Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),
за участю:
судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Олени СТАДЧЕНКО,
представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко Олени Вікторівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Стадченко Олену Вікторівну призначено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області строком на п’ять років.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В.
Стадченко О.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 84,375 бала. За результатами виконаного практичного завдання Стадченко О.В. набрала 91,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 175,875 бала.
Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 309/зп-18 суддю Стадченко О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Стадченко О.В. відповідно до рішення Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 23 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року досьє Стадченко О.В. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Стадченко О.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішення Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 12 листопада 2024 року затверджено висновок про невідповідність судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про суддю Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В., ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Обставини, що стали підставою для висновку:
1. Суддя допускала судову тяганину, що призвело, зокрема, до порушення розумних строків, з метою надання учаснику справи процесу фактичних переваг (наприклад, уникнути відповідальності тощо).
1.1. Суддя Стадченко О.В. не розглянула вчасно 69 із 264 справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що становить 26,13 %.
Суддя надала пояснення, відповідно до яких справи №№ 233/6382/16-п, 233/5262/16-п, 233/6259/16-п, 233/5880/16-п, 233/507/17, 233/1208/17, 233/1214/17, 233/1729/17, 233/1980/17, 233/2403/17, 233/3032/17, 233/691/17, 233/3087/17, 233/3085/17, 233\3030/17, 233/3705/17, 233/4206/17, 233/4214/17, 233/3273/17, 233/4699/17, 233/5539/17, 233/4205/17, 233/5904/17, 233/4940/17, 233/6088/17, 233/5593/17, 233/6555/17, 233/1209/17, 233/2852/17, 233/3943/17, 233/5115/17, 233/526/18, 233/137/18, 233/275/18, 233/1332/18, 233/515/18, 233/2094/18, 233/4732/18, 233/5712/18, 233/4974/18, 233/6255/18, 233/244/19, 233/2383/20, 233/4335/20, 233/402/21, 676/3460/18, 303/4703/20, 334/8409/19, 229/6819/19, вона повертала на доопрацювання або вони надходили незадовго до спливу строку накладення адміністративного стягнення чи після такого строку.
Також, на думку судді, справи №№ 233/3102/20, 233/2962/20, 233/2963/20, 233/1979/20, 233/861/20, 233/587/20, 234/387/20, 233/164/20, 233/7967/19, 233/6843/19, 233/6844/19, 233/251/19, 233/246/19, 233/3829/18, 233/3834/18, 233/3532/18, 233/2373/18, 233/6326/17, 219/12381/17, 233/4700/17, 233/5880/16-п, 233/6259/16-п, 233/5873/16-п відкладалися з об’єктивних причин: неявка осіб, відсутність даних про отримання повістки, невиконання постанов суду про привід осіб, відсутність грошових коштів у суді тощо.
Ураховуючи зазначені пояснення, ГРД вважає, що 20 справ (7,57% від загальної кількості) за статтею 130 КУпАП суддя не розглянула у відведені строки без поважних причин (справи №№ 233/3102/20, 233/2962/20, 233/2963/20, 233/1979/20, 233/861/20, 233/587/20, 234/387/20, 233/164/20, 233/7967/19, 233/6843/19, 233/251/19, 233/246/19, 233/3829/18, 233/3834/18, 233/3532/18, 676/3460/18, 233/2373/18, 233/6326/17, 219/12381/17, 233/3705/17).
Зокрема, у 13 справах з 20 був наявний відеозапис правопорушення, на підставі якого у судді була можливість ухвалити рішення у відведений строк. У всіх випадках суддя визнавала вину за наявними матеріалами справи та закривала провадження у зв’язку із закінченням строків. У випадках, коли особи не з’являлися до суду, вони або були належним чином повідомлені повісткою чи оголошенням через сайт судової влади, мобільним телефоном або суддя зазначала у постановах (наприклад, справи №№ 233/3834/18, 676/3460/18), що «оскільки судом прийняті всі можливі законні заходи по сповіщенню [особи] про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення можливо проводити у відсутності [особи]».
Згідно з поясненнями судді нею дотримувалися вимоги статті 277 КУпАП про призначення справ до розгляду у 15-денний строк. Також суддя визнала, що учасники справ іноді свідомо затягували судовий розгляд з метою закінчення строку, протягом якого на них могло бути накладено адміністративне стягнення, користуючись прогалинами в законодавстві та застарілими нормами КУпАП, які визначали тримісячний строк накладення адміністративного стягнення.
На думку розсудливого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду цих справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є ламанням принципу невідворотності покарання.
Закриття справ на цих підставах вважають одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання і цьому часто сприяють саме судді. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії», виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їхніх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, щоб не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, у тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Стадченко О.В. надала письмові пояснення від 18 листопада 2024 року на висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно 20 справ про адміністративні правопорушення, які, на думку ГРД, суддя не розглянула у відведені строки без поважних причин, Стадченко О.В. пояснила, що намагалася у кожній справі про адміністративні правопорушення дослідити вичерпний обсяг доказів, які доводять або навпаки спростовують винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Ураховуючи прогалини в законодавстві та застарілі норми КУпАП, які визначали тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, у перелічених у висновку 20 справах дослідити повний обсяг доказів з дотриманням строку було не можливим.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП (у редакції, чинній до 17 березня 2021 року) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності двох свідків.
Таким чином, покази свідків, ураховуючи положення статті 266 КУпАП, мали одне із вирішальних значень для встановлення вини особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, тому суд мав їх допитувати в судовому засіданні. У справі про адміністративне правопорушення за № 233/2669/19 постановою Донецького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року скасовано ухвалене суддею судове рішення від 10 червня 2019 року про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП з тих підстав, що суд першої інстанції не допитав свідків у судовому засіданні, суддя вживала всіх заходів (як і в інших справах) для виклику і допиту свідків у судовому засіданні.
Наявні в матеріалах справ відеозаписи, на які посилається ГРД, не містили вичерпної інформації щодо подій адміністративних правопорушень, а мали фрагментарний характер, тому не могли були беззаперечними і достатніми доказами винуватості осіб.
Ураховуючи відсутність у чинному КУпАП механізму впливу на свідків, які без поважних причин не з’являються в судові засідання, а також випадки відсутності грошових коштів у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області на відправку поштової кореспонденції, у тому числі свідкам, суд стикався з такими непереборними обставинами, які не дозволяли оперативно дослідити вичерпний обсяг доказів, допитати свідків у судовому засіданні, співставити їх покази з показами осіб, стосовно яких складався протокол про адміністративне правопорушення, та зі всіма іншими доказами, які були наявні у справах про адміністративні правопорушення (у тому числі відеозаписами), і ухвалити судове рішення в межах строків накладення адміністративного стягнення. Крім того, встановлений на той час тримісячний строк накладення адміністративного стягнення не відповідав критерію розумності в такій категорії справ, тому у 2021 році внесено відповідні зміни до КУпАП.
Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з метою уникнення відповідальності винних осіб.
Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді:
1. Суддя Стадченко О.В винесла дві постанови, якими звільнила водіїв від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши їм усне зауваження: постанова від 10 березня 2021 року у справі № 233/398/21 та постанова від 06 травня 2020 року у справі № 233/2022/20.
В обох цих випадках суддя зазначила, що вину водіїв у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведено повністю.
На думку ГРД, суддя без всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи ухвалила рішення, яке не відповідає меті, зазначеній у статті 245 КУпАП – виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності
Однак, ураховуючи понад 250 розглянутих суддею справ за статтею 130 КУпАП та те, що вона посилалася на незначне перевищення алкоголю (результати тесту 0,3–0,4 ‰) й невідповідність, на її думку, такого порушення безальтернативному стягненню, відсутність рішень, що протирічать позиції судді у цих справах, ГРД вважає зазначені порушення окремою підставою для визнання судді такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Суддя пояснила, що при ухваленні постанови від 10 березня 2021 року у справі № 233/398/21 та постанови від 06 травня 2020 року у справі № 233/2022/20 ураховувала не тільки інформацію про вміст алкоголю в організмі правопорушника (0,3-0,4 ‰), а й сукупність обставин справи (дані про особу, яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, ставлення до вчиненого, поведінку під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення).
Суддя вважала неспівмірним безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік та інкримінованим діянням. Тому з огляду на ухвалення судового рішення в період до 17 березня 2021 року (до введення законодавчої заборони щодо застосування в цій категорії справ такого інституту, як малозначність правопорушення) суддею, виходячи з внутрішнього переконання, було ухвалено рішення, яке не суперечило приписам КУпАП.
2. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015 рік Стадченко О.В. зазначила місце проживання у місті Костянтинівка, проте не задекларувала жодного житла там. Крім того, суддя задекларувала соціальну допомогу від Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області.
Суддя пояснила, що вона та члени її сім’ї є внутрішньо переміщеними особами, у 2014–2015 роках їм доводилося змінювати житло. Недекларування житла в місті Костянтинівка в розділі 3. «Об’єкти нерухомості» пов’язане із відсутністю сталої практики та роз’яснень щодо правильності заповнення декларації. Відповідну адресу проживання було зазначено суддею в розділі 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування».
3. У майнових деклараціях за 2019, 2020 роки суддя не зазначила інформацію про площу та власника квартири у місті Дніпро, якою користувалася її сім’я.
Суддя пояснила, що не зверталась для з’ясування цієї інформації до власників вказаних об’єктів нерухомості, оскільки її сім’я після переїзду до міста Дніпра стикалася з проблемою винайняти житло у місті, зокрема, з таких причин: реєстрація на території Донецької області, наявність двох малолітніх дітей. Звернення до власників помешкань для з’ясування такої інформації могло б мати несприятливі наслідки для її сім’ї у вигляді виселення. Більше того, суддя вважала неприпустимим самостійний збір інформації щодо сторонніх для неї громадян для заповнення офіційних документів без їх дозволу.
ГРД не вважає такі пояснення обґрунтованими, зважаючи на обов’язок судді вчинити всі від неї можливі розумні дії щодо повного заповнення майнових декларацій. Однак з огляду на неістотність порушення наводить зазначені факти як інформацію.
4. Відповідно до декларації за 2023 рік чоловіку судді видали компенсацію на придбання житла в розмірі 3 229 006,00 грн. Батько судді у 2018 році також отримав 556 124,00 грн як державну підтримку для забезпечення громадян доступним житлом.
Суддя пояснила, що її чоловік згідно з приписами нормативно-правових актів та фактичних обставин мав право на отримання таких коштів. За отримані грошові кошти 05 серпня 2024 року сім’єю судді придбано вказану квартиру.
Стосовно отримання батьком судді державної підтримки Стадченко О.В. пояснила, що відповідно до Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819, батьки та рідна сестра судді у 2018 році на трьох (за черговістю) одержали державну підтримку у вигляді грошових коштів для сплати частини вартості нормативної площі житла в розмірі 556 124,00 грн згідно договору про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла.
5. Відповідно до матеріалів суддівського досьє свекор і свекруха Стадченко О.В. часто відвідували рф протягом після 2014 року.
Стосовно цих обставин Стадченко О.В. зазначила, що її свекри родом з Валуйського району рф, вони регулярно їздили до батьків не тільки у 2014 році, оскільки ті були людьми похилого віку, мали вікові захворювання, потребували допомоги. З 2022 року рідні судді жодного разу не відвідували територію рф.
6. У майновій декларації за 2023 рік суддя вказала, що її чоловік продав автомобіль «Chevrolet Aveo» 2008 року випуску за 49 800,00 грн. На думку ГРД, реальна вартість автомобіля від 100 000,00 грн.
Суддя пояснила, що така ціна відповідала технічному стану автомобіля, оскільки двигун, ходова і кермова частини автомобіля підлягали капітальному ремонту. З огляду на необхідність проведення дороговартісних ремонтних робіт чоловіком судді прийнято рішення про продаж автомобіля саме за такою ціною.
Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у рішенні ГРД про надання інформації обставин достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в її невідповідності займаній посаді.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складення іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
У разі виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).
Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
Чіткими та переконливими є докази, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у відповідності судді Стадченко О.В. критеріям професійної етики та доброчесності.
Результати кваліфікаційного оцінювання.
Дослідивши досьє судді, висновок ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрала 402,875 бала.
За критерієм професійної компетентності Стадченко О.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Стадченко О.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.
Загалом за критерієм професійної компетентності Стадченко О.В. набрала 246,875 бала, з яких:
- 84,375 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Стадченко О.В. анонімного письмового тестування;
- 91,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Стадченко О.В. практичного завдання;
- 70 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Зокрема, у 2016 році суддею розглянуто 12 справ та 1 матеріал, у 2017 році – 654 справи та 205 матеріалів, у 2018 році – 668 справ та 461 матеріал, у 2019 році – 472 справи та 258 матеріалів, у 2020 році – 394 справи та 326 матеріалів, у 2021 році (за період з 01 січня 2021 року до 29 вересня 2021 року) – 238 справ і 163 матеріали, а всього – 2 438 справ та 1 414 матеріалів (3 852 загалом).
Рівень навантаження судді у 2017, 2018 роках значно перевищував навантаження в суді та в регіоні, у 2019 році – був нижчий від навантаження в суді та відповідав навантаженню в регіоні, у 2020 році – перевищував навантаження в суді, у 2021 році – був нижчий від навантаження в суді.
Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Стадченко О.В. дуже низький показник скасованих та змінених судових рішень (24 судових рішень скасовано, що становить 0,623 % від загальної кількості справ і матеріалів, та 9 змінених судових рішень – близько 0,2336 % від загальної кількості справ і матеріалів), що свідчить про високий показник ефективності здійснення правосуддя.
Комісією також враховано інформацію про кількість судових рішень, повний текст яких було складено з порушенням встановлених строків. Суддею допускалися такі порушення, тривалість прострочення переважно незначна – кілька днів. Стосовно цього питання Комісією враховано надані суддею пояснення під час співбесіди.
Стосовно великої кількості скарг на дії судді Стадченко О.В. під час співбесіди надала пояснення, що така ситуація була пов’язана з розглядом суддею кримінальної справи. Указані скарги було повернуто без розгляду або відмовлено у відкритті дисциплінарних справ за ними.
Таким чином, до дисциплінарної відповідальності суддя Стадченко О.В. не притягувалася;
- 1 бал – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Стадченко О.В. за критерієм особистої компетентності отримала 87 балів, за критерієм соціальної компетентності – 69 балів.
ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 210 балів. За цим критерієм Стадченко О.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 180 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В. набрала 792,875 бала, що становить понад 79 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
84,375 |
246,875 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
91,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
70 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
1 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
87 |
87 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
69 |
69 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
140 |
210 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
70 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
95 |
180 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
85 |
||
|
Всього |
792,875 |
||
Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В. займаній посаді.
Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко Олена Вікторівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 792,875 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко Олени Вікторівни займаній посаді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
