86/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Ганни БОНДАРЕНКО-ЛЕГКИХ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Едуарда МЄЛКИХ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Бондаренко-Легких Ганни Павлівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).  

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Бондаренко-Легких Ганна Павлівна звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Бондаренко-Легких Г.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Бондаренко-Легких Ганна Павлівна, дата народження __ _______ ____ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2001 році кандидат закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права.

Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 Бондаренко Г.П. призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва строком на п’ять років; Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 446/2017 Бондаренко Г.П. призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва.

На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Бондаренко-Легких Г.П. на посаді судді становив понад 13 років.

До дисциплінарної відповідальності Бондаренко-Легких Г.П. не притягалась.

Бондаренко-Легких Г.П. пройшла кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді (рішення Комісії від 12 липня 2018 року № 1145/ко-18).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Бондаренко-Легких Г.П. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	52,1	347,1
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	117
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	138

Отже, кількість балів, отриманих Бондаренко-Легких Г.П. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Бондаренко-Легких Г.П.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Бондаренко-Легких Г.П., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).

Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бондаренко-Легких Г.П. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Бондаренко-Легких Г.П. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду з листом № 21-2600/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

26 травня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Бондаренко-Легких Г.П. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 04 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 02 червня 2025 року (далі – висновок ГРД).

Членом Комісії – доповідачем (лист від 04 червня 2025 року № 32 дпс-907/24) надіслано висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

До Комісії 09 червня 2025 року надійшли пояснення Бондаренко-Легких Г.П. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Бондаренко-Легких Г.П. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Бондаренко-Легких Г.П. проведено 10 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Бондаренко-Легких Г.П. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	21	19	20	19	19	19,25	39,25
	відповідальність
	безперервний розвиток	19	21	20	20	20	20	20

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетентністю, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Бондаренко-Легких Г.П. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	11	11	11	11	10	10	10,75	44
	ефективна взаємодія	11	11	11	11	10	10	10,75
	стійкість мотивації	11	12	12	12	11	11	11,5
	емоційна стійкість	11	11	11	11	11	11	11

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні підходи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерія доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та  професійної етики.

До Комісії 04 червня 2025 року надійшов висновок ГРД, у якому вказано про таке.

1. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні дій, які мають ознаки корупційного правопорушення – вимагання та прийняття неправомірної вигоди, що свідчить про її невідповідність принципу непідкупності.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в інтернет-виданні «Еспресо», 23 грудня 2014 року в кабінеті судді Господарського суду міста Києва було проведено обшук у межах досудового розслідування за фактом вимагання хабара у сумі 22 000 дол. США. За даними джерел, оперативні заходи тривали протягом грудня 2014 року та виявили докази підготовки до одержання неправомірної вигоди. Розслідування здійснювалося за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. На момент опублікування цієї інформації, судді не було оголошено підозру, що, за даними ЗМІ, пов’язано з неформальними переговорами щодо закриття провадження за грошову винагороду.

ГРД зазначає про відсутність підтвердженої інформації про те, що ОСОБА_1 була офіційно звинувачена або притягнута до відповідальності, але фактичні обставини, описані у відкритих джерелах, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо її доброчесності та здатності діяти відповідно  до принципів непідкупності та законності.

Бондаренко-Легких Г.П. заперечила обставини, викладені у висновку ГРД, та зазначила, що за період роботи в Господарському суді міста Києва обшуки в ОСОБА_1 кабінеті не проводились та підозра ОСОБА_1 не вручалась. Кандидат зазначила, що інформація в статті не відповідає дійсності та звернула увагу на те, що події, про які йдеться в статті, відбувалися в грудні 2014 року, тому ОСОБА_1 статус як підозрюваної/обвинуваченої вже мав би бути офіційно визначений.

Кандидат повідомила, що входила до складу суду, що розглядав справу № 910/15932/14, лише в трьох засіданнях (у складі колегії суддів Гулевець О.В., Пригунової А.Б.). Кожне із цих засідань завершувалось постановленням ухвали про відкладення розгляду. Кандидат зазначила, що у зв’язку з її перебуванням у відпустці, справу № 910/15932/14 передано на розгляд колегії суддів у складі Гулевець О.В. (головуючий), Демидова В.О., Пригунової А.Б.

Бондаренко-Легких Г.П. надала Комісії витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформований станом на 05 червня 2025 року, про відсутність відомостей про ОСОБА_1 розшук, притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості.

Комісія вважає прийнятними пояснення, надані кандидатом, та зазначає, що Офіс Генерального прокурора листом від 01 квітня 2025 року № 25/2-28222ВИХ-25 повідомив, що відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (зі змінами), облік осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються в їх вчиненні, в інформаційній системі здійснюється з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного. За результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 31 березня 2025 року кримінальні провадження, у яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності як підозрюваної, не встановлені. 

Враховуючи викладене, Комісія зазначає, що обставини, викладені у висновку ГРД, не підтверджено.

2.  Джерела набуття прав на об’єкти цивільних прав кандидата та членів її сім’ї викликають обґрунтований сумнів в їх законності. Так, вартість об’єктів цивільних прав, набутих Бондаренко-Легких Г.П. та/або членами її сім'ї, можливо, не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

ГРД зазначає про отримання кандидатом подарунка від сторонньої особи у розмірі 380 000 грн. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за 2018 рік (розділ II «Доходи, у тому числі подарунки») кандидат вказала про подарунок у грошовій формі в сумі 380 000 грн, отриманий від громадянина ОСОБА_2 (іноземця, який не є членом сім’ї судді і зв’язки з яким не задекларовані).

ГРД зазначає, що отримання значної суми від сторонньої особи викликає обґрунтовані сумніви щодо законної природи цього подарунка та мотивів дарувальника. Крім того, ГРД звертає увагу, що за результатами аналізу цієї декларації Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року за статтею 172-5 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року (справа № 761/6847/20) справу було закрито у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Також ГРД указує на отримання Бондаренко-Легких Г.П. та її чоловіком подарунків в значній грошовій сумі. Згідно з Декларацією за 2020 рік чоловік кандидата отримав подарунок у грошовій формі в сумі 2 160 000 грн від своєї матері; у Декларації за 2021 рік Бондаренко-Легких Г.П. вказала про подарунок у грошовій формі в сумі 2 750 000 грн, отриманий нею від матері.

ГРД зазначає, що мати кандидата та мати її чоловіка є пенсіонерами, у зв’язку з чим виникають сумніви щодо їх фінансової спроможності робити подарунки у такому розмірі.

Стосовно отримання подарунка від громадянина ОСОБА_2 кандидат пояснила, що в Декларації за 2018 рік вказала про отримання подарунка у грошовій формі у розмірі 380 000 грн від громадянина ОСОБА_2, оскільки перебувала з цією особою у фактичних шлюбних відносинах з урахуванням особливостей ІНФОРМАЦІЯ_1.

Водночас Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що в Декларації за 2018 рік не зазначила про спільне проживання з цією особою, оскільки на території України шлюб не був офіційно зареєстрований і спільного господарства вони не вели.

Бондаренко-Легких Г.П. звернула увагу, що обставини щодо отримання нею подарунка у грошовій формі від ОСОБА_2 були предметом перевірки НАЗК, за результатами якої до Шевченківського районного суду міста Києва направлено протокол про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року. За результатами розгляду справи № 761/6847/20 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив постанову від 30 червня 2020 року про закриття справи у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Беручи до уваги рішення Шевченківського районного суду міста Києва від
30 червня 2020 року, Комісія вважає прийнятними пояснення Бондаренко-Легких Г.П. та вважає, що обставини щодо отримання подарунка у грошовій формі від ОСОБА_2, викладені у висновку ГРД, не є достатньою підставою для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія керується аналогічними мотивами при оцінці інформації ГРД щодо несвоєчасного подання Бондаренко-Легких Г.П. повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Стосовно фінансової спроможності матері чоловіка робити йому такий подарунок Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що сукупний дохід матері її чоловіка ОСОБА_3 від підприємницької діяльності за період з 2010 року до 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2.

Для підтвердження фінансової спроможності матері чоловіка кандидат надала Комісії копії податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2011 – 2023 роки.

Комісією досліджено надані кандидатом документи та встановлено, що дохід матері чоловіка у 2010 – 2021 роках – це дохід від здійснення підприємницької діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3.

Інформація про дохід ОСОБА_3, яка міститься в досьє кандидата, підтверджується також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь № 1265423 від 04 квітня 2025 року).

Ураховуючи зазначені обставини, Комісія вважає, що Бондаренко-Легких Г.П. спростувала сумнів щодо достатності доходів матері її чоловіка для здійснення подарунка. 

Стосовно джерел походження коштів у матері кандидата (ОСОБА_4) кандидат зіслалась на договір купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2021 року, відповідно до якого її мати отримала дохід у розмірі 3 025 676 грн від відчуження квартири (розташована за адресою: АДРЕСА_1).

Крім того, Бондаренко-Легких Г.П. пояснила обставини набуття у власність її матір’ю квартири. Так, кандидат зазначила, що в договорі купівлі-продажу від 26 квітня 2021 року вказано, що ОСОБА_4 набула цю квартиру на праві власності на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 25 березня 2019 року № 1402а. Договір був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» та фізичною особою ОСОБА_4, загальна вартість майнових прав на об’єкт нерухомості складала 620 190 грн, що еквівалентно 24 907 дол. США.

Бондаренко-Легких Г.П. надала Комісії копію договору купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2021 року, відповідно до якого продаж квартири вчинено за 3 025 676 грн, що на день укладення договору еквівалентно 108 000 дол. США.

Враховуючи викладене, Комісія вважає, що отримання матір’ю кандидата ОСОБА_4 доходу від продажу квартири підтверджує її фінансову спроможність зробити подарунок. 

Водночас Комісія критично сприймає пояснення Бондаренко-Легких Г.П. щодо обставин набуття її матір’ю квартири у власність з огляду на таке.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу майнових прав від 25 березня 2019 року № 1402а мати кандидата ОСОБА_4 придбала майнові права на об’єкт нерухомості (квартиру загальною площею 68,91 кв.м, в АДРЕСА_1). Підпунктом 4.1 пункту 4 вказаного договору передбачено, що загальна вартість майнових прав на об’єкт нерухомості становить 620 190 грн., що є еквівалентом 24 907 дол. США.

Крім того, як вбачається з пояснень Бондаренко-Легких Г.П., її мати профінансувала майнові права на квартиру у 2004 році шляхом укладення договору з ТОВ «Сантанна» та поступово (приблизно протягом двох років) сплачувала грошові кошти в сумі 371 000 грн, що на той час за курсом Національного банку України (далі – НБУ) було еквівалентно приблизно 70 000 дол. США.

За наявною в Комісії інформацією дохід матері кандидата за період з 1998 до 2004 року становив 62 247 грн; з 2005 до 2009 року – 75 366 грн, з 2016 до 2017 року – 640 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь
№ 1265092  від  04 квітня 2025 року).

Під час співбесіди Бондаренко-Легких Г.П. зазначила, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків не повною мірою відображають інформацію про суми доходів її батьків. Кандидат повідомила, що її мати працювала головним бухгалтером в податкових органах, наразі отримує високу пенсію, батько займався підприємницькою діяльністю.

Проте Бондаренко-Легких Г.П. не надала Комісії жодної інформації та підтверджувальні документи про будь-які інші доходи її батьків. У зв’язку з цим у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо фінансової спроможності матері придбати квартиру, яка надалі була відчужена за 3 025 676 грн.

Комісія зазначає, що відповідно до пунктів 14, 21 розділу ІІІ Єдиних показників  оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Враховуючи викладене, за результатами оцінювання відповідності кандидата критерію доброчесності Комісія вважає вказані обставини суттєвими і такими, що є підставою для зниження кількості балів на 15 за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

3. Кандидат не вказала повної інформації в Деклараціях, про яку мала бути обізнана. А саме, у Декларації за 2015 рік не зазначено вартості квартири, придбаної 20 березня 2015 року її колишнім чоловіком, та вартості обручки «Сhораrd», придбаної 08 березня 2014 року. ГРД вказує, що відсутність інформації про вартість майна викликає сумніви щодо повноти та добросовісності декларування майна.

Крім того, ГРД зазначає, що у Декларації за 2016 рік (розділ 6 «Транспортні засоби») вказано автомобіль Нyundаі Ассеnt, дата набуття права – 30 липня 2011 року. Однак, в деклараціях за попередні роки інформація про цей автомобіль не була відображена.  Вказане, на думку ГРД, свідчить про невідповідність даних у майнових деклараціях за різні роки, що є ознакою можливого порушення вимог доброчесності, адже безпідставні розбіжності у відомостях, поданих у деклараціях за різні періоди, належать до типових ознак недоброчесної поведінки.

Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що вартість квартири їй була невідома, оскільки квартира не придбавалась, а була успадкована її колишнім чоловіком ОСОБА_5 від батька.

Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що оскільки чоловік ІНФОРМАЦІЯ_4, правовстановлюючих документів щодо його майна у неї не було. Крім того, кандидат звернула увагу, що вартість успадкованої квартири не застосовується до родичів першої лінії, у зв’язку з чим вона не могла вказати вартість квартири, набутої її колишнім чоловіком в результаті спадкування.

На підтвердження пояснень кандидат надала копії свідоцтва про шлюб від 21 березня 2015 року; свідоцтва про розірвання шлюбу від 14 квітня 2017 року; ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стосовно вартості обручки «Сhораrd» кандидат пояснила, що обручка була придбана та подарована її колишнім чоловіком з нагоди реєстрації шлюбу у 2015 році, у зв’язку з чим вартість на момент заповнення Декларації за 2015 рік їй не була відома. Водночас Бондаренко-Легких Г.П. повідомила, що при заповненні Декларації за 2015 рік допустила описку щодо року набуття обручки у власність.

Стосовно автомобіля Нyundаі Ассеnt кандидат пояснила, що в Декларації за 2016 рік відобразила дату набуття автомобіля у власність її матір’ю – 30 липня 2011 року та зазначила, що до 2016 року не користувалася вказаним автомобілем.

Комісією встановлено, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларації за 2016 рік кандидат вказала інше право користування (передано технічний паспорт) автомобілем Hyundai Accent, 2011 року випуску, дата набуття – 30 липня 2011 року, власником якого є ОСОБА_4.

Кандидат надала Комісії копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Нyundаі Ассеnt, датою реєстрації якого зазначено 30 липня 2011 року.

Комісія вказує на відсутність доказів, які б підтверджували користування Бондаренко-Легких Г.П. вказаним автомобілем до 2016 року, тому її пояснення щодо зазначеної в Декларації за 2016 рік дати набуття права користування – 30 липня 2011 року як дати набуття у власність автомобіля її матір’ю Комісія вважає прийнятними та розцінює це як незначну помилку, допущену при декларуванні.

Стосовно невідображення кандидатом у Декларації за 2015 рік вартості обручки та квартири, яка була набута колишнім чоловіком, Комісія зазначає таке.

У Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування міститься виправлена Декларація за 2015 рік, подана кандидатом 01 листопада 2016 року.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» цієї Декларації кандидат вказала квартиру загальною площею 31,40 кв.м: дата набуття права – 20 березня 2015 року, власник –чоловік ОСОБА_5, вартість на дату набуття – «Не відомо».

У розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» Декларації за 2015 рік кандидат вказала одяг, ювелірні вироби, зокрема обручку Chopard: вартість – «Не відомо», період набуття права на майно – «Майно набуто у період здійснення суб’єктом декларування діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Водночас абзацом третім частини п’ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Комісія бере до уваги, що на момент подання кандидатом Декларації за 2015 рік (виправленої) чинними були роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджені рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 (зі змінами, далі – Роз’яснення НАЗК).

Відповідно до пункту 13 Роз’яснень НАЗК за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності на нього (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності) у грошовій одиниці України або на дату набуття майна у володіння чи користування, якщо не йдеться про власність. При цьому вартість об'єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину. Правила відображення в декларації вартості майна мають особливості залежно від типу майна: - для об’єктів нерухомості зазначається як вартість на дату набуття об’єкта у власність, володіння або користування, так і вартість відповідно до останньої проведеної оцінки. Якщо вартість на дату набуття об’єкта на певному праві не відома суб’єкту декларування і вона не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати помітку «Не відомо». Те саме стосується поля декларації про вартість майна за останньою грошовою оцінкою - якщо така оцінка не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля слід обрати помітку «Не відомо».

Крім того, у пункті 23 Роз’яснень НАЗК вказано, що Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати «Не відомо» (обрати відповідну помітку у зазначеному полі).

Також відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Абзацом п’ятим пункту 3 частини першої статті 46 вказаного Закону передбачено, що декларування цінного рухомого майна, зазначеного у цьому пункті (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), права на яке набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог цього Закону, здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим.

Враховуючи викладене, Комісія вважає прийнятними пояснення Бондаренко-Легких Г.П. та вважає, що обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

4. Бондаренко-Легких Г.П. надала недостовірну інформацію у деклараціях доброчесності судді, що є порушенням принципів правдивості та відкритості.

ГРД зазначає, що у деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2019 роки Бондаренко-Легких Г.П. вказала, що не вчиняла дій, які можуть мати наслідком притягнення її до юридичної відповідальності.

Однак 28 січня 2016 року та 14 листопада 2019 року судами було встановлено вину кандидата у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди). ГРД зазначає, що невідображення кандидатом цієї інформації в деклараціях доброчесності свідчить про навмисне приховування фактів, що мають значення для оцінки доброчесності.

Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що інформація про притягнення її до відповідальності була відображена нею в деклараціях доброчесності судді за 2016 та за 2019 роки в розділі «Примітки». Також кандидат зазначила, що не оскаржувала рішень суду та сплатила штрафи.

Стосовно вказаних обставин Комісією встановлено таке.

Листом Національної поліції України (Департамент інформаційно-аналітичної підтримки) від 25 березня 2025 року № 21-1851/25 надано інформацію про притягнення у 2016 та 2019 роках Бондаренко-Легких Г.П. до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Комісією досліджено інформацію, відображену Бондаренко-Легких Г.П. у деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2019 роки. Так, на питання «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» вказаних декларацій кандидат обрала відповідь «Підтверджую».

У Декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидат надала додаткові пояснення до пункту 22: «За моє життя мене було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафів, що, на мою думку, не є проступком, що свідчить про недоброчесність…».

Водночас у Декларації доброчесності судді за 2019 рік Бондаренко-Легких Г.П. надала додаткові пояснення такого змісту: «У пункті 22, надаючи відповідь на запитання «підтверджую» маю на увазі, що йдеться про відповідальність за вчинення проступків або правопорушень, що не виключає в себе притягнення до адміністративної відповідальності. Протягом 2019 року один раз притягалась до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху – штраф у розмірі 540 грн сплачено у повному обсязі».

Комісія зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент подання декларацій доброчесності) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Ураховуючи пояснення кандидата та відомості, вказані нею в розділі «Додаткові пояснення» декларацій доброчесності за 2016 та 2019 роки, Комісія доходить висновку, що Бондаренко-Легких Г.П., заповнюючи вказані декларації доброчесності, не мала умислу приховати відомості про притягнення її до адміністративної відповідальності, що могло б бути підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо неї. 

Комісія вважає, що вказані вище факти не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики та не є суттєвими.

Додатково ГРД надала інформацію, яка не стала підставою для висновку, але потребує пояснення кандидата, такого змісту.

1. Відповідно до Декларації за 2015 рік кандидат задекларувала понад 13,1 млн грн готівкою, які належать її колишньому чоловіку.

2. У серпні 2024 року ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» подала скаргу до Вищої ради правосуддя з вимогою звільнення судді з підстав нездатності пояснити походження майна, затримки в оприлюдненні судових рішень та відсутності резолютивної частини рішення в офіційному реєстрі у справі № 910/3536/23.

3. 28 січня 2016 року постановою Шевченківського районного суду міста Києва, 14 листопада 2019 року постановою Оболонського районного суду міста Києва  кандидат була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

4. Невчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. 18 липня 2018 року Бондаренко-Легких Г.П. набула право власності на житловий будинок. Відповідно до вимог антикорупційного законодавства (стаття 52 Закону України «Про запобігання корупції») Бондаренко-Легких Г.П. була зобов’язана подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до 28 липня 2018 року, однак подала його 30 липня 2018 року. У зв’язку з цим НАЗК складено протокол про вчинення суддею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП. Водночас постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року (справа № 761/6847/20) справу було закрито у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.

5. У 2017 році Вища рада правосуддя розглядала питання призначення судді на посаду безстроково. Під час розгляду питання з’ясувалося, що вона не змогла підтвердити джерела походження коштів, використаних для купівлі у 2010 році квартири загальною площею 75 кв.м, що знаходиться в місті Києві, а також не надала пояснень щодо походження 400 000 дол. США, задекларованих її колишнім чоловіком.

Крім того, на кандидата подало скаргу ТОВ «АК Перлина», вказавши, що суддя ухвалила рішення у справі щодо нерухомості на підставі підроблених документів і без залучення компанії до процесу. Апеляційний суд згодом скасував це рішення. Суддя визнала процесуальну помилку, пояснивши її браком досвіду.

Комісією досліджено обставини, вказані в пунктах 1-4 додаткової інформації ГРД, враховано письмові та усні пояснення, надані кандидатом під час співбесіди, копії підтверджувальних документів та не встановлено обставин, що можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. 

Водночас щодо пункту 5 додаткової інформації ГРД в частині придбання квартири 75 кв.м у місті Києві Комісія вважає за необхідне зазначити таке.

ГРД вказала, що у 2017 році Вища рада правосуддя розглядала питання призначення кандидата на посаду безстроково. Під час розгляду питання з’ясувалося, що кандидат не змогла підтвердити джерела походження коштів для придбання у 2010 році квартири загальною площею 75 кв.м, що знаходиться в місті Києві.

Кандидат надала письмові та усні пояснення під час співбесіди в яких вказала, що квартира була придбана за рахунок коштів від продажу квартири, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_2, та яка була надана у власність її матері безоплатно, на підставі ордеру на житлове приміщення.

Бондаренко-Легких Г.П. зазначила, що доказами законності походження коштів, які були витрачені нею на інвестування у фонді будівництва для придбання майнових прав на квартиру 75 кв.м. у місті Києві, а згодом і набуття права власності на цю квартиру є ордер на безоплатне надання житла її родині; свідоцтво про право власності на вказане житло; договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2;  пояснення її матері (ОСОБА_4).

На підтвердження пояснень Бондаренко-Легких Г.П. надала Комісії копію ордера на житлове приміщення від 23 травня 1987 року; копію договору купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року; остаточний розрахунок вартості об’єкта інвестування Договір № кв1312085 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-І» виду А від 27 березня 2007 року; пояснення матері кандидата (ОСОБА_4).

Комісією встановлено, що у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2015-2024 роки кандидат вказала про наявну в її власності квартиру загальною площею
74,70 кв.м, що знаходиться за АДРЕСА_3, вартістю 912 000 грн, дата набуття – 16 листопада 2010 року.

Квартира набута Бондаренко-Легких Г.П. після призначення її на посаду судді Господарського суду міста Києва (Указ Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010), що обумовлює необхідність дослідження питання щодо джерел походження коштів у кандидата на придбання вказаної квартири. 

Комісією досліджено копії документів, надані Бондаренко-Легких Г.П., та встановлено, що відповідно до ордера на житлове приміщення від 23 травня 1987 року ОСОБА_4 (мати кандидата) отримала жиле приміщення – квартиру, яка знаходилась по АДРЕСА_2. Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 27 січня 1996 року № 22979 квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_6 (батьку кандидата).

Відповідно до положень договору купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року ОСОБА_6 (продавець) зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти квартиру АДРЕСА_2 та сплатити обумовлену цим договором грошову суму.

За домовленістю сторін квартиру продано за 25 000 грн, які продавець отримав від покупця повністю до підписання цього Договору. Продавець свідчить, що суму, за яку продано квартиру, вважає вигідною для себе та її визначення не пов’язане зі збігом будь-яких тяжких обставин. Правові наслідки, пов’язані з приховуванням дійсної суми, за яку продано квартиру, передбачені частиною п’ятою статті 4 Закону України «Про власність» та статтею 212 Кримінального кодексу України, нотаріусом сторонам роз’яснено.

Під час співбесіди Бондаренко-Легких Г.П. зазначила, що кошти в рахунок оплати квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, були внесені її матір’ю.

На підтвердження цих пояснень Бондаренко-Легких Г.П. надала копію пояснень матері (подані нею до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві).

У поясненнях мати кандидата повідомила, що 27 березня 2007 року та 19 квітня 2007 року внесла грошові кошти в загальному розмірі  893 708 грн в рахунок оплати квартири дочки Бондаренко Г.П. за договором від 27 березня 2007 року № кв 1312085. Вказані кошти отримані від продажу квартири у АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року.

Комісією досліджено копію Остаточного розрахунку вартості об’єкта інвестування Договір № кв 1312085 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця –І» виду А від 27 березня 2007 року. Так, вартість об’єкта фінансування за фактичною площею становить 912 000, 48 грн; сума коштів, що сплачена довірителем за проєктною площею, становить 894 068, 69 грн. Довірителем вказано Бондаренко Ганну Павлівну.

За наявною в Комісії інформацією, дохід матері кандидата за період з 1998 до 2007 року становив 121 095 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідь № 1265092  від  04 квітня 2025 року).

Дохід батька кандидата ОСОБА_6 за період з 1998 до 2007 року становив 98 559 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідь № 1265198 від  04 квітня 2025 року).

Дохід Бондаренко-Легких Г.П. за період з 1998 року до 2007 року становив 62 276 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідь
№ 1264946 від  04 квітня 2025 року).

Бондаренко-Легких Г.П. не надала Комісії підтверджувальних документів про доходи батьків, які дозволили б внести грошові кошти в рахунок оплати квартири вартістю 912 000 грн.

Під час співбесіди кандидат пояснила, що основним джерелом походження коштів для придбання квартири був дохід, отриманий від продажу квартири АДРЕСА_2. За її словами, продаж було здійснено за іншу суму, аніж та, що вказана у договорі купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року (у договорі зазначено 25 000 грн).

Комісія критично ставиться до пояснень кандидата щодо джерел походження коштів для придбання квартири та виснує, що реальні доходи кандидата на посаду судді та її близьких осіб ставлять під сумнів можливість набуття прав на вказаний вище об’єкт.

Комісія зауважує, що відображення вартості майна, що не відповідає фактичній (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидата та близьких осіб  та ускладнює зіставлення рівня їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу та може мати ознаки якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння цьому.

Оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для висновку, що з погляду звичайної розсудливої людини може виникати сумнів у дотриманні кандидатом досліджуваного показника.

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.12 розділу 5 Положення передбачено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Комісія зазначає, що відповідно до пунктів 14, 21 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно:

- дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними;

- вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав;

- підстави та порядок набуття суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які суддя (кандидат на посаду судді) та члени його сім’ї не могли не знати;

- під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.

Враховуючи викладені обставини, у Комісії виникли сумніви щодо відповідності вартості об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом, розміру її доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Із урахуванням зазначених обставин, ставлення кандидата до цих фактів, Комісія вважає їх підставою для зниження кількості балів на 15 за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 2.16 розділу 2 Положення для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

Комісією встановлено додаткові обставини:

1. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2018 рік кандидат вказала про набуття у власність житлового будинку загальною площею 203,2 кв.м, вартістю
2 515 320 грн та земельну ділянку загальною площею 1491 кв.м, вартістю 399 600 грн, що знаходяться в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області, дата набуття – 18 липня 2018 року.

У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» Декларації за 2019 рік кандидат відобразила інформацію про вид зобов’язання: розстрочка платежу за договором купівлі-продажу, розмір – 1 943 280 грн.

Комісією встановлено, що 18 липня 2018 року на підставі договорів купівлі-продажу кандидат придбала (прийняла у власність) домоволодіння (житловий будинок) загальною площею 203,2 кв.м та земельну ділянку площею 0,1491 га, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Бузова, АДРЕСА_4.

Відповідно до пункту 7 договору купівлі-продажу від 18 липня 2018 року продаж домоволодіння вчинено сторонами за ціною 2 515 320,00 (два мільйони п’ятсот п’ятнадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок, які Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю до 03 липня 2021 року включно у такому порядку – перший платіж у розмірі 69 870,00 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок до 03 серпня 2018 року. Кожний наступний платіж у розмірі 69 870,00 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок Покупець зобов’язаний сплачувати Продавцю до 03 (третього) числа кожного місяця починаючи з 03 вересня 2018 року по 03 липня 2021 року включно.

Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 липня 2018 року продаж земельної ділянки вчинено сторонами за ціною 399 600,00 (триста дев’яносто дев’ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, які Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю до 03 липня 2021 року включно у наступному порядку – перший платіж у розмірі 11 100,00 (одинадцять тисяч сто) гривень 00 копійок до 03 серпня
2018 року. Кожний наступний платіж у розмірі 11 100,00 (одинадцять тисяч сто) гривень 00 копійок Покупець зобов’язаний сплачувати Продавцю до 03 (третього) числа кожного місяця, починаючи з 03 вересня 2018 року по 03 липня 2021 року включно.

В обох договорах купівлі-продажу передбачені умови, за якими Покупець має право сплатити Продавцю ціну договору або її частину, що буде більша ніж та, яка встановлена для щомісячного платежу, до встановлених у договорі строків.

Продавець зобов’язується на дату отримання ціни договору надати Покупцю заяву про підтвердження факту повного розрахунку за цим договором, підпис на якій засвідчується нотаріально, яка являтиметься невід’ємною частиною цього договору.

З урахуванням викладених обставин Комісія зазначає, що з 03 вересня 2018 року у Бондаренко-Легких Г.П. виник обов’язок сплачувати щомісяця 80 970 грн, що сумарно за рік становить 971 640 грн.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2019 рік кандидат вказала єдиний дохід – заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у розмірі 984 306 грн (загальнообов’язкові платежі включені до цієї суми).

Отже, за умови сплати Бондаренко-Легких Г.П. щомісячного зобов’язання за договорами купівлі-продажу від 18 липня 2018 року залишку грошових коштів у 2019 році буде недостатньо для здійснення навіть побутових витрат.

Водночас, за даними системи «Аркан», у 2019 році Бондаренко-Легких Г.П. 11 разів перетинала державний кордон, що свідчить про здійснення додаткових витрат, загальний розмір яких був значним (із урахуванням кількості поїздок).

Під час співбесіди Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що у 2019 році їй не завжди вдавалось здійснювати щомісячний платіж за фінансовим зобов’язанням; щодо поїздок за кордон зазначила, що вони не були дороговартісними.

Відповідно до пунктів 14, 22 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «Відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Ураховуючи викладене, Комісія критично оцінює пояснення Бондаренко-Легких Г.П. та враховуючи те, що нею не надано будь-яких документів, які підтверджують її пояснення, зокрема щодо динаміки погашення фінансового зобов’язання, вирішила знизити на 15 балів оцінку відповідності кандидата критерію доброчесності за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам».

2. У розділі VI «Відомості про транспортні засоби» декларацій про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2013 та 2014 роки Бондаренко-Легких Г.П. вказувала про перебування у користуванні (право керування) автомобіля BMW X6 2008 року випуску.  

У матеріалах суддівського досьє містяться пояснення Бондаренко-Легких Г.П., які надавались нею в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді (вх. № 31кп-399/18-Б/3 від 12 липня 2018 року), щодо користування автомобілем BMW X6: «в декларації за 2014 рік я задекларувала право безоплатного користування автомобілем BMW X6, який був переданий мені безоплатно в користування близькою мені людиною тимчасово».

У цих же поясненнях Бондаренко-Легких Г.П. вказала: «не маючи у власності автомобіля, я користувалась автомобілем BMW X6, яку надав мені в користування мій хороший знайомий, що було відображено в моїй декларації за 2014 рік».

Під час співбесіди у Комісії виникли питання щодо підстав користування кандидатом автомобілем  BMW X6, власником якого, за інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, є ОСОБА_7, __ ________ ___ року народження (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року № 757/27498/14-к).

Кандидат пояснила, що ОСОБА_7 – це теща судді, помічником якого вона була; автомобіль BMW X6 був наданий в користування їй суддею з метою продажу цього автомобіля.

Комісія зауважує, що пояснення судді є взаємосуперечливими.

Відповідно до пунктів 14, 18 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику чесність.

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.

З огляду на суперечливий характер пояснень Бондаренко-Легких Г.П., отриманих у різних процедурах суддівської кар’єри, у Комісії виникає сумнів у їх правдивості, що є підставою для зниження кількості балів за критерієм доброчесності на 15 балів за показником «Чесність».

3. Під час співбесіди досліджувалось питання щодо відображення Бондаренко-Легких Г.П. у розділі «Грошові активи» Декларації за 2024 рік коштів, розміщених на банківських рахунках.

Кандидат задекларувала інформацію про банківські установи, в яких в неї відкриті рахунки, та пояснила, що на кінець звітного періоду на цих банківських рахунках були залишки коштів у певній сумі. Вважала, що такі активи не підлягають декларуванню оскільки їх розмір не перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Оцінюючи пояснення кандидата Комісія керується такими мотивами.

У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2024 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 32 000 дол. США та 23 700 дол. США, що належать її чоловіку. Розміри готівкових заощаджень кожного із наведених суб’єктів окремо перевищують 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Згідно з пунктом 13 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 08 листопада 2023 року № 252/23, у розділі 12 «Грошові активи»: зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ. При цьому грошові активи суб’єкта декларування та членів його сім’ї не сумуються.

Такі відомості включають дані про: вид активу; розмір та валюту активу; особу, якій належить актив (суб’єкт декларування та/або член його сім’ї); права на актив; фізичну або юридичну особу, якій позичено кошти.

Інформація про грошові активи зазначається станом на кінець звітного періоду.

Відповідно до пунктів 14, 18 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику чесність.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Комісія зауважує, що сукупна вартість задекларованих у 2024 році грошових активів Бондаренко-Легких Г.П. перевищувала встановлений законом поріг декларування. Отже, у кандидата виник обов’язок задекларувати увесь залишок коштів, що знаходиться на її банківських рахунках. Із пояснень з’ясовано, що невиконання цього обов’язку зумовлено неправильним розумінням кандидатом правил декларування.

Враховуючи викладене, Комісія ухвалила рішення про зниження на 15 балів оцінки відповідності кандидата критерію доброчесності за показником «Чесність».

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
225 балів із 300 можливих, що становить не менше 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що Бондаренко-Легких Г.П. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	52,1	347,1
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	138
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	117
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19,25	39,25
	безперервний розвиток	20
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10,75	44
	ефективна взаємодія	10,75
	стійкість мотивації	11,5
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	Незалежність		225
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	655,35

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності, здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пункту 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності Бондаренко-Легких Г.П. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Бондаренко-Легких Ганна Павлівна набрала 655,35 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Бондаренко-Легких Ганни Павлівни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                    Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Другої палати                                                                     Михайло БОГОНІС

                                                                                                           Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                           Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                           Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                           Галина ШЕВЧУК