Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Руслана МЕЛЬНИКА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ЧАЛОГО,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Чалого Андрія Васильовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
У грудні 2023 року Чалий Андрій Васильович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Чалого А.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Чалий А.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 41,8 бала; 2) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 126 балів; 3) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 120,5 бала; 4) знання історії української державності – 40 балів. Загальний результат кандидата за критерієм професійної компетентності – 328,3 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Чалого А.В.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.
До Комісії 10 вересня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 09 вересня 2025 року.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 10 вересня 2025 року № 32 дпс-966/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
До Комісії 15 вересня 2025 року надійшли пояснення Чалого А.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД та копії відповідних документів.
Комісією у складі колегії 18 вересня 2025 року проведено співбесіду з кандидатом, під час якої встановлено результати спеціальної перевірки, обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі колегії від 18 вересня 2025 року № 414/ас-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Чалий А.В. набрав 694,96 бала. Питання про підтвердження здатності Чалого А.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді вирішено внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
До Комісії 10 жовтня 2025 року надійшов висновок у новій редакції, затверджений ГРД 09 жовтня 2025 року. У зазначеному висновку ГРД звузила обсяг обставин, що свідчать про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, до двох пунктів. Також у висновку наведено один пункт інформації, яка, на думку ГРД, має враховуватись при встановленні результатів кваліфікаційного оцінювання.
До Комісії 13 жовтня 2025 року надійшли пояснення Чалого А.В. щодо висновку ГРД у новій редакції.
Основні відомості про кандидата
Чалий Андрій Васильович, дата народження – __________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2006 році Чалий А.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 Чалого А.В. призначено на посаду судді Кам’янобрідського районного суду міста Луганська строком на п’ять років.
Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 83/2015 Чалого А.В. переведено в межах п’ятирічного строку на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.
Рішенням Комісії від 28 січня 2016 року № 7/зп-16 встановлено провести протягом лютого-березня 2016 року первинне кваліфікаційне оцінювання суддів, які подали до Комісії заяви про обрання суддею безстроково, зокрема судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В.
Рішенням Комісії від 31 березня 2016 року № 91/ко-16 суддю Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В.: визнано таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді; відсторонено від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання; направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.
Крім того, Національній школі суддів України доручено провести перепідготовку судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. до 22 серпня 2016 року з урахуванням спеціалізації, інстанційності суду та результатів первинного кваліфікаційного оцінювання; у триденний строк із дня закінчення його перепідготовки надати звіт про результати проходження суддею перепідготовки.
Цим же рішенням визначено провести повторне кваліфікаційне оцінювання судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. відповідно до абзацу другого пункту 5.10 Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді.
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В.
Рішенням Комісії від 11 квітня 2018 року № 286/ко-18 визначено, що суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 741,75 бала та визнаний таким, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Комісії від 07 травня 2018 року № 157/дс-18 Чалого А.В. рекомендовано для призначення на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 червня 2018 року № 1898/0/15-18 Президентові України внесено подання про призначення Чалого А.В. на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.
Указом Президента України від 07 вересня 2018 року № 271/2018 Чалого А.В. призначено на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 20 липня 2022 року № 300/0/149-22 суддю Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. відряджено до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Наказом голови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2022 року № 9/03.06 Чалого А.В. зараховано до штату зазначеного суду з 01 серпня 2022 року.
Розгляд питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики у пленарному складі.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Комісією у пленарному складі досліджено матеріали досьє кандидата, висновки ГРД, письмові пояснення Чалого А.В., проведено співбесіду з кандидатом та встановлено таке.
1. У пункті 17 розділу II декларації доброчесності судді за 2023 рік кандидат не задекларував твердження про те, що ним не відвідувалась територія російської федерації та/або тимчасово окупована територія України. Натомість у декларації доброчесності за 2024 рік кандидат підтвердив відсутність таких фактів, не надавши жодних пояснень щодо розбіжностей у зазначених відомостях.
Кандидат пояснив, що під час заповнення декларації доброчесності за 2023 рік, відповідаючи на твердження: «Мною не відвідувалася територія російської федерації та/або тимчасово окупована територія України (для декларації кандидата на посаду судді – після 01 січня 2015 року)», він проставив відмітку «не підтверджую». У поясненнях до декларації він зазначив, що у період з 2014 до 2018 року здійснював разом із ОСОБА_1 короткочасні виїзди до тимчасово окупованого міста Луганська.
Окремо кандидат звернув увагу на те, що тимчасово окупована територія України ним не відвідувалась.
Дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія встановила, що Чалий А.В. перетинав російський кордон у таких періодах:
- з 24 серпня 2013 року до 23 грудня 2014 року – 17 перетинів (виїзд/в’їзд);
- з 10 січня 2015 року до 18 грудня 2015 року – 17 перетинів (виїзд/в’їзд);
- з 18 грудня 2015 року до 29 грудня 2016 року – 6 перетинів (виїзд/в’їзд);
- з 29 грудня 2016 року до 28 жовтня 2017 – 4 перетини (виїзд/в’їзд).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції від 15 квітня 2014 року) датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року; АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) із 7 квітня 2014 року.
Події 2014–2025 років свідчать, що російська федерація є воєнним противником України, що здійснює збройну агресію. Цей факт є загальновідомим та, на переконання Комісії, не потребує доведення.
Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.
Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.
У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.
Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.
Отже, у своїх висновках Консультативна рада європейських суддів зазначає, зокрема, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.
Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також зауважено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що хоча відвідування території російської федерації не було обмежено законом, суддя з огляду на свій статус має розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування ним такої території.
У цьому випадку йдеться не про встановлені законом обмеження, а про ті добровільні обмеження, що беруть на себе судді з метою підтримання високого статусу судді та авторитету правосуддя загалом. Зрештою, йдеться про підтримку загальнодержавних цінностей. Суддя має не допустити враження у суспільства, що судді у будь-який спосіб визнають юрисдикцію держави-агресора над тимчасово окупованою територією України чи потурають порушенню такою державою прав людини на тимчасово окупованих територіях, або ж думки про те, що окупація території України не змінює звичних правовідносин між державою-агресором та Україною.
На переконання Комісії, відвідування території держави-агресора чи окупованих нею територій в умовах агресії російської федерації проти України є допустимим тільки у разі нагальної потреби й коли така потреба переважує усі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій.
Нагальна потреба характеризується її терміновістю, задоволення її неможливо відкласти через незворотність та критичність наслідків для особи.
Під час оцінки нагальності потреби Чалого А.В. відвідувати територію російської федерації потрібно враховувати таке.
Нагальна потреба відвідування тимчасово окупованих територій та/або території держави-агресора – виключна ситуація / життєва необхідність, коли особа має вагомі причини для перебування в цих регіонах, незважаючи на загрозу власній безпеці, близьким особам та національній безпеці України. Вказану потребу неможливо задовольнити в інший спосіб без особистого відвідування цих територій.
Як встановлено Комісією, обставини, на які покликався Чалий А.В. для обґрунтування своєї потреби у відвідуванні території російської федерації, зводилися до «отримання особистих речей з тимчасово окупованого міста Луганська, які передавались йому приятелем на території російської федерації». При цьому Комісією не встановлено фактів відвідування кандидатом (суддею) тимчасово окупованої території України, які б були пов’язані із порушенням правил перетину лінії розмежування.
Комісія не ставить під сумнів достовірність пояснень кандидата, оскільки вони узгоджуються з відомостями, що містяться в матеріалах його суддівського досьє. При цьому враховується короткотривалий характер поїздок. Період перебування на території російської федерації може відповідати повідомленій кандидатом меті перетину кордону та не викликає сумніву у тому, що в’їзд на територію іноземної держави міг бути пов’язаний із намаганням в’їхати на тимчасово окуповану територію України із порушенням встановлених правил.
Із урахуванням вказаного Комісія у пленарному складі погоджується з тим, як колегією кваліфіковано факти перетину кандидатом кордону, та вважає, що такі дії не свідчать про його невідповідність критерію доброчесності.
2. У Деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларації) за 2015–2020 роки кандидат зазначає членів сім’ї: дружину (до 2023 року – особу, з якою спільно проживав, але не перебував у шлюбі) – ОСОБА_1, а також двох доньок – ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Водночас він не декларує майнових прав членів сім’ї (зокрема права користування майном).
Кандидат у письмових поясненнях зазначив, що у період з 2015 до 2022 року він разом з ОСОБА_1 та доньками ОСОБА_3, ОСОБА_2 проживав у квартирі, що перебуває у спільній власності його матері, самого кандидата та брата, за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1. У Деклараціях за цей період було зазначено членів сім’ї та житло, частка у праві власності на яке належить кандидату.
Упродовж 2022 та 2023 років ОСОБА_1 разом із доньками проживали як на території України, так і в країнах Європи у друзів сім’ї. У їх користуванні не було житла, в якому вони проживали понад половину звітного періоду (більше 183 днів).
У 2024 році дружина кандидата з дітьми користувалися квартирою за адресою: Волинська область, місто Ковель, АДРЕСА_2, однак менше половини звітного періоду (менше 183 днів). З цієї причини відомості про зазначене житло у декларації не вносились.
Під час співбесіди кандидат визнав, що у Деклараціях за 2015–2020 роки ним не були відображені всі відомості, що підлягали обов’язковому декларуванню.
Як встановлено Комісією, у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларацій за 2015–2020 роки кандидат зазначив особу, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі – ОСОБА_1 та двох доньок: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, проте не вказав жодної інформації щодо їх майнових прав (право користування житлом для проживання тощо).
Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції від 05 жовтня 2016 року) члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції від 05 жовтня 2016 року) у декларації зазначаються відомості, зокрема, про членів сім’ї суб’єкта декларування.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що описане порушення обґрунтовано слугувало підставою для зменшення колегією кількості балів кандидата за відповідним показником критерію доброчесності.
3. У Декларації за 2022 рік кандидатом не задекларовано нерухомого майна у Волинській області, де він фактично перебував у період з липня 2022 року до лютого 2023 року (відряджений згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 20 липня 2022 року № 300/0/149-22 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області), що може свідчити про неподання повних та достовірних відомостей.
Кандидат пояснив, що у Декларації за 2022 рік зазначив місце роботи – Ковельський міськрайонний суд Волинської області, а також місце проживання: село Дубове Ковельського району Волинської області.
За словами кандидата, у зв’язку з дефіцитом орендного житла в місті Ковель у період з 21 липня 2022 року до 15 лютого 2023 року він проживав у готелях та квартирах, що винаймались подобово. Отже, у користуванні кандидата, не було житла, у якому він проживав понад половину звітного періоду (більше 183 днів) або станом на останній день звітного періоду.
Чалий А.В. пояснив, що у період з 19 лютого 2022 року до 21 липня 2022 року він проживав у готелях у селі Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області, у селі Малехів Львівської міської громади Львівського району Львівської області, а також у квартирах, орендованих подобово в місті Шептицький Львівської області. Кандидат просив врахувати, що в цей період у його користуванні не було житла, в якому строк проживання перевищував би половину звітного періоду (більше 183 днів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на дату подання декларації – 30 грудня 2023 року) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 листопада 2023 року дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду). Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування / членів його сім’ї сукупно протягом не менше ніж половину днів упродовж звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено у звітному періоді.
Дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду). Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування / членів його сім’ї сукупно протягом не менше ніж половину днів упродовж звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено у звітному періоді.
Водночас у декларації за 2022 рік кандидат не зазначив права користування квартирою за задекларованим місцем фактичного проживання: село Дубове Ковельського району Волинської області.
Комісія у пленарному складі не встановила ознак умисного приховування інформації, однак критично оцінює пояснення кандидата та вважає, що останній не вжив достатніх заходів для належного декларування об’єкта нерухомості, яким користувався за місцезнаходженням суду, що обґрунтовано стало підставою для зменшення балів.
4. Кандидатом не подано декларації доброчесності за 2015 рік.
Кандидат, пояснив, що відповідно до вимог Закону у 2017 році ним вперше подано декларацію доброчесності судді, у якій вказано період – «за 2016 рік», тоді як декларація доброчесності за 2015 рік ним не подавалась.
Обов’язок судді щорічно до 1 лютого подавати декларацію доброчесності шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за формою, що визначається Комісією, виник із прийняттям та набранням чинності Законом (тобто з 29 вересня 2016 року) та передбачений статтею 62 цього Закону.
Водночас відповідно до пункту 42 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону судді зобов’язані подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків судді та декларацію доброчесності судді:
1) судді Верховного Суду України, судді вищих спеціалізованих судів – протягом шістдесяти днів з дня набрання чинності цим Законом;
2) судді апеляційних судів – протягом дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом;
3) судді місцевих судів – протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 жовтня 2016 року, у декларації доброчесності судді заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації доброчесності судді вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
Дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісією встановлено, що Чалим А.В. як суддею Новопсковського районного суду Луганської області вперше подано декларацію доброчесності 02 лютого 2017 року. Період декларування ним вказано – «за 2016 рік», що може свідчити про несумлінне дотримання правил декларування твердження щодо обставин, що мали місце упродовж усього життя декларанта.
Комісія у пленарному складі погоджується із висновком колегії, що викладені вище порушення правил та норм у своїй сукупності є підставою для зменшення кількості балів.
Окрім того, в засіданні обговорені й інші обставини, відображені у висновку ГРД. Із урахуванням власної оцінки Комісія у пленарному складі погодилась з тим, що за своїм характером такі обставини не впливають ні на висновок про відповідність критерію, ні на кількість балів кандидата за досліджуваними критеріями, а отже необхідність їх детального аналізу у цьому рішенні відсутня.
За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Чалий А.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Чалого Андрія Васильовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Руслан МЕЛЬНИК
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
