Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дубини Лариси Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі постійної колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лариси ДУБИНИ,

представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дубини Лариси Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Дубина Л.А. 31 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Дубину Л.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Дубина Л.А. ______ року народження, громадянка України.

У 1994 році закінчила Українську державну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Указом Президента України від 27 червня 1996 року № 482/96 Дубину Л.А. призначено на посаду виконувача обов’язків судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя на час відпустки по догляду за дитиною Матяш О.В.

Указом Президента України від 31 липня 2000 року № 936/2000 Дубину Л.А. призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 08 липня 2005 року №  2788-ІV Дубину Л.А. обрано суддею Ленінського районного суду міста Запоріжжя безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року № 2752/0/15-17 Дубину Л.А. звільнено з посади судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 19 років.

Кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді Дубина Л.А. не проходила.

У 2018 році Дубина Л.А. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001799, видане Радою адвокатів Запорізької області, яке зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 29 грудня 2021 року на підставі заяви адвоката.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Дубина Л.А. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,1	344,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	136
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	123

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 344,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Дубиною Л.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Дубини Л.А.

Запити про надання відомостей стосовно Дубини Л.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) листом від 06 червня 2025 року № № 49-01/48617-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік, відповідно до якої виявлено розбіжності, які не відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених на день подання такої декларації, для працездатних осіб.

За інформацією НАЗК:

(1) в розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» кандидат зазначила відомості про автомобіль марки «КІА», що належить їй на праві власності, вказавши вартість на дату набуття права 259 200 грн, проте згідно з договором дарування транспортного засобу від 08 липня 2020 року № 2341/2020/2085376, наявного в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ), та інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО) вартість цього автомобіля становить 1 грн;

(2) в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат зазначила, зокрема, відомості про дохід члена сім’ї (чоловіка) у вигляді пенсії в розмірі 172 501 грн (джерело доходу Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області), проте відповідно до інформації з Реєстру застрахованих осіб (далі – РЗО) розмір цього доходу становить 170 582,50 грн;

(3) в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат не зазначила відомостей про дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 62,11 грн (джерело доходу: Акціонерне товариство «Акцент-банк»), інформація про який наявна в ДРФО.

У зв’язку з цим Комісією запропоновано кандидату надати письмові пояснення протягом п’яти робочих днів. У встановлений строк Дубина Л.А. надала пояснення щодо виявлених НАЗК розбіжностей.

У своїх поясненнях від 23 червня 2025 року Дубина Л.А. пояснила, що 08 липня 2020 року набула у власність автомобіль марки «KIA» 2012 року випуску на підставі договору дарування № 2341/2020/2085376, укладеного з її матір’ю ОСОБА_1. Згідно з пунктом 4.1 договору дарування визначено умовну вартість автомобіля в розмірі 1 грн, за рекомендацією уповноваженої особи сервісного центру МВС, оскільки відповідно до вимог податкового законодавства дохід у вигляді вартості об’єкта дарування, отриманого від члена сім’ї першого ступеня споріднення, не підлягає оподаткуванню (нульова ставка ПДФО), а тому оцінка не є обов’язковою. Під час подання декларації за 2024 рік вона скористалася функцією автоматичного заповнення на основі попередньої декларації, внаслідок чого помилково було зазначено вартість автомобіля – 259 200 грн, за яку він придбаний у 2012 році, і яка нею зазначалась у попередньо поданих деклараціях під час декларування цього транспортного засобу як такого, що перебував у її користуванні. Указана розбіжність є технічною помилкою, яка виникла внаслідок автоматичного перенесення даних із попередньої декларації, без урахування факту зміни форми набуття права власності у 2020 році. Жодного умислу приховати вказану інформацію не мала.

Стосовно розбіжностей у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щодо доходів, отриманих її чоловіком, кандидат пояснила, що нею зазначено дохід чоловіка у вигляді пенсії в розмірі 172 501 грн. Розбіжність у відображеному в декларації розмірі пенсії чоловіка (172 501 грн) та фактичними даними з РЗО (170 582,50 грн) виникла через арифметичний розрахунок, здійснений на основі усної інформації від чоловіка, який повідомив їй, що розмір його щомісячної пенсії становить 14 375,10 грн. Згодом з’ясувалося, що вказана сума включала індексацію пенсії, яка відбулася в березні 2024 року. Через це при розрахунку було помилково застосовано проіндексований розмір пенсії до всього року, що й спричинило завищення річного показника на 1 918,50 грн. Отримати офіційне підтвердження від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вдалося, оскільки це є персональними даними, а сам чоловік перебував та перебуває поза межами міста Запоріжжя. Помилка є неумисною та пояснюється неправильною вихідною інформацією, яку їй повідомив її чоловік.

Стосовно незазначення в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» відомостей про дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 62,11 грн кандидат пояснила, що в серпні 2024 року вона придбала «Картку АТБ» від Акціонерного товариства «Акцент-банк» для здійснення розрахунків у мережі супермаркетів «АТБ», яка надає право на додаткові знижки. Під час заповнення декларації скористалася довідкою з додатку «abank24», яка не містила інформації про цей дохід. Про отримання нею цього доходу від Акціонерного товариства «Акцент-банк» вона дізналась у  червні  2025  року під час проведення НАЗК перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком. Після цього вона звернулась до Акціонерного товариства «Акцент-банк» і дізналась, що банк автоматично нарахував їй компенсацію за придбання картки, що обліковується як дохід у розмірі 62,11 грн. Про це банк її не повідомляв, а в умовах користування карткою компенсація не передбачена. Незазначення цієї суми доходу в декларації є наслідком відсутності інформації. Всі інші доходи, а саме грошове утримання судді у відставці, нею задекларовані.

На думку кандидата, розбіжності, встановлені під час проведення спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації за 2024 рік, пояснюються об’єктивними причинами, не пов’язаними з умисним приховуванням інформації чи наданням недостовірних відомостей.

На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, яка має бути оцінена при встановленні відповідності Дубини Л.А. критеріям професійної етики та доброчесності на співбесіді та визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Дубину Л.А., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3).

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дубини Л.А. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Дубиною Л.А. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом Комісією було призначено на 23 вересня 2025 року.

До Комісії 23 вересня 2025 року електронною поштою надійшло клопотання Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про відкладення співбесіди у зв’язку з потребою додаткового дослідження матеріалів, забезпечення кандидату права на відповідь та ухвалення відповідного рішення.

У засіданні 23 вересня 2025 року вказане клопотання ГРД було задоволено, співбесіду відкладено на 03 жовтня 2025 року.

До Комісії 26 вересня 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дубини Л.А.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 29 вересня 2025 року № 32дпс-1128/24) Дубині Л.А. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.

Кандидатом 01 жовтня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Комісією 03 жовтня 2025 року проведено співбесіду із Дубиною Л.А. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання  ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке.

Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» Дубина Л.А. зазначила, що свідомо та відповідально обрала професію судді, розуміючи виклики та рівень відповідальності, пов’язаний із прийняттям кожного рішення. Вона вважає рішучість – це здатність протистояти зовнішньому впливу та приймати своєчасні, виважені рішення, не перекладаючи відповідальність на інших. За майже 20 років суддівської діяльності вона сумлінно виконувала обов’язки судді, ефективно організовувала роботу та не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, що, на її думку, свідчить про високий рівень професійної відповідальності. Додатковим підтвердженням рішучості є участь у конкурсі після тривалої перерви в суддівській роботі.

На підтвердження відповідності показнику «Рішучість та відповідальність» під час співбесіди Дубина Л.А. навела приклади розгляду декількох кримінальних справ, зокрема – справу, в якій обвинуваченого, стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, доставлено до суду, однак головуючий суддя не зміг здійснити розгляд у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, тож вона з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення прав учасників судового процесу взяла справу до свого провадження та розглянула її, забезпечивши оперативний розгляд. Також було наведено приклад резонансної справи, у якій обвинуваченими були працівники поліції (на той час міліції), яку вона розглянула об’єктивно та відповідно до вимог законодавства.

Водночас на уточнювальне запитання члена Комісії кандидат погодилась, що наведені приклади стосуються її повсякденної професійної діяльності та свідчать про належне виконання суддівських обов’язків. Однак власні дії кандидат характеризує як рішучі та відповідальні, оскільки в першому випадку їй довелось приймати швидке та відповідальне рішення, а в іншому – складне та непопулярне рішення. 

На противагу наведеним фактам, під час співбесіди кандидату неодноразово запропоновано навести приклади рішучості та відповідальності з особистого чи професійного життя, на що Дубина Л.А. переконливої відповіді не надала.

Водночас Комісія зазначає, що хоча наведені кандидатом приклади щодо розгляду кримінальних справ і свідчать про відповідальність та рішучість кандидата, вони не є унікальними в контексті оцінювання відповідного показника. Ідеться радше про належне та сумлінне виконання професійних обов’язків судді, а не про прояв особливої рішучості та відповідальності кандидата, що виходять за межі звичайного виконання функцій судді. Тож самі по собі ці приклади не є винятковими і не свідчать про наявність у кандидата виняткової або особливої здатності приймати складні, відповідальні та невідкладні рішення.

Ураховуючи встановлені обставини, Комісія дійшла до висновку, що Дубина Л.А. не надала переконливих прикладів відповідності показнику «Рішучість та відповідальність», що негативно впливає на її оцінку за критерієм особистої компетентності.

Стосовно показника «Безперервний розвиток» Дубина Л.А. у письмових поясненнях вказала, що в період роботи суддею брала участь у професійних семінарах і навчаннях, аналізувала власні судові рішення, враховувала допущені помилки та вживала заходів для їх недопущення в майбутньому. Після виходу у відставку продовжила професійну діяльність у сфері адвокатури та працювала юрисконсультом, що вимагало глибокого опрацювання нових положень законодавства та судової практики. Постійно займається самоосвітою, вивчає практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, новели законодавства, вдосконалює аналітичні та комунікаційні навички, а також знання іноземної мови.

Під час співбесіди кандидат повідомила, що після звільнення у відставку участі в офіційних професійних та фахових заходах, зокрема, пов’язаних з підвищенням кваліфікації, не брала. Певний час працювала юрисконсультом у комунальній установі, а у 2018 році отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, однак у 2021 році зупинила його, оскільки зрозуміла, що ця професія їй не близька. Представництво інтересів у суді як адвокат не здійснювала, обмежившись участю в кількох справах на прохання знайомих.

На думку кандидата, отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, підготовка до кваліфікаційного іспиту, а також виконання обов’язків юрисконсульта свідчать про вжиття нею заходів для підтримання та підвищення свого професійного рівня як юриста.

Також у процесі співбесіди з Дубиною Л.А. члени Колегії поставили декілька запитань на знання норм матеріального і процесуального права за напрямом спеціалізації, яку обрала кандидат на посаду судді апеляційного загального суду. На частину із цих запитань Дубина Л.А. не надала або не змогла надати чіткої та повної відповіді.

З огляду на надану інформацію Комісія наголошує, що професія судді передбачає безперервний професійний розвиток, оскільки як законодавство, так і правозастосовна практика перебувають у постійному динамічному русі. Усвідомлюючи цю особливість, законодавець передбачив обов’язок судді систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду (пункт 8 частини сьомої статті 56 Закону).

Цей обов’язок також передбачено Кодексом суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, відповідно до статті 7 якого суддя зобов’язаний вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Також у пунктах 3, 5 частини сьомої статті 56 Закону визначено, що суддя має право брати участь у громадських об’єднаннях з метою підвищення професійного рівня та право підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку. Це право поширюється і на суддів у відставці, адже їхній професійний розвиток залишається актуальним.

Комісія позитивно оцінює, що після звільнення у відставку Дубина Л.А. продовжила професійну діяльність у сфері адвокатури та працювала юрисконсультом, що вимагало глибокого вивчення нових положень законодавства та судової практики, а також те, що кандидат постійно займається самоосвітою, зокрема, вивченням практики Європейського суду з прав людини та правових позицій Верховного Суду. Водночас під час співбесіди кандидат повідомила, що протягом восьми років після відставки жодного разу не відвідувала заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо), організовані Національною школою суддів України або іншими юридичними платформами, та протягом чотирьох років після зупинення дії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю не здійснювала професійну діяльність у юридичній сфері.

Також, незважаючи на спробу реалізувати себе в суміжних сферах правничої діяльності (робота юрисконсультом, отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю), відсутність практики представництва в суді та припинення адвокатської діяльності з особистих мотивів не дозволяють розглядати цей період як повноцінну реалізацію принципу безперервного професійного розвитку.

Аналізуючи відповіді кандидата щодо знань, набутих шляхом самоосвіти, Комісія дійшла висновку, що наведені приклади стосуються загальновідомої інформації, яка широко відома у юридичному середовищі та не охоплює актуальні зміни в чинному законодавстві. У зв’язку з цим зазначене не свідчить про достатній рівень оновлених або поглиблених професійних знань, що очікується з огляду на тривалу професійну діяльність кандидата, зокрема, на посаді судді. Комісія визнає самоосвіту позитивним аспектом професійного розвитку, однак вважає її недостатньою для забезпечення належного рівня безперервного професійного зростання в умовах динамічних змін у законодавстві та практиці його застосування.

Також Комісія звертає увагу, що Дубину Л.А. звільнено з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку 12 вересня 2017 року. Крім того, навіть після звернення із заявою про допуск до участі в цьому конкурсі (грудень 2023 року) кандидат жодних заходів щодо підвищення своєї кваліфікації не вживала. Водночас у цей період кандидат мала додаткові можливості для професійного розвитку та виконання обов’язку постійно підтримувати й удосконалювати свій рівень кваліфікації.

Ураховуючи встановлені обставини, Комісія дійшла висновку, що Дубина Л.А. не вжила достатніх заходів для професійного розвитку, що негативно впливає на її оцінку за критерієм особистої компетентності. 

Варто підкреслили, що повноваження Комісії з оцінювання кандидата на посаду судді на предмет його відповідності певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	17	18	19	18	29,25
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	11	9	10	15	11,25

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 29,25 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Дубина Л.А. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке.

У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 06 червня 2025 року, стосовно відповідності показнику «Ефективна комунікація» кандидат зазначила, що комунікація для неї – це здатність не лише чітко й зрозуміло висловлювати свою позицію, а й уважно слухати співрозмовника. Вона є комунікабельною людиною, яка легко знаходить спільну мову з колегами, працівниками апарату суду та іншими людьми. Значний професійний досвід на керівних посадах, зокрема як заступника голови суду, дозволив їй ефективно організовувати роботу колективу та демонструвати лідерські якості. У професійному спілкуванні для неї важливими є аргументованість, послідовність та повага до кожного учасника процесу.

Стосовно відповідності показнику «Ефективна взаємодія» Дубина Л.А. у письмових поясненнях вказала, що будувала конструктивні стосунки з колегами, апаратом суду та підлеглими. Під час виконання повноважень судді й виконання обов’язків заступника голови суду забезпечувала чітке планування, розподіл обов’язків, належний зворотний зв’язок та відсутність конфліктів у колективі. Підтвердженням ефективної взаємодії є її багаторічний досвід роботи в колективі суддів, що складався переважно з жінок, де важливою була здатність до гнучкого спілкування, взаєморозуміння та збереження сприятливої робочої атмосфери.

Під час співбесіди Дубина Л.А. повідомила, що в межах виконання обов’язків заступника голови суду їй вдалося налагодити ефективну комунікацію в колективі, який складався з дванадцяти жінок-суддів. Такий склад колективу вимагав особливої уваги до емоційної складової взаємодії, оскільки жінки, як правило, більш емоційно реагують на робочі ситуації та можуть бути схильні до імпульсивних рішень. Завдяки виваженому підходу, вмінню чути співрозмовників, зберігати нейтралітет у складних ситуаціях і своєчасно реагувати на потенційні конфлікти їй вдавалося забезпечувати належну організацію роботи суду, сприяти злагодженості колективу та підтримувати конструктивну атмосферу в суді.

Також кандидат зазначила, що у своїй професійній діяльності вона завжди з повагою ставилась до всіх учасників процесу, дотримуючись принципу рівності, неупередженості, забезпечуючи рівні умови для реалізації сторонами процесуальних прав, самодисципліни, яких дотримується і в повсякденному житті.

На підставі наданих пояснень Комісія відзначає, що кандидат продемонструвала розуміння значення ефективної комунікації та взаємодії у професійній діяльності судді, зокрема в умовах тривалої роботи на керівній посаді в суді, здатності забезпечувати злагоджену та належну організацію роботи суду.

Водночас Комісія звертає увагу, що, перебуваючи на посаді заступника голови суду, кандидат мала ширші можливості для демонстрації ефективної комунікації та взаємодії. Проте в поданих поясненнях вона не навела достатньо конкретних прикладів, які б свідчили про системну або результативну діяльність в цій ролі. Крім того, окремі формулювання, які апелюють до гендерних особливостей, потребують більш зваженого підходу з урахуванням принципів недискримінації та професійної етики. Тому це негативно впливає на оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності.

У письмових поясненнях щодо відповідності критерію «Стійкість мотивації» Дубина Л.А. зазначила, що протягом своєї професійної кар’єри вона працювала на різних посадах у юридичній сфері, але реалізувала себе саме в суддівській професії, якій присвятила майже 20 років, та ніколи не сумнівалася у правильності свого вибору. Після відставки спробувала себе в інших юридичних професіях, однак усвідомила, що суддівська діяльність залишається її покликанням. Вважає, що має достатній рівень знань, досвіду та внутрішню готовність перейти на новий рівень відповідальності – здійснювати правосуддя в апеляційній інстанції. Вона впевнена у власному потенціалі для роботи в апеляційному суді й готова до нових професійних викликів.

Під час співбесіди Дубина Л.А. додатково пояснила, що рішення взяти участь у конкурсі – це можливість реалізувати свій багаторічний професійний досвід задля підвищення якості правосуддя. Також кандидат підкреслила, що не розглядає для себе жодного іншого професійного шляху в юридичній сфері, окрім здійснення правосуддя. Попри тривалу перерву в роботі, кандидат підтримує професійну форму: постійно читає публікації щодо новел законодавства, стежить за змінами в судовій практиці, користується ІТ-ресурсом Верховного Суду «Supreme Lab», слухає «Подкаст Верхового Суду» тощо. Вона висловила усвідомлене бажання обійняти посаду судді апеляційної інстанції та готовність до професійного розвитку.

Відповідаючи на уточнювальне запитання щодо причин її виходу у відставку, кандидат повідомила, що це було зумовлено суттєвим судовим навантаженням, що супроводжувалося постійною напруженістю, високим рівнем відповідальності та складністю справ, які розглядалися. Упродовж 2016–2017 років це призводило до емоційного виснаження та професійного вигорання, що, на її думку, могло негативно вплинути на якість виконання нею обов’язків. Саме тому, а також з огляду на сімейні обставини, які склалися на той момент (малолітня дитина, потреба догляду за матір’ю), вона прийняла усвідомлене рішення про відставку. Згодом, після певного відновлення, вона відчула готовність повернутись до судової діяльності на новому рівні – в апеляційному суді.

Також на запитання члена Комісії щодо того, що на сьогодні рівень судового навантаження залишився високим або навіть зріс, з’явилися нові категорії справ, які потребують додаткової професійної адаптації, а також ускладнилася правозастосовна практика, кандидат не надала чіткої та змістовної відповіді. Єдиним зазначеним аргументом було посилання на її емоційну та фізичну готовність до нових викликів, а також на її багаторічний досвід на посаді судді. Така відповідь не розкриває достатньо глибини усвідомлення поточних реалій судової системи та конкретних шляхів адаптації до них, що є важливим для оцінки рівня готовності кандидата до відновлення повноважень судді в апеляційному суді.

Таким чином, Комісія зазначає, що зі змісту наданих письмових пояснень та відповідей під час співбесіди не слідує чіткого обґрунтування прагнення здійснювати правосуддя саме в апеляційному суді. Кандидат детально висвітлила загальне бажання продовжувати роботу в судовій системі та професійно зростати, однак не конкретизувала, чим саме її мотивує робота в апеляційній інстанції чи як бачить свій професійний розвиток у цьому контексті. Відсутність чіткого виявлення такої мотивації негативно позначається на оцінюванні кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Стосовно показника «Емоційна стійкість» Дубина Л.А. у письмових поясненнях зазначила, що вважає емоційну стійкість важливою складовою професії судді, особливо в умовах стресу чи психологічного тиску. Працюючи зі складними категоріями справ, вона навчилася контролювати емоції, зберігати спокій, врівноваженість і коректність у спілкуванні. Усвідомлюючи емоційне навантаження цієї роботи, вона підтримує баланс між професійним життям і відпочинком, відновлюючись через подорожі, роботу на природі та рукоділля.

Під час співбесіди кандидат доповнила ці пояснення, зазначивши, що емоційне напруження є звичним у роботі судді та наголошувала на важливості її вміння швидко відновлюватись. Має досвід врегулювання конфліктних ситуацій під час засідань та у колективі.  

На запитання члена Комісії стосовно того, чи свідчить її вихід у відставку через емоційне виснаження та глибоке емоційне переживання кожної справи про недостатній рівень емоційної стійкості, кандидат зазначила, що на сьогодні повністю відновила свій ресурсний стан. Вона наголосила, що нині чітко розмежовує професійну діяльність і особисте життя, що, на її думку, є запорукою збереження емоційної стійкості та запобігання професійному вигоранню.

Комісія зазначає, що наведені приклади свідчать про наявність у кандидата базових навичок емоційної стійкості, однак вони є загальними та недостатньо деталізованими для повної оцінки рівня відповідності критерію соціальної компетентності.

Слід зауважити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності її певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9	9,5	36,50
	Ефективна взаємодія	10	10	10	9	9,75
	Стійкість мотивації	6	5	7	10	7
	Емоційна стійкість	10	10	10	11	10,25

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36,5 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Дубина Л.А. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

1.1 незалежність;

1.2 чесність;

1.3 неупередженість;

1.4 сумлінність;

1.5 непідкупність;

1.6 дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

1.7 законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Дубини Л.А. критеріям професійної етики та доброчесності.

Однак під час дослідження матеріалів досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Комісією встановлено таке.

Як зазначалось вище, листом НАЗК від 04 червня 2025 року № 49-01/48781-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Дубиною Л.А. в декларації за 2024 рік.

За інформацією НАЗК, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» кандидат зазначила відомості про автомобіль марки «КІА», що належить їй на праві власності, вказавши вартість на дату набуття права 259 200 грн, проте згідно з договором дарування транспортного засобу від 08 липня 2020 року № 2341/2020/2085376, наявного в ЄДРТЗ, та інформації з ДРФО вартість цього автомобіля становить 1 грн.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат зазначила, зокрема, відомості про дохід члена сім’ї (чоловіка) у вигляді пенсії в розмірі 172 501 грн (джерело доходу Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області), проте відповідно до інформації з РЗО розмір цього доходу становить 170 582,50 гривень.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат не зазначила відомостей про дохід у вигляді додаткового благаву розмірі 62,11 грн (джерело доходу: Акціонерне товариство «Акцент-банк»), інформація про який наявна в ДРФО.

Кандидатом надано письмові та усні пояснення, які детально наведені вище в розділі «Проведення спеціальної перевірки».

Комісія відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Комісією при оцінюванні цієї обставини враховано кількість допущених помилок, а також невжиття заходів кандидатом до повного з’ясування власного майнового стану та майнового стану членів своєї сім’ї.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина 7 статті 54, пункт 6 частина 7 статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та скрупульозність при заповненні офіційних документів.

Однак саме за сукупністю помилок Дубина Л.А. демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, тому Комісія має розглянути питання про зменшення балів кандидата за показником сумлінності з огляду на сукупність несуттєвих порушень.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії вирішила, що зазначені обставини становлять сукупність несуттєвих обставин, за які може бути знижено бали за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Дубини Л.А., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Дубина Л.А. надіслала до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Комісією під час співбесіди 03 жовтня 2025 року з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

Згідно з даними декларації за 2015 рік Дубина Л.А. задекларувала з 14 лютого 2012  року право безоплатного користування автомобілем марки «КІА Sorento» 2012 року випуску, який належить на праві власності її матері. Вартість автомобіля станом на дату набуття права власності становила 259 200 гривень. ГРД піддає сумніву фінансову спроможність матері кандидата придбати цей автомобіль, оскільки в останньої згідно з відомостями з ДРФО не було достатнього доходу для його придбання.

Стосовно джерела доходів ОСОБА_1 (мати), за рахунок яких нею придбано у 2012  році автомобіль марки «КІА Sorento» 2012 року випуску, Дубина Л.А. під час співбесіди та в письмових поясненнях зазначила, що все рухоме та нерухоме майно придбано її батьками за рахунок їхніх сімейних заощаджень. Джерелом таких заощаджень були кошти, отримані її батьками за час їхньої понад сорокарічної трудової діяльності, пенсії та доходу від продажу спадкового майна після смерті їхніх батьків. Крім того, у січні 2012 року її мати отримала дохід від продажу автомобіля марки «KIA Sportage», який належав їй на праві власності, що підтверджується відомостями з ДРФО. Також частину коштів у сумі 129 600 грн для придбання нового автомобіля надала вона. Це власні заощадження та гроші від продажу в 2011 році автомобіля марки «KIA Ceed» 2008 року випуску. Таким чином, автомобіль марки «КІА Sorento» 2012 року випуску був фактично придбаний за спільні кошти матері та кандидата в рівних частках по 129 600 грн від кожної сторони та за їхньою домовленістю з оформленням права власності на її матір. У 2020 році її мати подарувала їй цей автомобіль.

Комісія відзначає, що особисті або сімейні статки зазвичай можуть накопичуватись упродовж усього трудового життя людини, а тому встановлення жорстких часових обмежень для їх оцінювання значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.

Комісія бере до уваги надані пояснення Дубини Л.А. стосовно того, що кошти, використані для придбання автомобіля марки «KIA Sorento» 2012 року випуску, сформовані за рахунок сімейних заощаджень її батьків, від продажу її матір’ю у 2012 році автомобіля марки «KIA Sportage», а також із її власних заощаджень, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та узгоджуються з відомостями з ДРФО.

Тому Комісія визнає необґрунтованими сумніви ГРД щодо джерела походження грошових коштів у матері кандидата для придбання автомобіля у 2012 році.

Також в інформації ГРД зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) протягом 2007–2014 років суддя Дубина Л.А. ухвалила 341 судове рішення російською мовою.

Дубина Л.А. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що такі судові рішення було ухвалено впродовж 2007–2014 років у порядку розгляду справ згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) у редакції 1960 року. У кожній справі були наявні заяви обвинувачених про використання російської мови. Судові засідання завжди починалися державною мовою, потім визначалося, якою мовою буде продовжуватися розгляд справи. На той час діяло таке законодавство.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що порядок застосування мов визначається виключно законами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі № 1-6/99 зазначено, що використання російської та інших мов національних меншин України визначається виключно законами України.

Статтею 19 КПК України, прийнятого 1960 року (у редакції, чинній до 10 серпня 2012  року) передбачено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Верховною Радою України 03 липня 2012 року прийнято Закон України «Про засади державної мовної політики».

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про засади державної мовної політики» мовою роботи та актів з питань досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена новою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.

З 10 серпня 2012 року статтею 19 КПК України встановлено, що мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Рішенням Запорізької обласної ради «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачені Законом України «Про засади державної мовної політики», на території Запорізької області» від 16 серпня 2012 року № 2 встановлено, що російська мова як регіональна мова використовується на території Запорізької області в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом України «Про засади державної мовної політики».

Комісія вважає такі пояснення кандидата обґрунтованими та достатніми.

Також ГРД посилається на те, що суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), внаслідок чого порушники уникнули відповідальності за такі порушення через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Дубина Л.А. у своїх письмових та усних поясненнях, оголошених в засіданні Комісії, повідомила, що стосовно 7 справ, про які зазначено в інформації ГРД, надати детальну інформацію не може, оскільки ці справи знищено у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Однак Дубина Л.А. наголошує, що нею як суддею вживалися необхідні заходи щодо призначення цих справ до розгляду в розумні строки, ураховуючи навантаження, наявність відомостей про вручення учасникам судових повісток, клопотань про відкладення тощо. Дубина Л.А. не заперечує, що у 3 справах № 334/5751/14-п, № 334/7147/16-п, 334/1845/17 дійсно завчасно (в останній день строку притягнення до адміністративної відповідальності) прийнято постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, що зумовлено надмірним навантаженням та технічними помилками.

Також під час підготовки до співбесіди з Дубиною Л.А. Комісією за результатами аналізу інформації з ЄДРСР виявлено 5 постанов про закриття суддею Дубиною Л.А. справ за статтею 130 КУпАП та звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 КУпАП (334/3674/14-п; 334/4403/14-п; 334/8026/14-п; 334/8197/14-п; 334/8469/14-п), що було обговорено під час засідання.

Стосовно вказаних 5 справ кандидат пояснила, що при їх розгляді нею враховувались особи правопорушників, характер вчиненого правопорушення, їх відношення до вчиненого діяння, матеріали справи та критерії малозначності, передбачені законом. Водночас Дубина Л.А. визнала, що мотивувальна частина цих постанов не містить детального викладення підстав закриття при малозначності правопорушення, оскільки на той час вона вважала, що зазначених у тексті посилань на норму закону є достатньо. Указане не свідчить про неповне з’ясування обставин справи чи порушення вимог закону, а має формальний характер, пов’язаний зі стислим викладенням мотивів рішення, та відсутністю на той момент практики детального обґрунтування таких рішень.

Надаючи оцінку поясненням кандидата, врахувавши обставини перебігу розгляду наведених ГРД справ та провівши системний аналіз статистичної інформації про розгляд Дубиною Л.А. справ відповідної категорії, Комісія бере до уваги таке.

Комісія відзначає, що одним із обов’язків судді згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону є: справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Стосовно розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, які наведені в інформації ГРД, Комісія погоджується, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення може за певних обставин свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, та відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас Комісія наголошує, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата) є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.

У своїх поясненнях Дубина Л.А. підкреслила необхідність виконання вимог статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. У разі відсутності відомостей про вручення судової повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладався і особі повторно направлялась судова повістка рекомендованим поштовим відправленням. Кандидат також послалась на те, що у випадках, якщо рекомендоване поштове відправлення поверталось з відміткою пошти «за спливом терміну зберігання», то така обставина оцінювалась нею як відсутність достовірних відомостей про повідомлення особи, а тому розгляд справи відкладався.

Проаналізувавши пояснення кандидата та надані матеріали, Комісія констатує, що ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії та необхідністю вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності.

Зіставивши встановлені фактичні обставини з вимогами процесуального закону, що регулює процес здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення, проаналізувавши поведінку Дубини Л.А. при підготовці справ цієї категорії до розгляду, системність, кількість та питому вагу випадків, коли справи були закриті у зв’язку із закінченням строків, навантаження судді, урахувавши ставлення кандидата до суті та характеру своїх дій, Комісія констатує відсутність підстав для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Дубина Л.А. при розгляді таких справ допустила судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

Комісія зважає і на те, що у трьох справах про адміністративне правопорушення (№ 334/5751/14-п, № 334/7147/16-п, 334/1845/17) постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення було прийнято до його завершення. Стосовно прийняття передчасних рішень про закриття провадження у справах у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, Дубина Л.А. пояснила, що помилку визнає, вона сталася внаслідок надмірного навантаження та недостатнього контролю з її боку, відповідні висновки для себе зробила.

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7  Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія зауважує, що підставами для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики можуть бути не просто сумніви в доброчесності та професійній етиці судді (кандидата), а обґрунтовані сумніви, тобто такі, які ґрунтуються не на припущеннях, а на оцінці фактичних даних (доказах), які б спростовували пояснення судді (кандидата) або вказували на їх суперечність або алогічність (беззмістовність). Водночас такі фактичні дані у Комісії відсутні.

Комісія відмічає, що в організації роботи суддею Дубиною Л.А. з розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності наявні окремі недоліки, пов’язані із забезпеченням участі осіб у розгляді таких справ. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не констатує в діяльності судді критичних ризиків, які б могли з очевидністю поставити під сумнів її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас Комісія зазначає, що допущена неуважність у трьох справах при визначенні дати закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності вказує на порушення принципів своєчасного та ефективного правосуддя. Також встановлені обставини щодо ненаведення достатнього мотивування прийнятого рішення про звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 КУпАП не відповідає вимогам повноти та обґрунтованості судового рішення. Такі дії не свідчать про порушення закону чи наявність упередженості, однак відображають формальний підхід до викладення мотивів рішень і певну неуважність під час здійснення правосуддя.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, однак свідчать про несумлінне виконання суддею своїх обов’язків.

Таким чином, ураховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».

Також Комісією встановлено, що відповідно до матеріалів суддівського досьє в серпні 2018 року Дубиною Л.А. отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 29 грудня 2021 року на підставі заяви.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки Дубина Л.А. не вказувала інформацію про членство в Національній асоціації адвокатів України.

Під час співбесіди Дубина Л.А. пояснила, що дійсно у 2018 році отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, проте у 2021 році нею було подано заяву про зупинення здійснення адвокатської діяльності. Оскільки адвокатську діяльність вона не здійснює, щорічні членські внески в Національну асоціацію адвокатів України не сплачує, не брала участі в органах адвокатського самоуправління, зборах, конференціях тощо, тож вважала, що не належить до членів цієї асоціації, а тому є недоцільним зазначати в майнових деклараціях вказану інформацію. Однак у 2025  році вже під час перегляду співбесід з іншими кандидатами в рамках цього конкурсу зрозуміла, що вона помилялась та зазначила, що в подальшому буде більш уважна при декларуванні. Указала, що не мала умислу та наміру приховувати інформацію про те, що вона має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Дубина Л.А. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001799, видане 31 серпня 2018 року Радою адвокатів Запорізької області, яке зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 29 грудня 2021 року на підставі заяви адвоката. 

Частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Дубина Л.А. зобов’язана зазначати відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки зазначена інформація відсутня. Під час співбесіди Дубина Л.А. вказала, що підстав для умисного приховування цих фактів вона не мала, а помилково вважала, що вона не належить до членів Національної асоціації адвокатів України, тому відповідні відомості і не декларувала.

Отже, встановлені обставини свідчать, що Дубина Л.А. не вказала в деклараціях інформацію про членство в Національній асоціації адвокатів України, що формально є порушенням вимог антикорупційного законодавства. Водночас з огляду на те, що адвокатська діяльність фактично не здійснювалась, право на її ведення було зупинено через 3 роки, членські внески не сплачувались, а сам кандидат вважала себе такою, що не належить до асоціації, це порушення носить несуттєвий характер.

Комісія вважає, що допущення Дубиною Л.А. вказаного порушення несе характер менш суттєвого за показником «сумлінність» та може бути враховано при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.

Крім того, Комісією встановлено, що в деклараціях за 2022–2024 роки кандидат у розділі 12 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» не зазначила жодних відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів її сім’ї відкриті рахунки.

Під час співбесіди Дубина Л.А. повідомила, що вона в деклараціях за 2022–2024 роки в розділі 12 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» не зазначила про банківські та інші фінансові установи, у яких у неї або членів її сім’ї відкриті рахунки, у зв’язку з тим, що неправильно трактувала положення антикорупційного законодавства, зокрема щодо обсягу інформації, яка підлягає декларуванню в цьому розділі. Вона помилково вважала, що обов’язковому відображенню підлягають лише депозитні рахунки або кредитні зобов’язання, яких у неї не було. Причиною такого неправильного розуміння норм стало те, що вона мала тривалу перерву в поданні декларацій, у зв’язку з чим не була повною мірою обізнана з оновленими вимогами до їх заповнення. Детально ознайомившись із роз’ясненнями, вона усвідомила допущену помилку та зобов’язалась в наступних деклараціях зазначати відповідні відомості. Незазначення відомостей не було навмисним і не мало на меті приховування будь-яких активів чи рахунків, оскільки в неї відкритий єдиний рахунок в АТ «Ощадбанк», через який вона отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці, що нею відображено в деклараціях за 2022–2024 роки в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї, крім рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі.

Згідно з пунктом 166 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4, у декларації відображаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно станом на останній день звітного періоду (за умови, що рахунок відкрито не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду. Такі відомості зазначаються незалежно від: того, знаходиться банк, фінансова установа (головний офіс) в Україні чи за кордоном, типу рахунку, особи, яка відкрила рахунок, орендувала індивідуальний банківський сейф (комірку) (це може бути суб’єкт декларування, член його сім’ї чи третя особа), наявності коштів, майна на рахунку, у сейфі (комірці) станом на кінець звітного періоду чи протягом звітного періоду.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено, що у декларації мають бути відображені відомості про всі відкриті суб’єктом декларування або членами його сім’ї рахунки в банках та інших фінансових установах, незалежно від їх виду, залишку коштів чи факту користування ними. Тому неправильне трактування вказаних норм свідчить про достатньо високий рівень неуважності.

Комісією встановлено, що кандидат не дотрималась вказаних вимог у повній мірі.

Водночас з пояснень кандидата слідує, що недекларування мало місце з огляду на її неправильне трактування положень антикорупційного законодавства, зокрема, щодо обсягу інформації, яка підлягає декларуванню в розділі 12 декларацій.

Оцінюючи наведені вище пояснення в сукупності, Комісія вважає, що Дубина Л.А. під час заповнення декларацій за 2022–2024 роки продемонструвала недостатню сумлінність, оскільки мала можливість і повинна була перед заповненням декларацій детально ознайомитись з вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями НАЗК щодо порядку декларування. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність Дубини Л.А. у виконанні вимог антикорупційного законодавства. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами в діяльності судді.

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).

Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено низку добросовісних помилок при заповненні декларацій за 2022–2024 роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин, як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Комісією під час співбесіди також обговорено підстави несвоєчасного подання Дубиною Л.А. декларації доброчесності за 2024 рік та декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2020–2024 роки.

Стосовно вказаних обставин Дубина Л.А. пояснила, що дійсно декларація доброчесності за 2024 рік та декларація родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2020–2024 роки подані нею невчасно, а саме 06 травня 2025 року. Причиною несвоєчасного подання декларацій стала її неуважність (людський фактор), бо вона помилково не проконтролювала факт подання цих декларацій у визначений законом термін. Про необхідність подання декларації вона згадала лише під час подання заяви про намір претендувати на посаду судді Запорізького апеляційного суду, після чого негайно подала декларацію доброчесності за 2024 рік і декларацію родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2020–2024 роки.

Також кандидат підтвердила, що в поданій декларації доброчесності за 2024 рік нею були допущені технічні помилки: у графі 11 «Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» помилково обрано варіант відповіді «Підтверджую» замість «Не підтверджую», а у графі 25 «До мене не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади» не проставлено позначку в жодній графі. Це технічні помилки, допущені випадково, без умислу викривити інформацію чи подати недостовірні відомості. Після виявлення цих неточностей вона негайно подала повторну декларацію, у якій виправила допущені помилки. У розділі ІІІ «Додаткові пояснення» декларації доброчесності за  2024 рік кандидат вказала: «Я несвідомо порушила строки подачі Декларації родинних зв'язків та Декларації доброчесності кандидата на посаду судді (п.8 і п.9)». 

Крім того, в декларації доброчесності за 2023 рік кандидатом не проставлено жодної позначки в пунктах 13 «Мною не використовувався статус займаної посади з метою незаконного отримання мною або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, коли такі діяння не утворювали складу злочину або кримінального правопорушення», 19 «Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки» та 20 «Мною не порушувалася присяга судді, адвоката чи інша професійна присяга».

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що це також технічні помилки, які допущені внаслідок поспіху та неуважності при заповненні декларації доброчесності. Кандидат вкотре зазначила, що всі ці помилки були неумисними, вона не мала на меті подати недостовірну інформацію чи ввести в оману Комісію. Вона усвідомлює важливість неухильного дотримання встановлених строків подання декларацій та відповідальність за правильність і достовірність внесених до них відомостей. Надалі зобов’язується приділяти особливу увагу своєчасності та точності під час заповнення й подання всіх декларацій.

Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що кандидатом у декларації доброчесності за 2023 та 2024 роки зазначено неповні відомості, дії Дубини Л.А. є наслідком несумлінності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення.

Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, щоб вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущених помилок та відсутність умислу в поданні неповних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.

Оцінюючи виконання Дубиною Л.А. визначеного статтями 61, 62 Закону обов’язку щодо своєчасності подачі декларації доброчесності за 2024 рік та декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2020–2024 роки Комісія враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 61 та частини першої статті 62 Закону на суддю (кандидата на посаду судді) покладено обов’язок щорічно подавати до 1 травня шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

У пункті 5 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18 (зі змінами) (далі – Правила), закріплено, що в Декларації, яка подається вперше в межах відповідної процедури добору чи конкурсу кандидатом, який не є суддею: 1) поле під назвою Декларації (період, за який подається Декларація) не заповнюється; 2) зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює, та актуальні на дату подання Декларації. Якщо правилами відповідного добору чи конкурсу передбачено обов’язок кандидата щорічно подавати Декларацію, то в наступних деклараціях зазначаються: 1) звітний період, за який подається Декларація (у полі під назвою «Декларації»); 2) твердження щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду.

Пунктом 4 Правил закріплено, що в межах строку, встановленого Комісією для подання Декларації, суб’єкт декларування вправі виправити помилки у поданій Декларації шляхом подання нової Декларації. В такому випадку чинною вважається остання подана Декларація. Зміни до Декларації після закінчення встановленого Комісією строку для її подання не допускаються.

Комісією встановлено, що Дубина Л.А. несвоєчасно подала декларацію доброчесності за 2024 рік та декларацію родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2020–2024 роки, а саме 06 травня 2025 року, що формально є порушенням вимог, закріплених у частині першій статті 61 та частині перші статті 62 Закону. Водночас з огляду на пояснення кандидата, що причиною несвоєчасного подання декларацій є її неуважність, а також те, що кандидат у розділі ІІІ «Додаткові пояснення» декларації доброчесності за 2024 рік вказала про те, що вона несвідомо порушила строки подачі цих декларацій, це порушення носить несуттєвий характер.

Для аналізу поведінки кандидата та кваліфікації виявлених недоліків Комісія виходить із засад оцінки відповідних фактів на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність при виконанні юридично значущих обов’язків судді.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.

Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом допущено порушення правил декларування під час заповнення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2013 роки.

У вказаних деклараціях за 2012–2013 роки Дубина Л.А. не вказала інформації про об’єкт нерухомості – квартиру загальною площею 36,3 кв.м, розташованої у Дніпропетровській області у місті Марганець, що належала члену сім’ї декларанта – чоловіку ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2010 року. Вказана квартира відчужена чоловіком кандидата 04 листопада 2013 року, однак Дубина Л.А. у паперовій декларації за 2013  рік про отриманий її чоловіком дохід від продажу цієї квартири також не зазначила.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що в період 2012–2013 років у них із чоловіком виникли сімейні проблеми і вони разом не проживали, а тому вона помилково не внесла відомості про належне йому майно до декларацій за зазначені роки. Це сталося через помилкове переконання, що у зв’язку з їхнім окремим проживанням вона не повинна відображати в декларації майно чоловіка. Водночас у декларації за 2011 рік вона декларувала цю квартиру, на підтвердження вказаних обставин кандидатом надано копію декларації за 2011  рік. Це, на думку кандидата, свідчить про те, що вона не мала наміру приховувати або не декларувати такий об’єкт. Також кандидат підтвердила, що їй було відомо, що чоловік у 2013  році відчужив цю квартиру, оскільки вона надавала нотаріальну згоду на її відчуження. Однак у декларації за 2013 рік вона не задекларувала дохід, отриманий її чоловіком від відчуження нерухомого майна, оскільки їй не була відома точна сума, за яку відбувся продаж квартири, адже договору купівлі-продажу в неї не було і вона не брала участі у здійсненні правочину. Також, зважаючи на те, що в декларації за 2013 рік квартира вже не була відображена як об’єкт нерухомості, зазначення доходу від її відчуження могло створити неузгодженість у змісті декларації, тому вона не вказала цей дохід, вважаючи, що в неї відсутні достовірні дані про нього. Кандидат зауважила, що зазначені порушення мали неумисний характер і були зумовлені неправильним розумінням вимог декларування в поєднанні зі складними сімейними обставинами, а не бажанням приховати будь-яку інформацію.

Комісія бере до уваги пояснення Дубини Л.А., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який був чинним у 2012 році, суб’єкти декларування були зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Згідно з наданими поясненнями кандидата Дубини Л.А. вона знала, що у власності чоловіка є квартира загальною площею 36,3 кв.м, розташована у Дніпропетровській області у місті Марганець, а також їй було достовірно відомо, що її чоловік відчужив цю квартиру в 2013 році, однак не задекларувала в деклараціях за 2012–2013 роки з огляду на те, що вони на той час спільно не проживали.

Ураховуючи встановлені Комісією факти невідповідності в деклараціях Дубини Л.А. за 2012–2013 роки, зокрема незадекларовану квартиру, що належала на праві приватної власності її чоловіку, та дохід, отриманий її чоловіком у 2013 році від відчуження цієї квартири, можна дійти висновку, що суддя (кандидат) повинна більш сумлінно та уважно ставитись до процесу декларування. Адже навіть складні сімейні обставини та факт окремого проживання подружжя не звільняють від обов’язку повного і достовірного відображення майнового стану сім’ї, що є важливою складовою принципів доброчесності та прозорості в діяльності судді.

З огляду на надані пояснення Комісія вважає, що виявлені помилки не свідчать про умисне приховування кандидатом інформації стосовно члена її сім’ї або намагання ввести в оману, а її пояснення дають підстави вважати ці помилки ненавмисними. На це вказують не лише пояснення кандидата, а й те, що в деклараціях за 2011 рік Дубина Л.А. вказувала відомості про те, що її чоловіку на праві власності належить квартира загальною площею 36,3 кв.м, розташована у Дніпропетровській області у місті Марганець.

Водночас Комісія зазначає, що обов’язком кожного громадянина, тим паче кандидата як особи, яка прагне обійняти посаду судді, а також членів її сім’ї, є неухильне дотримання антикорупційного законодавства та забезпечення повної прозорості фінансових джерел. Відсутність належної ретельності в декларуванні майна та доходів суддею, чия діяльність вимагає беззаперечної довіри суспільства та бездоганної репутації є неприпустимою.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Під час дослідження Комісією інформації з ЄДРСР та відомостей, наданих Дніпровським районним судом міста Запоріжжя, щодо відпусток, тимчасової непрацездатності, навчання Дубини Л.А. виявлено неодноразові випадки ухвалення та внесення до ЄДРСР судових рішень у період з 2013–2017 років під час відсутності кандидата на робочому місці. Зокрема, 01–15 липня 2013 року (додаткова відпустка) ухвалено 12 судових рішень; 24–30 вересня 2013 року (тимчасова непрацездатність) ухвалено 26 судових рішень; 05–08 травня 2014 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгули) ухвалено 20 судових рішень; 07 липня – 17 серпня 2014 року (відпустка) ухвалено 3 судові рішення; 06–08 травня 2015 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгули) ухвалено 15 судових рішень; 03–06 листопада 2015 року (тимчасова непрацездатність) ухвалено 29 судових рішень; 05 лютого 2016 року (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгул) ухвалено 4 судові рішення; 04–06 травня 2016 (вихідний день за раніше відпрацьований час за чергування у вихідні дні (відгули) ухвалено 13 судових рішень; 29 червня – 08 серпня 2016 року (відпустка) ухвалено 3 судові рішення; 05–20 жовтня 2016 року (додаткова відпустка) ухвалено 26 судових рішень; 04–18 липня 2017 року (відпустка) ухвалено 2 судові рішення.

Під час засідання Комісії кандидатом повідомлено, що вона не ухвалювала рішення в періоди тимчасової непрацездатності чи під час перебування у відпустках, а у вказані дні здійснювалося лише технічне внесення вже ухвалених та підписаних нею рішень до ЄДРСР через завантаженість та організаційні обставини роботи суду.

На запитання Комісії щодо того, що під час перегляду інформації, відображеної в ЄДРСР, зазначені дати відповідають датам ухвалення судових рішень, а не датам формування технічних документів для їх направлення до ЄДРСР, кандидат обґрунтованих пояснень з цього питання не надала, зазначивши лише, що, ймовірно, розглядала справи під час перебування у відпустці, при цьому наказу про її відкликання з відпустки не було.

Указані пояснення кандидата Комісія оцінює критично, оскільки вони дають підстави вважати, що суддя не повною мірою розуміє природу юридичної сили судового рішення, та не узгоджуються з принципами належної організації судової діяльності.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено право кожного на справедливий розгляд справи, що є однією з ознак принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вважає, що поняття справедливого судового розгляду, про яке йдеться в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає необхідність розгляду справ незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці ЄСПЛ під поняттям «суд» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції, на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гуров проти Молдови» від 11 липня 2006 року № 3645502, «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року № 21722/11 наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду, а й дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Таким чином, слід вважати, що «суд, встановлений законом» у практиці ЄСПЛ повинен відповідати критеріям щодо дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності, автоматичного розподілу справ, наявності повноважень у судді, належного складу суду, наявності достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

У частині першій статті 57 Закону прописано вимагу від судді об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Частиною п’ятою статті 15 Закону визначено, що до випадків, коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ, віднесено перебування суддів у відпустці, відсутність у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інші передбачені законом випадки.

Ураховуючи вказане, здійснення суддею правосуддя та його участь у розгляді судових справ під час його відсутності у зв’язку з перебуванням у відпустці, тимчасовою непрацездатністю, відгулом слід розуміти як розгляд судових справ незаконним складом суду.

З огляду на положення частини п’ятої статті 15 Закону здійснення суддею Дубиною  Л.А. розгляду справ та ухвалення рішень під час її відсутності у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю чи відгулом може бути розцінено як дії, що можуть призвести до порушення правил щодо складу суду.

За практикою Вищої ради правосуддя зазначений факт не є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Ураховуючи фактичні обставини ухвалення зазначених судових рішень та ставлення кандидата до наведеного, Комісія не вважає, що ця обставина вказує на недоброчесність кандидата, проте демонструє певні недоліки в організації власної судової діяльності, що виразилися в неналежному контролі за процесуальними діями, та недостатню відповідальність. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила додатково зменшити бал кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником сумлінність.

Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Дубини Л.А. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведення співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, зазначених в інформації ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Дубиною Л.А. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 225 балів із 300 можливих, що дорівнює 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,1	344,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	136
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	123
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18	29,25
	Безперервний розвиток	11,25
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,5	36,5
	Ефективна взаємодія	9,75
	Стійкість мотивації	7
	Емоційна стійкість	10,25
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		225
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	634,85

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Дубина Л.А. у сукупності набрала 634,85 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки щодо Дубини Лариси Анатоліївни отримано інформацію, яка має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у ході проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дубина Лариса Анатоліївна набрала 634,85 бала.

Визнати Дубину Ларису Анатоліївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                    Ярослав ДУХ

                                                                                                              Ігор КУШНІР

                                                                                                              Володимир ЛУГАНСЬКИЙ