94/ко-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участю:

судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Руслани СОКОЛОВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколової Руслани Ігорівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Соколову Руслану Ігорівну призначено на посаду судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколової Р.І.

Соколова Р.І. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 86,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Соколова Р.І. набрала 87,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 174,125 бала.

Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 329/зп-18 суддю Соколову Р.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Соколова Р.І. відповідно до рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 24 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27 липня 2023 року досьє Соколової Р.І. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Соколової Р.І. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

До Комісії 30 вересня 2025 року надійшла заява Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) щодо підтримання висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, відповідно до якої ГРД повідомила, що підтримує затверджений 08 липня 2025 року висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики (в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23), оскільки нових обставин не з’ясувалось.

30 вересня 2025 року із суддею Соколовою Р.І. проведено співбесіду, обговорено інформацію щодо ефективності здійснення правосуддя, зокрема загальної кількості розглянутих справ, кількості скасованих чи змінених судових рішень та підстав їх скасування чи зміни, дотримання строків розгляду справ, виготовлення повного тексту вмотивованого рішення та судового навантаження судді. На запитання членів Комісії суддею надано пояснення стосовно аналізу змінених та скасованих судових рішень. Також обговорено обставини, що стали підставою для висновку ГРД.

Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики і пояснень судді.

Обставини, що стали підставою для висновку:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

1.1. Відповідно до даних майнової декларації кандидат 10 квітня 2015 року набула право власності на квартиру площею 84,7 кв.м, розташовану в м. Києві, вартістю 811 581 грн. Цю вартість квартири було відображено лише в декларації за 2020 рік, поданій через Єдиний державний реєстр декларацій.

У поясненнях кандидат зазначила, що вартість квартири становила 811 581 грн, що станом на липень 2010 року було еквівалентно 101 447 доларам США (за курсом 8 грн за 1 долар США). Джерелами походження коштів на це майно були її заощадження в розмірі 21 447 доларів США, що закумульовані з офіційних доходів у період з січня 2004 року до червня 2010 року, а також 80 000 доларів США, що були подаровані їй рідним братом її батька.

Кандидат додатково вказала, що з 2004 до 2010 року заробила 184 033 грн (за підрахунками кандидата еквівалентно 32 655 доларам США). З цих коштів їй вдалося заощадити 21 447 доларів США. Крім того, у поясненнях Соколова Р.І. зазначає, що дохід брата її батька за 2003–2010 роки становив 693 322 грн (за підрахунками кандидата еквівалентно 122 852 доларам США). Тобто брат батька кандидата подарував племінниці майже 2/3 свого доходу. Однак слід зазначити, що згаданий подарунок не міститься в довідці Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Отже, зазначене, на думку ГРД, потребує детальнішого пояснення кандидата.

Крім того, у ГРД викликає сумнів правдоподібність версії про накопичення значної частини доходів кандидатом у період з 2004 до 2010 року з огляду на розмір задекларованих доходів та необхідні витрати на щоденне життя. Малоймовірним виглядає заощадження у сумі понад 21 тисячу доларів США, зважаючи на невисокі заробітки на державній службі. Ще менш переконливою є обставина, за якої родич (рідний брат батька), не будучи членом сім’ї в розумінні законодавства про декларування, здійснив подарунок у розмірі майже 2/3 свого доходу за сім років без відповідного документального підтвердження такого дарування.

1.2. Згідно з декларацією за 2016 рік 09 лютого 2016 року кандидат на підставі договору купівлі-продажу набула право власності на гараж, розташований у м. Києві площею 18,7 кв.м вартістю 126 900 грн. У 2015 році вона отримала заробітну плату в розмірі 59 799 грн. Отже, виникають обґрунтовані сумніви щодо наявності в кандидата достатніх заощаджень або законних джерел доходу для здійснення цієї покупки на початку 2016 року.

У поясненнях кандидат зазначила, що «протягом серпня 2010 року – грудня 2015 року її доходи після сплати податків становили в еквіваленті 22 449 доларів США, тоді як вартість гаража станом на 09 лютого 2016 року становила приблизно 4 976 доларів США».

Однак ГРД зауважує, що в майновій декларації за 2015 рік кандидат не зазначила жодних заощаджень, які могли б бути джерелом фінансування покупки гаража. За відсутності задекларованих накопичень на кінець 2015 року придбання нерухомого майна вже на початку 2016 року виглядає економічно необґрунтованим (вартість гаража становила приблизно половину отриманого доходу). Отже, викликає сумніви достовірність наданої інформації та потребує додаткових переконливих пояснень кандидата.

Крім того, відповідно до поданої декларації перший автомобіль у власності членів сім’ї кандидата з’явився лише у 2018 році, тобто через два роки після набуття гаража. У поясненнях кандидат зазначила, що гараж був придбаний для зберігання транспортного засобу, який вона планувала купити, але впродовж трудової діяльності з 2004 до 2018 року рівень доходів не дозволяв їй цього зробити.

Стосовно набуття права власності на квартиру площею 84,7 кв.м, розташовану у місті Києві, та зазначення її вартості в деклараціях лише з 2020 року кандидат пояснила, що помилково протягом 2016–2019 років не вказувала вартості квартири в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки керувалась пунктом 13 Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Вона виходила з того, що правовстановлюючий документ на вказану квартиру (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2015 року) не містив інформації про вартість об’єкта нерухомості. Пізніше вона зрозуміла свою помилку і надалі зазначала в деклараціях за 2020–2024 роки вартість об’єкта, що була визначена в попередньому договорі купівлі-продажу від 06 серпня 2012 року та фактично нею сплачена.

Комісія зазначає, що вказаний факт свідчить про неналежне виконання Соколовою Р.І. обов’язку щодо декларування, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», що є підставою для зменшення балів за критерієм «доброчесність».

Стосовно вартості квартири площею 84,7 кв.м у місті Києві та коштів на її придбання кандидат зазначила, що право власності було набуто нею на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2015 року. Вартість квартири становила 811 581 грн, що було еквівалентно 101 447 доларам США. Джерелами походження цих коштів були її особисті заощадження в розмірі 21 447 доларів США, закумульовані з її доходів у період з січня 2004 року до червня 2010 року, а також 80 000 доларів США, які були передані їй у 2010 році рідним братом її батька як компенсацію спадщини після загибелі батька.

Також Соколова Р.І. пояснила, що отримала від рідного брата її батька значну суму грошових коштів, а саме 80 000 доларів США, для придбання квартири. Указані грошові кошти було передано кандидату готівкою в іноземній валюті (долари США) без оформлення письмових документів (розписок, договорів). З пояснень кандидата слідує, що у 2003 році загинув її батько, у 2006 році помер дід, після чого відкрилась спадщина. За домовленістю між спадкоємцями Соколова Р.І. не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті вказаних осіб. Натомість було досягнуто домовленості про відповідну грошову компенсацію, яку вона мала отримати від інших спадкоємців. Тому брат батька передав Соколовій Р.І. грошові кошти в розмірі 80 000 доларів США як грошову компенсацію її частки у спадковому майні після смерті батька та її діда.

Стосовно гаража в місті Києві, придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 2016 року за 126 900 грн, що становило на той час приблизно 4 800 доларів США, кандидат зазначила, що ця нерухомість була придбана виключно за рахунок її офіційних доходів, накопичених з другого півріччя 2010 року до грудня 2015 року. Протягом вказаного періоду її доходи після сплати податків становили в еквіваленті 22 449 доларів США. У декларації за 2015 рік не було зазначено жодних заощаджень, оскільки така декларація не містила розділу, де б можна було зазначити готівкові грошові кошти, заощадження на кінець звітного періоду.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення стосовно викладених у висновку ГРД обставин переконливими та достатніми, такими, що спростовують обґрунтовані сумніви у її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Абзацом першим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Абзацом третім пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складення іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт  5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

 Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

У разі виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).

Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Соколової Р.І. критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в її невідповідності займаній посаді.

Результати кваліфікаційного оцінювання.

Дослідивши досьє судді та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколової Р.І. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрала 391,125 бала.

За критерієм професійної компетентності Соколову Р.І. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Соколову Р.І. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.

Загалом за критерієм професійної компетентності Соколова Р.І. набрала 236,125 бала, з яких:

• 86,625 бала – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Соколовою Р.І. анонімного письмового тестування;
• 87,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Соколовою Р.І. практичного завдання;
• 60 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зокрема, у 2016 році суддею розглянуто 3 справи і 2 матеріали, у 2017 році – 241 справу та 125 матеріалів, у 2018 році – 87 справ та 40 матеріалів (загалом 331 справу та 167 матеріалів).

Рівень навантаження судді у 2017 році перевищував навантаження в суді та відповідав навантаженню в регіоні.

Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Соколової Р.І. низький показник скасованих (6 судових рішень, що становить близько 1,81 % від загальної кількості справ), що свідчить про високий показник ефективності здійснення правосуддя.

Комісією також враховано інформацію про дотримання строків розгляду справ та кількість судових рішень, повний текст яких було складено з порушенням встановлених строків.

Інформація про рішення, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародного-правових зобов’язань, відсутня.

До дисциплінарної відповідальності суддя Соколова Р.І. не притягувалася.

• 2 бали – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Соколова Р.І. за критерієм особистої компетентності отримала 68 балів, за критерієм соціальної компетентності – 87 балів.

ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 200 балів. За цим критерієм Соколову Р.І. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 197,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколова Р.І. набрала 788,625 бала, що становить 78,8625 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколової Р.І. займаній посаді.

Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколова Руслана Ігорівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 788,625 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Соколової Руслани Ігорівни займаній посаді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман КИДИСЮК