Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Нарольського Максима Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Максима НАРОЛЬСЬКОГО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Нарольського Максима Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика;
3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).  

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Нарольського Максима Михайловича про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії
від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Нарольського М.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Нарольський М.М., дата народження – __ __ _______ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2002 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вишу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста права.

У 2008 році закінчив Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр з права. 

Указом Президента України від 14 квітня 2008 року № 346/2008 Нарольського М.М. призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва строком на п’ять років.

Указом Президента України від 27 жовтня 2010 року № 980/2010 Нарольського М.М. звільнено з посади судді Господарського суду міста Києва (у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням).

Указом Президента України від 12 травня 2021 року № 190/2021 Нарольського М.М. призначено на посаду судді Яготинського районного суду Київської області.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж кандидата на посаді судді становив понад 5 років.

До дисциплінарної відповідальності Нарольський М.М. не притягався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року
№ 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Нарольський М.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	53,4	371,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	144
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	134,5

Отже, кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Нарольського М.М.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Нарольського М.М., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

 Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Нарольського М.М. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських  судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Нарольського М.М. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду (лист № 21-2600/25) із пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 29 квітня 2025 року надійшли пояснення Нарольського М.М. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 21 липня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації, затверджене 20 липня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 21 липня 2025 року № 32 дпс-1379/24) вказане рішення кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в рішенні ГРД.

До Комісії 25 липня 2025 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених в інформації ГРД, та копії відповідних документів.

Нарольському М.М. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом проведено 29 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано уточнити інформацію щодо нього у разі виявлення неточності чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	19	19	19	19	19	19	37,75
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	18	19	18	19	19	18,75

За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,75 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і в оцінюванні особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	10	9	10	9	9,75	37,5
	Ефективна взаємодія	10	9	10	8	9	10	9,5
	Стійкість мотивації	10	9	8	7	9	9	8,75
	Емоційна стійкість	10	10	10	9	9	9	9,5

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні підходи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а отже, відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

У разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та  професійної етики.

До Комісії 21 липня 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації, затверджене 20 липня 2025 року, у якому зазначено таке.

1. В 2009 – 2010 роках суддя Нарольський М.М., перебуваючи на посаді судді  Господарського суду міста Києва, розглядав справу за участі книгарні «Сяйво». Конфлікт навколо книгарні, яка розташовувалась в історичному приміщенні в центрі Києва, мав ознаки рейдерського захоплення.

У 1994 році трудовим колективом було зареєстровано ТОВ «Книгарня «Сяйво», тривалий час вони орендували приміщення книгарні. На початку 2000-х років виникли спори щодо приміщення книгарні.

ГРД зазначено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень 02 грудня 2009 року, тобто за 2 місяці до силового захоплення приміщення книгарні «Сяйво», Нарольський М.М. ухвалив рішення у справі № 14/637, яким заборонив і новому власнику приміщення ТОВ «Абріль-Студіо», і представникам трудового колективу, тобто ТОВ «Книгарня «Сяйво», і будь-яким іншим особам «вчиняти будь-які дії, що перешкоджають ТОВ «Українська книга» користуватись приміщеннями книгарні».

Надалі протистояння навколо книгарні «Сяйво» завершилось тим, що її повернули у власність міста. Судами було визнано недійсними результати аукціону з продажу приміщення книгарні «Сяйво», договір купівлі-продажу приміщення книгарні «Сяйво», укладений між Шевченківською районною радою та ТОВ «Абріль-студіо» у 2009 році, а також договір, за яким приміщення було згодом перепродано на користь третьої особи.

Нарольський М.М. пояснив, що ухвалою господарського суду міста Києва під його головуванням від 02 грудня 2009 року у справі № 14/637 (далі – Ухвала) було вжито заходів забезпечення позову у спосіб заборони ТОВ «Абріль-Студіо»,
ТОВ «УТЛ-КОМ», ТОВ «Книгарня «Сяйво» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, що перешкоджають ТОВ «Українська книга» користуватись нежитловими приміщеннями, що розташовані за відповідною адресою.

Кандидат зазначив, що, постановляючи вказане судове рішення, керувався положеннями статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та існуючою на той час судовою практикою.

Також кандидат звернув увагу, що Ухвалою фактично було встановлено такий правовий режим, за яким відповідачу та іншим особам заборонялося вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Проте в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, орган виконання судових рішень вчинив дії, спрямовані на захоплення приміщення та виселення осіб.

На думку кандидата, до наслідків, про які вказано ГРД, призвела не постановлена ним Ухвала, а спосіб її виконання органами державної виконавчої служби.

Кандидат просив врахувати, що Ухвалу оскаржено в апеляційному порядку 02 квітня 2010 року. Ухвалою від 15 квітня 2010 року Київський апеляційний господарський суд відмовив ТОВ «Книгарня «Сяйво» у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на Ухвалу та повернув апеляційну скаргу заявнику.

Комісія не вдається до перевірки та оцінки ухваленого Нарольським М.М. судового рішення про забезпечення позову у позапроцесуальному порядку, водночас вважає за необхідне зазначити таке.

Комісією оглянуто Ухвалу. В Ухвалі вказано, що в листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська книга» (надалі – ТОВ «Українська книга») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріль-Студіо» (надалі – ТОВ «Абріль-Студіо») та просило: зобов’язати ТОВ «Абріль-Студіо» виконати умови договору оренди від 26 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ «Абріль-Студіо» та ТОВ «Українська книга»; визнати за ТОВ «Українська книга» право оренди на орендоване згідно договору оренди від 26 вересня 2009 року приміщення, що знаходиться за відповідною адресою, загальною площею 363,8 кв.м; заборонити ТОВ «Абріль-Студіо» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які перешкоджають ТОВ «Українська книга» користуватися нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 – нежитлові приміщення з № НОМЕР_1 по № НОМЕР_2  (групи приміщень № НОМЕР_3), з № НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 (група приміщень № НОМЕР_6), (в літ. А), загальною площею 363,8 кв.м; зобов’язати ТОВ «Абріль-Студіо» усунути перешкоди в користуванні ТОВ «Українська книга» нежитловими приміщеннями, розташованими за відповідною адресою, загальною площею 363,8 кв.м.

Крім цього, позивачем подано заяву про забезпечення позову у спосіб заборони відповідачеві вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Ухвалою від 02 грудня 2009 року заяву про забезпечення позову задоволено та заборонено ТОВ «Абріль-Студіо», ТОВ «УТЛ-КОМ», власнику ТМ «МобіДік», ТОВ «Книгарня «Сяйво» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська книга» користуватись нежитловими приміщеннями, що розташовані за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1– нежитлові приміщення з № НОМЕР_1 по № НОМЕР_2 (групи приміщень № НОМЕР_3), з № НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 (група приміщень № НОМЕР_6), (в літ. А), загальною площею 363,8 кв.м, зокрема укладати договори охорони нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 – нежитлові приміщення з № НОМЕР_2 по № НОМЕР_3 (групи приміщень № НОМЕР_3), з № НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 (група приміщень № НОМЕР_6 ) (в літ. А), загальною площею 363,8 кв.м без погодження з ТОВ «Українська книга»; встановлювати охорону нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1- нежитлові приміщення з № НОМЕР_1 по № НОМЕР_2(групи приміщень № НОМЕР_3), з № НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 (група приміщень № НОМЕР_6), (в літ. А), загальною площею 363,8 кв. м. без погодження з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська книга»; знаходитись, проходити, перебувати на території нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1– нежитлові приміщення з № НОМЕР_1 по № НОМЕР_2 (групи приміщень № НОМЕР_3), з № НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 (група приміщень № НОМЕР_6) (в літ. А), загальною площею 363,8 кв.м без погодження з ТОВ «Українська книга».

Комісія звернула увагу на припис резолютивної частини Ухвали: «заборонити … будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська книга» користуватись нежитловими приміщеннями…».

Комісія вважає, що викладення Нарольським М.М. судового рішення у такий невизначений спосіб могло і стати причиною негативних наслідків, про які вказано в рішення ГРД про надання інформації.  

Відповідно до пунктів 31, 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень (далі – Висновок КРЕС), щоб бути якісним, судове рішення повинно сприйматися сторонами та суспільством у цілому як таке, що стало результатом коректного застосування юридичних правил, справедливого процесу та правильної оцінки фактів, а також як таке, що може бути ефективно реалізованим. Лише в такому випадку сторони будуть переконані, що їхню справу було розглянуто й вирішено справедливо, а суспільство сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної гармонії. Для досягнення цих цілей необхідно виконання низки вимог.

Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою – це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

Стосовно виконання рішень у пунктах 53, 55 Висновку КРЕС зазначено, що будь-який припис, що міститься в судовому рішенні або виданий на його підставі, повинен бути викладений чіткою й недвозначною мовою так, щоб його можна було ввести в дію або, коли йдеться про припис зробити або сплатити щось чи навпаки, виконати.

Відповідно, такий припис повинен мати такі основні характеристики: перш за все, він повинен, коли це доречно, бути сформульований таким чином, щоб його можна було втілити в життя: це означає, що рішення повинно містити резолютивну частину, в якій було б чітко, без будь-якої можливості невизначеності або непорозуміння, викладено покарання, обов’язки чи приписи, ухвалені судом. Нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

Комісія критично оцінює пояснення Нарольського М.М. в частині неправомірних дій органу виконання судових рішень, що полягали у виконанні ними  рішення на власний розсуд, шляхом підміни виконання рішення, за яким боржник зобов’язаний утриматися від вчинення певних дій на виконання рішення про виселення боржника, яке судом не приймалось.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику сумлінність.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів;  під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.

Ураховуючи викладені обставини, Комісія вважає їх підставою для зниження кількості балів кандидата на 15 балів за показником «Сумлінність».

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 2.16 розділу 2 Положення для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Нарольського М.М. критеріям доброчесності та професійної етики, однак в процесі дослідження досьє кандидата встановлено таке.

1. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015–2024 роки кандидат вказав про наявну в його власності квартиру загальною площею 96,80 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2; вартість на дату набуття права – 599 250 грн; дата набуття – 23 жовтня 2013 рік.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що вказана квартира набута ним на підставі договору дарування від матері.

У матеріалах досьє кандидата міститься договір дарування квартири від 23 жовтня 2013 року, згідно з положеннями якого квартиру передано Нарольському М.М. його матір’ю ОСОБА_1 безоплатно; дар оцінено сторонами в 599 250 грн; експертна грошова оцінка вартості дару відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, зробленого ТОВ «Сабо Консалтинг», становить 599 250 грн. Крім цього, в договорі дарування зазначено, що квартира належить дарувальнику (ОСОБА_1) на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2010 року.

У матеріалах досьє кандидата міститься договір купівлі-продажу квартири від 08  листопада 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала квартиру  за 822 640 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення договору еквівалентно 104 000 дол. США.

Під час співбесіди у Комісії виникло питання щодо джерел походження коштів у матері кандидата для придбання вказаної квартири, адже за наявною в Комісії інформацією, її дохід у період з 1998 до 2010 року становив 166 260 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідь від 26 травня 2025 року № 1413364).

Кандидат пояснив, що квартира була придбана за кошти його батька (ОСОБА_2), та зазначив, що коштів у батька для придбання квартири було достатньо, оскільки у 1990-х роках він займався підприємницькою діяльністю. Крім того, кандидат повідомив, що джерелом коштів для придбання батьком нерухомого майна також були кошти від продажу нерухомого майна, власником якого був його дід.

Комісією проаналізовано інформацію щодо доходів батька кандидата та встановлено, що його дохід з 1998 до 2010 року становив 183 765 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідь від 26 травня 2025 року № 1413424).

Крім того, Комісія бере до уваги інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 23 травня 2025 року № 428329157) про перебування у власності батька кандидата іншого нерухомого майна, яке придбано ним, зокрема, у 2010 році:

• квартири 44,90 кв.м, розташованої у м. Київ, АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу від 16 листопада 2010 року);
• квартири 42,40 кв.м, розташованої у м. Київ, АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу від 10 листопада 2010 року).

Комісія критично ставиться до пояснень Нарольського М.М. щодо джерел походження коштів для придбання квартири, оскільки він не надав жодних документів, які б підтверджували фінансову спроможність його батьків, та виснує, що реальні доходи близьких осіб кандидата ставлять під сумнів можливість набуття прав на вказаний вище об’єкт, який в подальшому подаровано кандидату.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «Законність джерел походження майна».

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:

- вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав;

- набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на об’єкт цивільних прав безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником із законних джерел за ринковою вартістю (підпункт 2, 3 пункту 21 розділу ІІІ Єдиних показників). 

Ураховуючи викладені обставини, Комісія вважає їх підставою для зниження кількості балів на 15 балів за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

2. При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія  враховує, що кандидат порушував строки розгляду справ та строки надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) електронних копій судових рішень.

Так, Нарольським М.М. з порушенням встановлених законодавством строків розглянуто 18 справ та матеріалів (13 справ, 5 матеріалів).

З порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з лютого 2022 року до квітня 2024 року кандидатом внесено до ЄДРСР 158 судових рішень (середнє значення перевищення строків надсилання 8 днів).

Строки надсилання перевищено, зокрема, у таких справах:

- № 382/1379/24 – на 20 днів (дата ухвалення рішення 12 лютого 2025 року, дата направлення до ЄДРСР – 17 березня 2025 року);

- № 382/447/24 – на 31 день (дата ухвалення рішення 16 жовтня 2024 року, дата направлення до ЄДРСР – 29 листопада 2024 року);

- № 382/1363/23 – на 45 днів (дата ухвалення рішення 23 жовтня 2024 року, дата направлення до ЄДРСР – 20 грудня 2024 року);

- № 382/1250/24 – на 35 днів (дата ухвалення рішення 23 вересня 2024 року, дата направлення до ЄДРСР – 08 листопада 2024 року);

- № 382/1521/23 – на 38 днів (дата ухвалення рішення 21 серпня 2024 року, дата направлення до ЄДРСР – 11 жовтня 2024 року);

- № 382/466/24 – на 26 днів (дата ухвалення рішення 15 липня 2024 року, дата направлення до ЄДРСР – 21 серпня 2024 року);

- № 382/803/22 – на 44 дні (дата ухвалення рішення 11 квітня 2024 року, дата направлення до ЄДРСР –06 червня 2024 року).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що  сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

З огляду на вказане Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, може свідчити про те, що в кандидата виникають певні труднощі в ефективній організації своєї роботи, та він несумлінно ставиться до виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством.

Крім того, з огляду на мету, з якою законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», така поведінка судді перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Водночас пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Отже, Комісія визнає зазначені порушення суттєвими, що є підставою для зниження кількості балів за показником «Сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності, не є достатніми для визнання Нарольського М.М. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, загальний бал, отриманий ним за цим критерієм, становить 255 балів.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	53,4	371,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	144
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	134,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19	37,75
	Безперервний розвиток	18,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,75	37,5
	Ефективна взаємодія	9,5
	Стійкість мотивації	8,75
	Емоційна стійкість	9,5
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	702,15

 

Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Нарольський Максим Михайлович набрав 702,15 бала.

2. Визнати Нарольського Максима Михайловича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                               Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                           Михайло БОГОНІС

                                                                                                        Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                        Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                        Галина ШЕВЧУК