Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Віктора ВАЛЮХА,
представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Валюха Віктора Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
- Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
- Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
- За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
- Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
- Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
- До Комісії 22 грудня 2023 року надійшла заява Віктора Валюха про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
- Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Валюха Віктора Миколайовича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
- Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
- Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
- Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
- Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
- Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
- Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
- З огляду на зазначене Валюх В.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами): 1) когнітивні здібності – 45,9 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 136 балів; 4) практичне застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 123 бали. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 344,9 бала.
- Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Валюха Віктора Миколайовича. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
- 11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист від № 21-2602/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
- 24 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Валюха В.М. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21- 2602/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
- До Комісії 12 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Валюха Віктора Миколайовича критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 11 травня 2025 року (далі – Висновок).
- Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
- Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «незалежність», оскільки ухвалив рішення, обумовлене політичними мотивами.
- Так, Валюх В.М. 14 січня 2014 року ухвалив рішення у справі № 803/2788/13- а, яким задовольнив адміністративний позов прокурора Іваничівського району Волинської області до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення від 04 грудня 2013 року № 23/1 «Про ситуацію, що склалась в Україні в ніч з 29 на 30 листопада на Європейській площі у Києві».
- Під час ухвалення рішення у справі № 803/2788/13-а судом встановлено, що рішенням Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області «Про ситуацію, що склалась в Україні в ніч з 29 на 30 листопада на Європейській площі у Києві» від 04 грудня 2013 року № 23/1 схвалено текст звернення «Про ситуацію, що склалась в Україні в ніч з 29 на 30 листопада на Європейській площі у Києві» (пункт 1 рішення). Пунктом 2 вказаного рішення депутатів Павлівської сільської ради зобов’язано ознайомити із зверненням жителів с. Павлівка, с. Самоволя та с. Старосілля. При цьому у тексті рішення вказано, що при його прийнятті Павлівська сільська рада керувалася пунктом 1 статті 4, статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування».
- Як вбачається із тексту звернення, що є додатком до вказаного рішення, Павлівська сільська рада засудила застосування сили до мирних демонстрантів, закликала керівництво МВС та його структурні підрозділи не виконувати злочинних наказів, не вчиняти актів насильства до мирних громадян, підтримала громадян України, які зібралися на столичному майдані Києва, у виконанні спільних вимог: відставка Кабінету Міністрів України, проведення дострокових президентських та парламентських виборів, покарання винних за звірячі побиття учасників мирних зібрань, зменшення чисельності силових структур та відновлення курсу на євроінтеграцію України.
- Згідно з протоколом двадцять третьої сесії Павлівської сільської ради шостого скликання від 04 грудня 2013 року на сесії були присутні 15 із 18 депутатів ради, рішення від 04 грудня 2013 року № 23/1 прийнято більшістю голосів (14 – «за», 1 – «утримався»).
- На запит ГРД кандидат пояснив, що не ухвалював вказаного рішення з політичних мотивів, оскільки, на думку суду, сільська рада при ухваленні рішення вийшла за межі повноважень, не надала відзиву на позов та не направила представника для розгляду справи.
- ГРД вважає, що рішення сільської ради не впливало жодним чином на інтереси держави, оскільки мало декларативний характер і не тягнуло за собою зміни будь-яких правовідносин. Зокрема, не могло бути правових наслідків для суб’єктів, щодо яких ухвалювалося це рішення. Жодних інших причин, крім політичних, для подання відповідного позову та його задоволення не могло бути.
- ГРД звертає увагу, шо місцеві ради часто ухвалюють рішення у вигляді декларативних заяв, зокрема щодо підтримання чи закликів ухвалити той чи інший закон. Проте практика скасування таких рішень в судовому порядку відсутня, оскільки подібні заяви мають декларативний характер.
- Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
- Згідно з інформацією із суддівського досьє Валюх В.М. під час перебування у відпустці 23 грудня 2013 року ухвалив такі рішення: постанова у справі №803/2437/13-а; постанова у справі № 803/2447/13-а; постанова у справі № 803/2676/13-а.
- Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2011 року у справі № 2- 32/11 визнано право власності на житловий будинок загальною площею 27 кв.м та сараю в с. Штунь Любомльського району Волинської області за матір’ю кандидата ОСОБА_1 (дата реєстрації права: 18 квітня 2011 року).
- 04 червня 2013 року мати судді відчужила вказаний житловий будинок шляхом укладення договору дарування на користь релігійної громади церкви християн віри Євангельської п’ятидесятників «Спасіння».
- Отже, зазначений вище будинок з 26 січня 2011 року до 04 червня 2013 року належав на праві власності матері кандидата, проте не був відображений суддею у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.
- Крім того, Комісією надіслано кандидату електронну копію Висновку ГРД для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів за наявності.
- 21 травня 2025 року на адресу Комісії надійшли пояснення Валюха В.М. щодо обставин, викладених у Висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів.
- 22 травня 2025 року питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Валюха В.М. у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), знято з розгляду.
- Співбесіду з кандидатом проведено 13 червня 2025 року. На початку співбесіди Валюха В.М. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнюючу інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
- Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критерію доброчесності та професійної етики.
- Рішенням Комісії у складі Першої палати від 13 червня 2025 року № 97/ас-25 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 16 липня 2025 року № 177/ас-25) визначено, що кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Валюх Віктор Миколайович за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання набрав 709,65 бала. Питання про підтвердження або непідтвердження здатності Валюха Віктора Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
ІІІ. Основні відомості про кандидата.
- Валюх Віктор Миколайович, народжений __ __ _____ року, на момент подання заяви мав повних __ років. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00218885 від 06 грудня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
- Повну вищу юридичну освіту Валюх В.М. здобув у 1999 році у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
- Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 26 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Валюх В.М. обіймав такі посади: у 1999 році – асистент кафедри публічного права у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; з 1999 року до 2002 року – аспірант у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; з 1999 року до 2001 року ‒ помічник адвоката за сумісництвом в адвокатській приватній компанії «Конфідент»; у 2003 році – асистент кафедри теорії, історії держави і права та конституційного права у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; з 2003 року до 2004 року – старший викладач кафедри цивільного права і процесу у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; з 2004 року до 2007 року – старший викладач кафедри цивільного права і процесу у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; з 2005 року до 2007 року – виконувач обов’язків заступника декана юридичного факультету у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; з 2008 року і до цього часу обіймає посаду судді Волинського окружного адміністративного суду.
- Притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Волинського окружного адміністративного суду Валюха В.М.: у період з 2012 до 2024 року стосовно судді надійшло 3 скарги, у 3 скаргах проводилась перевірка; у 2 скаргах було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи, повернуто без розгляду 1 скаргу.
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності.
- Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами
- Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 21 липня 2025 року.
- Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Валюха Віктора Миколайовича, зокрема Висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення судді, Комісія у пленарному складі висновує таке.
- Стосовно рішення від 14 січня 2014 року у справі № 803/2788/13-а Валюх В.М. повідомив таке.
- 25 грудня 2013 року до Волинського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора Іваничівського району Волинської області до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення від 04 грудня 2013 року № 23/1 «Про ситуацію, що склалась в Україні в ніч з 29 на 30 листопада на Європейській площі у Києві».
- Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 803/2788/13-а за позовом прокурора Іваничівського району Волинської області до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення. Цією ухвалою відповідача — Павлівську сільську раду Іваничівського району Волинської області зобов’язано подати до суду в строк до 09 січня 2014 року письмові заперечення проти позову та докази, в тому числі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, з приводу якого подано позов.
- Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року в задоволенні клопотання прокурора Іваничівського району Волинської області про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
- Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 січня 2014 року.
- Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подав. Представник відповідача в судове засідання 14 січня 2014 року не з’явився, від Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області надійшло письмове клопотання від 13 січня 2014 року № 5 про розгляд справи за відсутності відповідача.
- 14 січня 2014 року судом постановлено рішення в адміністративній справі № 803/2788/13-а, яким задоволено позов прокурора Іваничівського району Волинської області до Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, визнано незаконним та скасовано рішення від 04 грудня 2013 року № 23/1 «Про ситуацію, що склалась в Україні в ніч з 29 на 30 листопада на Європейській площі у Києві».
- Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 803/2788/13-а в апеляційному порядку оскаржена не була, набрала законної сили 03 лютого 2014 року.
- У своїх письмових поясненнях від 21 травня 2025 року кандидат відзначив, що ніколи не був членом політичної партії та не здійснював політичної діяльності до призначення 24 листопада 2010 року на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду.
- Водночас кандидат зазначив, що у постанові Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 803/2788/13-а ним була надана виключно юридична (а не політична) оцінка рішенню Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 04 грудня 2013 року.
- Зокрема, аналізуючи наведені у тексті зазначеної постанови положення міжнародних договорів, Конституції та законів України, суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, приймають рішення не з будь-яких питань суспільного життя, а лише з питань саме місцевого значення, тобто таких, які пов’язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань чітко і вичерпно визначено у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Крім того, депутати місцевих рад як представники інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та як громадяни України мають право звертатися до органів державної влади, в тому числі з питань реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, проте такі звернення можуть направлятися депутатами місцевих рад в індивідуальному порядку або ж колективно, без прийняття рішення з такого питання органом місцевого самоврядування. Чинне законодавство України не пов’язує право депутата місцевої ради на звернення із прийняттям відповідного рішення радою, а до повноважень місцевих рад не належить вирішення питань щодо схвалення (затвердження, погодження тощо) звернень депутатів місцевих рад.
- У постанові Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 803/2788/13-а викладено правовий висновок суду про те, що оскаржуване рішення Павлівської сільської ради «Про ситуацію, що склалась в Україні в ніч з 29 на 30 листопада на Європейській площі у Києві» від 04.12.2013 № 23/1 прийняте не з питань місцевого значення та за відсутності передбачених Конституцією та законами України повноважень для цього. Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, приймають рішення (нормативні або ненормативні акти), які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права або передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи. Проте оскаржуване рішення від 04 грудня 2013 року № 23/1 не відповідає вказаним вимогам щодо обов’язковості до виконання.
- Таким чином, на думку кандидата, наведені у постанові Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 803/2788/13-а мотиви її прийняття за своїм змістом є правовими, але ніяк не політичними.
- Як раніше зазначала Комісія у своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на таке: для того щоб визначити, чи можна суд вважати «незалежним» у значенні статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, серед іншого, чи не створює орган видимість незалежності. На переконання Європейського суду з прав людини, існує два аспекти незалежності. По-перше, суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень або упередженості. По-друге, він також повинен бути неупередженим з об’єктивної точки зору, тобто він повинен пропонувати достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. У рамках об’єктивної перевірки має бути визначено, чи існують, окрім особистої поведінки суддів, певні факти, які можуть викликати сумніви щодо їх незалежності. «На карту» поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості та, насамперед, у сторін процесу. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання щодо незалежності суду сторони об’єктивно виправданими (пункти 59–63 рішення Європейського суду з прав людини у справі № 65411/01 «ЄSACILOR LORMINES v. FRANCE»).
- У пункті 3 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки» з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відзначається, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу. Саме такий підхід відображений і в статті 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення від 14 січня 2014 року у справі № 803/2788/13-а). У пункті 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 наголошується: «Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права».
- Принцип незалежності діє в тісному зв’язку з принципом неупередженості, що відображає позиція Консультативної ради європейських суддів: «Судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано» (пункт 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС).
- Визначальна роль суду особливо проявляється в умовах гострих соціальних конфліктів та протистоянь. У таких умовах суддя має максимально виважено підходити до застосування норм права.
- В умовах гострого соціального конфлікту судове рішення мало відповідати не тільки формальним вимогам до нього, а мало «говорити з суспільством» і пояснити у найбільш розгорнутому вигляді про причини його ухвалення.
- Комісія відзначає, що в умовах гострого соціального конфлікту органи місцевого самоврядування своїми рішеннями фактично намагались донести позицію громади до центральних органів виконавчої влади.
- Отже, рішення сільської ради, попри свою декларативність і необов’язковість до виконання, в очах стороннього спостерігача, було однією з форм реалізації права на свободу вираження поглядів громади. Можливість органу місцевого самоврядування висловити позицію громади щодо подій загальнодержавного значення в період гострого соціального конфлікту мала бути не лише передбаченою законом, а й необхідною у демократичному суспільстві.
- Фактично заборонивши органу місцевого самоврядування висловити позицію громади щодо подій загальнодержавного значення в період гострого соціального конфлікту, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, суддя, «говорячи через своє рішення», не продемонстрував належного рівня внутрішньої незалежності.
- Комісія відзначає, що вона не ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, а лише констатує, що кандидат не продемонстрував достатнього розуміння особливої ролі суду в умовах соціального конфлікту та необхідності максимального забезпечення незалежності судової влади.
- Комісія у складі Першої палати вирішила визнати, що такі обставини є достатніми підставами для зменшення балів кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності. Комісія у пленарному складі погоджується із висновком Комісії у складі Першої палати та не вважає, що такі обставини можуть бути самостійною підставою для визнання судді таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності.
- Визначаючись щодо наведеної у Висновку ГРД інформації про невідображення кандидатом у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік житлового будинку площею 34,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, с. Штунь, Любомльський район (колишня назва), Волинська область, та належить на праві власності матері кандидата, Комісія встановила таке.
- Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2011 року у справі № 2-32/11 за позовом ОСОБА_1 до Штунської сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно ОСОБА_1 визнано власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, с. Штунь, Любомльський район, Волинська область, а саме житлового будинку НОМЕР_1, сараю НОМЕР_2 згідно з даними технічного паспорта на об’єкт нерухомого майна.
- Відповідно до договору дарування житлового будинку від 04 червня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу Волинської області Семенюк Н.М., ОСОБА_1 (дарувальник) передала релігійній громаді церкви християн віри Євангельської п’ятидесятників «Спасіння» (обдаровуваний) житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 в с. Штунь Любомльського району Волинської області.
- Про укладення договору дарування житлового будинку від 04 червня 2013 року кандидату стало відомо лише у 2019 році, після ознайомлення з матеріалами суддівського досьє. Письмові пояснення стосовно зазначеного будинку кандидат також надав Комісії в межах проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
- Кандидат не заперечував, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік ним не вказано належний ОСОБА_1 на праві власності житловий будинок загальною площею 34,9 кв.м, що знаходиться в с. Штунь Любомльського району Волинської області, оскільки був переконаний у тому, що станом на 31 грудня 2012 року мати кандидата відчужила зазначений житловий будинок.
- Таке переконання було обумовлене тим, що в березні 2012 року ОСОБА_1. здійснила поїздку до м. Любомль Волинської області та після повернення повідомила кандидата про те, що у нотаріуса уклала договір про відчуження вказаного житлового будинку. Зважаючи на те, що у житловому будинку в с. Штунь мати кандидата не проживала та не мала наміру жити, підстав ставити під сумнів її інформацію про відчуження будинку у Валюха В.М. не було. Проте, як стало відомо кандидату у 2019 році, у 2012 році під час поїздки до м. Любомль у нотаріуса було оформлено лише договір дарування земельної ділянки від 12 березня 2012 року (на цей договір є покликання в пункті 1 договору дарування житлового будинку від 04 червня 2013 року) та довіреність на представника.
- Підсумовуючи викладене вище, Комісія висновує, що кандидатом було допущено добросовісну помилку при заповненні декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік, яка, без сумніву, не може вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність».
- Комісія у складі Першої палати прийняла такі пояснення судді з огляду на те, що на момент внесення відомостей до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік він не був обізнаний про наявність у власності матері кандидата житлового будинку загальною площею 34,9 кв.м, що знаходиться в с. Штунь Любомльського району Волинської області.
- Комісія у пленарному складі погоджується з висновком Комісії у складі Першої палати та не вважає, що такі обставини можуть бути самостійною підставою для визнання судді таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності.
- Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, на переконання Комісії, суддя надав обґрунтовані пояснення.
- За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення відповідних показників Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
- Таким чином, кандидат на посаду апеляційного адміністративного суду визнається таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
- Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Валюха Віктора Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Галина ШЕВЧУК