Про розгляд питання щодо відповідності судді Рівненського апеляційного господарського суду Мамченко Юлії Андріївни займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач), Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

судді Рівненського апеляційного господарського суду Юлії МАМЧЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання щодо відповідності судді Рівненського апеляційного господарського суду Мамченко Юлії Андріївни займаній посаді,

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

1. Указом Президента України від 20 липня 2007 року № 655/2007 Мамченко Юлію Андріївну призначено на посаду судді Господарського суду Рівненської області строком на п’ять років.
2. Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5009-VI Мамченко Ю.А. обрано безстроково на посаду судді Господарського суду Рівненської області.
3. Постановою Верховної Ради України від 06 червня 2013 року № 327-VII Мамченко Ю.А. обрано на посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду.
4. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
5. Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18 визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема призначено іспит для Мамченко Ю.А.
6. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 128/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Мамченко Ю.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 70,2 бала, за виконання практичного завдання – 90 балів.

7. Мамченко Ю.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
8. Рішенням Комісії від 10 липня 2018 року № 1091/ко-18 визначено, що суддя Мамченко Ю.А. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 625,5 бала, визнано її такою, що не відповідає займаній посаді.
9. Рішенням Комісії від 18 вересня 2018 року № 1606/ко-18 внесено до Вищої раді правосуддя подання з рекомендацією про звільнення Мамченко Ю.А. з посади судді Рівненського апеляційного господарського суду.
10. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
11. Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 червня 2020 року № 1759/0/15-20 відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Мамченко Ю.А. з посади судді Рівненського апеляційного господарського суду на підставі підпункту 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
12. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
13. Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно, зокрема, суддів, щодо яких Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Комісії про звільнення у зв’язку з невідповідністю займаній посаді судді.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 18 січня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.

14. Пунктом 20¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, якщо Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді у зв’язку з його невідповідністю займаній посаді, суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено відповідно до підпункту 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

У такому разі оцінювання відповідності судді займаній посаді продовжується Комісією в пленарному складі зі стадії, що визначена Вищою радою правосуддя в рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення судді.

Якщо Вищою радою правосуддя не визначено таку стадію, оцінювання продовжується зі стадії, визначеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з урахуванням мотивів рішення Вищої ради правосуддя про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді, включаючи рішення, прийняті Вищою радою правосуддя до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».

15. Оскільки рішенням Вищої ради правосуддя не визначено стадії (етапу), з якої необхідно продовжити оцінювання судді Мамченко Ю.А. на відповідність займаній посаді, рішенням Комісії від 12 червня 2024 року № 162/зп-24 визначено продовжити таке оцінювання зі стадії (етапу) «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією в складі колегії.
16. На адресу Комісії 14 квітня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
17. Комісією у складі колегії 21 травня 2025 року проведено співбесіду із суддею Мамченко Ю.А., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
18. Рішенням Комісії у складі колегії від 21 травня 2025 року № 71/ко-25 визначено, що суддя Рівненського апеляційного господарського суду Мамченко Ю.А. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 680,2 бала. Питання щодо відповідності судді Мамченко Ю.А. займаній посаді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

2. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

19. В основу висновку ГРД про невідповідність судді Мамченко Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики покладено такі аргументи.
20. Суддя ухилялася від участі в процедурах, необхідних для належного розслідування фактів, що містять ознаки адміністративних правопорушень, або надала завідомо неправдиву чи викривлену інформацію.
    1. Стосовно судді Мамченко Ю.А. 12 грудня 2018 року головним спеціалістом відділу контролю за своєчасністю подання декларації Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) складено протоколи № 44-03/320/18 та № 44-03/319/18 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого частиною другою статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
    2. Згідно з протоколом № 44-03/320/18 суддя Мамченко Ю.А., перебуваючи на займаній посаді, будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), у зв’язку з придбанням 17 березня 2017 року земельної ділянки вартістю 176 714,96 грн.
    3.  Відповідно до протоколу № 44-03/319/18 суддя несвоєчасно повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані шляхом внесення інформації до Реєстру у зв’язку з придбанням 17 березня 2017 року квартири вартістю 2 107 303 грн.
    4.  Встановлено, що 17 березня 2017 року суддя Мамченко Ю.А. була стороною двох цивільно-правових угод. За договором дарування суддя відчужила на користь своєї матері нежитлове приміщення площею 85,6 м². За іншою угодою, договором міни нерухомого майна, Мамченко Ю.А. передала своїй матері квартиру площею 67 м² та набула від неї у власність земельну ділянку площею 0,0389 га вартістю 176 714,96 грн та квартиру площею 187 м² вартістю 2 107 303 грн. На підставі зазначеного договору міни того ж дня проведено державну реєстрацію права приватної власності Мамченко Ю.А. на два вказані об’єкти нерухомості.
    5.  Частиною четвертою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Реєстру та оприлюднюється на офіційному вебсайті НАЗК.

Указані норми застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з приміткою до статті 51³ Закону України «Про запобігання корупції» до цієї категорії суб’єктів декларування належать, зокрема, судді.

1. 6.  Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становив 1 600 грн, отже суб’єкти декларування мали повідомляти НАЗК про суттєві зміни в майновому стані в разі отримання доходу, придбання майна на суму, що перевищує 80 000 грн.
   7.  З огляду на викладене, суддя Мамченко Ю.А. була зобов’язана подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до 24 год 00 хв 27 березня 2017 року.
   8.  Відповідно до даних Реєстру суб’єкт декларування Мамченко Ю.А. зареєструвалася 28 жовтня 2016 року о 16 год 10 хв та в період з 17 березня 2017 року до 28 березня 2017 року жодних дій в особистому кабінеті не виконувала, перешкод у доступі до Реєстру не встановлено. Суддя 29 березня 2017 року розпочала заповнення щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку подала 31 березня 2017 року.
   9.  Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку з придбанням земельної ділянки та квартири суддя подала лише 23 березня 2018 року.
   10. НАЗК листами від 10 жовтня 2018 року № 44-01/46579/18 та
       № 44-01/46581/18 запрошувало Мамченко Ю.А. для надання пояснень та в разі наявності підстав складення протоколів про адміністративне правопорушення.
   11. Після ознайомлення з матеріалами суддя 16 жовтня 2018 року звернулась до НАЗК із клопотанням про надання їй можливості подати додаткові пояснення, яке було задоволено, їй було надано час до 30 жовтня 2018 року.

У визначений день суддя до НАЗК не з’явилась, додаткових пояснень не надала.

20. 12. Надалі НАЗК запрошувало Мамченко Ю.А. прибути 14 листопада 2018 року, у період з 20 листопада до 22 листопада 2018 року, 12 грудня 2018 року. Суддя у вказані дати не з’являлась, повідомляючи про неможливість прибути у зв’язку з зайнятістю її адвоката, перебуванням на лікарняному тощо. Мамченко Ю.А. також неодноразово надсилала до НАЗК клопотання про закриття проваджень.
    13. Постановою Рівненського міського суду від 16 січня 2019 року № 569/24072/18 провадження у справі про притягнення Мамченко Ю.А. до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172⁶ КУпАП закрито у зв’язку з закінченням строків притягнення.
21. На думку ГРД, викладені обставини свідчать про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «чесність».
22. ГРД також зазначає у висновку, що в досьє та/або поясненнях судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (судді, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення витрат, отримання благ.
    1.  Так, у власності судді перебували квартира загальною площею 67 м² (вартістю 1 592 900 грн) та нежитлове приміщення загальною площею 85,6 м² (вартістю 1 166 000 грн), розташовані у місті Рівному. Крім того, у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Мамченко Ю.А. декларує готівкові кошти в сумі 300 000 грн.
    2.  Указане майно на підставі угод, укладених 17 березня 2017 року між суддею та її матір’ю, обміняно на квартиру площею 187 м² та земельну ділянку для будівництва та обслуговування частини житлового будинку площею 0,0389 га.
    3.  ГРД висловила сумнів у законності джерел походження прав на зазначені вище об’єкти цивільних прав.
23. Суддя допускала академічну недоброчесність, наприклад, від свого імені використала результати чужої наукової чи творчої праці.
    1.  Відповідно до автореферату дисертації Мамченко Ю.А. «Особливості правового регулювання господарського договору поставки» (спеціальність 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право) суддя опублікувала шість наукових статей у фахових виданнях, а саме:

• Мамченко Ю.А. Визначення умови про перехід права власності у договорі купівлі-продажу. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2011. № 1(3);
• Мамченко Ю.А. Умова договору купівлі-продажу про передачу товару покупцю. Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮФ ТНЕУ. Тернопіль, 2011. С. 289–295;
• Мамченко Ю.А. Особливості предмету договору купівлі-продажу нерухомості. Закон и жизнь (Республика Молдова). 2016. № 18 (2). С. 97–101;
• Мамченко Ю. Особливості сучасного договору поставки. KELM. 2020. № 6. С. 234–238 (Республіка Польща);
• Мамченко Ю.А. Деякі особливості змісту договору поставки. Юридична наука. 2019. № 10. С. 117–124;
• Мамченко Ю.А. Якість продукції як істотна умова господарського договору поставки. Юридична наука. 2020. № 2. С. 100–108.
  2. Водночас, на думку ГРД, три перші статті не стосуються предмета дисертаційного дослідження та фактично виходять за межі наукової спеціальності 12.00.04.
  3.  Згідно з інформацією, наявною в мережі «Інтернет» 15 травня 2021 року о 9 год 00 хв у засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.142.01 Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (далі – МАУП) було заплановано захист дисертації Мамченко Ю.А. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
  4.  Абзацом другим пункту 13 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 встановлено, що автореферат дисертації видається друкарським способом з обов’язковим зазначенням вихідних відомостей видання у кількості, визначеній спеціалізованою вченою радою, і надсилається членам спеціалізованої вченої ради та заінтересованим організаціям не пізніше ніж за місяць до захисту дисертації. Список адресатів визначає спеціалізована вчена рада, яка прийняла дисертацію до захисту. Перелік установ та організацій, яким обов’язково надсилається автореферат, визначає Міністерство освіти і науки України.
  5. Водночас, окрім сайту МАУП, у вільному доступі відсутні матеріали автореферату дисертації Мамченко Ю.А., що, на думку ГРД, може викликати обґрунтований сумнів у дійсності самостійного проведення наукового дослідження, а отже, дійсності диплома судді.

24. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.
25. Так, Мамченко Ю.А. здобула вищу юридичну освіту заочно у 2002 році. До 2007 року Мамченко Ю.А. працювала на підприємствах своєї матері – Малому підприємстві «Брокер» та Приватному підприємстві «Україна-Сервіс». Основний КВЕД – 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах», додаткові КВЕД – 63.99 «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у» та 66.22 «Діяльність страхових агентів і брокерів». А вже у 2007 році її було призначено на посаду судді господарського суду.

3. Джерела права та їх застосування.

26. Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
27. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
28. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
29. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
30. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською Комісією (пункти 98–99).
31. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
32. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
33. Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
34. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

35. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
36. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
37. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
38. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
39. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
40. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
41. Главою 2 розділу ІІ Положення встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2.  Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3.  Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4.  Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5.  Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
42. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
43. І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
44. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
45. Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
46. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженому рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами), встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
47. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

48. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
49. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), передбачалося, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

50. Норми подібного змісту містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року: суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді (частина перша статті 1 цього Кодексу); суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 цього кодексу).
51. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
52. У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема у формі активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
53. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з метою спростувати такий сумнів.
54. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18 цього рішення).
55. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
56. Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
57. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
58. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
59. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

4. Розгляд питання відповідності судді займаній посаді Комісією у пленарному складі.

60. Стосовно твердження ГРД щодо ухилення від участі в процедурах, необхідних для належного розслідування фактів, що містять ознаки адміністративних правопорушень, або надання завідомо неправдивої чи викривленої інформації Мамченко Ю.А. пояснила таке.
61. Дійсно, 17 березня 2017 року суддя була стороною двох цивільно-правових угод. За договором дарування вона відчужила на користь своєї матері нежитлове приміщення площею 85,6 м². За іншою угодою, договором міни нерухомого майна, Мамченко Ю.А. передала своїй матері квартиру площею 67 м² та набула від неї у власність земельну ділянку площею 0,0389 га вартістю 176 714,96 грн та квартиру площею 187 м² вартістю 2 107 303 грн. На підставі зазначеного договору міни того ж дня проведено державну реєстрацію права приватної власності Мамченко Ю.А. на два вказані об’єкти нерухомості.
62. Будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», суддя мала повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, шляхом внесення до Реєстру відповідних повідомлень. Втім, оскільки у 2017 році ще не було опубліковано роз’яснення НАЗК щодо подання таких повідомлень, вона вважала, що після укладення договору міни суттєвої зміни в її майновому стані не відбулося, враховуючи, що вартість відчуженого майна (2 758 900 грн) перевищувала вартість набутого (2 284 017 грн).
63. У зв’язку із сумнівами щодо обов’язку подавати повідомлення  про істотні зміни в майновому стані Мамченко Ю.А. звернулась до НАЗК за роз’ясненнями. Листом від 27 листопада 2017 року НАЗК надало відповідь на звернення судді. Та оскільки НАЗК не надсилало листи рекомендованою кореспонденцією або засобами електронної пошти, конверт з відповіддю НАЗК було скеровано простим листом, який помилково опинився в скриньці сусідів. Суддя за таким прикрим збігом обставин отримала роз’яснення лише у 2018 році, після чого подала повідомлення про істотні зміни в майновому стані.
64. Начальником сектору Управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі – УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України) 08 червня 2018 року подано рапорт про те, що за результатом аналізу декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено факт порушення вимог частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» суддею Рівненського апеляційного господарського суду Мамченко Ю.А., а саме нею не подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку з набуттям права власності на майно за договором міни від 17 березня 2017 року.
65. Зазначений рапорт скеровано до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі – ГУ НП в Рівненській області) та 14 червня 2018 року зареєстровано в єдиному обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відповідно до вимог Інструкції.
66. Таким чином, зауважила у поясненнях суддя, указаний рапорт містить інформацію про виявлення факту вчинення нею адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, а днем виявлення правопорушення є 14 червня 2018 року.
67. Після проведення реєстрації рапорту в єдиному обліку ГУ НП в Рівненській області вказані матеріали направлено до УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України.
68. Мамченко Ю.А. зазначила, що поліцейським УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України як посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, такого протоколу складено не було ані після складення рапорту, ані після проведення реєстрації цього рапорту, ані після отримання зареєстрованих в єдиному обліку матеріалів.
69. Надалі матеріали щодо порушення суддею Мамченко Ю.А. вимог частини другої статті 172⁶ КУпАП надіслано для прийняття рішення до НАЗК, де їх було зареєстровано 17 вересня 2018 року.
70. Суддя підкреслила, що на момент надходження матеріалів до НАЗК (17 вересня 2018 року) та на день складання стосовно неї уповноваженим працівником НАЗК протоколів про адміністративне правопорушення (12 грудня 2018 року) тримісячний строк, встановлений частиною третьою статті 38 КУпАП, у межах якого може бути накладено адміністративне стягнення, сплив.
71. У протоколах про вчинення адміністративного правопорушення від 12 грудня 2018 року № 44-03/320/18 та № 44-03/319/18, складених НАЗК, з невідомих Мамченко Ю.А. причин зазначено лише її клопотання про надання можливості подати додаткові пояснення, але не відображено зміст клопотання про повернення матеріалів до ДЗЕ НП України, а також клопотань про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
72. Так, 29 жовтня 2018 року суддею до НАЗК було надіслано клопотання, у якому повідомлено про тимчасову непрацездатність та надано письмові пояснення з обґрунтуванням відсутності у НАЗК правових підстав для вчинення будь-яких дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно неї. Указане клопотання містило прохання повернути отримані матеріали до ДЗЕ НП України для прийняття процесуального рішення, а саме закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням процесуальних строків накладення адміністративного стягнення.
73. Мамченко Ю.А. також надіслано клопотання від 30 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі в порядку пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. Крім того, у клопотанні нею зазначено, що оскільки вказані вище матеріали вже зареєстровано в журналі єдиного обліку ГУ НП в Рівненській області на підставі повідомлення УЗЕ в Рівненській області, їх не може бути зареєстровано в НАЗК як нове повідомлення про порушення.
74. Суддею 11 грудня 2018 року повторно надіслано до НАЗК клопотання про закриття провадження у справі в порядку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 38 КУпАП.
75. З огляду на викладене Мамченко Ю.А. зауважила, що під час розгляду НАЗК матеріалів щодо порушення нею вимог частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», зібраних поліцейськими ДЗЕ НП України, вона не ухилялась від участі у процедурах, необхідних для належного розслідування фактів, що містять ознаки адміністративних правопорушень, натомість нею реалізовувались права, передбачені статтею 268 КУпАП. Проте посадовими особами НАЗК у порушення норм чинного законодавства вчинялись дії щодо притягнення судді до адміністративної відповідальності, що встановлено в мотивувальній частині постанови Рівненського міського суду від 16 січня 2019 року № 569/24072/18.
76. Мамченко Ю.А. пояснила, що на її переконання, ураховуючи, що строк притягнення її до адміністративної відповідальності сплинув 14 вересня 2017 року, подальше закриття справи не є наслідком її процесуальної поведінки.
77. Не заперечуючи, що нею помилково не подано повідомлення про суттєві зміни в майновому стані через неправильне розуміння вимог частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», Мамченко Ю.А. підкреслила, що не мала умислу приховати факти набуття нею майна та здійснення видатків.
78. Проаналізувавши надані суддею пояснення, Комісія у пленарному складі підтримує висновки Комісії у складі колегії, що виявлені помилки свідчать про несумлінність при поданні повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, проте не можуть вважатись самостійною підставою для висновку про невідповідність судді займаній посаді.
79. Стосовно сумніву, висловленого ГРД щодо законності джерел походження прав на квартиру загальною площею 67 м² (вартістю 1 592 900 грн), нежитлове приміщення загальною площею 85,6 м² (вартістю 1 166 000 грн), а також готівкові кошти в сумі 300 000 грн, суддя надала пояснення, аналогічні наданим нею під час співбесіди 21 травня 2025 року.
80. Так, Мамченко Ю.А. посилалась на рішення Вищої ради правосуддя від 09 червня 2020 року № 1759/0/15-20 щодо цього питання зазначено таке:

«Під час розгляду подання ВККС Мамченко Ю.А. надала до Вищої ради правосуддя письмові пояснення, до яких, з-поміж іншого, додала копії договорів купівлі-продажу квартири від 22 липня 2003 року та договору дарування від 05 травня 2004 року, якими підтверджено підстави виникнення у неї права власності на відчужене 17 березня 2017 року майно.

Зокрема, із копії договору купівлі-продажу квартири загальною площею 67 кв.м. вбачається, що Мамченко Ю.А. купила вказану квартиру за чотири роки до призначення на посаду судді, а саме 22 липня 2003 року за 24 200 гривень.

Із копії договору дарування нежитлового приміщення площею 85.6 кв.м. вбачається, що Мамченко Ю.А. отримала це приміщення в дар безоплатно за три роки до призначення на посаду судді, а саме 05 травня 2004 року.

З наявної в матеріалах суддівського досьє інформації вбачається, що дохід судді Мамченко Ю.А. за 2013–2018 роки становить 2 726 273 грн, дохід її матері за вказаний період – 3 710 765 гривень».

81. На запитання представника ГРД, чому суддя не надала обґрунтовані пояснення щодо джерел походження свого майна під час співбесіди з Комісією у 2018 році, Мамченко Ю.А. відповіла, що на той час їй було невідомо про наявність у членів Комісії сумнівів з цього приводу. На підтвердження своїх слів суддя послалась на вказане вище рішення Вищої ради правосуддя, у якому також вказано про її необізнаність щодо таких сумнівів, а також про безпідставність висновків Комісії, що нею ці сумніви не спростовано.
82. Комісія вважає надані Мамченко Ю.А. пояснення переконливими та достатніми.
83. Стосовно твердження ГРД щодо академічної недоброчесності, зокрема, про невідповідність трьох з опублікованих суддею наукових статей предмету її наукового дослідження, Мамченко Ю.А. пояснила таке.
84. Дисертація присвячена концептуалізації та аналізу правового регулювання договору поставки за законодавством України. У роботі надано комплексну характеристику господарського договору поставки та визначено стан забезпеченості правового регулювання окремих елементів його змісту відповідно до сучасних умов розвитку законодавства. Встановлено сутність та особливості предмету договору поставки, його основних елементів, а також особливості виконання, зміни та розірвання договорів поставки.
85. Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України від 23 вересня 2019 року № 1220 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» наукові публікації зараховуються за темою дисертації в разі дотримання таких умов:

• обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків;
• опублікування статей у наукових фахових виданнях, які на дату їх опублікування внесено до Переліку наукових фахових видань України, затвердженого в установленому законодавством порядку;
• опублікування не більше ніж однієї статті в одному випуску (номері) наукового видання;
• опублікування статей у наукових періодичних виданнях інших держав з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача, за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначає спеціалізована вчена рада.

86. Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що зарахування статей, опублікованих у наукових періодичних виданнях інших держав з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача, покладається на спеціалізовану вчену раду за умови відповідності такого видання тематичній спрямованості з певної галузі науки (знань), спеціалізації видання, наявності у складі редколегії фахівців з відповідної галузі науки (знань), за якою планується захист дисертації; наявності активного ISSN-номера видання; наявності процедури рецензування публікацій та дотримання виданням редакційної етики.
87. Отже, обов’язки щодо перевірки та зарахування публікацій у фахових виданнях покладаються на спеціалізовану вчену раду.
88. Згідно з пунктом 3.7 Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1059, (чинного на момент захисту Мамченко Ю.А. дисертації), автореферат із зазначенням адреси, дати і часу захисту розсилають не пізніше ніж за місяць до захисту за переліком установ і організацій, до яких обов’язково надсилаються автореферати дисертацій, затвердженим МОНмолодьспортом в установленому порядку, і за додатковим списком, затвердженим радою, який включає ради, наукові установи, вищі навчальні заклади за профілем дисертації та відомих фахівців у цій галузі науки.
89. Згідно зі списком установ та осіб, яким надіслано автореферат дисертації Мамченко Ю.А., з відміткою Укрпошти про надсилання від 15 квітня 2021 року секретарем спеціалізованої вченої ради розіслано автореферат 62 адресатам, включаючи установи та організації, до яких автореферати надсилаються обов’язково.
90. Крім того, автореферат дисертації було надіслано членам спеціалізованої вченої ради К 26.142.01, науковим установам та організаціям, у яких функціонують вчені ради за спеціальністю 12.00.04, зокрема Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України, Київському національному університету імені Тараса Шевченка, Науково-дослідному інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака, Національному університету «Одеська юридична академія», Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого, Донецькому національному університету імені Василя Стуса.
91. Проаналізувавши надані Мамченко Ю.А. пояснення, Комісія у пленарному складі вважає їх обґрунтованими та достатніми.

5. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

92. За результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, взявши до уваги надані суддею пояснення, дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія у пленарному складі не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Рівненського апеляційного господарського суду Мамченко Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики, які могли б вплинути на результати кваліфікаційного оцінювання.
93. Комісія у пленарному складі не знаходить підстав для оцінки вказаної у висновках ГРД інформації інакше, ніж це здійснено колегією Комісії в рішенні від 21 травня 2025 року.
94. Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:

• про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
• про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).

95. З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 21 травня 2025 року № 71/ко-25, висновки ГРД, пояснення судді, інші зазначені вище обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про відсутність обставин, що викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності судді Мамченко Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики, та про визнання її такою, що відповідає займаній посаді.
96. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

визнати суддю Рівненського апеляційного господарського суду Мамченко Юлію Андріївну такою, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                                  Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії:                                                                                              Михайло БОГОНІС

                                                                                                                        Ярослав ДУХ

                                                                                                                        Роман КИДИСЮК

                                                                                                                        Олег КОЛІУШ

                                                                                                                        Ігор КУШНІР

                                                                                                                        Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                                                        Роман САБОДАШ

                                                                                                                        Руслан СИДОРОВИЧ

                                                                                                                        Сергій ЧУМАК

                                                                                                                        Галина ШЕВЧУК