509/ас25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія КУКСЮКА,

представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куксюка Андрія Леонтійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Куксюк А.Л. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Куксюка А.Л. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Куксюк А.Л. ______ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2009 році Куксюк А.Л. закінчив Національний університет державної податкової служби України та отримав диплом магістра (з відзнакою) за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «юрист» (диплом серії КХ № 37268561 від 23 червня 2009 року).

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Куксюк А.Л. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.

До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Куксюк А.Л. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	51,7	355,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	135
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 355,7 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Куксюком А.Л. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Куксюка А.Л.

Запити про надання відомостей стосовно Куксюка А.Л. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Куксюка А.Л. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Куксюка А.Л.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куксюка А.Л. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25), з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 05 червня 2025 року надійшли пояснення Куксюка А.Л., у яких він надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 03 жовтня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 02 жовтня 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куксюка А.Л. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату висновок ГРД (лист від 03 жовтня 2025 року № 32дпс-790/23) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 13 жовтня 2025 року надійшли пояснення Куксюка А.Л. щодо висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду критеріям доброчесності та професійної етики.

Куксюку А.Л. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Куксюком А.Л. проведено 21 жовтня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	20	19	19,33	38,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	19	19,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів, на їх підтвердження, членами Комісії індивідуально оцінено Куксюка А.Л. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	37,66
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9,33
	Стійкість мотивації	9	10	9	9,33
	Емоційна стійкість	9	10	9	9,33

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Куксюком А.Л. за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 03 жовтня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Куксюка А.Л. критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками.

1. Чесність (підпункти 2, 6 пункту 18 Єдиних показників доброчесності).

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2023 рік, кандидат задекларував придбання дружиною автомобіля марки «Mazda СХ-5» 2020 року випуску, за ціною 400 000 грн (еквівалент 10 940 дол. США). Водночас згідно з оголошеннями, розміщеними на сайті «Авторіа» станом на 2025 рік, вартість такого автомобіля становить від 16 100 до 34 000 дол. США.

Крім цього, за даними Реєстру транспортних засобів, дружина кандидата протягом одного дня здійснила придбання та оформлення автомобіля «Mazda СХ-5» 2020 року випуску, а також продаж належного їй автомобіля «Suzuki Vitara» 2018 року випуску за ціною 400 000 грн (еквівалент 10 940 дол. США).

За інформацією сайту «Авторіа» станом на 2025 рік вартість «Suzuki Vitara» 2018 року випуску становить від 11 000 до 20 000 дол. США.

На думку ГРД, задекларована ціна продажу та придбання зазначених транспортних засобів не відповідає ринковим цінам, що викликає сумніви у реальності задекларованих даних і ставить під питання добросовісність відображення майнового стану кандидата. Такі обставини викликають обґрунтовані сумніви, що кандидат можливо штучно зменшив вартість задекларованого майна з метою приховування дійсної вартості активів.

2. Чесність (підпункти 2, 3 пункту 18 Єдиних показників доброчесності).

Рішенням Комісії від 28 травня 2024 року № 72/вс-24 Куксюку А.Л. було відмовлено у допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді у зв’язку з тим, що ним у визначений Комісією строк не подано заява про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», що є обов’язковим відповідно до Закону, Положення та Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Крім того, у 2017 році кандидат подав документи на участь у доборі на посаду судді місцевого суду. Однак Комісія встановила, що Куксюк А.Л. не відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, визначеним частиною першою статті 69 Закону, зважаючи віковий ценз (рішення Комісії від 25 вересня 2017 року № 132/дс-17).

На переконання ГРД, подання кандидатом документів із недотриманням окремих вимог законодавства може свідчити як про певну неуважність чи недостатню обізнаність із процедурними аспектами або легковажне ставлення до встановлених правил добору (що проявилося у припущенні, ніби виявлені недоліки залишаться поза увагою), так і про можливе прагнення уникнути розкриття всієї інформації.

Це своєю чергою породжує сумніви щодо здатності кандидата неухильно дотримуватися високих професійних стандартів, необхідних для здійснення правосуддя.

3. Чесність (підпункт 1 пункту 18 Єдиних показників доброчесності)

У листопаді 2022 року в Державному податковому університеті кандидату затверджено тему дисертації під назвою: «Пособництво державі агресору: кримінологічна характеристика та запобігання». Для майбутнього захисту такої дисертації кандидат мав би спочатку написати та опублікувати не менше ніж три наукові статті.

У вересня 2023 року в Плані наукової роботи Державного податкового університету на 2023/2024 навчальний рік для кандидата затверджено річний обсяг наукової роботи, який включав, зокрема, опублікування статті у фаховому виданні. У мережі Інтернет вдалося знайти лише одну статтю в науковому журналі, де поруч з науковим керівником співавтором вказується Куксюк А.Л.

В статті наукового керівника та кандидата неодноразово копіюється текст інших авторів без посилання на реквізити автора. Найбільш кричущим є копіювання статті студентки-журналістки, опублікованої в 2023 році, та статті поліцейського, опублікованої на початку 2024 року, без посилання на авторів (уривки текстів, які співпадають, наведено у висновку).

Додатковим підтвердженням сумнівів у доброчесності кандидата є ознаки академічного плагіату в його одноосібних публікаціях. Зокрема, у тезах виступу до наукової роботи, де автором вказано виключно кандидата, виявлено запозичення текстів інших авторів без належних посилань на джерела.

Так, останній та передостанній абзаци тез повністю відтворюють зміст раніше опублікованих матеріалів, зокрема коментарі до практики, зроблені Сокуренком В.В., та пропозиції, підготовлені Центром прав людини ZMINA. Вказані фрагменти подані кандидатом як власний авторський текст без будь-яких посилань на першоджерела (уривки текстів, які співпадають, наведено у висновку).

Викладені обставини свідчать про можливі факти академічної недоброчесності кандидата та викликають обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата, його поваги до принципів академічної чесності та дотримання базових стандартів сумлінності й чесності. З огляду на суспільну значущість статусу судді та високі вимоги до моральних і професійних якостей, подібні дії є несумісними з критеріями доброчесності.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення судді, зокрема щодо таких обставин.

1. У майновій декларації за 2016 рік кандидат не зазначив набуття у власність квартири площею 63,6 кв. м у місті Кривий Ріг вартістю 1 315 грн (спільна часткова власність – 40%, дата набуття права – 22 лютого 1999 року). Однак, цей об’єкт вказано у майновій декларації за 2017 рік та наступних деклараціях. Зазначене може свідчити про неналежне виконання вимог щодо повного та достовірного декларування відомостей про належне кандидату майно.

2. У майнових деклараціях за 2022–2023 роки кандидат задекларував 7 російських рублів на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк». За наданою банком інформацією, за період з 01 січня 2016 року до 31 серпня 2025 року рух коштів на рахунку, відкритому в російських рублях, відсутній. З огляду на зазначене у кандидата слід уточнити, чи мали місце будь-які фінансові операції за цим рахунком з юридичними особами / громадянами російської федерації або Республіки Білорусь? Чому не було вжито заходів для його закриття після початку збройної агресії проти України?

3. У 2020 році дружина кандидата брала участь у місцевих виборах до Бориспільської міської ради Київської області як представниця політичної партії «Європейська Солідарність».

Кандидат у 2015 році брав участь у місцевих виборах до Бориспільської міської ради Київської області як представник політичної партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП». За даними аналітичного ресурсу YouControl, кандидат був членом ради Бориспільської міської організації політичної партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП».

4. Відповідно до майнових декларацій за 2022–2024 роки у власності дружини кандидата знаходиться земельна ділянка площею 0,06 га у селі Сошників Бориспільського району Київської області. Задекларована вартість за останньою грошовою оцінкою – 1 406 грн. Цільове призначення: 01.03 – для ведення особистого селянського господарства.

За даними Державного реєстру речових прав, указана земельна ділянка придбана дружиною кандидата 07 жовтня 2019 року за 15 000 грн (еквівалент 610 дол. США). Ця земельна ділянка накладається на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Канівського водосховища на річці Дніпро (лист КДП «Київгеоінформатика» від 15 вересня 2017 року № 01/01/583).

Водночас задекларована вартість земельної ділянки, що вказана у договорі купівлі-продажу, викликає обґрунтовані сумніви щодо її достовірності з огляду на те, що у цьому ж населеному пункті (село Сошників) відповідно до відкритих даних та оголошень про продаж земельних ділянок ринкова вартість землі є значно вищою. Такі обставини дають підстави для сумніву, що кандидатом занижена грошова оцінка цієї земельної ділянки.

5. Крім того, ГРД зазначає, що вказана земельна ділянка в селі Сошників є предметом судового спору (дружина кандидата є співвідповідачем у справі № 359/403/20 за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження, державного акта й витребування земельних ділянок із незаконного володіння).

6. Також, на думку ГРД, потребують пояснення факти перетину кордону російської федерації, про які зазначено в розділі III «Додаткові пояснення» Декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2024 рік (далі – декларація доброчесності).

На спростування обставин, викладених у висновку ГРД, Куксюк А.Л. надав письмові пояснення з доданими до них документами, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Автомобіль «Suzuki Vitara» 2018 року випуску придбано його дружиною на підставі договору купівлі-продажу № 927 від 10 липня 2018 року за ціною 470 000 грн (без пробігу). У 2023 році цей автомобіль відчужено за 400 000 грн, оскільки пробіг автомобіля становив більше 150 тис. км, сплив строк гарантії компанії «Suzuki», технічний стан автомобіля відповідав його щоденній п’ятирічній експлуатації. Автомобіль «Mazda CX-5» попередньо був викуплений на аукціоні в США за 4 900 дол. США, його технічний стан потребував ремонту та відновлення. Попередній власник здійснив часткове відновлення автомобіля. Із низкою недоліків, які було визначено у прайсі на остаточне відновлення (ремонт) цього транспортного засобу, дружиною придбано автомобіль «Mazda CX-5» 2020 року випуску за ціною 400 000 грн, що підтверджується документами. Порівняння вартості подібних автомобілів, виставлених на продаж у 2025 році, здійснено ГРД без урахування технічного стану відчуженого / придбаного автомобілів у 2023 році та інших обставин на той час (через рік після початку повномасштабного вторгнення, що мало вплив на платіжну спроможність населення та настрої в суспільстві), тому не є коректним.

Стосовно продажу та придбання автомобілів в один і той самий день у сервісному центрі, що знаходиться в місті Переяславі, то дійсно, така ситуація мала місце і це влаштовувало усіх учасників, які брали участь у вчиненні відповідних правочинів.

Оцінюючи обставини, викладені у висновку ГРД, та пояснення кандидата, Комісія враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Проаналізувавши пояснення кандидата із вказаного питання, подані ним документи та отримані матеріали з Реєстру транспортних засобів, Комісія констатує, що кандидатом надано переконливі докази на обґрунтування дійсної вартості проданого та придбаного автомобілів.

2. Стосовно надання кандидатом неправдивих відомостей під час участі у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17, Куксюк А.Л. пояснив, що для участі у доборі ним було подано усі необхідні документи, без приховування будь-яких відомостей про себе. На момент подання заяви він дійсно не досяг визначеного законом вікового цензу, але помилково вважав, що вік має визначатися станом на дату допуску, а не станом на дату подання документів для участі в доборі.

Також Куксюк А.Л. вказав, що для участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді, оголошеному рішенням Комісії від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23, ним помилково не було завантажено заяву про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», через великий обсяг документів, який необхідно було подати. Допущена ним помилка стала підставою для відмови в його допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.

Водночас кандидат зауважив, що заяву, передбачену частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», ним було подано для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді та Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, оголошеному рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18, а також інші необхідні документи, у зв’язку з чим його було допущено до кваліфікаційного оцінювання у межах цього конкурсу.

Проаналізувавши пояснення судді, Комісія враховує, що встановлення Конституцією України та законами України певних кваліфікаційних вимог для зайняття певної посади не порушує конституційного принципу рівності (стаття 24), адже всі громадяни, які відповідають конкретним кваліфікаційним вимогам, мають право займати відповідні посади. Утім такі вимоги не можуть обмежувати диспозитивне право особи на звернення до відповідного органу для участі у конкурсі на зайняття посади, зокрема судді, оскільки призначення на посади суддів здійснюється уповноваженим органом після проходження усіх необхідних процедур та встановлення відповідності особи, яка звернулась для участі у конкурсі, кваліфікаційним вимогам до посади, на яку претендує така особа.

Таким чином, наведені у пункті 2 висновку ГРД обставини не можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність.

3. Стосовно академічної недоброчесності Куксюк А.Л. пояснив, що у вересні 2024 року він розпочав роботу над концепцією написання дисертаційного дослідження на тему «Пособництво державі-агресору: кримінологічна характеристика та запобігання». Саме тоді ним сформульовано основні тези наукової доповіді, які мали лягти в основу майбутнього наукового чи аналітичного матеріалу.

У жовтні 2024 року на відповідній електронній платформі оприлюднено напрацьовані ним тези («Окремі аспекти запобігання пособництва державі-агресору», X Наук.-практ. конференції, присв. науковій школі заслуженого юриста України, професора, д.ю.н. В.Т.Білоуса. м. Ірпінь. 30 жовтня 2024 року). Зокрема, наприкінці цих тез досліджено публікацію Сокуренка В.В. «Запобігання злочинності як фундаментальна проблема теоретичної і прикладної кримінології». В тексті тез зазначено: «На думку В.В. Сокуренка..,. » і є відповідна позначка з посиланням на список використаних джерел. У списку використаних джерел також є посилання на публікацію Сокуренка В.В. Тому твердження ГРД, що вказані фрагменти подано ним як власний авторський текст без будь-яких посилань на першоджерела, є помилковими та передчасними.

Крім того, Куксюк А.Л. пояснив, що стаття «Причини та умови вчинення пособництва державі-агресору (Кримінологічний аспект)» виконана ним у співавторстві з науковим керівником. Кожен із співавторів зробив свій внесок у розробку, написання чи публікацію вказаної статті. Ним було підготовлено певний матеріал, що став основою для написання статті. Цей матеріал надіслано на редагування та затвердження науковому керівнику, яким в отриманий матеріал вносилися виправлення, додавався текст, редагувався зміст. Тому стверджувати, що виключно ним було допущено академічну недоброчесність передчасно.

Пропозицію щодо фахових видань, рекомендованих для друку наукових статей, ним отримало від наукового керівника, сумніватися в запропонованій платформі підстав не було. До публікації його стаття пройшла етапи рецензування, зокрема перевірку на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення, після чого статтю було розміщено на офіційному сайті електронного наукового журналу, тобто опублікована як така, що не має плагіату.

Відсутність плагіату у вказаній статті також підтверджується листом його наукового керівника Грицюка І.В., який стверджує про відсутність вказаних ГРД абзаців у доробку, підготовленому здобувачем (кандидатом) для написання статті, та зазначає про обов’язкову перевірку підготовлених до друку статей на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення. Також зазначає, що «абзаци, які вказано ГРД як академічна недоброчесність, не носять характеру наукової новизни в опублікованій статті. У цих випадках мова йде про загальновідомі вислови, опис відомих та об’єктивно-існуючих явищ, що є, по суті, передмовою до цитати і не носить ознак творчого характеру. Суть даних тверджень є загальновідомими».

Проаналізувавши інформацію, викладену у висновку ГРД на підтвердження порушень Куксюком А.Л. вимог академічної доброчесності, письмові та усні пояснення кандидата, Комісія висновує таке.

У частині першій статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність визначається як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Частина третя статті 42 цього Закону містить перелік вимог, спрямованих на забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, серед яких вимога про необхідність посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей. До порушень академічної доброчесності частина четверта вказаної статті відносить, серед іншого, «академічний плагіат» – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Детальніше розуміння принципів, вимог академічної доброчесності та практика їх застосування викладені в листах-роз’ясненнях Міністерства освіти і науки України (далі – МОН):

• Рекомендації щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо) (лист МОН від 15 серпня 2018 року № 1/11-8681);
• Розширений глосарій термінів та понять статті 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 05 вересня 2017 року) та Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності (лист МОН від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650);
• Аналітична записка «Запобігання окремих проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» (лист МОН від 20 травня 2020 року № 1/9-263).

У Рекомендаціях щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо) наголошується, що будь-який текстовий фрагмент обсягом від речення і більше, відтворений в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі з іншого джерела, обов’язково має супроводжуватися посиланням на це джерело; винятки допускаються лише для стандартних текстових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними.

Аналіз наведеної у висновку ГРД порівняльної таблиці із фрагментами публікацій Куксюка А.Л. та фрагментами опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства свідчить про їх ідентичність та відсутність посилань на джерело.

Комісія також звертає увагу на поверхневе розуміння та розмежування здобувачем категорій «унікальність» («оригінальність»), «подібність», «плагіат», відсоток їх показників у наукових роботах та допустимість / недопустимість плагіату.

Водночас Комісія при оцінці відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики враховує пояснення Куксюка А.Л. щодо особливостей спільної роботи над підготовкою наукової статті, опублікованої в співавторстві з науковим керівником та незначний обсяг текстових фрагментів без посилання на іншого автора в його першій самостійній науковій публікації – тезах виступу на науковій конференції.

Встановлені обставини, на думку Комісії, не можуть бути розцінені як підстава для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак є проявом несумлінного підходу до підготовки наукових публікацій та, відповідно, підставою для зниження балів за показником «сумлінність».

У контексті аналізу цього показника Комісією надана оцінка заповнення кандидатом декларацій доброчесності.

У пункті 5 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених  рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18, в редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23 (зі змінами) вказується:

«У Декларації, яка подається вперше в межах відповідної процедури добору чи конкурсу кандидатом, який не є суддею: 1) поле під назвою Декларації (період, за який подається Декларація) не заповнюється; 2) зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює, та актуальні на дату подання Декларації. Якщо правилами відповідного добору чи конкурсу передбачено обов’язок кандидата щорічно подавати Декларацію, то в наступних деклараціях зазначаються: 1) звітний період, за який подається Декларація (у полі під назвою «Декларації»); 2) твердження щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду».

Однак, незважаючи на чіткі роз’яснення щодо заповнення декларацій доброчесності, Куксюк А.Л. у Декларації доброчесності кандидата за 2024 рік в пункті 17 «Мною не відвідувалася територія російської федерації та/або тимчасово окупована російською федерацією територія України після 01 січня 2015 року» позначив «не підтверджую» та у примітках надав пояснення щодо пункту 17, зокрема: «відвідував територію російської федерації перший раз у 2015 році в інтересах ТОВ «Марітрейд» (судова справа № 910/7707/16), другий раз у 2018 році в інтересах ОСОБА_1 (кримінальне провадження НОМЕР_1 від 09 вересня 2014 року, судова справа № 591/1537/18). Окремо хочу зазначити, що в мене немає родичів чи знайомих в російській федерації».

В цій же декларації, вибравши опцію «не підтверджую» в пункті 28 «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності», в примітці кандидат вказав про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу тричі за вказаний період за порушення Правил дорожнього руху України (перевищення швидкості руху більше ніж на 20 км/час), вчинені 08 червня 2024 року, 19 грудня 2024 року, а також вчинене 27 січня 2025 року.

Крім того, в декларації доброчесності, поданій 25 листопада 2023 року (вперше в межах процедури конкурсу на посади суддів апеляційних судів), Куксюк А.Л. не відобразив відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки дорожнього руху (постанови про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2023 року серії ЕАТ № _______ та від 10 лютого 2023 року серії ЕАС № ______), про які сам зазначив в Анкеті кандидата на посаду судді, поданій для участі в конкурсі. Під час співбесіди кандидат підтвердив недостовірність цього твердження та наголосив, що зробив це без наміру приховати інформацію, а через неуважність.

Комісія констатує, що встановлені обставини щодо недотримання вимог академічної доброчесності, правил заповнення декларації доброчесності вказують на недостатню сумлінність, старанність та відповідальність кандидата у виконанні обов’язків встановлених законом, та є підставою для зниження на 15 балів оцінки за критеріями доброчесності та професійної етики.

Стосовно інформації ГРД, яка сама по собі не стала підставою для висновку, кандидат Куксюк А.Л. надав письмові та усні пояснення, а також документи на їх підтвердження, які досліджено та оцінено Комісією у складі колегії, та встановлено, що обставини, наведені в інформації, не свідчать про невідповідність кандидата Куксюка А.Л. показникам критеріїв професійної етики та доброчесності.

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	51,70	355,70
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	135,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	129,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,33	38,33
	Безперервний розвиток	19,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	37,66
	Ефективна взаємодія	9,33
	Стійкість мотивації	9,33
	Емоційна стійкість	9,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	716,69

Таким чином, Куксюк А.Л. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Куксюк Андрій Леонтійович набрав 716,69 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Куксюка Андрія Леонтійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                    Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК