночас саме на суддю покладено обов’язок забезпечити належну організацію судового розгляду, своєчасне повідомлення учасників процесу про дату, час і місце судового засідання, а за необхідності — вжити заходів для запобігання затягуванню провадження.
Таким чином, Комісія вважає, що, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Комісія відмічає, що в організації роботи Ковальової Ю.В. з розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності вбачаються окремі недоліки. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не констатує в діяльності судді критичних ризиків, які б могли з очевидністю поставити під сумнів питання доброчесності кандидата в цьому аспекті оцінювання на підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
На переконання членів колегії, зазначені недоліки в організації розгляду справ, які призвели до спливу строків накладення адміністративного стягнення, є підставою для зменшення оцінки за показником сумлінності.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «Сумлінність» на 15 балів.
Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що, за інформацією наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи» про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР) електронних копій судових рішень суддею Ковальовою Ю.В. у період з 2016 року до квітня 2025 року порушувалися встановлені процесуальним законодавством строки внесення 2711 судових рішень до ЄДРСР.
Під час співбесіди Ковальова Ю. В. визнала факт порушення встановлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР та пояснила, що це зумовлено значним судовим навантаженням та низкою чинників. Кандидат також звернула увагу Комісії на те, що прав громадян порушено не було, відповідні порушення були проаналізовані, нею зроблено належні висновки і наразі подібних недоліків у роботі немає.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції, чинній на час розгляду справи (далі – Порядок), визначено, що внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції, а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Відповідно до пункту 13 Порядку електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Таким чином, Комісія вважає, що допущення Ковальовою Ю.В. порушень строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчить про невжиття достатніх заходів для дотримання цих строків.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Ковальової Ю.В. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення у зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.
Стосовно інших обставин, зазначених в висновку ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Ковальової Ю.В. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 240 балів із 300 можливих, що більше 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
45,9 |
359,7 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
149 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
128 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
18,75 |
37,5 |
|
Безперервний розвиток |
18,75 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,25 |
37,5
|
|
Ефективна взаємодія |
9,50 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
9,50 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
240
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
674,7 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Ковальова Юлія Валеріївна у сукупності набрала 674,7 бала.
З огляду на наявність Висновку ГРД питання про підтвердження здатності Ковальової Ю.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Ковальової Юлії Валеріївни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ковальова Юлія Валеріївна набрала 674,7 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Ковальової Юлії Валеріївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Члени Комісії: Ярослав ДУХ «ПРОТИ»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
