338/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду – Олени СТАДЧЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності Дмитра ТУЗОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадченко Олени Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Стадченко О.В. звернулася до Комісії із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Стадченко О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Стадченко О.В., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році Стадченко О.В. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом серії ХА № 28329185 від 06 лютого 2006 року). У 2013 році закінчила Національну академію прокуратури України і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права (диплом серія КВ № 45463804 від 21 червня 2013 року).

Наукового ступеня та вченого звання не має.

Стадченко О.В. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді більше п’яти років.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Стадченко О.В. призначено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області вперше строком на п’ять років.

Присягу судді Стадченко О.В. склала 15 грудня 2016 року.

У Стадченко О.В. 29 вересня 2021 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Рішенням Комісії від 09 грудня 2024 року № 228/ко-24 визначено, що суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 792,875 бала. Суддю Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Стадченко О.В. визнано такою, що відповідає займаній посаді, та внесено Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення її на посаду судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 03 червня 2025 року № 362/2025 Стадченко О.В. призначено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 серпня 2025 року № 1682/0/15-25 суддю Стадченко О.В. відряджено до Шевченківського районного суду міста Дніпра для здійснення правосуддя строком на один рік із 25 серпня 2025 року.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Стадченко О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,20	368,70
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 368,7 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Стадченко О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Стадченко О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Стадченко О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Стадченко О.В.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 включено, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Стадченко О.В. звернулась із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадченко О.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення Стадченко О.В., у яких надано інформацію, що, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 23 червня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 22 червня 2026 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Стадченко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату висновок ГРД (лист від 23 червня 2026 року № 32дпс-1277/23/3) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 24 червня 2026 року надійшли пояснення Стадченко О.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД.

Стадченко О.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду із Стадченко О.В. проведено 25 червня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді на співбесіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахо-ваний відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	19	19	18,67	37,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	19	20	19,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів на їх підтвердження членами Комісії індивідуально оцінено Стадченко О.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	9,33	37,66
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9,33
	Стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	Емоційна стійкість	9	10	9	9,33

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Стадченко О.В. за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії надійшов висновок ГРД від 22 червня 2026 року, в якому викладено інформацію, яка може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Стадченко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті (підпункт 6 пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники доброчесності).

У 2014 році кандидат виїжджала на територію тимчасово окупованого Криму разом зі своїм чоловіком. Поїздка відбувалась з 17 до 30 червня 2014 року. Кандидат на той час займала відповідальну посаду – старшого прокурора прокуратури Микитівського району міста Горлівки Донецької області. У період з 18 червня до 09 липня 2015 року на території тимчасово окупованого Криму нею було відправлено свого сина. До окупованого Криму також їздили члени її родини, зокрема в 2014 році ­ матір, протягом 2014–2016 років щонайменше 6 разів – батько та щонайменше 5 разів – рідна сестра.

Відвідування тимчасово окупованої території України без нагальної потреби відбувалося за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребувала пояснень судді.

1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2015–2016 роки в порушення вимог підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подачі майнових декларацій) у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» кандидат не зазначила відомості про об’єкти нерухомості у місті Горлівці Донецької області (за місцем своєї реєстрації) та в місті Костянтинівка Донецької області (за місцем фактичного проживання).

Крім того, у майнових деклараціях за 2019–2022 роки кандидат декларувала користування квартирами в місті Дніпро, але не зазначала відомостей про їх площу та власників цих об’єктів нерухомості.

У сукупності наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо належного дотримання суддею Стадченко О.В. вимог законодавства у сфері фінансового контролю та повноти виконання обов’язків суб’єкта декларування.

2. У 2017 році суддя Стадченко О.В. ухвалювала процесуальні рішення російською мовою під час розгляду кримінальної справи № 1-28/11 за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (зокрема, постанова від 31 липня 2017 року про відновлення провадження у справі, ухвала та постанова від 13 вересня 2017 року про допуск до участі у справі адвоката та про забезпечення участі в справі свідків відповідно, обвинувальний вирок від 20 вересня 2017 року). ГРД звертає увагу на те, що відповідні рішення ухвалювалися через декілька років після початку збройної агресії російської федерації (далі – рф) проти України та в умовах, коли забезпечення функціонування державної мови у сфері здійснення правосуддя мало особливе суспільне значення для підтримання авторитету державних інституцій та довіри громадян до них.

Такі процесуальні дії судді Стадченко О.В. не відповідали статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент ухвалення відповідних рішень. Тобто ухвалення процесуальних рішень російською мовою під час здійснення правосуддя за відсутності переконливого правового обґрунтування такого підходу не відповідало високим стандартам поведінки, яких суспільство вправі очікувати від судді, та може викликати обґрунтовані сумніви щодо належного усвідомлення кандидатом ролі судді як представника державної влади і носія особливої публічної довіри.

3. ГРД також наголошено, що батьки чоловіка судді Стадченко О.В. після початку збройної агресії рф проти України здійснювали поїздки на територію російської федерації. На думку ГРД, зазначені обставини необхідно врахувати під час проведення з кандидатом співбесіди.

4. Батько чоловіка кандидата – ОСОБА_1, є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Камазсервіс» (код ЄДРПОУ 31534222), яке згідно з даними «You Control» зареєстровано як суб’єкт економічної діяльності на території підконтрольній рф. Отже, ТОВ «Камазсервіс» є платником податків у бюджет рф згідно з російським законодавством. Ця інформація потребує додаткових роз’яснень з боку кандидата під час співбесіди.

5. У період здійснення правосуддя в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області кандидат двічі застосовувала положення статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) та звільняла осіб від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП за малозначністю вчиненого. Зокрема, постановою від 06 травня 2020 року у справі № 233/2022/20 суддя Стадченко О.В. звільнила від адміністративної відповідальності особу, у якої було встановлено вміст алкоголю в організмі на рівні 0,4 проміле. Аналогічне рішення було ухвалено у справі № 233/398/21 (постанова від 10 березня 2021 року) щодо особи, у якої було встановлено вміст алкоголю на рівні 0,3 проміле. Зі змісту зазначених постанов слідує, що судом встановлено факт вчинення особами відповідного адміністративного правопорушення. Однак цих осіб було звільнено від адміністративної відповідальності шляхом застосування інституту малозначності.

ГРД наголошено, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння належить до категорії правопорушень, які створюють підвищену загрозу життю та здоров’ю невизначеного кола осіб. Саме з огляду на значний рівень суспільної небезпеки таких дій законодавець послідовно посилював відповідальність за їх вчинення та передбачив сувору санкцію у вигляді значного штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами. Однак суддя Стадченко О.В., керуючись власним переконанням щодо надмірної суворості визначеної законом санкції без належного врахування усіх обставин вчиненого правопорушення, особи правопорушника (у справі № 233/2022/20 протокол складено стосовно особи, щодо якої раніше вже складався протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП (справа № 233/276/18 – провадження у якій було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення), ступеня його вини, ставлення винного до вчиненого, звільняла порушників за малозначністю вчиненого адміністративного діяння. Такий підхід викликає обґрунтовані сумніви щодо належного розуміння меж суддівського розсуду та ролі суду при застосуванні закону.

Наведені обставини, на думку ГРД, можуть свідчити про необґрунтовано поблажливе ставлення кандидата до правопорушень, що становлять підвищену суспільну небезпеку, та про здійснення суддівського розсуду у спосіб, який не повною мірою відповідає завданню адміністративного провадження щодо забезпечення охорони прав і свобод людини, законності та запобігання правопорушенням.

6. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР), ГРД встановлено, що суддя Стадченко О.В. за період з 2016–2021 років розглянула 285 адміністративних справ, порушених за статтею 130 КУпАП, з яких закрито у зв’язку зі спливом строку притягнення до відповідальності — 72 справи, що становить 25,26% від загальної кількості справ цієї категорії. ГРД вказала, що 52 справи надійшли до суду вже після спливу строку, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення або невдовзі до його закінчення. Проте у 20 справах (№ № 233/5873/16-п, 233/6259/16-п, 233/2373/18, 233/2408/17, 233/3834/18, 233/251/19, 233/6843/19, 233/3532/18, 219/12381/17, 233/246/19, 233/3829/18, 233/164/20, 233/2963/20, 233/3102/20, 233/2962/20, 234/387/20, 233/587/20, 233/861/20, 233/1979/20, 233/7967/19) кандидат мала достатньо часу аби розглянути їх у строк, визначений законом.

Аналіз зазначених справ свідчить, що їх розгляд неодноразово відкладався через неявку учасників провадження. Проте у низці справ серед обставин, які вплинули на тривалість розгляду, також фігурують щорічні відпустки судді (кандидата) та її зайнятість у розгляді кримінальних проваджень. Так, відповідні обставини прямо зазначалися серед причин тривалого розгляду, зокрема у справах № 233/2373/18, № 219/12381/17, № 233/3829/18, № 233/2963/20 та № 233/2962/20.

Несвоєчасний розгляд адміністративних справ зазначеної категорії призвів до закриття провадження у них після спливу строків, визначених статтею 38 КУпАП, у зв’язку з цим особи, які вчинили адміністративне правопорушення, уникнули відповідальності.

Наведені обставини, на думку ГРД, не дають підстав для висновку про умисне затягування кандидатом розгляду справ. Однак, вони характеризують особливості здійснення нею як суддею правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, та підлягають врахуванню під час кваліфікаційного оцінювання на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду.

На спростування обставин, викладених у рішенні ГРД, Стадченко О.В. надала письмові пояснення, які підтримала під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Стадченко О.В. наголосила, що є патріотом своєї країни, вірно служила і служить народові України. Ніколи не підтримувала і не підтримує окупацію та вторгнення рф на територію України. Вона завжди мала і має чітку громадянську позицію щодо окупації та вторгнення рф на територію України. Проявом її чіткої громадянської позиції стало залишення у 2014 році разом з сім’єю і рідними міста Горлівки Донецької області, де вона мешкала із самого народження.

Отже, війна для неї і її сім’ї розпочалась у 2014 році, коли місто Горлівка Донецької області захопили представники терористичної організації «днр» та на вулицях з’явились люди «сумнівної зовнішності» у камуфльованому одязі, з автоматами.

У червні 2014 року, перебуваючи ІНФОРМАЦІЯ_1, вона разом з чоловіком і ІНФОРМАЦІЯ_2 сином, якому на той час було __ роки, вирішила виїхати до Автономної Республіки Крим (місто Севастополь), яку вважала невід’ємною частиною України.

Така потреба була обумовлена збереженням життя та здоров’я свої близьких, оскільки в місті Горлівка почали викрадати людей (зокрема, було викрадено керівника та одного з колег чоловіка, і такі випадки були непоодинокими). Всі ці події зумовили прийняття рішення про виїзд з міста Горлівки до більш безпечного місця (як на той час здавалось) у місто Севастополь, оскільки там було житло – квартира, яка належала її сестрі. Іншого житла будь-де у них не було, тому було вирішено всією родиною, з батьками і бабусею, поїхати в місто Севастополь. Хоча на той час місто Севастополь також було окупованим, але там не було такого «безпредєла», який відбувався в місті Горлівці Донецької області. До міста Севастополя добиралися потягом Донецьк–Севастополь через неокуповану територію України. При в’їзді на півострів були зупинені російськими прикордонниками, які лише перевіряли документи, спілкування зі спеціальними службами рф у неї та її рідних не було. В місті Севастополі перебували два тижні, далі потягом Севастополь–Мінськ повернулися до міста Харків. На той час її та чоловіка перевели на роботу в інші міста, тому вони залишились на території, підконтрольній Україні, у звільненому місті Торецьк.

Вона з чоловіком більше не виїжджали на непідконтрольну Україні територію.

Стадченко О.В. також пояснила, що у 2015 році батько та сестра їздили до міста Севастополь за особистими речами, що зберігались у квартирі сестри, та брали з собою її ІНФОРМАЦІЯ_3 сина, оскільки вона в цей період ІНФОРМАЦІЯ_4. Після цього її рідні більше не їздили до Криму. Проте її сестра їздила на окуповану територію до міста Горлівка.

Стадченко О.В. наголосила, що поїздки її та її рідних на окуповану територію були вимушеними та не є зневажливим ставленням до громадянського консенсусу щодо публічного осуду агресивних дій рф.

Стосовно обставин, викладених ГРД в інформації, кандидат Стадченко О.В. пояснила таке.

1. У 2015–2016 роках не було чітких роз’яснень НАЗК щодо порядку заповнення майнових декларацій, тому нею помилково не зазначено в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнових декларацій об’єкти нерухомості – кімната в гуртожитку в місті Горлівка, де вона була зареєстрована (така нерухомість не перебувала у її фактичному користуванні), та квартира в місті Костянтинівка. Кандидат вказала, що майнові декларації подавалися у період становлення системи електронного декларування, коли не існувало достатньо чітких роз’яснень щодо відображення житла, яке перебувало в користуванні, але не належало декларанту на праві власності. Також вона наголосила, що не мала наміру приховувати наявність відповідного майна, оскільки в майнових деклараціях було зазначено як адресу її реєстрації в місті Горлівка, так і адресу її фактичного проживання в місті Костянтинівка.

У майнових деклараціях за 2020–2022 роки нею не зазначено усієї необхідної інформації про об’єкти нерухомості в місті Дніпрі, у яких вона проживала з родиною, з огляду на відсутність достеменних, документально підтверджених відомостей. Проте незазначення вказаних даних не мало на меті їх приховування, а було обумовлено тим, що після переміщення з тимчасово окупованої території її сім’я стикалася зі складнощами під час пошуку житла в місті Дніпро через реєстрацію в Донецькій області та наявність двох ІНФОРМАЦІЯ_5 дітей, тому з’ясування додаткових відомостей про житло могло призвести до припинення орендних відносин та втрати орендованого житла. Утім, обрання нею опцій «не відомо» у відповідних графах відповідало роз’ясненням НАЗК.

2. Стосовно ухвалення судових рішень російською мовою кандидат пояснила, що у неї в провадженні перебувала кримінальна справа за №1-28/11 за обвинуваченням «Особи» у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України. Судовий розгляд вказаної справи здійснювався відповідно до Кримінально–процесуального кодексу України 1960 року, яким не було заборонено ухвалювати рішення російською мовою.

3. Стосовно поїздок батьків її чоловіка на територію рф кандидат пояснила, що свекор і свекруха регулярно їздили до своїх батьків похилого віку, які жили в Валуйському районі рф, постійно хворіли, тому потребували допомоги і догляду. Після того як дідусь та бабуся мого чоловіка померли (у 2018 та 2022 роках відповідно), батьки чоловіка більше не їздили на територію рф.

4. Стосовно участі батька чоловіка у ТОВ «Камазсервіс», кандидат пояснила, що до 2024 року їй не було відомо про те, що свекор є учасником господарського товариства. Вона не знала про ці обставини, оскільки з батьками чоловіка вони не проживали і не проживають разом, ніколи не були пов’язані спільним побутом, тому не було підстав з’ясовувати інформацію щодо участі свекра у вказаному товаристві і отримання ним будь-яких доходів. Інформація про нібито внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф вказаної юридичної особи та продовження нею господарської діяльності за законодавством рф на тимчасово окупованій території не була відома ні їй, ні свекру. Підстав припиняти участь в такій юридичній особі у свекра не було і немає, оскільки він ніколи не був і не є учасником жодної юридичної особи, зареєстрованої на території рф або тимчасово окупованої території. Доходів свекор від діяльності такої юридичної особи не отримував і не отримує.

5. Стосовно звільнення осіб від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, за малозначністю, кандидат пояснила, що нею ухвалювались такі рішення у зазначених ГРД адміністративних справах. На час ухвалення цих рішень вона вважала неспівмірним з точки зору суворості безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, з діями, інкримінованими в провину особам у цих справах. Тому з огляду на ухвалення цих рішень в період до 17 березня 2021 року, тобто до введення законодавчої заборони щодо застосування у цій категорії справ такого інституту як малозначність правопорушення, нею, виходячи з внутрішнього переконання, було ухвалено саме такі рішення, які не суперечили приписам КУпАП. Однак вказані випадки були предметом детального обговорення під час проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді, в межах якого члени Комісії та Вищої ради правосуддя зауважували на неправильному підході при ухваленні цих рішень. Нею було прийнято такі зауваження до уваги і враховано надалі в практичній діяльності.

6. Стосовно ухвалення судових рішень про закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення кандидат пояснила, що за строками давності вказані справи знищено, тому вона не може детально описати обставини у кожній справі вказаної категорії. Однак звернула увагу, що судові засідання в таких справах зазвичай відкладалися з різних поважних і об’єктивних причин, таких як: неявка осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності і відсутність підтвердження отримання ними судової повістки про виклик або з огляду на повернення поштових відправлень за закінченням терміну зберігання; невиконання постанов суду про привід осіб; відсутність грошових коштів у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області для відправки поштової кореспонденції; виклики свідків у судові засідання; витребування за клопотаннями учасників додаткових матеріалів; відкладення судових засідань за клопотаннями захисників з огляду на їх зайнятість в інших судових провадженнях; карантинні обмеження з метою запобігання поширенню на території України хвороби COVID-19; зайнятість в розгляді кримінальних проваджень, клопотань як слідчим суддею. У деяких випадках протоколи про адміністративні правопорушення складалися стосовно осіб, які проживали на тимчасово окупованій території Донецької області, або залучалися свідки, які були мешканцями інших міст і областей України, або також тимчасово окупованої території України, що майже унеможливлювало їх виклик у судові засідання. Не виключено, що у цих справах були випадки, коли особи, стосовно яких складалися протоколи про адміністративні правопорушення, зловживаючи своїми правами, ухилялися від отримання судових повісток у передбачені законом способи, просили відкласти судові засідання, акцентуючи на непорушності їхнього права на захист. Отже, учасники справи іноді свідомо затягували судовий розгляд з метою закінчення строку, в межах якого могло бути накладено адміністративне стягнення, користуючись прогалинами в законодавстві та застарілими нормами КУпАП.

Надаючи оцінку кандидату з урахуванням викладених обставин, Комісія виходить з такого.

Так, Комісія у складі колегії критично оцінює пояснення кандидата з питання перебування (відвідування) окупованої території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції від 15 квітня 2014 року) датою початку тимчасової окупації рф окремих територій України є 19 лютого 2014 року; АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими рф з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими рф (у тому числі окупаційною адміністрацією рф) із 07 квітня 2014 року.

Події 2014–2025 років свідчать, що рф є воєнним противником України, що здійснює безпринципну та загарбницьку збройну агресію з метою здійснення геноциду українського народу. Цей факт є загальновідомим та не потребує доведення.

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.

У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.

Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.

Кандидат на співбесіді пояснила, що після окупації міста Горлівки вона із сім’єю в червні 2014 року вирушили до Криму, який було окуповано рф ще у лютому 2014 року та встановлено контроль над усіма шляхами, які сполучали материкову частину України з півостровом. Такі обставини, установлені під час співбесіди, дають підстави для висновку, що кандидат добровільно прийняла рішення залишатися на непідконтрольній Україні території в умовах збройної агресії рф проти держави України.

Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що, хоча відвідування тимчасово окупованих територій України не було обмежено законом, кандидат з огляду на свій статус (у той час вона обіймала посаду прокурора місцевої прокуратури) мала розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування нею такої території.

Відповідно до підпункту 6 пункту 17 Єдиних показників доброчесності кандидат на посаду судді відповідає показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо, зокрема, але не виключно, не відвідував тимчасово держави, яка перебуває у війні з Україною чи сприяє вчиненню збройної агресії проти України або не визнає територіальної цілісності України без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних, невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України. Таким чином, відвідування окупованих рф територій є допустимим у разі нагальної потреби й коли така потреба переважує усі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій.

Комісія зважає на життєві обставини кандидата, які обумовили її перебування на території Криму в 2014 році, однак зауважує, що з урахуванням наданих кандидатом пояснень ці обставини не можна вважати нагальними. З іншого боку, варто зважати на період такої поїздки та її одноразовий характер.

Комісія більшістю складу колегії не оцінила ці обставини як істотну невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики, однак визначила їх як такі що слугують підставою для зниження балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті». Таким чином, Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Стосовно інформації, викладеної у висновку ГРД, Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення з питання 2, 3, 4, 6 прийнятними, достатніми й такими, що спростовують їхні сумніви щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Водночас, оцінюючи пояснення кандидата з питання 1 інформації, Комісія враховує таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

За роз’ясненнями НАЗК, з огляду на імперативні приписи статей 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у зв’язку із реєстрацією місця проживання у суб’єкта декларування та членів його сім’ї виникає право користування об’єктом нерухомості. Тобто відомості про об’єкти нерухомості, які є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, необхідно зазначати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, навіть якщо особа фактично там не проживає (https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/5.Osoblyvosti-vidobrazhen...).

Отже, обов’язок декларування охоплював не лише об’єкти нерухомості, якими безпосередньо володіє суб’єкт декларування, але й об’єкти, якими володіють та/або користуються він та члени його сім’ї на іншому праві користування.

Комісія сприймає пояснення кандидата стосовно недекларування відомостей про житло, у якому вона була зареєстрована та проживала, як правдиві, констатує відсутність в діях умислу, що підтверджує відображення відповідних відомостей у наступних звітних періодах. Водночас Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Помилки або неповнота відомостей, які обов’язково підлягають відображенню в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність при виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

З огляду на викладене Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Оцінюючи пояснення кандидата з питання 5 інформації ГРД, Комісія у складі колегії виходить з того, що ефективна система правосуддя повинна функціонувати на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішення XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у 2020 році встановлено відповідальність у виді – накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; у 2021 році у виді – накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння належить до категорії правопорушень, які створюють підвищену загрозу життю та здоров’ю невизначеного кола осіб. Саме з огляду на значний рівень суспільної небезпеки таких дій законодавець послідовно посилював відповідальність за їх вчинення та передбачив сувору санкцію у вигляді значного штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами.

Отже, характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими КУпАП правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущим та має значний суспільний інтерес.

З огляду на викладене, на думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.

Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.

З огляду на викладене, під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Таким чином, ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації, наданої ГРД у висновку, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також результати голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,20	368,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,67	37,67
	Безперервний розвиток	19,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	37,66
	Ефективна взаємодія	9,33
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	9,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	699,03

Таким чином, Стадченко О.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним – «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Стадченко Олена Вікторівна набрала 699,03 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Стадченко Олени Вікторівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                    Михайло БОГОНІС «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                                 Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»

                                                                                           Галина ШЕВЧУК «ЗА»