85/ас-25

 Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Миколи ШЕЛЕСТА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шелеста Миколи Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 якого передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Шелест М.В. 31 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  48/ас-24 Шелеста М.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Шелест М.В. ______ року народження, громадянин України.

У 2004 році закінчив Національний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.   

Стаж професійної діяльності у сфері права понад 20 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Шелест М.В. обіймав такі посади: з 2003 року до 2008 року – юрисконсульт І категорії, провідний юрисконсульт Служби автомобільних доріг у Сумській області; з 2008 року до 2009 року – асистент кафедри права Сумського державного університету; протягом 2010  року  –  директор товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Кватро». З 2011 року здійснює адвокатську діяльність: спочатку на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Проксіма», а з 2013 року до 2020 року – керуючий адвокат адвокатського бюро «Шелест та партнери» (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 347 видано 20 травня 2011 року Сумською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури). З 2020 року і дотепер обіймає посаду прокурора відділу Офісу Генерального прокурора (право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 18 листопада 2020 року на підставі заяви адвоката від 18 листопада 2020 року).

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 та 17 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 та №  56/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Шелест М.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14  вересня 2023 року № 94/зп-23:

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,8	346,3
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	134
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 346,3 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Шелестом  М.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шелеста  М.В.

Запити про надання відомостей стосовно Шелеста  М.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді Шелеста  М.В., та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Шелеста М.В. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії  від  20  березня  2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шелеста М.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Шелестом М.В. 25 квітня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 04 червня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шелеста М.В.

Членом Комісії – доповідачем листом від 04 червня 2025 року № 32 дпс-1342/24 запропоновано Шелесту М.В. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано його електронну копію.

Кандидатом 05 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду зі Шелестом М.В. проведено 10 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання  ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке.

На підтвердження відповідності показнику «Рішучість і відповідальність» Шелест М.В. послався на вміння прийняття ним своєчасних та ефективних рішень без жодних зволікань, а особливо в ситуаціях, що є важливими для особи, навів обставини з власного та професійного життя прийняття відповідних рішень. Кандидат указав також на належне виконання своїх професійних обов’язків як під час здійснення адвокатської діяльності, так і на посаді прокурора.

У процесі співбесіди з Шелестом М.В. обговорювалися окремі факти, наведені кандидатом. Зокрема, факти порушення кандидатом правил дорожнього руху та притягнення до адміністративної відповідальності, вступ та навчання в аспірантурі.

 Комісія виснує, що наведений кандидатом приклад прояву його рішучості – вступ та закінчення в 2010  році аспірантури Харківського національного університету внутрішніх справ без захисту дисертації на здобуття наукового ступеня через пасивність наукового керівника (навчання в докторантурі), описуються Шелестом М.В. без чіткої демонстрації необхідності прийняття рішення щодо захисту дисертації в складних умовах. Також кандидатом не продемонстровано і прикладів застосування додаткових зусиль для досягнення відповідного кінцевого результату.

Стосовно притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (8 разів за період з 2022 року до 2025 року) кандидат визнав вказані факти і зазначив, що жодного разу не ухилявся від відповідальності за допущені порушення, про що свідчить факт неоскарження ним постанов. Надаючи пояснення стосовно цих обставин, Шелест М.В. зазначив, що в певних випадках порушення правил дорожнього руху допускалися ним через власну неуважність, а в деяких випадках такі його дії були необхідними. Як приклад, паркування в недозволеному місці у зв’язку з необхідністю виконання професійних обов’язків прокурора (забезпечення участі прокурора в судовому розгляді справи), що трактуються Шелестом М.В. як вимушені дії.

Також, відповідаючи на запитання під час співбесіди, Шелест М.В. зазначив, що виконання професійних обов’язків прокурора, зокрема, у випадку забезпечення участі прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи, є більш значущим, ніж дотримання вимог правил дорожнього руху.

Наведений кандидатом приклад та його обґрунтування викликають сумнів у належному усвідомленні кандидатом юридичної та й загалом соціальної відповідальності перед іншими людьми, суспільством. Особа, яка ставить власну оцінку доцільності вище за закон, демонструє безвідповідальний підхід: «можна порушити закон, якщо є поважна мета».

Комісія зауважує, що професійна діяльність прокурора має здійснюватися в межах і в спосіб, передбачених законом. Якщо навіть під час виконання своїх професійних обов’язків виникає «необхідність поспішати», це не дає права порушувати правила дорожнього руху, які є частиною національного законодавства України. Таке виправдання своєї поведінки кандидатом свідчить про зміщення акцентів з правових цінностей на особисту доцільність.

Аналізуючи свідомі дії та пояснення кандидата стосовно вимушеності порушення правил дорожнього руху заради виконання професійних обов’язків прокурора, Комісія констатує, що в даному випадку Шелест М.В. не лише допустив порушення в сфері забезпечення правил дорожнього руху, а ще й не вважає це проблемою, що своєю чергою свідчить про брак критичного осмислення власної поведінки.

Таким чином, кандидат, на переконання Комісії, демонструє намагання зняти із себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини (необхідність виконання професійних обов’язків прокурора).

Поведінка кандидата, який систематично порушує правила дорожнього руху, не є бездоганною в розумінні закону і морально-етичних вимог до кандидата на посаду судді. Такі дії демонструють неповагу до закону, нехтування правилами.

За Бангалорськими принципами та Кодексом суддівської етики суддя має бути взірцем бездоганної поведінки не лише в професійній діяльності, а й в особистому житті, неухильно дотримуватися норм закону та правил поведінки.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	17	18	17	18	18	17	17,5	36,25
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	18	18	19	19	19	18,75

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36,25 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Шелест В.М. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Шелестом М.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	12	11	10	9	9	9,75	38,75
	Ефективна взаємодія	10	12	10	10	9	8	9,75
	Стійкість мотивації	8	12	11	10	8	8	9,25
	Емоційна стійкість	10	12,5	11	10	9	9	10

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

1.1 незалежність;

1.2 чесність;

1.3 неупередженість;

1.4 сумлінність;

1.5 непідкупність;

1.6 дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

1.7 законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Шелеста М.В., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).

Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2023 рік, поданої Шелестом М.В., син кандидата на посаду судді отримав подарунок у грошовій формі від таких осіб:

- 1 300 000 грн від ОСОБА_1 (колишня теща кандидата);

- 550 000 грн від ОСОБА_2 (мати кандидата);

- 296 667 грн від ОСОБА_3 (колишня дружина кандидата).

ГРД піддає сумніву фінансову спроможність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подарувати таку суму коштів сину кандидата, оскільки в останніх не було достатнього доходу для такого подарунку.

Також ГРД зазначає, що у 2023 році кандидат сплатив 550 000 грн позики, яку отримав від тещі у 2021 році на суму 800 000 грн. ГРД припускає, що ймовірним джерелом коштів для погашення позики були ті гроші, які подаровані тещею або матір’ю кандидата, оскільки наприкінці 2022 року в кандидата не було жодних заощаджень, що є підставою для сумніву щодо реальної правової природи зазначених правочинів.

Крім того, ГРД звертає увагу, що в кінці 2024 року син кандидата подарував йому квартиру в місті Вишневе Київської області вартістю 1 112 000 грн. Тому ГРД припускає, що кінцевою метою всіх здійснених правочинів близькими особами кандидата є саме придбання квартири в його інтересах.

ГРД також вказує на недекларування кандидатом у декларації за 2020 рік інформації про відчуження автомобіля марки «Honda Civic» 2008 року випуску та отримання від цього доходу, який відповідно до відомостей, відображених у декларації за 2019 рік, належав на праві спільної сумісної власності кандидату та його дружині.

Шелест М.В. надіслав до Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених в інформації ГРД.

Стосовно джерел доходів ОСОБА_3 (колишня дружина) та ОСОБА_2 (мати), за рахунок яких ними подаровані ОСОБА_4 грошові кошти у 2023 році, кандидат зазначив, що кошти отримано ОСОБА_3 в розмірі 296 667 грн від відчуження квартири АДРЕСА_1 в місті Суми, яка належала на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, за 890 000 грн; кошти отримано ОСОБА_2 в розмірі 550 000 грн від відчуження квартири АДРЕСА_2 в місті Суми, яка належала на праві власності йому та матері, за 1 100 000 грн. На підтвердження вказаних обставин кандидатом надано копії договорів купівлі-продажу квартир від 18 березня 2023 року та від 03 лютого 2023 року, відповідно. Відомості про отримання доходу як ним, так і членами його сім’ї від продажу цих квартир, задекларовані у декларації за 2023 рік у розділі 11  «Доходи, у тому числі подарунки». Також відомості щодо правочину та отриманого ним доходу в розмірі 550 000 грн відображено у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані від 09 лютого 2023 року та в декларації за 2023 рік у розділі 14  «Видатки та правочини суб’єкта декларування».

Стосовно фінансової спроможності ОСОБА_1 (колишня теща) подарувати онуку кошти в сумі 1 300 000 грн кандидат пояснив, що ОСОБА_1 з 2018 року, а його колишній тесть ОСОБА_5 з 2019 року зареєстровані як фізичні особи–підприємці. Підприємницька діяльність полягала в роздрібній торгівлі продуктами харчування. Шелест М.В. наводить динаміку річного доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у розрізі років: ОСОБА_1: 2018 рік – 829 835,08 грн; 2019 рік – 914 901,73 грн; 2020 рік – 1 123 027,63 грн; 2021 рік – 5 197 148,90 грн; ОСОБА_5: 2019 рік – 939 733,24 грн; 2020 рік – 2 501 487,13 грн; 2021 рік – 4 970 164,83 грн. Вказані доходи відображені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в податкових деклараціях за відповідні звітні роки, на підтвердження надано копії податкових декларацій.

Стосовно мети дарування грошових коштів ОСОБА_4 (син кандидата) Шелест  М.В. у своїх письмових поясненнях вказав, що гроші були подаровані для придбання його сином двох однокімнатних квартир у місті Вишневе Київської області для проживання в одній з них батьків дружини, а в іншій – його матері. Рішення щодо придбання цих квартир ОСОБА_4 приймалось спільно родиною, ураховуючи вік батьків, стан їхнього здоров’я, те, що його син є єдиним онуком, а також, беручи до уваги можливість швидкого здійснення операцій з нерухомістю у разі нагальної потреби. У 2023 році ОСОБА_4 придбав дві квартири: першу  – загальною площею 38,4 кв.м, розташовану за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, АДРЕСА_3; другу – загальною площею 41  кв.м, розташовану за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, АДРЕСА_4. Водночас у зв’язку зі змінами в сімейному стані (11 грудня 2024 року розірвано шлюб із ОСОБА_3) було прийнято рішення про дарування йому сином квартири загальною площею 38,4 кв.м з метою уникнення ризиків, що його мати ОСОБА_3 може залишитись без житла.

Стосовно відчуження транспортного засобу кандидат пояснив, що восени 2019 року він відчужив автомобіль марки «Honda Civic» 2008 року випуску за 147 000 грн. Відомості про отримання доходу від продажу цього транспортного засобів відображено ним у декларації за  2019 рік у розділі 11   «Доходи, у тому числі подарунки». Також у декларації за 2019 рік у розділі  6  «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» ним задекларовано вказаний автомобіль, оскільки він перебував у його власності та членів його сім’ї понад 183 дні протягом звітного року, однак у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості про відчуження цього автомобіля не вносились, оскільки цей правочин вчиняла його дружина як особа, на яку було зареєстровано транспортний засіб.

Комісією під час співбесіди 10 червня 2025 року з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії, та встановлено таке.

Стосовно фінансової спроможності ОСОБА_3 (колишня дружина кандидата), ОСОБА_2 (мати кандидата) та ОСОБА_1 (колишня теща кандидата) подарувати в 2023  році синові кандидата грошові кошти у сумі 296 667 грн; 550 000 грн та 1 300 000 грн, із поданих Шелестом М.В. копій договорів купівлі-продажу квартири від 18 березня 2023 року та від 03 лютого 2023 року, копій податкових декларацій платника єдиного податку – фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 за 2018–2021 роки та пояснень кандидата встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 18 березня 2023 року продано квартиру в місті Суми загальною площею 47,6 кв.м за 890 000 грн (кожен із продавців отримав дохід у розмірі 296 667 грн); ОСОБА_2 та Шелестом М.В. 03 лютого 2023 року продано квартиру в місті Суми загальною площею 52 кв.м за 1 100 000 грн (кожен із продавців отримав дохід у розмірі 550 000 грн); ОСОБА_1 за період із  2018 року до 2021 року отримала дохід від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 8 064 913,34 грн. Отже, Комісія відхиляє сумніви ГРД щодо джерела походження грошових коштів у ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для здійснення подарунку в грошовій формі сину кандидата у 2023 році.

Стосовно джерела походження коштів у Шелеста М.В. на погашення 14  лютого  2023  року позики, яку він отримав від ОСОБА_1 (колишня теща) в 2021 році, у розмірі 550 000 грн, про що вказано в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, поданому Шелестом М.В. від 24 лютого 2023 року, Комісією встановлено, що 03 лютого 2023 року кандидат разом із матір’ю відчужили квартиру загальною площею 52 кв.м за 1 100 000 грн, що забезпечувало фінансову можливість для погашення позики одноразовим платежем.

Крім того, Комісія критично ставиться до інформації, наданої ГРД щодо недекларування кандидатом у декларації за 2020 рік інформації про відчуження автомобіля марки «Honda Civic» 2008 року випуску та отримання від цього доходу, оскільки ці відомості були Шелестом М.В. задекларовані в декларації за 2019 рік відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Водночас Комісією встановлено істотні обставини, які свідчать про невідповідність Шелеста М.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Як зазначалось вище, відповідно до пунктів 2.13, 2.14 розділу 2 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Згідно з підпунктами 2, 3, 5 та 7 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:

- надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний;

- надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;

- під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду;

- докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті (пункт 17 Єдиних показників).

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Відповідно до підпунктів 2, 7 пункту 21 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо, зокрема, але не виключно:

- вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав;

- під час набуття або відчуження прав на об’єкт цивільних прав суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї дотримано вимоги антикорупційного законодавства, законодавства про оцінку та оціночну діяльність, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, податкового законодавства, нормативних актів Національного банку України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 9 Єдиних показників оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).

Процедура кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів для підтвердження здатності здійснювати правосуддя є особливою процедурою, встановленою Конституцією України. Як підкреслюється в постанові Великої Палати Верховного Суду від  04 листопада 2020 року у справі № 200/9195/19-а, вона запроваджена для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу та обумовлена істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні.

Комісія відзначає, що під час процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді/кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).

І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів для перевірки обставин, які стали підставою для надання інформації ГРД, кандидат на посаду судді повинен брати активну участь у спростуванні сумніву в його доброчесності. Використовуючи чіткі та переконливі докази, кандидат може розвіяти обґрунтований сумнів у наявності показника, що свідчить про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під стандартом доказування – «чіткі та переконливі докази», Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження кандидата є правдою.

Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони можуть мати вплив на авторитет судової влади, і кандидат має усвідомлювати необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісія також відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Стосовно обставин набуття у власність Шелестом М.В. квартири загальною площею 38,4 кв.м у місті Вишневе Київської області Комісія встановила таке.

14 лютого 2023 року син кандидата ОСОБА_4 на підставі договору про відступлення права вимоги № 224/1 набув у власність квартиру загальною площею 38,4 кв. м, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, АДРЕСА_3, вартістю 1 112 000 грн. 07 вересня 2024 року на підставі договору дарування квартири ця квартира була подарована ОСОБА_4 кандидату.

Під час співбесіди кандидат доповнив свої пояснення стосовно обставин набуття у власність сином квартир в місті Вишневе Київської області, зазначивши, що рішення щодо придбання квартир у місті Вишневе Київської області саме у власність його сина ОСОБА_4 приймалось спільно родиною з огляду на те, що його син є єдиним онуком як у його батьків, так і в батьків дружини, та фактично єдиним спадкоємцем у родині. У 2024 році вони із дружиною розлучились і в них розпочався процес поділу майна, під час якого його син подарував йому квартиру загальною площею 38,4 кв.м за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, ОСОБА_3. Метою вчинення цього правочину було забезпечення житлом його матері після повернення на територію України. Договір дарування укладено із ним через те, що його матір з березня 2022 року перебувала в Королівстві Бельгія, де тимчасово проживала в його двоюрідної сестри. Крім того, кандидат зазначив, що в 2021 році ним із дружиною було придбано квартиру загальною будівельною площею 73,84 кв. м у місті Києві АДРЕСА_5 на підставі попереднього договору купівлі-продажу квартири від 02 липня 2021 року № 02.07.2021/1. На сьогодні згідно з укладеним договором про поділ майна подружжя ця квартира належить колишній дружині.

Так, Комісія звертає увагу на те, що під час засідання кандидат підтвердив, що джерелом придбання сином квартир у місті Вишневе були кошти, подаровані ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та таке дарування обумовлено тим, що ОСОБА_4 є молодою людиною, єдиним онуком та фактично єдиним спадкоємцем у родині.

Водночас Комісія констатує, що кандидат надав суперечливі пояснення щодо мети придбання квартир його сином у місті Вишневе Київської області. У своїх письмових поясненнях та на початку співбесіди Шелест М.В. повідомив, що квартири були придбані його сином як єдиним спадкоємцем, а згодом стверджував, що ці квартири купувались для проживання його матері та батьків дружини. Відповідаючи на уточнювальні запитання під час співбесіди кандидат вказав, що в межах поділу майна між колишнім подружжям його син подарував йому квартиру загальною площею 38,4 кв.м за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, АДРЕСА_3. Відповідно до проведеного поділу майна між ним та колишньою дружиною кожен із них забезпечений житлом. Такі непослідовні пояснення Шелеста М.В. можуть свідчити про намагання приховати реальну мету придбання майна, а також викликають сумніви в щирості та доброчесності кандидата.

Зазначене покладає на Комісію обов’язок з’ясувати чи не було фактичного придбання квартири загальною площею 38,4 кв. м у місті Вишневе Київської області самим кандидатом.

Оцінюючи вказані обставини, Комісія фактично має «вийти за межі» суто оцінки наявності титулу і заглибитись у функціональні аспекти контролю над майном та встановити обставини, які можуть обумовлювати ту чи іншу поведінку через призму детермінант вольового процесу (потреб, інтересів та мотивів):

1) потреба – стан, який виражає необхідність у зміни у чомусь, виступає рушійною силою до відповідної активності (наприклад, потреба в житлі, фінансовій стабільності). Варто відзначити, що потреби самі по собі не є прямою причиною вчинення конкретного правочину, але вони є фундаментальною передумовою для виникнення інтересів;

2) інтерес відрізняється від потреби тим, що він не є самим благом, а свідчить про бажання його досягти. Він нерозривно пов’язаний з потребами, але відрізняється від них тим, що фокусується на конкретному предметі або способі задоволення потреби, надаючи йому особливої значущості. Якщо потреба є першопричиною, то інтерес вже є безпосередньою передумовою формування волі. Наприклад, якщо особа має потребу в житлі, то інтересом буде бажання придбати конкретну нерухомість;

3) мотив є найбільш важливою детермінантою, оскільки він є свідомим спонуканням до задоволення потреб та інтересів. Мотив – це той спонукаючий фактор, що безпосередньо призводить до вчинення конкретних дій. На відміну від потреби, яка є станом нестачі чогось, і інтересу, що є виборчою спрямованістю, мотив — це опредметнена потреба, тобто потреба, яка знайшла свій об’єкт задоволення і є усвідомленою причиною дії. Мотив відповідає на питання «навіщо?» або «заради чого?»

Дослідивши обставини з придбання квартири загальною площею 38,4 кв.м у місті Вишневе Київської області, Комісією встановлено, що квартира придбана сином кандидата в період, коли він не мав потреби у придбанні окремого житла. З пояснень самого кандидата випливає, що квартира фактично із самого початку призначалась для проживання його матері, а придбання її сином пояснювалось тим, що він є молодою особою, єдиний онук та спадкоємець.

З огляду на виявлені обставини, а саме: відсутність об’єктивної потреби в сина кандидата на придбання цієї квартири; передання квартири кандидату у власність шляхом дарування в процесі поділу майна між колишнім подружжям; зазначення кандидатом того, що квартира фактично призначалась для проживання його матері, в якої він єдиний син і спадкоємець за законом, виникають обґрунтовані сумніви щодо того, що реальним набувачем квартири із самого початку був саме кандидат.

Комісія також звертає увагу, що кандидат у своїх поясненнях зазначав, що квартира була придбана сином, оскільки він єдиний онук та спадкоємець у родині. Однак відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України онуки не належать до спадкоємців першої черги, якщо живі діти спадкодавця. Указане лише додатково свідчить про штучність обґрунтування необхідності придбання квартири саме для сина кандидата та може вказувати на спробу створити зовнішнє враження, що придбання майна не пов’язане з кандидатом.

З огляду на викладене сукупність таких обставин ‒ джерело коштів (подаровані кошти), відсутність самостійної ініціативи з боку сина кандидата та реальної потреби в сина в придбанні цієї квартири, аргументація, наведена кандидатом, юридично безпідставне посилання на онука як «єдиного спадкоємця», суперечливі пояснення кандидата щодо мети придбання цієї квартири та укладання договору дарування квартири в процесі поділу майна подружжя із метою забезпечення кожного із подружжя житлом, що особисто зазначив кандидат під час співбесіди (час відеотранслації: 05:07:25 до 05:07:40), ‒ дозволяють Комісії дійти висновку, що потреба, інтерес та мотив у придбанні квартири загальною площею 38,4 кв.м у місті Вишневе Київської області належать не сину кандидата, а самому кандидату.

Попри це, Комісія висновує, що в кандидата було достатньо грошових коштів на придбання квартири, сам характер операцій з грошовими коштами та придбання нерухомості сином кандидата формально відповідав вимогам закону, а вчинені правочини не були очевидно протиправними.

Однак Комісія також зауважує, що зазначені операції в очах стороннього спостерігача оцінюються як непрозорі, про що, зокрема, свідчить і інформація ГРД. Суддя/кандидат повинен демонструвати бездоганну поведінку в особистому житті і намагатись не допускати випадків, які можуть поставити під сумнів його репутацію та повну прозорість у своїх фінансових та майнових справах.

Комісія констатує, що важливим індикатором чесності є надання правдивих відомостей у процедурі оцінювання доброчесності та професійної етики, що є критичним з огляду на мету процедури оцінювання доброчесності.

Аналізуючи зазначені обставини, Комісія дійшла висновку, що наявні ознаки можуть свідчити про формальність правочину щодо придбання квартири та приховування реального набувача. Надані кандидатом пояснення щодо мети придбання квартири є суперечливими, а поведінка, яка хоч і не є прямим порушенням закону, однак створює враження спроби приховати істину або ввести в оману.

Хоча Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність», це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці кандидата на посаду судді, що небажано для такого високого статусу. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Стосовно джерел походження грошових активів, задекларованих кандидатом у декларації за 2019 рік, Комісія встановила таке.

За даними декларації за 2019 рік, кандидатом у розділі 8 «Корпоративні права» відображено відомості про наявність у дружини 50 % корпоративних прав від загального капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «АДДО СПІРІТС» (далі – ТОВ «АДДО СПІРІТС») вартістю в грошовому вираженні 500 000 грн, дата набуття права 30 травня 2017 року; у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано грошові активи в розмірі 481 728 грн як кошти, позичені третій особі ТОВ «АДДО СПІРІТС».

За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО) кандидата та його дружини з 2013 року до 2019 року, встановлено, що основне джерело їхнього доходу – заробітна плата, отримана від адвокатського бюро «Шелест та партнери» (100 % корпоративних прав належить Шелесту М.В.) та сумарний дохід Шелеста  М.В. та ОСОБА_3 за 2013–2019 роки становить 410 638,47 грн (без урахування витрат на сплату податків та на повсякденне життя).

Ураховуючи, що сукупний офіційний дохід кандидата та його дружини з 2013 року до 2019 року становив 410 638,47 грн, у Комісії виник сумнів щодо достатності легальних джерел на здійснення дружиною кандидата у 2017 році внеску до статутного капіталу ТОВ «АДДО СПІРІТС» у розмірі 500 000 грн, а також наявності фінансової спроможності подружжя надати ТОВ «АДДО СПІРІТС» позику в розмірі 481 728 грн, оскільки загальна сума коштів, переданих ТОВ «АДДО СПІРІТС», є значно більшою за їхній офіційний дохід.

Стосовно вказаного факту кандидат пояснив, що відповідно до Закону України «Про господарські товариства», який був чинним станом на 2017 рік, внесок до статутного капіталу товариства підлягав сплаті учасником товариства протягом року з дня державної реєстрації товариства, тому його дружина здійснювала внесок до статутного капіталу частинами, а не одноразовим платежем.

Стосовно джерела походження коштів на здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ «АДДО СПІРІТС» кандидат зазначив, що ОСОБА_3 отримала подарунок від батьків у розмірі близько 15 000 доларів США – це дохід її родини від продажу квартири після смерті бабусі. Також батьки дружини допомагали їй, надаючи певні суми грошових коштів з власних заощаджень. Крім того, для здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ «АДДО СПІРІТС» використано грошові кошти, отримані від адвокатського бюро «Шелест та партнери» як безвідсоткові поворотні фінансові допомоги, які надалі були повернуті.

Стосовно грошових коштів в сумі 481 728 грн, які позичені ТОВ «АДДО СПІРІТС», кандидат пояснив, що його дружина надавала цьому товариству гроші як безвідсоткову поворотну позику з метою фінансування діяльності товариства для забезпечення реалізації певних проєктів, які на той час потребували додаткових вкладів учасників товариства. Грошові активи акумулювались за рахунок коштів батьків дружини, отриманих ними від здійснення підприємницької діяльності.

Зазначене, на думку кандидата, підтверджує спроможність їхньої сім’ї внести кошти як в статутний капітал ТОВ «АДДО СПІРІТС», так і надати позику цьому товариству.

У межах оцінювання відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісія використовує інформацію про офіційні доходи, яка міститься в державних реєстрах. Комісія може врахувати іншу інформацію про доходи, однак кандидат має надати достовірне підтвердження такій інформації.

Водночас Шелест М.В. не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх пояснень стосовно легальності джерел походження грошових коштів, використаних його дружиною для здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ «АДДО СПІРІТС» у сумі 500 000 грн та надання позики цьому товариству в сумі 481 728 грн.

Комісія бере до уваги те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 (батько колишньої дружини) успадкував ½ квартири АДРЕСА_6 в місті Суми загальною площею 42,1 кв.м, яка була відчужена 29 серпня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_6. Згідно з даними ДРФО дохід ОСОБА_5 від відчуження цієї квартири – 78 925,50 грн (джерело доходу ОСОБА_6), що еквівалентно сумі 9 866 доларів США.

Ураховуючи викладене, Комісія констатує наявність очевидної невідповідності між сумою коштів, яка за версією кандидата, подарована батьками ОСОБА_3 (15 000 доларів США), та сумою коштів, отриманих ОСОБА_5 від продажу квартири (9 866 доларів США). Тому Комісія критично оцінює пояснення кандидата в цій частині.

Крім того, відповідно до частини п’ятої статті 719 Цивільного кодексу України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З наведеного випливає, що договір дарування валютних цінностей колишній дружині кандидата її батьками в розмірі близько 15 000 доларів США мав укладатися в письмовій формі та нотаріально посвідчуватися. Комісія підкреслює, що кандидат не надав жодних доказів існування такого договору.

Комісія також вважає непереконливими пояснення кандидата, що джерелом коштів для здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ «АДДО СПІРІТС» були грошові кошти, отримані від адвокатського бюро «Шелест та партнери» як безвідсоткові поворотні фінансові допомоги, оскільки згідно з даними ДРФО ні кандидат, ні його колишня дружина за період з  2013 року до 2017 року не отримували безвідсоткової поворотної позики (ознака доходу «152») від адвокатського бюро «Шелест та партнери».

Твердження кандидата стосовно того, що грошові кошти в сумі 481 728 грн, передані як позика ТОВ «АДДО СПІРІТС», за рахунок коштів, які ОСОБА_3 передавали її батьки від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується, на думку кандидата, наданими ним копіями податкових декларацій батьків колишньої дружини, Комісія також оцінює критично, оскільки Шелест М.В. не надав жодних підтверджень того, що батьки його колишньої дружини дійсно передали їй ці кошти.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У декларації за 2019 рік відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 отримувала від батьків будь-які дарунки чи інші види доходів.

Наведені дані свідчать про те, що кандидат не надав вичерпних відомостей та підтверджуючих документів, за рахунок яких коштів член сім’ї – дружина (колишня) змогла акумулювати відповідну суму для внесення в 2017 році в статутний капітал ТОВ «АДДО СПІРІТС» у розмірі 500 000 грн та для надання позики в 2019 році цьому товариству в розмірі 481 728 грн, яка значно перевищувала доходи сім’ї кандидата у вказаний період.

Кодекс суддівської етики, затверджений Рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, визначає, що суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону.

У пункті 76 постанови від 24 червня 2020 року у справі № 9901/764/18 Великою Палатою Верховного Суду було зазначено, що з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на зайняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.

Оцінивши усі зазначені обставини, пояснення кандидата щодо джерел походження коштів, за рахунок яких його колишньою дружиною здійснено внесок до статутного капіталу ТОВ «АДДО СПІРІТС» та надано цьому товариству позику, які не знайшли свого підтвердження, брак законних доходів у сім’ї кандидата на здійснення таких видатків, а також недекларування будь-яких інших коштів, які його колишня дружина могла отримати від батьків, Комісія має обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критерію доброчесності.

Стосовно достовірності та повноти інформації, відображеної кандидатом у деклараціях за 2020, 2021 роки Комісія встановила таке.

За даними декларації за 2020 рік кандидатом у розділі у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано грошові кошти в сумі 399 728 грн як позика ТОВ «АДДО СПІРІТС», тобто менша сума ніж у декларації за 2019 рік.

Відповідаючи на запитання під час співбесіди, Шелест М.В. повідомив, що в декларації за 2020 рік у розділі 12 «Грошові активи» ним задекларовано ту саму позику ТОВ «АДДО  СПІРІТС», але сума грошових коштів зазначена 399 728 грн, оскільки протягом 2020 року цим товариством було повернуто 82 000 грн. У декларації за 2020 рік ним не вказано про отримання доходу від ТОВ «АДДО СПІРІТС», оскільки згідно із роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції повернення коштів, позичених суб’єктом декларування чи членам його сім’ї, не є доходом в розумінні антикорупційного законодавства. Комісія приймає такі пояснення як арифметично правильні та вважає їх допустимими.

За даними декларації за 2021 рік, кандидатом у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» відображено відомості про набуття його колишньою дружиною у власність автомобіля марки «Toyota Rav4» 2019 року випуску вартістю 733 354 грн; у розділі  11 «Доходи, у тому числі подарунки» вказано про отримання ОСОБА_3 доходу в розмірі 500 000 грн – вартість частки при виході зі складу учасників ТОВ «АДДО СПІРІТС».

Під час співбесіди Шелест М.В. стосовно вказаних обставин пояснив, що станом на  2021 рік загальна сума фінансових зобов’язань ТОВ «АДДО СПІРІТС» перед його дружиною становила 899 728 грн: 500 000 грн – розмір частки його дружини у статутному капіталі; 399 728 грн – розмір безвідсоткової поворотної позики. У 2021 році ОСОБА_3 вийшла зі складу учасників ТОВ «АДДО СПІРІТС», їй було виплачено вартість її частки та повністю повернуто позику, однак не у грошовій формі, а шляхом передачі автомобіля марки «Toyota Rav4» 2019 року випуску. Оскільки вартість цього автомобіля становила 733 354 грн, то різницю між сумою фінансових зобов’язань перед ОСОБА_3 у розмірі 166 374 грн (899 728 грн – 733 354 грн) ТОВ «АДДО СПІРІТС» сплачено на розрахунковий рахунок колишньої дружини. Рішення про передачу ОСОБА_3 автомобіля марки «Toyota Rav4» 2019 року випуску прийнято загальними зборами учасників товариства відповідно до вимог законодавства, яким регулюються правовідносини щодо діяльності господарських товариств. Автомобіль було передано на підставі акта прийому/передачі.

Стосовно того, що в декларації за 2021 рік кандидатом задекларовано в розділі  11  «Доходи, у тому числі подарунки» отримання ОСОБА_3 доходу в розмірі 500 000 грн від ТОВ «АДДО СПІРІТС» як вартість частки при виході зі складу учасників товариства Шелест М.В. пояснив, що неправильно тлумачив вимоги антикорупційного законодавства і помилково вважав за потрібне в такий спосіб відобразити відносини щодо виходу дружини із учасників цього товариства, хоча вона фактично цих грошових коштів не отримувала. Указав, що не мав умислу та наміру приховувати цю інформацію.

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону  України  «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. 

Згідно з пунктом 142 роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 грудня 2021 року № 11, частка (у грошовій чи негрошовій формі), отримана у разі виходу зі складу учасників господарського товариства, є доходом.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено порядок декларування частки як у грошовій, так і негрошовій формі, отриманої у разі виходу зі складу учасників господарського товариства, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

Комісія зауважує, що в 2021 році колишня дружини кандидата ОСОБА_3 вийшла зі складу учасників ТОВ «АДДО СПІРІТС», у зв’язку з чим їй було виплачено вартість її частки у вигляді майна шляхом передачі автомобіля марки «Toyota Rav4» 2019 року випуску. На підставі акта прийому-передачі від 20 листопада 2021 року ОСОБА_3 набула право власності на цей автомобіль, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, номер реєстраційної дії 107385570.

Однак з аналізу декларації за 2021 рік встановлено, що кандидат у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» задекларував, що ОСОБА_3 отримала дохід у розмірі 500 000 грн від ТОВ «АДДО СПІРІТС» як вартість частки при виході зі складу учасників товариства саме у грошовій формі. Кандидат під час співбесіди підтвердив, що грошових коштів ОСОБА_3 фактично не отримувала, а товариством було їй передано автомобіль на підставі рішення загальних зборів учасників товариства.

Комісія нагадує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та  забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету.

На думку Комісії, посилання кандидата на те, що задекларувавши отримання його колишньою дружиною грошових коштів у розмірі 500 000 грн, він у такий спосіб відобразив відносини щодо її виходу із учасників цього товариства, є непереконливими, оскільки він мав можливість і повинен був перед заповненням декларації детально ознайомитись з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порядку декларування частки в негрошовій формі, отриманої у разі виходу зі складу учасників господарського товариства.

Тому, обравши такий метод декларування, кандидат допустив істотну помилку у відомостях про доходи, які підлягали декларуванню, в результаті чого подав недостовірну інформацію щодо характеру доходу, отриманого ОСОБА_3. Такі дії створили штучне уявлення про наявність у ОСОБА_3 грошових коштів, яких вона фактично не отримувала, що може свідчити про умисне викривлення реального майнового стану та перешкоджає досягненню мети, задля якої таке декларування здійснюється.

У підпункті 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Комісія наголошує, що за змістом роз’яснень, наведених у Коментарі до Кодексу суддівської етики, доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, зокрема матеріальної (майнової) сфери. Обов’язок судді бути поінформованим про матеріальні інтереси тісно пов’язаний з його законодавчо закріпленим податковим і антикорупційним обов’язком зазначити у декларації відомості про доходи, наявне майно та зобов’язання фінансового характеру як свої, так і членів сім’ї.

Умисне або недбале подання недостовірної інформації в декларації є несумісним з високими стандартами доброчесності, яких повинен дотримуватися кандидат на посаду судді.

З огляду на те, що кандидат, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 при виході зі складу товариства не отримувала дохід у розмірі 500 000 грн, задекларував інформацію про отримання нею цих грошових коштів, Комісія має обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показнику «чесність» критерію доброчесності.

Стосовно отримання монетизованої субсидії членом сім’ї кандидата.

За даними декларації за 2019 рік, кандидатом у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вказано відомості про отримання ОСОБА_3 (колишня дружина) доходу в розмірі 7 380 грн.

Відповідаючи на запитання доповідача під час співбесіди стосовно вказаних обставин, Шелест  М.В. повідомив, що це грошові кошти, отримані за програмою житлова субсидія. Кандидат пояснив, що їхній задекларований із ОСОБА_3 дохід з огляду на загальну площу житла – 118 кв.м, не дозволяв сплатити за житлово-комунальні послуги. Тому в 2019 році ОСОБА_3 з метою реалізації права на отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг звернулась із заявою до компетентних органів про призначення та отримання житлової субсидії, у результаті чого їй було надано відповідну субсидію. Така можливість була передбачена законом, дружина мала право на субсидію, тому і скористалась ним. Також Шелест М.В. зазначив, що субсидія отримувалась родиною незначний час, оскільки він був проти отримання цієї субсидії, тому за результатами його спілкування з дружиною, виплата допомоги була зупинена.

Отже, з пояснень кандидата слідує, що член його сім’ї – дружина ОСОБА_3, скористалась правом на житлову субсидію не через те, що його родина цього потребувала, а формально у зв’язку з тим, що сума офіційного задекларованого доходу родини була мінімальною, про що беззаперечно було відомо кандидату, а сума за оплату житлово-комунальних послуг була значна, виходячи з площі квартири (118 кв.м).

Надаючи оцінку зазначеним обставинам та поясненням кандидата, Комісія акцентує, що згідно з підпунктом 7 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, докладає зусиль для того, щоб члени сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувались від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Умови та призначення житлової субсидії регулюються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі – Положення про порядок призначення житлових субсидій).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг – мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Із визначення житлової субсидії слідує, що її мета підтримати малозабезпечених громадян.

Із аналізу норм, що закріплені в Положенні про порядок призначення житлових субсидій слідує, що субсидія призначається виключно з урахуванням доходів усіх членів домогосподарства (або фактично спільно проживаючих осіб); може бути надана лише в разі, якщо витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують визначений відсоток доходу сім ї; наявність у домогосподарства значних коштів, депозитів, майна, або здійснення великих видатків (у тому числі надання позики) може бути підставою для відмови у призначенні субсидії або скасування її.

Комісія зауважує, що дії члена сім’ї кандидата формально не порушують вимог, встановлених законом щодо призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки за інформацією з ДРФО, кандидат та його на той час дружина за 2019 рік отримали незначний дохід (113 503 грн).

Водночас, як зазначалось вище, у декларації за 2019 рік кандидатом у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано грошові активи в розмірі 481 728 грн як кошти, позичені третій особі ТОВ «АДДО СПІРІТС». Якщо кандидат та його дружина (колишня) надали позику товариству, очевидно, що в сім’ї був надлишок грошових коштів, що суперечить підставам для отримання субсидії. Кандидат підтвердив, що при зверненні із заявою про отримання субсидії компетентні органи про вказану позику не повідомлялись. Отже, фінансовий стан родини кандидата фактично був прихований з метою отримання допомоги від держави. На думку Комісії, вказані дії члена сім’ї кандидата є проявом недобросовісного використання наданого законом права.

Комісія констатує, що метою надання житлових субсидій відповідно до положень чинного законодавства України є захист малозабезпечених громадян шляхом часткової компенсації витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Житлова субсидія є інструментом соціального захисту, а не загальнодоступною пільгою.

Отже, Комісія висновує, що отримання житлової субсидії громадянами, які можуть самостійно повністю оплачувати житлово-комунальні послуги, не відповідає високим стандартам етичної поведінки, які мають демонструвати особи, що претендують на посаду судді.

Хоча ОСОБА_3 (колишня дружина кандидата) формально мала право на отримання субсидії, бо офіційно задекларовано низький дохід родини, але фактично сім’я володіла достатніми активами і була спроможна здійснювати відповідні видатки, що підтверджується наданням позики дружиною в розмірі 481 728 грн. Указані обставини свідчать, що ОСОБА_3 звернулась з метою отримання державної допомоги без реальної потреби.

Комісією встановлено, що член сім’ї кандидата ОСОБА_3 штучно створила уявлення про малозабезпеченість, що дозволило родині кандидата неправомірно скористатись допомогою від держави, призначеною для соціально вразливих категорій громадян. Таким чином, член сім’ї кандидата реалізував своє право на отримання субсидії недобросовісно, зловживаючи правом на соціальну допомогу, про що достеменно було відомо Шелесту  М.В. Отримання субсидії родиною кандидата в даному конкретному випадку є несумісним з уявленнями про кандидата як добросовісну людину.

Комісія критично оцінює пояснення кандидата про те, що за його сприяння було припинено виплату житлової субсидії та його родина отримувала її нетривалий час, оскільки запізніле припинення зловживання правами не нівелює самого факту такого зловживання, особливо якщо воно мало місце внаслідок свідомих дій чи бездіяльності кандидата. Так, на момент звернення ОСОБА_3 із заявою про отримання субсидії, кандидат знав про недобросовісні дії його дружини, однак не вжив жодних заходів для їх припинення, а навпаки надав документ про свої доходи, який є обов’язковим документом для отримання субсидії. Крім того, під час співбесіди кандидат акцентував увагу на значній площі квартири (118 кв.м). Така поведінка кандидата, на думку Комісії, свідчить про байдужість до дотримання закону або принаймні відсутність належної етичної позиції.

Крім того, припинення виплат за ініціативою кандидата могло бути спробую уникнути негативних наслідків у процедурах доборів на зайняття вакантної посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, в яких Шелест М.В., починаючи із січня 2020 року, брав активну участь, а не проявом принципової позиції.

З огляду на досліджені фактичні дані, ураховуючи свідоме підтримання кандидатом дій члена сім’ї щодо отримання житлової субсидії у формі зловживання правом на таку державну допомогу, Комісія має обґрунтований сумнів щодо відповідності Шелеста М.В. критерію доброчесності за показниками «Чесність» та «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Ураховуючи встановлені обставини та висновки про невідповідність Шелеста  М.В. критерію кваліфікаційного оцінювання, кандидат підлягає оцінці у 0 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та припинення кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

            Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	41,8	346,3
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	134
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	17,5	36,25
	Безперервний розвиток	18,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,75	38,75
	Ефективна взаємодія	9,75
	Стійкість мотивації	9,25
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	421,3

Таким чином, кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями особистої компетентності, доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Шелест Микола Володимирович набрав 421,3 бала.

Визнати Шелеста Миколу Володимировича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Головуючий                                                                                          Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії                                                                                        Михайло БОГОНІС

                                                                                                                 Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                                 Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                                 Галина ШЕВЧУК